щодо залишення без розгляду позовної заяви в частині
10 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/21464/25
категорія 111060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Приходько О.Г., за участі секретаря судового засідання Козлової І.В.,,
представника позивача: Яківця М.В.,
представниці відповідача: Туз В.І.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в частині заявлених позовних вимог в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних санкцій і пені,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування: податкових повідомлень-рішень від 26 червня 2025 року № 0145062406, № 0144932406, № 0145052406 та рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26 червня 2025 року № 0145152406 та № 0145132406.
07 жовтня 2025 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ФОП ОСОБА_1 в частині визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26 червня 2025 року № 0145152406 та № 0145132406.
Заявлене клопотання податковий орган мотивує пропуском десятиденного строку на оскарження рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, посилаючись на положення абзаців 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 2464-VI), стверджуючи, що вручення позивачу оскаржуваних рішень 26 червня 2025 року та звернення до суду з цим позовом 04 вересня 2025 року доводить звернення до суду поза межами встановленого строку оскарження таких рішень контролюючого органу.
Заперечуючи проти доводів відповідача представник позивача стверджує про те, що Закон № 2464-VI не визначає порядок судового оскарження спірних рішень, натомість строк звернення до суду про визнання протиправним та скасування рішення податкового органу, яке платник не оскаржував у досудовому (адміністративному) порядку, складає 6 місяців відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), тому просить відмовити у задоволенні заявленого клопотання.
Визначаючись щодо поданого клопотання та надаючи правову оцінку доводам сторін, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як встановлено у частині другій статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.
Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев'ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).
За змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.
Відповідний правовий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
Вказана позиція сформована Верховним Судом в постанові від 05 березня 2021 року у справі № 640/9172/20.
26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 580/3469/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.
Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, згідно з яким норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
При цьому Верховний Суд у складі судової палати відступив від раніше викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі № 140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 580/3380/19 та інших з аналогічною правовою позицією висновків щодо оскарження вимоги в судовому порядку у десятиденний строк, відколи особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тож відповідач безпідставно покликається у своїх доводах на постанови Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 389/1042/17, від 07 березня 2018 року у справі № 664/51/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, у яких, власне, викладено правову позицію, від якої зроблено відступ судовою палатою Верховного Суду.
В подальшому у ході становлення правового підходу у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правову позицію, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Отже, з огляду на сталу судову практику, при визначенні строку звернення до суду щодо оскарження рішень податкового органу про застосування штрафних санкцій та нарахування пені застосовуються саме вимоги частини другої статті 122 КАС України.
Ці висновки послідовно підтримані Верховним Судом у постановах від 11 липня 2024 року у справі № 360/221/24 та від 15 серпня 2024 року у справі № 320/14580/23 (пункт 76).
Враховуючи отримання позивачем спірних рішень 26 червня 2025 року та звернення до суду з цим позовом 04 вересня 2025 року, позовні вимоги в частині оскарження рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26 червня 2025 року № 0145152406 та № 0145132406 заявлено позивачем до суду межах встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку у такій категорії спорів.
З цих підстав клопотання відповідача слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 122, 240, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про залишення без розгляду позовної заяви в частині заявлених позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення від 26 червня 2025 року № 0145152406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та рішення від 26 червня 2025 року № 0145132406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Повну ухвалу складено 15 грудня 2025 року.
Суддя О.Г. Приходько