Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 грудня 2025 року Справа№200/8278/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 26 вересня 2022 року по день фактичної виплати додаткової винагороди - 26 вересня 2025 року , відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» включно за весь час затримки виплати;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 26 вересня 2022 року по день фактичної виплати додаткової винагороди - 26 вересня 2025 року, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» включно за весь час затримки виплати.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходить військову службу у Відповідача. Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф., позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ), де Позивач продовжував проходити військову службу по січень 2023 року. Під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядження в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ), Позивач виконував бойові завдання на кордоні з Білорусією на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 . Але Позивачу не здійснювали в повному обсязі виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». 26 вересня 2025 року на рахунок позивача було здійснено нарахування та виплата додаткової грошової винагороди Позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Позивач вважає не нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення - протиправними, з огляду на наступне.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 у справі №200/440/23 була виплачена додаткова грошова винагорода 26.09.2025, після того, як рішення суду набрало законної сили, з моменту розгляду апеляційної скарги НОМЕР_5 прикордонного загону Першим апеляційним адміністративним судом, тобто рішення було виконано в розумний термін в межах наявних фінансових асигнувань. Виходячи з вищевикладеного вважаємо, що в діях НОМЕР_5 прикордонного загону не вбачається умисних порушень з боку військової частини НОМЕР_2 встановлених строків виплати коштів позивачу. На підставі вищевикладеного слід стверджувати, що позовні вимоги жодним чином не доводяться у позовній заяві позивачем та є необґрунтованими, безпідставними та такими що не ґрунтуються на належних та допустимих доказах та вимогах чинного законодавства України.
Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_6 .
Судом встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_5 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України.
На підставі бойового наказу начальником НОМЕР_5 прикордонного загону було переміщено позивача до НОМЕР_7 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_8 ), АДРЕСА_3 , про що свідчить витяг з наказу від 11.07.2022 № 153-ВВ.
На виконання наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № (гриф)/25-2075-Е від 16.09.2022 ОСОБА_1 був направлений в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ).
09 січня 2023 року позивач повернувся з відрядження до в НОМЕР_5 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, про що свідчить витяг з наказу від 09.01.2023 № 7-ВВ.
Права позивача на належне грошове забезпечення порушувалися відповідачем, і були захищені та відновлені в судовому порядку.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі №200/440/23, яке набрало законної сили 18.08.2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) у розмірі 100000 грн, у зв'язку з безпосередньою участю у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 31.12.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168 у розмірі до 100 000 грн починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 (спірний період) пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні нацбезпеки в зонах бойових дій.
26.09.2025 року на виконання зазначеного судового рішення відповідач виплатив позивачу відповідне грошове забезпечення (додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168) в сумі 207 170,69 грн., що підтверджується скріншотом з особистого кабінету по картковому рахунку Позивача. Вказана обставина не є спірною та не заперечується Відповідачем.
Компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідачем нарахована та виплачена не була.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок- № 159).
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених стоків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (тобто, з 01 січня 2001 року). Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»)
Стаття 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За змістом пунктів 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території У країни і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
У пункті 4 Порядку № 159 закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.
Пунктом 5 цього Порядку визначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, вирішальними складовими для застосування формули обчислення суми компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків його виплати є:
1) суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць;
2) період невиплати доходу (за виключенням місяця його виплати);
3) індекс інфляції в період невиплати доходу.
Такі висновки суду відповідають положенням вказаних нормативно-правових актів, в тому числі додатку до зазначеного Порядку, в якому наведені приклади обчислення суми такої компенсації.
Згідно з пунктом 16 розділу І Інструкції №515/ДСК виплата грошового забезпечення військовослужбовцям за поточний місяць здійснюється щомісяця з 05 до 20 числа. Одноразові види грошового забезпечення виплачуються після виникнення права на їх отримання, одночасно з виплатою грошового забезпечення
Відповідно до приписів частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» додаткова винагорода, установлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168), входить до складу грошового забезпечення.
З системного аналізу норм, що регулюють спірні правовідносини, вбачається, що додаткова винагорода, установлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 проводиться її компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17 та від 13.01.2020 у справі № 803/203/17.
Верховний Суд, приймаючи постанову від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20 вказав, що не вбачає підстав для відступу від викладеної вище правової позиції та вважає, що наведені правові норми, якими врегульовані спірні в цій частині правовідносини, підлягають саме такому застосуванню.
Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Позивач набув право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та визнається сторонами, після набрання судовим рішенням, про яке йдеться в даній справі, законної сили позивачу за відповідний минулий період дохід у вигляді відповідних сум грошового забезпечення був нарахований та виплачений як заборгованість.
Проте у місяці, в якому здійснено виплату такої заборгованості, та станом на час розгляду даної справи компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідачем нарахована та виплачена не була.
З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову шляхом, який гарантував би повне їх відновлення (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 02.04.2024 року у справі №560/8194/20 (які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин), про те, що у спорах цієї категорії справ (про невиплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати) суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню з урахуванням вказаних вище висновків суду.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення нею інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 26 вересня 2022 року по день фактичної виплати додаткової винагороди - 26 вересня 2025 року, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» включно за весь час затримки виплати.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 26 вересня 2022 року по день фактичної виплати додаткової винагороди - 26 вересня 2025 року, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» включно за весь час затримки виплати.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 15 грудня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров