Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
15 грудня 2025 року Справа №200/9579/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про
визнання протиправною бездіяльності щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 28.11.2017;
зобов'язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення позивача з військового обліку з 28.11.2017 на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" згідно інформації у військово-обліковому документі серії ГГ №124802 від 14.11.2000,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 08 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску; уточненої позовної заяви з зазначення адреси електронної пошти позивача.
Дану ухвалу суду розміщено для ознайомлення позивача на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду.
На виконання вимог ухвали суду позивачем надано заяву про усунення недоліків, до якої додано: повноваження представника.pdf; заява про поновлення строку.pdf; додатки до заяви про поновлення строку.pdf; уточнена позовна заява.pdf; додатки до уточненої позовної заяви.pdf.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною 1 статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частинами 7, 8 статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
17 серпня 2021 року рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
Відповідне оголошення надруковане у газеті “Голос України» №168 (7668) від 4 вересня 2021 року.
Пунктом 24 підрозділу 2 розділу ІІ Положення встановлено, що підсистема “Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Згідно з вимогами пункту 26 підрозділу 2 розділу ІІ Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Пунктом 27 підрозділу 2 розділу ІІ Положення до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо).
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими, визначеними законом, процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Обмеження, що пов'язанні з використанням підсистеми “Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Уточнену позовну заяву.pdf від 10.12.2025 не створено із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа, передбаченого Інструкцією користувача Електронного суду, що свідчить про використання представником позивача не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.
Заява про усунення недоліків від 11.12.2025, яка створена із застосуванням вбудованого текстового редактора Електронного кабінету, не відповідає вимогам частини 5 статті 160 КАС України.
Відповідно до вимог статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишену без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений права на повторне звернення до суду із даним позовом.
Крім того, суддя вважає за необхідне вказати про наступне.
Частинами 1 та 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
У відповідності до ч.1 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.
Відповідно до ч.1 ст.57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з ч.1 ст.20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Отже, делегування представнику процесуальних прав та обов'язків може бути здійснено лише в тій мірі та обсязі, що належать фізичній особі.
Відповідно до ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Згідно ч.1 статті 20 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Частинами 1 та 4 статті 26 Закону №5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч.2 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Згідно ч.3 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Суд зауважує, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд, зокрема у постанові від 13.02.2020 року у справі №1.380.2019.001004 (ЄДРСР 87560122), в ухвалах від 09.10.2020 у справі № 824/3180/14-а (ЄДРСР 92116461), від 16.09.2020 у справі № 824/877/19-а (ЄДРСР 91571433), від 17.08.2020 у справі № 300/1294/19 (ЄДРСР 91036679), від 20.01.2020 у справі № 440/607/19 (ЄДРСР 87044901) виклав наступний висновок: звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
У доданих до позову матеріалах наявний ордер на надання правничої допомоги серії АВ №1256369 від 10.12.2025 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №18112502 від 10.12.2025 року та копія свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю серія ВН №001106 від 29 березня 2024 року.
Відповідно до п.9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально зокрема посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1256369 від 10.12.2025 року не містить відбиток печатки адвоката Камінської Вікторії Миколаївни.
Крім того, не додано договору про надання правової допомоги №18112502 від 10.12.2025 року.
Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтями 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 28.11.2017 та зобов'язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення позивача з військового обліку з 28.11.2017 на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" згідно інформації у військово-обліковому документі серії ГГ №124802 від 14.11.2000 - повернути разом з доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду із даним позовом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.О. Аканов