Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 грудня 2025 року Справа№640/18062/19
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В. розглянувши в порядку загального провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея» до Головного Управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея» (02098, м. Київ, вул. Ю. Шумського, 1Б, офіс 110) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного Управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, будинок 10) про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 03.09.2019 р. № КВ1440/1777/АВ/СЛ/ФС59, що винесена у відношенні до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.09.2019 року отримав постанову відповідача про накладення штрафу від 03.09.2019 року № КВ1440/1777/АВ/СЛ/ФС59 щодо порушення вимог ст. 259 КЗпП України та п. 6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 року № 96.
Позивач наголошує, що направлення на проведення перевірки не було погоджено з центральним органом виконавчої влади, яке реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, як це регламентовано ч. 1 ст. 6 Закону України № 877.
На підставі вказаного позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2019 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
11.10.2019 року відповідачем надано відзив по справі, згідно змісту якого Головне Управління Держпраці у Київській області просило відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Ухвалою суду від 09.06.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея» до Головного Управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови. Справу ухвалено розглядати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 29.07.2025 року розгляд адміністративної справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження
Ухвалою суду від 29.09.2025 року продовжено строк підготовчого засідання по справі на 30 днів. Розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 29.10.2025 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до розгляду по суті. Справу ухвалено розглядати в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно змісту звернення від 29.07.2019 року № 14-3534, ОСОБА_1 працювала на посаді кастра-оператора в Українській національній лотереї (юридична адреса: вул. Юрія Шумського, буд. 1-Б, оф. ПО, м. Київ, 02098, фактична адреса: вул. Юності, буд. 6, м. Українка, Обухівський р-н, Київська обл.). Заявниця 09.07.2019 року звільнилася з підприємства, проте заробітну плату станом на момент складання звернення виплачено не було.
На підставі Наказу «Про проведення інспекційного відвідування Підприємства «Українська національна лотерея» від 05.08.2019 року № 3936, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1986-1V, ст. 259 Кодексу законів про працю України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, наказу Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 № 1338, Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, на підставі звернення ОСОБА_1 від 29.07.2019, наказано начальнику (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області організувати проведення інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю Підприємством з 100% іноземними інвестиціями «Українська національна лотерея» (Підприємство «Українська національна лотерея»), код ЄДРПОУ 24940541, юридична адреса: вул. Юрія Шумського, буд. 1-Б, оф. ПО, м. Київ, 02098, фактична адреса: вул. Юності, буд. 6, м. Українка, Обухівський р-н, Київська обл. Інспекційне відвідування провести з 09 серпня по 22 серпня 2019 року.
Згідно Направлення від 06.08.2019 року № 1440 посадових осіб відповідача направлено до позивача для проведення інспекційного відвідування з приводу дотримання законодавства про працю.
12.08.2019 року відповідачем складено вимогу про надання документів № 140, згідно змісту якої Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Українська національна лотерея», якою зобов'язано до 15.08.2019 року надати певні документи. Вимога підписана уповноваженою особою об'єкта відвідування 12.08.2019 року про що свідчить відповідний підпис.
У відповідь на зазначену вимогу Листом позивача від 14.08.2019 року повідомлено Головне управління Держпраці у Київській області з приводу того, що позивач не здійснює діяльність за адресою: вул. Юності, буд. 6, м. Українка, Обухівський р-н, Київська обл.
Згідно змісту Акту №КВ1440/1777/АВ від 19 08.2019 р. інспекційне відвідування відбувалося з 15-00 годин 12.08.2019 р до 12-00 годин 19.08.2019 р. Зазначено, шо було надано перелік документів, які потрібно надати та Підприємством з 100% іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея» у визначений строк не було надано необхідні документи, чим створено перешкоди у проведенні інспекційною відвідування. В описі виявлених порушень зазначено «Створення перешкод у приведенні інспекційного вивідування, адміністрацією Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея», порушення абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП України.».
23 серпня 2019 року Позивачем було подано скаргу до Державної служби України і питань праці тало Головного управління Держпраці у Київській області щодо оскарженім акту інспекційного юридичної особи, яка використовує найману працю №КВІ440/1777/AR від 19.08.2019 р., яка задоволена не була.
03.09.2019 року позивачем одержано лист відповідача, яким проінформовано останнього про розгляд справи про накладення штрафу 03.09.2019 року об 11.05.
Постановою Головного управління Держпраці у Київській області від 03.09.2019 р. № КВ1440/1777/АВ/СЛ/ФС59 накладено штрафу на Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея». порушення вимог ст. 259 КЗпП України та п. 6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 року № 96, а саме: ненадання документів, необхідних для проведення перевірки.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
На час виникнення спірних правовідносин правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначалися Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон № 877-V у відповідній редакції).
Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначено статтею 4 Закону № 877-V, згідно з частинами 1, 4 якої державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Частиною 4 статті 2 цього Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
Надалі такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постанові від 24.06.2021 у справі № 200/5877/19-а.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (далі Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Згідно із підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що Головне управління Держпраці наділене контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.
На реалізацію положень статті 259 КЗпП України Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 29.04.2017 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Вказаною постановою затверджено, зокрема, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок № 295), який мав визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.
Водночас пунктом 5 цього Порядку було передбачено можливість проведення інспекційного відвідування за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019.
Відповідно, з 14.05.2019 також не підлягали застосуванню норми Порядку № 295 з метою здійснення інспекційного відвідування, як такі, що втратили чинність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 260/1516/19.
Також у вказаній постанові колегія суддів КАС ВС звернула увагу на те, що втрата чинності нормами Порядку № 295 не означає, що органи Держпраці не мають права проводити перевірки дотримання законодавства про працю. Держпраці і надалі продовжує виконувати свої повноваження та має право проводити планові та позапланові заходи але виключно в порядку, передбаченому положеннями Закону № 877-V, який встановлює загальні правила проведення перевірок органами державної влади та поширює свою дію, в тому числі, на заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, а також враховуючи положення КЗпП України, зокрема, Глави XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
Відповідно до статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;
неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Отже, позапланові перевірки за зверненням фізичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на їх проведення.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 у справі № 818/312/16 та від 31.01.2019 у справі № 809/799/17.
Як встановлено судом під час розгляду справи, фактичною підставою для проведення щодо позивача позапланової перевірки стало надходження на адресу Головного управління Держпраці у Київській області звернень окремих громадян про порушення їх трудових прав з боку Університету.
Однак про наявність згоди Держпраці України не зазначається ні в оскаржуваному наказі, ні в направленні на проведення перевірки.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем було незаконно ініційовано та здійснено позаплановий захід державного контролю діяльності позивача, правовим наслідком чого, з врахуванням приписів частини другої статті 2 КАС України, яка закріплює матеріально-правові основи діяльності суб'єкта владних повноважень, є те, що такий незаконний захід контролю не може породжувати виникнення законних підстав для застосування до суб'єкта господарювання штрафу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.09.2023 у справі № 440/483/20.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея» до Головного Управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,- задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 03.09.2019 р. № КВ1440/1777/АВ/СЛ/ФС59, що винесена у відношенні до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея».
Стягнути з Головного Управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, будинок 10) на користь Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея» (02098, м. Київ, вул. Ю. Шумського, 1Б, офіс 110) судовий збір в розмірі 1921, 00грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Стойка