15 грудня 2025 рокуСправа №160/25628/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.05.2025 р. № 0276260714 на суму 1 465 165 грн. та № 0276280714 на суму 3 264 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 02.06.2025 року ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» були отримані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровської області від 20.05.2025 року № 0276260714 на суму 1 465 165 грн., з яких за основним зобов'язанням з ПДВ 1 172 132 грн., за штрафними санкціями - 293 033 грн., №0276280714 на суму 3 264 грн. з яких зменшено від'ємне значення з ПДВ за вересень 2019 р. на суму 3 264 грн. Спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕГА-ШТАЙН» (код ЄДРПОУ 42722155) за період з 01.04.2019 р. по 30.04.2019 р., з ТОВ «РЕЙДОН» (код ЄДРПОУ 41734039) за період з 01.05.2019 р. по 31.05.2019 р., з ПП «ГІДМІКС ЛТД» (попередня назва ТОВ «ВІМГРЕЙ», код ЄДРПОУ 42391436) за період з 01.06.2019 р. по 31.07.2019 р., з 01.09.2019 р. по 30.09.2019 р., з 01.11.2019 р. по 31.12.2019 р., з ТОВ «УКРБУД СІСТЕМС» (код ЄДРПОУ 40738865) за період з 01.08.2019 р. по 31.08.2019 р., з ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» (код ЄДРПОУ 42206747) за період з 01.12.2020 р. по 31.12.2020 р. та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами від 09.04.2025 р. №1637/04-36-07-05/21885043.
Позивач спірні податкові повідомлення-рішення вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню в зв'язку з наступним. Так, в акті перевірки не зазначено жодних зауважень до форми первинних бухгалтерських документів, складених ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» та його контрагентами за зазначені податкові періоди. Висновки відповідача про нереальність господарських операцій ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» ґрунтуються виключно на припущеннях та податковій інформації щодо його контрагентів. При цьому, всі первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», господарські операції знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку та доводять наявність змін в активах під час вчинення цих господарських операцій, що також не заперечується відповідачем. Всі податкові накладні, виписані контрагентами ТОВ «ПРОМЕТЕЙ», відображені в акті перевірки та містять передбачені реквізити, тобто, відповідають вимогам ст.201 ПК України, що є підставою для віднесення ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів або робіт, отриманих від контрагентів, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду та витрат. Крім того, відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов'язується відповідачем з обставинами діяльності його контрагентів, а не самого ТОВ «ПРОМЕТЕЙ», що є неприпустимим.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду 29.09.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що проведеною перевіркою неможливо підтвердити факт отримання ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» послуг від ТОВ «ВЕГА-ШТАЙН», оскільки не підтверджується реальний час здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим при штатній чисельності працівників - 4 особи (у т.ч. директор) ТОВ «ВЕГА-ШТАЙН» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Також, підприємство ТОВ «ВЕГА-ШТАЙН» є фігурантом в кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42018000000002084 від 23.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч.2, 3 ст.209, ч.3 ст.212 КК України. Операції з ТОВ «ВЕГА-ШТАЙН» направлені на безпідставне завищення податкового кредиту ТОВ «ПРОМЕТЕЙ». Таким чином, ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по операціях із придбання послуг суму ПДВ 106 223 грн., а саме: в податковій декларації з ПДВ за квітень 2019 р. суму 106 223 грн. Проведеною перевіркою також неможливо підтвердити факт отримання ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» послуг від ТОВ «РЕЙДОН» на суму ПДВ 143 789 грн., оскільки не підтверджується реальний час здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з чим при штатній чисельності працівників - 4 особи (у т.ч. директор) ТОВ «РЕЙДОН» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Операції з ТОВ «РЕЙДОН» направлені на безпідставне завищення податкового кредиту ТОВ «ПРОМЕТЕЙ». Таким чином, ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по операціях із придбання товарів, послуг суму ПДВ 143 789 грн., а саме: в податковій декларації з ПДВ за травень 2019 р. суму 143 789 грн.
Крім того, неможливо підтвердити факт отримання ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» послуг від ПП «ГІДМІКС ЛТД» на суму ПДВ 661 911 грн., оскільки не підтверджується реальний час здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим при штатній чисельності працівників - 4 особи (у т.ч. директор) ПП «ГІДМІКС ЛТД» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Також, підприємство ПП «ГІДМІКС ЛТД» є фігурантом в кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань: №32020100000000444 від 14.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України та №4202104000000163 від 23.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України. Операції з ПП «ГІДМІКС ЛТД» направлені на безпідставне завищення податкового кредиту ТОВ «ПРОМЕТЕЙ». Таким чином, ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по операціях із придбання товарів, послуг суму ПДВ 661 911 грн., а саме: в податковій декларації з ПДВ за червень 2019 р. суму 123 495 грн., за липень 2019 р. суму 113 995 грн., за вересень 2019 р. суму 104 426 грн., за листопад 2019 р. суму 141 630 грн., за грудень 2019 р. суму 178 365 грн. Проведеною перевіркою неможливо підтвердити факт отримання ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» послуг від ТОВ «УКРБУД СІСТЕМС» на суму ПДВ 103 200 грн., оскільки не підтверджується врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з чим при штатній чисельності працівників - 4 особи (у т.ч. директор) ТОВ «УКРБУД СІСТЕМС» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Також, підприємство ТОВ «УКРБУД СІСТЕМС» є фігурантом в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019101040000045 від 05.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України. Операції з ТОВ «УКРБУД СІСТЕМС» направлені на безпідставне завищення податкового кредиту ТОВ «ПРОМЕТЕЙ». Таким чином, ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по операціях із придбання товарів, послуг суму ПДВ 103 200 грн., а саме: в податковій декларації з ПДВ за серпень 2019 р. суму 103 200 грн.
Щодо взаємовідносин з ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» проведеною перевіркою неможливо підтвердити факт отримання ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» послуг від ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», оскільки не підтверджується врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з чим ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Також, підприємство ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» є фігурантом в кримінальному проваджені, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022110000000112 від 26.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України. Операції з ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» з 01.12.2020 р. по 31.12.2020 р. направлені на безпідставне завищення податкового кредиту ТОВ «ПРОМЕТЕЙ». Таким чином, ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по операціях із придбання товарів, послуг суму ПДВ 160 273 грн., а саме: в податковій декларації з ПДВ за грудень 2020 р. суму 160 273 грн. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
27.05.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що
акт перевірки не містить детального опису порушень, які допустило ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» з посиланням на конкретні первинні бухгалтерські документи, лише зазначено про загальні порушення, які були допущені контрагентами підприємства. В акті перевірки відповідачем не надано оцінку господарським взаємовідносинам позивача з його контрагентами на підставі наданої до перевірки первинної документації та документів бухгалтерського і податкового обліку в цілому. Так, відповідачем була проаналізована та надана оцінка окремим господарським операціям позивача із спірними контрагентами, а отже податковим органом не здійснювалась перевірки господарської діяльності позивача з вказаними контрагентами по кожній конкретній господарській операції та рух активів у ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» по господарським взаємовідносинам з іншими його контрагентами (ПАТ «ПІВДЕННИЙ ГЗК», ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», ТОВ «ТЕПЛОВОДБУД»), у взаємовідносинах з якими були використані товари та послуги, які продавалися / надавалися позивачу його контрагентами. Крім того, відповідач в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, акти виконаних робіт, рахунки, тощо), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні. При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Враховуючи викладене, позивач просив суд позов задовольнити з підстав викладених у ньому.
Ухвалою суду від 03.10.2025 року клопотання сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження по цій справі - залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 15.12.2025 року продовжено розгляд цієї справи до 15.12.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (код ЄДРПОУ 21885043) зареєстровано 02.12.1994 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру №1002031450000030556. Позивач перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Основним видом економічної діяльності товариства є 42.21 будівництво трубопроводів.
Судом також встановлено, що на підставі направлення від 21.03.2025 року №3184, від 24.03.2025 року №3207, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1, п.82.2 ст.82 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (код ЄДРПОУ 21885043) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість з ТОВ «ВЕГА-ШТАЙН» (код ЄДРПОУ 42722155) за період з 01.04.2019 р. по 30.04.2019 р., з ТОВ «РЕЙДОН» (код ЄДРПОУ 41734039) за період з 01.05.2019 р. по 31.05.2019 р., з ПП «ГІДМІКС ЛТД» (попередня назва ТОВ «ВІМГРЕЙ», код ЄДРПОУ 42391436) за період з 01.06.2019 р. по 31.07.2019 р., з 01.09.2019 р. по 30.09.2019 р., з 01.11.2019 р. по 31.12.2019 р., з ТОВ «УКРБУД СІСТЕМС» (код ЄДРПОУ 40738865) за період з 01.08.2019 р. по 31.08.2019 р., з ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» (код ЄДРПОУ 42206747) за період з 01.12.2020 р. по 31.12.2020 р. та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами, за результатами якої був складений акт від 09.04.2025 р. №1637/04-36-07-05/21885043 за висновками якого були виявлені наступні порушення, а саме:
1) п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1 175 396 грн., що призвело до завищення від?ємного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 Декларації) всього у сумі 3 264 грн., та як наслідок встановлено неправомірне завищення суми від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації), а саме: у вересні 2019 року в сумі 3 264 грн., та заниження податку на подану вартість на суму 1 172 132 грн. в т.ч. за квітень 2019 року на суму 71 747 грн., за травень 2019 року на суму 178 265 грн., за червень 2019 року на суму 123 495 грн., за липень 2019 року на суму 64 350 грн., за серпень 2019 року на суму 61 634 грн., за вересень 2019 року на суму 192 373 грн., за листопад 2019 року на суму 141 630 грн., за грудень 2019 року на суму 178 365 грн., за грудень 2020 року на суму 160 273 грн. (ряд.18 Декларації).
ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» не погодилося з висновками акта перевірки та подало заперечення до Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 29.04.2025 р. №22/Б-04.
За результатами розгляду заперечень, Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області висновки у акті від 09.04.2025 р. №1637/04-36-07-05/21885043 залишено без змін.
На підставі висновків акту перевірки від 09.04.2025 р. контролюючим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 20.05.2025 р., а саме:
- податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0276280714, яким зменшено розмір від'ємного значення на суму 3 264 грн.;
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0276260714, відповідно до якого було збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1 172 132 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 293 033 грн.
16.06.2025 року позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 20.05.2025 р. №0276280714, №0276260714.
Рішенням ДПС України від 13.08.2025 року податкові повідомлення-рішення від 20.05.2025 р. №0276280714, №0276260714 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
В силу підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається статтею 78 ПК України.
Згідно із підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Пунктом 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 ЦК України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу
Згідно із пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.
За п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно із п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.
Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Оцінюючи висновки акту перевірки від 09.04.2025 р. №1637/04-36-07-05/21885043 на підставі якого і прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 20.05.2025 року №0276260714, №0276280714, суд виходить з того, що первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - змісту робіт, послуг, використаних матеріалів, робіт, тощо. При цьому, сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 19.08.2024 року у справі №1.380.2019.002186.
Певні недоліки оформлення первинних документів не є самостійною підставою для висновків про нереальність господарських операцій, відомості про які несуть в собі надані інші первинні документи на підтвердження реальності відповідних операцій.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.02.2021 року у справі №1.380.2019.001522, від 13.01.2021 року у справі №826/506/16.
Верховним Судом вже сформована стала та послідовна практика щодо застосування наведених норм права. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 року у справі № 160/3364/19, виснувала, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону № 996-XIV, згідно із якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.
Так, 01.03.2019 року між ТОВ «ВЕГА-ШТАЙН» (виконавець) та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (замовник) було укладено договір надання послуг трубоукладачем №01-03-19. Відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги трубоукладачем ТГ-502 (50 тн.) на об'єкті замовника, а замовник прийняти та оплатити послуги відповідно до умов договору.
Господарські операції між ТОВ «ВЕГА-ШТАЙН» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» підтверджуються наступним: актами надання послуг №10, №13, №17, податковими накладними на поставку товарів (робіт, послуг) №77, №78, №79.
Розрахунки між ТОВ «ВЕГА-ШТАЙН» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» за договором від 01.03.2019 року №01-03-19 проводились у безготівковій формі згідно із платіжними дорученнями: №1256 від 16.04.2019 р., №1258 від 16.04.2019 р., №1321 від 22.05.2019 р., №1322 від 22.05.2019, №1323 від 22.05.2019 р., №1324 від 22.05.2019 р. Факт розрахунку відповідачем не заперечується.
30.04.2019 року між ТОВ «РЕЙДОН» (виконавець) та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (замовник) було укладено договір надання послуг трубоукладачем №01-03-19. Відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги трубоукладачем ТГ-502 (50 тн.) на об'єкті замовника, а замовник прийняти та оплатити послуги відповідно до умов договору.
Господарські операції між ТОВ «РЕЙДОН» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» підтверджуються наступним: актами надання послуг №25, №28, №31, №32, податковими накладними на поставку товарів (робіт, послуг) №259, №260.
Розрахунки між ТОВ «РЕЙДОН» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» за договором від 30.04.2019 року №01-05-19 проводились у безготівковій формі згідно із платіжним дорученнями: №1393 від 04.07.2019 р., №1394 від 04.07.2019 р., №1392 від 04.07.2019 р., №1366 від 21.06.2019 р., №1380 від 24.06.2019 р. Факт розрахунку відповідачем не заперечується.
02.09.2019 року між ТОВ «ВІМГРЕЙТ» (продавець) та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (покупець) було укладено договір. Відповідно до якого продавець приймає на себе зобов'язання відповідно до умов цього договору передати (поставити) покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (в подальшому - продукція, товар), а покупець зобов'язується відповідно до умов цього договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її.
Господарські операції між ТОВ «ВІМГРЕЙТ» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» підтверджуються наступним: актами надання послуг №10, №14, податковими накладними на поставку товарів (робіт, послуг) №172, №858.
25.11.2019 року між ТОВ «ВІМГРЕЙТ» (виконавець) та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (замовник) було укладено договір. Відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання протягом строку дії договору надавати послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів замовника, з встановленням запасних частин та матеріалів, а замовник зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги, запасні частини та матеріали на умовах, визначених за цим договором № 1-12.
Господарські операції між ТОВ «ВІМГРЕЙТ» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» підтверджуються наступним: актом надання послуг №16, податковою накладною на поставку товарів (робіт, послуг) №132.
31.05.2019 року між ТОВ «ВІМГРЕЙТ» (виконавець) та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (замовник) було укладено договір на надання послуг трубоукладачем. Відповідно до якого продавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги трубоукладачем ТГ-502 (50 тн.) на об'єкті замовника, а замовник прийняти та оплатити послуги відповідно до умов договору №31-05.
Господарські операції між ТОВ «ВІМГРЕЙТ» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» підтверджуються наступним: актами надання послуг №6, №9, №13, №14, №31, №33, №14, №21, №22, №27, податковими накладними на поставку товарів (робіт, послуг) №382, №383, №384, №652, №653, №637, №636, №637, №638, 859.
31.10.2019 року між ТОВ «ВІМГРЕЙТ» (виконавець) та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (замовник) було укладено договір на надання послуг трубоукладачем. Відповідно до якого продавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги трубоукладачем ТГ-502 (50 тн.) на об'єкті замовника, а замовник прийняти та оплатити послуги відповідно до умов договору №01-11-19.
Господарські операції між ТОВ «ВІМГРЕЙТ» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» підтверджуються наступним: актами надання послуг №19, №24, №33, №35, №29, №32, податковими накладними на поставку товарів (робіт, послуг) №354, №355, №356, №357, №133, №134.
Розрахунки між ТОВ «ВІМГРЕЙТ» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» за договором від 31.10.2019 року №01-11-19 проводились у безготівковій формі згідно із платіжним дорученнями: №1402 від 10.07.2019 р., №1403 від 10.07.2019 р., №1415 від 23.07.2019 р., №1413 від 23.07.2019 р., №1436 від 12.08.2019 р., №1435 від 12.08.2019 р., №1448 від 20.08.2019 р., №1449 від 28.08.2019 р., №1508 від 25.10.2019 р., №1560 від 26.11.2019 р., №1584 від 17.12.2019 р., №1585 від 17.12.2019 р., №1583 від 17.12.2019 р., №1593 від 20.12.2019 р., №1594 від 20.12.2019 р., №1683 від 20.02.2020 р., №1684 від 20.02.2020 р., №1685 від 20.02.2020 р., №1647 від 21.01.2020 р., №1646 від 21.01.2020 р., № 1645 від 21.01.2020 р., №1646 від 21.01.2020 р., №1645 від 21.01.2020 р., №1648 від 21.01.2020 р., №1649 від 21.01.2020 р. Факт розрахунку відповідачем не заперечується.
Між ТОВ «УКРБУД СІСТЕМС» (виконавець) та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (замовник) було укладено договір на надання послуг трубоукладачем. Відповідно до якого продавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги трубоукладачем ТГ-502 (50 тн.) на об'єкті замовника, а замовник прийняти та оплатити послуги відповідно до умов договору.
Господарські операції між ТОВ «УКРБУД СІСТЕМС» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» підтверджуються наступним: актами надання послуг №7, №9, №10, податковими накладними на поставку товарів (робіт, послуг) №7, №6, №8.
Розрахунки між ТОВ «УКРБУД СІСТЕМС» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» проводились у безготівковій формі згідно із платіжним дорученнями: №1495 від 02.10.2019 р., №1517 від 01.11.2019 р., №1516 від 01.11.2019 р., №1515 від 01.11.2019 р. Факт розрахунку відповідачем не заперечується.
Між ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (замовник) та ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» (виконавець) було укладено договір на надання послуг трубоукладачем. Відповідно до якого продавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги трубоукладачем ТГ-502 (50 тн.) на об'єкті замовника, а замовник прийняти та оплатити послуги відповідно до умов договору.
Господарські операції між ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» підтверджуються наступним: актами надання послуг №5, №4 податковими накладними на поставку товарів (робіт, послуг) №2, №1.
Розрахунки між ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» проводились у безготівковій формі згідно із платіжним дорученнями: №2161 від 11.02.2021 р., №2158 від 11.02.2021 р., №2130 від 19.01.2021 р., №2255 від 19.04.2021 р. Факт розрахунку відповідачем не заперечується.
Щодо достатності ресурсів для здійснення господарських операцій слід зважати на те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.
Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагента податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.
Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
Відтак посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ними договорами.
Чинним законодавством не пред'являються вимоги до суб'єктів підприємницької діяльності стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявність тих чи інших основних фондів, зокрема, земельних ділянок тощо для здійснення господарської операції. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальну можливість виконання правочину.
Аналогічні правові висновки міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 20.09.2024 року у справі №160/10727/22.
При цьому сталою та послідовною практикою Верховного Суду проте, що інформація, яка міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів, носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства добросовісним платником податку. Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постанові від 30 вересня 2021 року у справі №400/1986/19. У постанові від 03 вересня 2019 року у справі №810/3790/17 Верховний Суд також вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по «ланцюгу» постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.07.2024 року у справі №803/1174/17.
Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.09.2024 року у справі №380/18771/22.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Про фіктивність господарських операцій може свідчити невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковість здійснених операцій.
Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.
Збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі
Інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних системах органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.
За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.07.2024 року у справі №440/2167/19.
Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
В той же час, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Проте, із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.
З'ясування наміру платника податків на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.
Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.
При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб'єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.12.2023 року у справі № 440/5151/19.
Адміністративний суд під час перевірки правомірності податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акта перевірки, не може підміняти контролюючий орган шляхом дослідження обставин, які не були зафіксовані в акті перевірки, для визначення обсягу податкових прав та обов'язків платника.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.08.2022 року у справі №320/10521/20.
Що ж стосується посилань представника контролюючого органу, в обґрунтування своєї позиції, на існування кримінальних проваджень, в яких контрагенти позивача є одним із фігурантів кримінального провадження, суд не може прийняти до уваги ці обставини та розцінює їх критично, оскільки вирок у кримінальних провадженнях відсутній, посадових осіб позивача не звинувачено в отриманні податкової вигоди по взаємовідносинах з цими підприємствами саме в межах вказаних правовідносин. Оцінку належності та допустимості цих доказів має бути надано судом під час розгляду кримінальних справ у порядку кримінального судочинства, а не під час розгляду даної адміністративної справи.
Суд звертає увагу, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.
Згідно із вимогами цивільного та податкового законодавства існує «презумпція правомірності правочину» (ст.204 ЦК України) та «презумпція правомірності рішень платника податку» (пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України), а відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має виключно «індивідуальний характер». Тобто, якщо контрагенти позивача не виконали своїх податкових зобов'язань, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і платник податків, в свою чергу, в даному випадку, не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
При чому, одночасно також слід зазначити й про той факт, що вищенаведені висновки повністю узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними зокрема, в постановах від 10.04.2020 р. (справа №440/1082/19), від 17.03.2020 р. (справа №812/9439/13а), від 12.06.2022 р. (справа №520/2388/20), від 05.10.2022 р. (справа №640/1269/19), від 01.02.2023 р. (справа №300/1753/21), від 19.06.2023 р. (справа №810/1577/17).
Таким чином, зауваження відповідача до операцій позивача з цими контрагентами є безпідставними, в зв'язку з чим його висновки про нереальність таких господарських операцій є необґрунтованими.
Щодо інформаційних баз ДПС суд посилається на раніше вказані правові висновки відповідні відомості з баз даних не є доказом на підтвердження вчинення позивачем правопорушення. Також судом вже вказано, що дослідження лише відкритих відомостей про матеріальні та людські ресурси, що наявні в базах даних, не свідчить про відсутність таких ресурсів фактично, адже вони можуть залучатися і у спосіб, що не відображається у відповідних базах даних (аутсорсинг, аутстафінг, лізинг і тд).
Фактично, з акту перевірки не вбачається, що відповідач аналізував відповідні господарські операції змістовно, натомість характер зроблених висновків свідчить про поверхневий та формальний характер проведення відповідачем перевірки позивача, яка зводиться лише до загального аналізу інформаційних баз даних.
Більш того, сам відповідач констатував безготівковий характер розрахунків позивача з контрагентами, однак не констатував наявність замкнутої схеми руху коштів, що є ознакою узгодженості дій контрагентів та не може вказувати на фіктивність господарських операцій. Не констатував відповідач і невідповідності спірних операцій статутній діяльності позивача або збиткового характеру цих операцій. Ця обставина додатково свідчить про незавершений та поверхневий характер аналізу відповідачем спірних операцій позивача.
Таким чином, усі зауваження відповідача до операцій позивача з цими контрагентами є безпідставним, в зв'язку з чим його висновки про нереальність таких господарських операцій є необґрунтованими, що свідчить про відсутність правових підстав для здійснення відповідачем донарахувань позивачу грошових зобов'язань.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідач, констатуючи недостатність ресурсів для здійснення господарської операції, діяв без жодного обґрунтування відповідного висновку. Так, відповідачем робиться висновок, однак обґрунтування такого висновку відсутнє як таке він не наводить жодного пояснення та розрахунків, з яких би можна було встановити методику та метрики, за якими відповідач визначає достатність або недостатність ресурсів (матеріальних, трудових і т.д.) для здійснення господарської операції.
Отже, саме лише твердження про недостатність ресурсів для здійснення господарської операції, без будь-яких пояснень щодо підстав такого висновку, алгоритму його формування, наведення відповідних розрахунків є неприпустимим узагальненням та не може зумовлювати притягнення особи до юридичної відповідальності.
За таких обставин, суд вважає за можливе визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.05.2025 р. № 0276260714, № 0276280714, прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Щодо сплаченого позивачем судового збору за подання позову, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 17 621,15 грн.
Відтак, відповідно до положень ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору розмірі 17 621,15 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.05.2025 року № 0276260714, № 0276280714, прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ» (вул.Славна, буд.3, м.Кривий Ріг, 50031, код ЄДРПОУ 21885043) судові витрати по справі у розмірі 17621,15 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма