15 грудня 2025 рокуСправа №210зп-25/160
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши заяву представника Державної податкової служби України про роз'яснення ухвали суду про забезпечення позову за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» до подання позовної заяви про зупинення дії рішення, заборону вчиняти певні дії та встановлення судового контролю, -
25.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» (далі - заявник) із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд:
- зупинити дію рішення Державної податкової служби України від 25.11.2025 за №1784-р/лєр про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності щодо ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» до набрання законної сили рішенням суду;
- заборонити Державній податковій службі України вчиняти дії по внесенню до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформації про припинення дії ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» до набрання законної сили рішенням суду;
- встановити судовий контроль в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов'язання Державної податкової служби України (ідентифікаційний код: 43005393, 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі №210зп-25/160 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» про забезпечення позову до подання позовної заяви про зупинення дії рішення, заборону вчиняти певні дії та встановлення судового контролю - задоволено частково.
Зупинено дію рішення Державної податкової служби України від 25.11.2025 №1784-р/лєр про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності щодо ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» до набрання законної сили рішенням суду.
Заборонено Державній податковій службі України вчиняти дії щодо внесення до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформації про припинення дії ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» до набрання законної сили рішенням суду.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
28.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» із позовом до Державної податкової служби України, третя особа - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 25.11.2025 за №1784-р/лєр про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності щодо ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод»;
- зобов'язати Державну податкову службу України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформацію щодо припинення дії ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №160/34086/25 та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
12.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника Державної податкової служби України надійшла заява про роз'яснення ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 №210зп-25/160, яка фактично передана до розгляду судді 15.12.2025, в якій останній просить суд:
- розглянути заяву та надати роз'яснення абз. 3 резолютивної частини ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі №210зп-25/160, а саме:
Чи поширюється дія заборони на вже вчинені ДПС України дії з внесення інформації про анулювання ліцензії ТОВ «Перший Дніпропетровський Пивзавод» №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) до Єдиного реєстрі ліцензіатів, що відбулося 25.11.2025 до моменту прийняття ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 по справі № 210зп-25/160?
В обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення зазначено, що на момент прийняття ухвали суду рішенням ДПС України від 25.11.2025 № 1784-р/лєр припинено дію ліцензії на виробництво алкогольних напоїв ТОВ «Перший Дніпропетровський Пивзавод» та у зв'язку з цим, на виконання п. 2 ч. 5 ст. 34 Закону № 3817 25.11.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів про припинення дії ліцензії. Таким чином, об'єкт забезпечення реалізований до прийняття ухвали про забезпечення позову. У зв'язку з цим, виникає невизначеність щодо обов'язку ДПС України з виконання заборони щодо дії, яка вже відбулась. Наголошує на тому, що вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не містить. Поміж тим, в аспекті положень ст. 254 КАС України роз'яснення судового рішення сприяє викладення рішення в більш ясній та зрозумілій формі, як наслідок, учасник справи, на якого покладено обов'язок з виконання судового рішення, має можливість зрозуміти спосіб і порядок виконання та неухильно його дотримуватись. Якщо запис про анулювання ліцензії вже існує в Єдиному реєстрі ліцензіатів, а ухвала суду забороняє його вносити, це створює юридичну невизначеність для контролюючого органу у виконанні встановленого обов'язку, позаяк забезпечення позову у спосіб визначений ухвалою суду не може мати зворотної сили і не може вимагати від контролюючого органу повернути назад вже завершену реєстраційну дію. Відтак, вважає, що таке роз'яснення надасть судовому рішенню ясність у послідовність і змісту вчинення дій боржнику (у даній судовій справі - ДПС України) по його виконанню.
Суд, розглянувши матеріали заяви про роз'яснення судового рішення, зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.03.2020 у справі №240/4946/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88602338).
Верховний Суд в ухвалах від 26.02.2019 у справі №802/1961/17-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80109842) та від 17.01.2019 у справі №802/2257/17-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79272590) зазначив, що виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Отже, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У заяві про роз'яснення судового рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість такого рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Обґрунтовуючи заяву про роз'яснення ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 26.11.2025, представник Державної податкової служби України зазначає, що 25.11.2025 на підставі рішення Державної податкової служби України від 25.11.2025 №1784-р/лєр останньою внесено відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності ТОВ «Перший Дніпропетровський Пивзавод» щодо ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова).
Як вже було зазначено судом, ухвалою суду від 26.11.2025 зупинено дію рішення Державної податкової служби України від 25.11.2025 №1784-р/лєр про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності щодо ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» до набрання законної сили рішенням суду. Заборонено Державній податковій службі України вчиняти дії щодо внесення до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформації про припинення дії ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» до набрання законної сили рішенням суду.
При цьому, у вказаній ухвалі суд зазначив, що вжиття такого заходу забезпечення позову означатиме надання заявнику тимчасового захисту у вигляді збереження того правового становища, яке існувало до моменту виникнення спірних правовідносин. Наведене, відповідно, зобов'язує усіх належних суб'єктів вчинити дії, направлені на реальне надання заявнику тимчасового захисту, з метою забезпечення ефективності правового інституту забезпечення позову. Таким чином, як Державна податкова служба України, так і будь-які інші суб'єкти, від дій яких залежить ефективність застосованого судом способу забезпечення позову, мають вчинити усі необхідні дії, направлені на надання ТОВ «Перший Дніпропетровський Пивзавод» тимчасового захисту та приведення спірних правовідносин у стан, який існував до моменту прийняття спірного розпорядження контролюючого органу.
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб'єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва та/або на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини (п. 28).
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» адміністратором та держателем Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за результатами проведення обробки (перевірки) інформації, зазначеної у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, в автоматичному режимі або посадовою особою органу ліцензування:
1) за результатами прийнятого рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
2) за результатами розгляду заяви ліцензіата про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
3) за результатами прийнятого рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
4) на підставі рішення суду, що набрало законної сили;
5) на підставі заяви ліцензіата про внесення чергового (щорічного/щоквартального) платежу за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Відповідно до п. 19 ч. 4 ст. 34 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, містить відомості про те, що рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зупинено на підставі рішення суду із зазначенням дати рішення суду, що набрало законної сили, та номера справи, по якій прийнято рішення про зупинення дії рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Як вже було зазначено, ухвалою суду від 26.11.2025 у справі №210зп-25/160 зупинено дію рішення Державної податкової служби України від 25.11.2025 №1784-р/лєр про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності щодо ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» до набрання законної сили рішенням суду.
Відтак, згідно приписів п. 19 ч. 4 ст. 34 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах може містити відомості про те, що рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зупинено на підставі рішення суду, тобто, у даному випадку, ухвалою про забезпечення позову від 26.11.2025 у справі №210зп-25/160.
Разом з тим, частиною 5 статті 34 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зазначено, що відомості Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, змінюються/виключаються органом ліцензування:
1) за результатами розгляду заяви ліцензіата про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
2) за результатами прийнятого рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності з підстав, визначених частиною другою статті 46 цього Закону;
3) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Також, у пункті 4 Порядку ведення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 №374, зазначено, що відомості до Реєстру вносяться, змінюються або виключаються з нього посадовою особою ДПС, яка визначена публічним реєстратором Реєстру (далі - публічний реєстратор), на підставі:
1) заяви суб'єкта господарювання (далі - заявник) про:
внесення змін до відомостей, що містяться в Реєстрі;
внесення чергового (щорічного/щоквартального) платежу за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
2) рішення, прийнятого органом ліцензування, про:
надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності на підставі заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (крім ліцензій, надання яких здійснюється в автоматичному режимі), передбаченої частиною третьою статті 43 Закону, та копій документів, надання яких передбачено частинами четвертою та шостою статті 43 Закону;
припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності на підставі заяви, поданої відповідно до частини шостої статті 34 та пункту 1 частини другої статті 46 Закону;
3) рішення суду, що набрало законної сили.
Таким чином, на виконання вимог ухвали суду від 26.11.2025 щодо заборони Державній податковій службі України вчиняти дії щодо внесення до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформації про припинення дії ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) ТОВ «Перший Дніпропетровський Пивзавод» до набрання законної сили рішенням суду, та керуючись приписами ч. 5 ст. 34 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Державна податкова служба України як держатель Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, має право та наділена повноваженнями вносити зміни/виключати відомості з Реєстру, у тому числі й щодо припинення дії ліцензії.
З доданих представником Державної податкової служби України до заяви про роз'яснення судового рішення документів, судом встановлено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом, не призвели до ефективного тимчасового захисту прав ТОВ «Перший Дніпропетровський Пивзавод», оскільки Державною податковою службою України 25.11.2025 внесено запис до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах №243727 про припинення ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв №99014202500075 від 11.09.2025, незважаючи на заборону ухвалою суду від 26.11.2025 вчиняти дії щодо внесення до Реєстру інформації про припинення дії ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) ТОВ «Перший Дніпропетровський Пивзавод» до набрання законної сили рішенням суду.
З наведеного вбачається, що незважаючи на постановлення судом ухвали про забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Державної податкової служби України від 25.11.2025 №1784-р/лєр про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності щодо ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» до набрання законної сили рішенням суду та заборону Державній податковій службі України вчиняти дії щодо внесення до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформації про припинення дії ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» до набрання законної сили рішенням суду, позивач фактично не отримав тимчасового захисту у вигляді збереження правовідносин між сторонами у тому стані, в якому вони існували до виникнення спірних обставин, пов'язаних з припиненням ліцензії.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Державна податкова служба України була обізнана про подання ТОВ «Перший Дніпропетровський Пивзавод» через систему «Електронний Суд» заяви про забезпечення позову 25.11.2025, тобто, в день прийняття рішення Державної податкової служби України від 25.11.2025 №1784-р/лєр та внесення на його підставі відомостей до Реєстру про припинення ліцензії, можливість вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії розпорядження та заборони вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що стаття 129 Конституції України визначає, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно зі статтею 129-1 Основного Закону суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Частиною третьою статті 2 КАС України також визначено, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Принцип обов'язковості судового рішення також закріплений у частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового розгляду у контексті ст.6 Конвенції. Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження.
Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції (Рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 заява № 18357/91, п. 40).
У справі Мікалефф проти Мальти Європейський Суд з прав людини визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.
Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа Меркіка та інші пороти Мальти).
Згідно зі статтею 241 КАС України ухвала є одним з видів судових рішень.
Суд зазначає, що належне виконання судового рішення - ухвали про забезпечення позову, виключає можливість номінального, формального ставлення контролюючого органу до тимчасового відновлення порушеного права заявника на отримання заходів тимчасового захисту, та невчинення ним дій, направлених на приведення спірних правовідносин у стан, який існував до моменту прийняття спірного розпорядження контролюючого органу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
На підставі викладеного, суд зазначає, що оскільки рішення про припинення ліцензії є підставою для внесення до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах запису щодо припинення ліцензії суб'єкта господарювання, а дія рішення Державної податкової служби України від 25.11.2025 №1784-р/лєр про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності щодо ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) ТОВ «Перший Дніпропетровський Пивзавод», була зупинена, вжиті судом відносно заявника заходи тимчасового захисту означають необхідність приведення спірних правовідносин у те правове становище, яке існувало до моменту прийняття спірного розпорядження.
Наведене, у свою чергу, означає необхідність внесення змін до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, шляхом виключення з нього відомостей про припинення ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) ТОВ «Перший Дніпропетровський Пивзавод», запис №243727 від 25.11.2025.
При цьому, як вже було зазначено судом вище, відомості Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, змінюються/виключаються органом ліцензування на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Таким документом, у даному випадку, є ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі №210зп-25/160 про забезпечення позову.
Таким чином, Державна податкова служба України, як держатель Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах повинна виключити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію (відомості) про припинення на підставі рішення Державної податкової служби України від 25.11.2025 №1784-р/лєр ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності щодо ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) ТОВ «Перший Дніпропетровський Пивзавод».
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями представника Державної податкової служби України про необхідність роз'яснення ухвали суду про забезпечення позову, що сприятиме реальному наданню ТОВ «Перший Дніпропетровський Пивзавод» тимчасового судового захисту.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 254, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Роз'яснити, що вжиті ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі №210зп-25/160 заходи забезпечення позову означають надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» тимчасового захисту у вигляді збереження того правового становища, яке існувало до моменту виникнення спірних правовідносин (до моменту прийняття рішення Державною податковою службою України від 25.11.2025 №1784-р/лєр про припинення дії ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод»). Наведене, відповідно, зобов'язує усіх належних суб'єктів вчинити дії, направлені на реальне надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод» тимчасового захисту, з метою забезпечення ефективності правового інституту забезпечення позову. Зокрема (але не виключно), Державна податкова служба України, як адміністратор та держатель Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з метою забезпечення реального виконання судового рішення, а саме: ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі №210зп-25/160 про забезпечення позову, повинна виключити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію (відомості) про припинення на підставі рішення Державної податкової служби України від 25.11.2025 №1784-р/лєр ліцензії №99014202500075 на право виробництва алкогольних напоїв від 11.09.2025 (безстрокова) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дніпропетровський Пивзавод».
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька