15 грудня 2025 рокуСправа № 160/32207/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
установив:
10 листопада 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардій України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (у тому числі одноразових виплат) за період з 11.07.2022 року по 01.07.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025 роки;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардій України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації за невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2025 рік, грошову компенсацію за 42 діб невикористаної додаткової відпустки як учасника бойових дій за 2023-2025 роки, надбавку за проходження військової служби) із використання показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р., 01.01.2024р., 01.01.2025р. та шляхом множення його на тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови КМУ №704 за період з 11.07.2022 року по 01.07.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардій України, щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учасника бойових дій за 2023-2025 роки, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки, яка передбачена абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII;
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардій України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикориcтану щорічну додаткову відпустку, як учасника бойових дій, за 2023- 2025 роки, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки, яка передбачена абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з урахуванням раніше виплачених сум;
- Визнати протиправною бездіяльність Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардій України щодо неврахування вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 11.07.2022 року по 31.12.2022 року та 01.01.2024 року по 01.07.2025 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардій України виплатити ОСОБА_1 за період з 11.07.2022 року по 31.12.2022 року та 01.01.2024 року по 01.07.2025 року індексацію грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- визнати протиправною бездіяльність Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардій України щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України за період з 19.06.2023 по 20.08.2023; з 14.12.2023 по 17.12.2023; з 31.12.2023 по 01.01.2024; з 09.01.2024 по 10.01.2024; з 03.02.2024 по 04.02.2024; з 04.03.2024 по 05.03.2024; з 07.03.2024 по 08.03.2024 poкy;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардій України виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України за період з 19.06.2023 по 20.08.2023; з 14.12.2023 по 17.12.2023; з 31.12.2023 по 01.01.2024; з 09.01.2024 по 10.01.2024; з 03.02.2024 по 04.02.2024; з 04.03.2024 по 05.03.2024; з 07.03.2024 по 08.03.2024 poкy.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 р. відкрито провадження у цій справі.
02 грудня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардій України надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, яке обгрунтоване тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд зазначає, що відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували факт пропуску позивачем строку звернення до суду.
Як зазначає відповідач, відповідно до статті 233 КЗпП України (в редакції Закону № 2352-ІХ) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Суд зазначає, що відповідно до ст.116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Проте, відповідач не надав доказів щодо дати, коли позивачу надано повну інформацію про суми нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У даному випадку відповідач не надав конкретних доказів, які б свідчили про те, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Враховуючи, вищевказане, суд доходить висновку, що заява про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 167, 169, 240 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позову без розгляду у справі 160/32207/25 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко