Ухвала від 15.12.2025 по справі 217зп-25/160

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

15 грудня 2025 р.Справа №217зп-25/160

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви),

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Бугайов Олексій Олегович із заявою про забезпечення позову (до подання позовної заяви), в якій просить:

- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинення дій щодо розшуку відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключити відомості щодо розшуку із застосунку «Резерв+» до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обгрунтування заяви зазначено, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_2 до ухвалення рішення в адміністративній справ

Згідно з частиною першою статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу пунктів 2, 4 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу чи іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.

Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі №640/9218/21 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

декватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.

Така правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18 та ін.

Суд звертає увагу на те, що метою забезпечення позову є попередження можливих негативних наслідків для позивача у вигляді істотно ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду його позову. При цьому такі заходи забезпечення позову здійснюються до вирішення адміністративної справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник посилався на те, що в мобільному додатку "Резерв+" висвітилось повідомлення, що останній порушує правила військового обліку та перебуває у розшуку з 02.12.2025 з підстав непроходження ним ВЛК.

За наведених обставин заявник вважав, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення питання по суті спору може унеможливити виконання рішення у разі задоволення позову шляхом примусового доставлення позивача у разі його виявлення працівниками поліції або працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки до відділу ТЦК з метою складання протоколу та постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення штрафу, ініціювання проходження військово-лікарської комісії без належних на те підстав, та примусової мобілізації, зарахування на облік до військовослужбовців та списків військової частини.

Оцінюючи такі доводи, суд звертає увагу на те, що вони ґрунтуються виключно на припущеннях заявника та не підтверджені жодними доказами, тоді як для вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви має існувати реальна, а не гіпотетична загроза порушення прав особи рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі в обраний ОСОБА_1 спосіб.

А тому, в задоволенні заяви про забезпечення позову наразі належить відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви) - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А. Ю. Рищенко

Попередній документ
132660455
Наступний документ
132660457
Інформація про рішення:
№ рішення: 132660456
№ справи: 217зп-25/160
Дата рішення: 15.12.2025
Дата публікації: 19.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (12.12.2025)
Дата надходження: 12.12.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
РИЩЕНКО АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ