15 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8007/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04 червня 2025 року прийнято рішення за реєстраційним номером №0323550031587 про відмову в перерахунку пенсії (переходу на пенсію), у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до ст.86 Закону України “Про прокуратуру».
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до ст.86 Закону України “Про прокуратуру» та здійснити перерахунок пенсії з травня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум, а також обставин, висновків/позиції суду встановлених і сформованих у процесі розгляду справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до вимог ЗУ « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує на те, що вона є вдовою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який при житті отримував пенсію за вислугою років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру».
29.05.2025 позивачем подано до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області заяву про призначення їй пенсії на підставі ЗУ «Про прокуратуру» у зв'язку з втратою годувальника її чоловіка ОСОБА_2 , долучивши до заяви необхідні документи.
Однак, рішенням №0323502031587 від 04.06.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке розглядало заяву позивача за принципом екстериторіальності, відмовило позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Свою відмову мотивували тим, що позивачем не додано документів, що засвідчують факт перебування позивачки на утриманні померлого годувальника.
Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника протиправними, оскільки вона досягла пенсійного віку, отримує пенсію, знаходилась на утриманні свого чоловіка, якому була призначена пенсія на підставі Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку із чим просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представники відповідачів у відзивах на позовну заяву позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що оскільки за результатами розгляду документів встановлено, що ОСОБА_1 не додано документів, що засвідчують факт перебування її на утриманні померлого годувальника, ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято обгрунтоване та законне рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника.
У зв'язку із чим, просили відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Представник відповідача у відповідях на відзиви просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває з 14.01.2025 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів справи вбачається, що позивач є вдовою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданим 08.05.1988 та даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого відділом реєстрації актів громадського стану Луцького міськвиконкому 03.09.1999.
29.05.2025 позивачем подано до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області заяву про призначення їй пенсії на підставі ЗУ «Про прокуратуру» у зв'язку з втратою годувальника її чоловіка ОСОБА_2 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №0323502031587 від 04.06.2025 відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оскільки позивачем не додано документів, що засвідчують факт перебування позивачки на утриманні померлого годувальника.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 1 статті 36 Закону №1058 передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону №1058 непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до вимог абзацу 2 частини 3 статті 36 Закону №1058 члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом абзацу 1 частини 3 статті 45 Закону №1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до п.2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 із змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 (далі - Порядок) визначений перелік документів необхідний для призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону 1058.
Згідно пп.9 пункту 2.3. Порядку має бути наданий документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Пунктом 2.11. розділу ІІ Порядку визначено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання ( разом з годувальником за однією адресою), зазначені у п 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджує такий факт.
Також, згідно п.2.22 Порядку для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.
Таким чином, виходячи з послідовного аналізу наведених правових норм, слід зазначити, що призначення особі пенсії по втраті годувальника можливе за одночасної наявності двох таких умов у їх сукупності - непрацездатність цієї особи (наявність інвалідності або досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону) та перебування на утриманні померлого годувальника (перебування на повному утриманні померлого годувальника або одержання від нього допомоги, що була постійним і основним джерелом засобів до існування).
При цьому, обидві ці умови мають існувати саме на момент смерті годувальника.
Отже, непрацездатний член сім'ї померлого годувальника, для якого його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, та який й сам одержує пенсію, має право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, подавши при цьому відповідну заяву, документи про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших додаткових документів.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_1 не була непрацездатною особою, тобто не мала інвалідності та не досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Документів, які б засвідчували факт перебування позивачки на утриманні померлого годувальника, тобто непрацездатності ОСОБА_1 на момент смерті її чоловіка, позивачем а ні до ГУ ПФУ у Вінницькій області, а ні до суду не надано.
З огляду на що, суд вважає, що ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії, перехід з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру, з огляду на відсутність законних підстав.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04 червня 2025 року прийнято рішення за реєстраційним номером №0323550031587 про відмову в перерахунку пенсії (переходу на пенсію), у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до ст.86 Закону України “Про прокуратуру» та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до ст.86 Закону України “Про прокуратуру» та здійснити перерахунок пенсії з травня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум, а також обставин, висновків/позиції суду встановлених і сформованих у процесі розгляду справи.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю. Сорока