12 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6150/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області), та з урахуванням заяви про уточнення вимог, просив: визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі по віку відповідно до вимог статті 8 Закону України від 02 вересня 2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон №345-VI); зобов'язати зарахувати до пільгового стажу період роботи за листопад-грудень 2010 року та з грудня 2020 року по січень 2021 року у Відокремленому підрозділі «Шахта №9» «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля» (далі - ВП «Шахта №9» «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля») та з липня по грудень 2020 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля» (далі - ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля»); зобов'язати перерахувати та виплачувати пенсію по інвалідності в розмірі по віку на пільгових умовах відповідно до вимог статті 8 Закону №345-VI та Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) з 05 грудня 2024 року (в межах строку звернення до суду).
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що з 21 листопада 2022 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV. 11 червня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по трудовому каліцтву в розмірі по віку на підставі статті 8 Закону №345-VI відповідно до Списку №1. ГУ ПФУ у Волинській області листом від 16 липня 2024 року повідомило, що періоди роботи за листопад-грудень 2010 року, з грудня 2020 року по січень 2021 року у ВП «Шахта №9» «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» та з липня по грудень 2020 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» не зараховано у зв'язку з несплатою страхових внесків роботодавцем, а отже права на перерахунок пенсії позивач немає.
ОСОБА_1 таку відмову вважає протиправною та зазначив, що працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків. Зауважив, що для призначення пенсії відповідно до статі 8 Закону №345-VI ним надавалися копії наказів про результати атестації робочих місць та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якими підтверджується пільговий характер праці, тому спірні періоди роботи мають бути зараховані до пільгового та страхового стажу.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження 10 червня 2025 року (а.с.37), відзив на позов не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21 листопада 2022 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по третій групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону №1058-IV, розмір пенсії обчислено з урахуванням Закону №345-VI, що не є спірним та підтверджується листом ГУ ПФУ у Волинській області від 16 липня 2024 року №8751-7695/Р-02/8-0300/24 (а.с.28-30).
11 червня 2024 року позивач звернувся із заявою у якій просив здійснити перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі по віку відповідно до статті 8 Закону №345-VI (а.с.27).
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 16 липня 2024 року №8751-7695/Р-02/8-0300/24 повідомило позивача про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності 3 групи внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком.
У листі зазначено, що згідно з статтею 33 Закону №1058-IV пенсія по III групі інвалідності призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Крім цього, статтею 24 вказаного Закону передбачено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. При обчисленні розміру пенсії згідно з матеріалами пенсійної справи тривалість страхового стажу становить - 54 роки 9 місяців 3 дні, з них 19 років 6 місяців 4 дні - страховий стаж, 15 років 2 місяці 10 днів - пільгова робота з повним робочим днем під землею, 20 років 2 місяці 29 днів - додатковий стаж (коефіцієнт страхового стажу - 0,54750). При призначенні пенсії не враховано при обчисленні коефіцієнта страхового стажу та середньомісячного заробітку для визначення розміру пенсійної виплати періоди роботи: у листопаді-грудні 2010 року та з грудня 2020 року по січень 2021 року у ВП «Шахта №9» «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля»; з липня по грудень 2020 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Враховуючи персональні дані щодо страхового стажу та заробітку, розмір пенсії за віком, від якого обчислено розмір пенсії по інвалідності, складає 16703,97 грн, з них: 16255,38 грн - розмір пенсій за віком (29690,20 грн х 0,54750); 448,59 грн - доплата за 19 років понаднормового стажу. Розмір пенсійної виплати становить 12076,08 грн, у тому числі: 8351,99 грн - розмір пенсії по інвалідності (16703,97 грн х 50%); 100,00 грн - індексація з 01 березня 2023 року, 100,00 грн - індексація з 01 березня 2024 року; 3524,09 грн - доплата до пенсії відповідно до норм Закону №345-VI.
Тут же, з посиланням на норми частин другої-третьої статті 114 Закону №1058-IV, вказано, що тривалість пільгового стажу роботи є недостатньою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Для переведення з пенсії по інвалідності третьої групи внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком на даний час підставі відсутні (а.с.28-30).
Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у зарахуванні спірного періоду до пільгового страхового стажу позивача та здійснення перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Враховуючи вимоги частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Згідно зі статтею 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Як передбачено абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Отже, право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком мають, зокрема, непрацюючі чоловіки, яким встановлено ІІІ групу інвалідності і страховий стаж яких становить 35 років.
Водночас, абзацом третім частини першої статті 28 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
За обставин цієї справи, спір між сторонами виник у зв'язку з фактичною відмовою Пенсійного органу в перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, з зарахуванням до пільгового стажу з повним робочим днем під землею періодів роботи позивача за листопад-грудень 2010 року, з грудня 2020 року по січень 2021 року у ВП «Шахта №9» «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» та з липня по грудень 2020 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Так, відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частинами другою, третьою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).
Частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою, дванадцятою статті 20 Закону №1058-IV встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум із їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
З індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) (а.с.20-23) видно, що спірні періоди роботи позивача листопад-грудень 2010 року, з грудня 2020 року по січень 2021 року у ВП «Шахта №9» «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» (ідентифікаційний код 00176236) та з липня по грудень 2020 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» (ідентифікаційний код 00176259) дійсно не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача. Між тим у вказаних відомостях (довідка форми ОК-5) відображена інформація про нарахування Рудю Р.А. ВП «Шахта №9» «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» заробітної плати за вказані періоди.
Суд зазначає, що відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків за вказані періоди не може бути підставою для не зарахування таких до страхового стажу під час визначення пільгового стажу для призначення (перерахунку) пенсії позивачу.
Порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Отже, фактично внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
На переконання суду, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача такого періоду роботи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року по справі № 535/1031/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а.
Відповідно до пунктів 3, 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731), до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Судом встановлено, що у спірні періоди - листопад-грудень 2010 року, з 11 грудня 2020 року по 31 січня 2021 року позивач працював гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», з 17 липня 2020 року по 09 грудня 2020 року - у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з повним робочим днем від землею, що підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 (а.с.24-26), довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07 жовтня 2021 року №182, від 28 грудня 2021 року №252, від 27 жовтня 2021 року №209 (а.с.12,14,18), витягами з наказів про результати проведення атестації робочих місць від 24 січня 2020 року №25, від 11 травня 2004 року №89, від 11 травня 2009 року №87, від 28 травня 2015 року №131, від 31 травня 2010 року №85, 27 травня 2020 року №128 (а.с.13, 15-17), а тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати не зараховувати до пільгового стажу ОСОБА_1 вказані періоди роботи.
Що стосується позовної вимоги про перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням страхового стажу, в тому числі пільгового за Списком №1, суд звертає увагу на таке.
З урахуванням спірних періодів страхового стажу та періоду страхового стажу, який обчислено відповідачем при призначенні позивачу пенсії по інвалідності (54 років 9 місяців та 3 днів; із якого 15 років 2 місяці та 10 днів (пільговий стаж роботи з повним робочим днем під землею), виконується умова щодо страхового стажу не менше 35 років для перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком в межах строку звернення до суду з 05 грудня 2024 року.
Обираючи спосіб захисту порушеного права суд враховує, що згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні/перерахунку пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити/перерахувати пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Також, суд враховує, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №227/3208/16-а.
Відтак, у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не наділений правом альтернативи, а зобов'язаний прийняти рішення про призначення позивачу пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, оскільки існують всі необхідні умови для такого призначення.
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, враховуючи норми чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини та межі заявлених позовних вимог, суд з урахуванням наданих частинами другою, третьою статті 245 КАС України повноважень та з метою повного захисту порушеного права позивача вважає, що позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 11 грудня 2020 року по 31 січня 2021 року у ВП «Шахта №9» «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», з 17 липня 2020 року по 09 грудня 2020 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та перерахунку пенсії по інвалідності розмірі пенсії за віком; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 11 грудня 2020 року по 31 січня 2021 року у ВП «Шахта №9» «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», з 17 липня 2020 року по 09 грудня 2020 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком (з урахуванням виплачених сум), відповідно до статті 33 Закону №1058-IV з урахуванням статті 8 Закону №345-VI.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 29 серпня 2024 року №13ХТ-ТНН8-М8МС-А311, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.6, 34).
У зв'язку із задоволенням позову на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 11 грудня 2020 року по 31 січня 2021 року у Відокремленому підрозділі «Шахта №9» «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля», з 17 липня 2020 року по 09 грудня 2020 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля» та перерахунку пенсії по інвалідності розмірі пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 11 грудня 2020 року по 31 січня 2021 року у Відокремленому підрозділі «Шахта №9» «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля», з 17 липня 2020 року по 09 грудня 2020 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля» та здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком (з урахуванням виплачених сум), відповідно до статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 8 України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк