про повернення позовної заяви
м. Вінниця
15 грудня 2025 р. Справа № 120/17234/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду 12.12.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка також підписана і гр. ОСОБА_2 , яка визнає себе як уповноваженою особою на здійснення будь-яких дій щодо представництва позивача, до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , за змістом якої позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання позивачу відстрочки від мобілізації;
- зобов'язати ТЦК та СП належним чином розглянути документи подані позивачем, в яких в повній мірі були надані усі необхідні докази для оформлення "відстрочки";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати позивачу відстрочку від мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (попередити - співвідповідача), щодо неправомірних дії незаконного утримання позивача в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити можливість (переведення) або повноцінного звільнення позивача до дітей;
- зобов'язати "Співвідповідача" (на підставі клопотання) ІНФОРМАЦІЯ_4 - зупинити дію "Повістки на відправку" №14404 від 26.12.2025 до фактичного вирішення справи по суті, що стосується "Відстрочки" позивача ОСОБА_1 .
Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що позовну заяву належить повернути позивачеві з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Отже, закон наділяє правом звернення до суду особи або самостійно, або через представника.
Як передбачено частиною 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Отже, обов'язковим елементом позовної заяви та засвідченням факту волевиявлення учасника судового процесу є його особистий підпис.
Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.
Тобто, особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов'язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), адже надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.
Аналізуючи процитовані норми процесуального закону суд зауважує, що у випадку якщо позивачем подається позов особисто (тобто від власного імені), то така позовна заява має бути скріплена власноручним підписом позивача.
Однак, якщо позов оформлено та подається представником від імені позивача, то, відповідно, позовна заява підписується представником із долученням відповідних доказів на підтвердження повноважень такої особи.
Судом встановлено, що на поданій до суду позовній заяві містяться два підписи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Втім, ознайомившись із підписом позивача ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що такий підпис вочевидь не є його особистим власноручним підписом, оскільки він зроблений за допомогою фотокопіювальних технічних засобів, тобто є фотокопією підпису позивача.
Дана невідповідність підпису позивача є очевидною та не потребує будь-яких спеціальних знань (зокрема спеціаліста чи експерта), з огляду на що суд доходить до переконання про те, що така позовна заява не є підписаною власноручним підписом позивача.
Щодо можливості представництва інтересів позивача ОСОБА_2 (яка в тексті позовної заява вказує на те, що є уповноваженою особою на вчинення дій від імені ОСОБА_1 ), то суд зважає на наступне.
Специфіка представництва в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.
Як вже зазначав суд, відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
В силу вимог частини першої та другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Так, за визначенням, що міститься в частині третій статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.
Відповідно до положень статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Частинами п'ятою та шостою статті 59 КАС України установлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Отже, виходячи із аналізу зазначених правових приписів статті 59 КАС України на підтвердження своїх повноважень представник має надати суду або оригінал довіреності, або належним чином засвідчену її копію. При цьому належно засвідченою копією довіреності є її копія, засвідчена суддею, або ж копія, яка засвідчена у "визначеному законом порядку".
Втім, в матеріалах справи відсутні будь які документи які б надавали право Шустовій Ользі Олександрівні звертатися до суду з цим позовом в інтересах позивача - Шустова Віталія Олександровича.
Обов'язок суду перевірити належність повноважень представника на вчинення конкретної процесуальної дії зумовлений головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.
До того ж зазначений підхід також ґрунтується на імперативних вимогах статей 55, 57 КАС України, статей 237, 240 ЦК України і, переважно, спрямований на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, на гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що, у свою чергу, забезпечує справедливе і ефективне судочинство.
З огляду на викладене суд наголошує, що оскільки подана до суду позовна заява від імені фізичної особи підписана особою, право якої на вчинення таких дій від імені позивача не підтверджено у встановленому законом порядку (тобто не додано засвідчену у визначеному законом порядку копію довіреності чи іншого документа, визначеного ст. 59 КАС України), слід дійти висновку, що позовну заяву від імені позивача підписано особою, яка не підтвердила таке право належними доказами.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, беручи до уваги те, що підпис позивача Шустова О.В. на поданій до суду позовній заяві не є його власноручним підписом, а являється його фотокопією, здійсненою за допомогою технічних засобів, що розцінюється судом як неналежне підписання позовної заяви, а доказів на підтвердження повноважень Шустової О.О. на підписання цієї позовної заяви від імені позивача до матеріалів позову надано не було, суд доходить висновку про повернення цієї позовної заяви на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Додатково суд звертає увагу на те, що в силу положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.
За правилами, передбаченими частинами п'ятою та шостою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 44, 57, 59, 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка також підписана Шустовою Ольгою Олександрівною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути позивачеві.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович