м. Вінниця
15 грудня 2025 р. Справа № 120/12479/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмо заяву про відвід судді Бошкової Юлії Миколаївни у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області; за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування рішення від 28.08.2025 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області; за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування рішення від 28.08.2025 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 18.11.2025 головуючою суддею Вінницького окружного адміністративного суду Бошковою Ю.М. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 120/12479/25, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
11.12.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача до суду подано заяву про відвід судді Бошкової Ю.М., з підстав порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо позивача у справі.
Обґрунтовуючи підстави для відводу, представник позивача зазначає, що у зв'язку із тим, що суддею призначено розгляд справи №120/12479/25 у письмовому провадженні, фактично позбавлено позивача можливості реалізувати право на подання доказів у формі показань свідків. Зазначене суперечить вимогам статті 6 Конвенції та усталеній практиці ЄСПЛ (справи "Краска проти Швейцарії", Niderost-Huber v. Switzerland), відповідно до якої суд зобов'язаний забезпечити сторонам реальну можливість бути почутими та ретельно розглянути їхні доводи й докази. При цьому зауважує, що рішення про письмовий розгляд справи без належного мотивування порушує принцип змагальності та справедливого судового розгляду, що свідчить про упередженість судді.
Ухвалою від 12.12.2025 заяву представника позивача про відвід судді Бошковій Юлії Миколаївні передано до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду з метою визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід передано на розгляд судді Дмитришеній Р.М.
За приписами ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву про відвід, суд виходить з такого.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 36 та 37 КАС України. Водночас, особливості вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано статтею 40 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 - 4 ст. 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 40 КАС України суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд зазначає, що подана представником позивача заява про відвід судді ґрунтується виключно на незгоді з процесуальним рішенням суду щодо розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та відмові у задоволені клопотань позивача про перехід зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін та припущеннях про порушення прав позивача.
Водночас, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 КАС України).
Практика Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права при розгляді справ в силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", вказує на те, що існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї в світлі права на справедливий суд повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42); у контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).
Як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Отже, при наданні оцінки об'єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об'єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб'єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.
Особиста безсторонність судді презюмується поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 42).
Відтак, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.
Суд зазначає, що у заяві представника позивача не наведено жодних об'єктивних фактів чи доказів, які б свідчили про упередженість судді Бошкової Ю.М. або створення нею реальних перешкод для реалізації процесуальних прав сторін. При тому, що саме по собі призначення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін не свідчить про обмеження прав сторони, а заявником не доведено, що це рішення унеможливило подання сторонами доказів. Крім того, відмова у задоволенні клопотання не є підставою для відводу судді, а загальні посилання на практику ЄСПЛ не підтверджують порушень саме у цій конкретній справі. Відсутність конкретних, підтверджених обставин, які б відповідали вимогам статті 36 КАС України, свідчить про те, що заява не містить законних підстав для відводу судді.
Відтак, наведені представником позивача обставини не свідчать про наявність підстав для відводу, а сам відвід пов'язується виключно з суб'єктивним сприйняттям позивачем дій судді під час розгляду справи.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника позивача про відвід судді.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Бошкової Юлії Миколаївни в адміністративній справі №120/12479/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області; за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, про визнання протиправним та скасування рішення від 28.08.2025 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Адміністративну справу № 120/12479/25 передати для продовження розгляду тим самим складом суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна