про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
15 грудня 2025 р. Справа № 120/17052/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 )
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
За змістом ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
В межах цієї позовної заяви позивач визначив відповідачами військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 та заявив такі позовні вимоги:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати позивачеві грошового забезпечення за період з 22.04.2020 по 23.08.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, без врахування розміру прожиткового мінімуму;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачеві перерахунок грошового забезпечення за період з 22.04.2020 по 23.08.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", станом на 01.01.2020, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрат доходів, у зв?язку з порушенням термінів виплати у належному розмірі грошового забезпечення з 22.04.2020 по 23.08.2022 - відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2011 №159 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагорода інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 15.01.2001 №44.
З наведеного слідує, що військова частина НОМЕР_2 формально зазначена як відповідач, але до неї не адресовано жодної вимоги, що суперечить вимогам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України щодо необхідності визначення змісту позовних вимог стосовно кожного відповідача.
Крім того, одна з позовних вимог адресована військовій частині НОМЕР_3 , проте військова частина НОМЕР_3 не зазначена позивачем як відповідач у позовній заяві.
Отже, у позовній заяві наявні очевидні розбіжності між визначеним суб'єктним складом та заявленими позовними вимогами, що свідчить про її невідповідність вимогам КАС України.
Відтак, позивачеві слід уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими такі вимоги обґрунтовує, визначитись із суб'єктним складом в розрізі відповідачів; належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги.
Зазначені вище недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 160 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої шляхом надання до суду учтоненої позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна