справа №757/37950/23-ц Головуючий у суді І інстанції: Литвинова І.В.
провадження №22-ц/824/13375/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
10 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г.,
секретар судового засідання: Янчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування, Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження щодо встановлення способу участі батька у вихованні дитини,
У серпні 2023 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування № 301 від 07 липня 2023 року «Про визначення участі батька у вихованні дитини».
В обґрунтування позову вказано, що сторони перебували в шлюбі, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася спільна дитина - ОСОБА_3 . У зв'язку з збройною агресією рф на території України, позивачка разом з ОСОБА_2 та сином виїхали за межі України до Королівства Іспанія, де проживала мати ОСОБА_2 . За кордоном сторони перебували кілька місяців, з яких більшу частину часу ОСОБА_1 з сином проживали окремо від ОСОБА_2 . Під час перебування подружжя за кордоном стосунки у парі погіршилися, у результаті чого ОСОБА_2 у грубій формі повідомив ОСОБА_1 про припинення їхніх подружніх стосунків та сказав, що вона може повертатися з сином до України. За наведених обставин подружжя перестало проживати разом з липня 2022 року, а на початку серпня 2022 року ОСОБА_1 з сином повернулися в Україну. ОСОБА_2 залишився за кордоном. Після повернення в Україну, сторони не могли визначитися між собою щодо місця проживання дитини. ОСОБА_2 в телефонному режимі заборонив ОСОБА_1 з сином проживати у квартирі, в якій вони проживали до початку війни та народження сина, запропонувавши орендувати іншу квартиру, де буде жити їхній син, і батьки по черзі будуть з ним проводити час, а за сином постійно буде доглядати няня. Не дійшовши згоди щодо місця проживання дитини, позивачка звернулася до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про визначення місця проживання дитини разом з нею. Розпорядженням Печерської районної в м. Києві державної адміністрації № 23 від 24 січня 2023 року, місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , було визначено разом з його матір'ю - ОСОБА_1 . Питання утримання дитини батьком було вирішено в судовому порядку, шляхом прийняття судового наказу Печерським районним судом м. Києва, відповідно до якого ОСОБА_2 щомісячно сплачує на утримання свого сина 5 500, 00 грн на місяць. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року шлюб сторін розірвано. ОСОБА_2 декілька разів звертався до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації з заявами про визначення участі у вихованні дитини. У результаті розгляду останньої такої заяви, розпорядженням Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування № 301 від 07 липня 2023 року «Про визначення участі батька у вихованні дитини» було визначено графік побачень батька з сином, відповідно до якого такі побачення мали відбуватися майже щодня у визначений час без участі матері за місцем проживання батька або визначеному місці батьком. Позивач, оспорюючи вказане розпорядження, вказує на те, що воно прийнято з порушенням прав та інтересів дитини, передбачених та гарантованих чинним законодавством України (Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про попередження насильства у сім'ї», Закону України «Про освіту», Конвенцією про права дитини), у порушення процедурних питань визначених в п. 73 Постанови Кабінету Міністрів України «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» № 866 від 24 вересня 2008 року, оскільки таке розпорядження прийнято без наявності Висновку Служби у справах дітей та сім'ї, а на підставі пропозиції, яка нічим не передбачена та не може замінити висновок, оскільки такі документи мають різні юридичні наслідки; графік встановлений оспорюваним рішенням, а саме частота та час зустрічей дитини з батьком, як була, так і є нереальною для їхнього забезпечення з боку матері та дитини, виходячи з розпорядку дня дитини та потреб дитини відповідного віку; зміст самого розпорядження не містить строків його дії або віку дитини, до досягнення якого встановлено визначений, оспорюваним розпорядженням, спосіб участі у вихованні ОСОБА_3 ; формулювання «або у місці визначеному батьком» під час дії воєнного стану не надає органу опіки та піклування як і матері, впевненості в тому що таке місце буде безпечне для перебування дитини особливо під час оголошення повітряної тривоги; встановлення побачень з батьком «без присутності матері», дитини, якій на час прийняття оспорюваного розпорядження, було 1,5 роки, яка востаннє бачила свого батька у тримісячному віці, - без встановлення якогось перехідного графіку побачень за участі матері, теж не відповідало інтересам дитини, та на момент розгляду цієї справи у суді тільки ускладнило стосунки між батьками щодо участі у його вихованні.
Відповідач Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, структурним підрозділом якої також є Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, по суті позову повідомила про те, що 17 лютого 2023 року від ОСОБА_2 надійшла заява про встановлення графіку побачень з дитиною від 03 лютого 2023 року, у зв'язку з чим 20 лютого 2023 року ОСОБА_1 було направлено лист з пропозицією надати до Служби графік участі батька у вихованні дитини враховуючи вік, здоров'я та режим дня дитини. В подальшому, 02 березня 2023 року до Служби у справах дітей та сім'ї надійшла заява від 01 березня 2023 року від представника ОСОБА_2 про залишення заяви від 03 лютого 2023 без розгляду. Після цього, а саме 07 березня 2023 року до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від ОСОБА_2 надійшла заява від 07 березня 2023 року про встановлення графіку побачень з дитиною, яку останній в подальшому відкликав відповідною заявою від 24 березня 2023 року. 19 травня 2023 року до Центру надання адміністративних послуг Печерської районної в м. Києві державної адміністрації надійшла заява від ОСОБА_2 про встановлення графіку побачень з дитиною, після чого спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації було розпочато роботу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини». 24 травня 2023 року працівником Служби у справах дітей та сім'ї було здійснено вихід за місцем мешкання ОСОБА_2 за наслідками чого було складено відповідний акт; фахівцями Печерського районного у м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді здійснено оцінку потреб особи ОСОБА_2 ; також було враховано акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 02 грудня 2022 року складений Службою у справах дітей та сім'ї, а також оцінку потреб родини ОСОБА_1 від 23 грудня 2022 року, що була складена фахівцями Печерського районного у м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, у межах вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини визначеного розпорядженням № 23 від 24 січня 2023 року. В подальшому, 04 липня 2023 року відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини, після чого 07 липня 2023 року враховуючи ст. 141 СК України, рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини, було прийнято оспорюване розпорядження щодо участі батька у вихованні малолітньої дитини таким чином: кожного понеділка та середи тижня - з 16.00 до 19.00 за фактичним місцем проживання батька або у місці визначеним батьком без присутності матері; кожного вівторка та четверга тижня - з 10.00 до 13.00 за фактичним місцем проживання батька або у місці визначеним батьком без присутності матері; другі та четверті вихідні місяця, а саме у суботу та неділю з 10.00 до 19.00 за фактичним місцем проживання батька або у місці визначеним батьком без присутності матері; у день народження батька, дідуся та бабусі (зі сторони батька) з 10.00 до 19.00 за фактичним місцем проживанням батька або у місці визначеним батьком без присутності матері; у святкові дні за попередньою домовленістю з матір'ю. Орган опіки та піклування вважає безпідставним визнання протиправним та скасування розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 07 липня 2023 року № 301 «Про визначення участі батька у вихованні дитини» та просить прийняти рішення на підставі зібраних доказів та враховуючи інтереси дитини.
Відповідач ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з огляду на те, що викладені обставини у позові під час проживання подружжя за кордоном, а саме про те, що ОСОБА_2 після народження дитини та приїзду в Королівство Іспанія повідомив ОСОБА_1 про припинення між ними шлюбних стосунків, самоусунувся від догляду за новонародженим сином, самостійно прийняв рішення про її повернення з дитиною до України, після якого заборонив проживати у квартирі АДРЕСА_1 та запропонував їй зняти окреме житло, та мав намір щоб дитина по черзі з ними проживала - не відповідають дійсності. Так, після народження дитини сторони дійсно у зв'язку з війною тимчасово покинули Україну, і поїхали до Королівства Іспанія, де проживала мати ОСОБА_2 . Однак в квартирі матері ОСОБА_2 подружжя не змогло проживати, тому для збереження родини ОСОБА_2 знайшов окрему квартиру, яку орендував на довгий строк щоб проживати в ній з ОСОБА_1 та їхнім сином. Протягом спільного проживання в орендованій квартирі ОСОБА_2 займався всіма без винятків побутовими справами, що включало прибирання, приготування їжі, покупки, фінансове та медичне забезпечення. ОСОБА_1 займалася тільки дитиною, та була проти того, щоб найняти няню для дитини. У липні 2022 року ОСОБА_1 забрала дитину з місця спільного проживання сторін, не повідомивши про це ОСОБА_2 , та разом зі своїми батьками та з дитиною покинули Королівство Іспанія. При цьому ОСОБА_2 жодної згоди на повернення дитини до України не давав, а рішення про переїзд її з дитиною до будинку батьків по АДРЕСА_2 позивач приймала з власного волевиявлення, без погодження таких дій з відповідачем. З липня 2022 року до моменту зустрічі з працівником Служби у справах дітей та сім'ї Печерської РДА під час розгляду поданої ним заяви 19.05.2023 року, ОСОБА_2 намагався встановити з ОСОБА_1 зв'язок через всі можливі засоби: мобільний зв'язок, застосунки Messenger, Whatsapp, однак остання не бажала спілкуватися з ОСОБА_2 та заблокувала його номер усюди. Саме тому ОСОБА_2 подав заяву про встановлення графіку побачень з дитиною, так як вирішити це самостійно ОСОБА_1 не бажала. Після зустрічі ОСОБА_2 з працівником Служби у справах дітей та сім'ї Печерської РДА під час розгляду поданої ним заяви 19 травня 2023 року, спілкування між сторонами здійснюється виключно за допомогою електронної пошти. Перша зустріч з сином у ОСОБА_2 відбулася 28 червня 2023 року, згідно із запропонованим варіантом працівником Служби у справах дітей та сім'ї. В подальшому ОСОБА_1 знаходила різні причини для неможливості зустрічі ОСОБА_2 з сином, після чого наступна зустріч відбулася 25 серпня 2023 року, третя - 14 вересня 2023 року, четверта та п'ята - 24 вересня 2023 року та 27 вересня 2023 року. Щодо утримання дитини, то оскільки ОСОБА_1 самостійно обрала інший спосіб отримання аліментів, аніж був до того, як було видано судовий наказ з цього приводу, то останні сплачуються ОСОБА_2 через відділ державної виконавчої служби у м. Києві, заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_2 не має. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами ніколи не було, проте сторони не змогли домовитися про участь у вихованні дитини та утриманні дитини. ОСОБА_2 наполягає на тому, що під час розгляду поданої останнім заяви від 19 травня 2023 року було дотримано всі вимоги чинного законодавства, в тому числі що передбачені п. 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженої постановою КМУ від 24 вересня 2008 року № 866, при цьому необхідність встановлення наявності укриття під час складання акту обстеження житлово-побутових умов проживання чи акту оцінки потреб сім'ї / особи, чинним законодавством не передбачено. ОСОБА_1 в свою чергу, спотворює факти про те що при вирішенні питання щодо визначення участі батька у вихованні дитини не було враховано стан здоров'я дитини, режим дня та інше, так як остання не надала цю інформацію ні ОСОБА_2 , ні Службі у справах дітей та сім'ї.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування № 301 від 07 липня 2023 року «Про визначення участі батька у вихованні дитини».
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Мітін І.І. в інтересах Печерської районної в м. Києві державної адміністрації подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що під час прийняття рішення Служба у справах дітей та сім'ї та Печерська районна в місті Києві державна адміністрація здійснила всі процедурні заходи відповідно до законодавства України, тому вважати оспорюване рішення відповідача - є безпідставним.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що встановлений оспорюваним розпорядженням графік побачень не відповідає потребам, фізичним та емоційним можливостям малолітньої дитини ОСОБА_3 , його звичному розпорядку дня, а також не сприяє забезпеченню його цілісного розвитку, з огляду на те, що під час розгляду заяви батька про визначення його участі у вихованні сина позивачу було запропоновано надати графік участі батька у вихованні дитини. Натомість позивач (з яким визначено місце проживання дитини відповідно до розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 23 від 24 січня 2023 року «Про визначення місця проживання дитини»), не скористалась своїм правом та не надала свій графік участі батька у вихованні дитини, з урахуванням розпорядку дня дитини, а також інші обставини, які б були в обов'язковому порядку враховані під час розв'язання зазначеного спору між батьками.
Також представник апелянта не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що формулювання, що міститься в оспорюваному розпорядженні щодо дозволеного проведення зустрічей з батьком без участі матері «у місці, визначеному батьком» не забезпечує передбачуваності й безпечності умов перебування дитини під час можливого оголошення повітряної тривоги, що є особливо важливим з огляду на військовий стан в Україні для забезпечення безпеки дитини та права на життя.
Представник апелянта з цього приводу вказував, що посилання на формулювання «у місці, визначеному батьком» як на небезпечне - є припущенням, яке не ґрунтується на жодних доказах про наявність реальної загрози. Орган опіки визначив можливість зустрічей саме в інтересах збереження приватного спілкування батька з дитиною, а також з урахуванням здатності обох батьків самостійно визначати безпечні умови - як це відповідає принципам рівності батьківських прав.
Вважає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ризик воєнного стану є загальним для всієї території України, однак не може бути підставою для повної заборони чи обмеження права одного з батьків на спілкування з дитиною.
Також представник апелянта наголошував, що в обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив про те, що в тексті оспорюваного розпорядження не зазначено терміну його дії, оскільки батько дитини в своїй заяві просив визначити його участь у вихованні дитини до досягнення дитиною трьохрічного віку.
Між тим, орган опіки та піклування при визначенні способів участі батьків у вихованні та утриманні дитини, діє в інтересах дитини, виходячи з того розпорядку дня стану здоров'я та інших потреб дитини, які існували на момент розгляду органом опіки та піклування зазначеного спору між батьками. Звертав особливу увагу суду, що батьки мають можливість в будь-який момент після прийняття зазначеного розпорядження звернутись до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування із заявою про внесення змін до розпорядження у зв'язку зі змінами в житті її дитини, а саме: стрімким дорослішанням дитини, влаштування дитини до гуртків, навчання в школі тощо.
Під час визначення способу участі батьків у вихованні дитини, орган опіки та піклування не має змоги передбачити зміни, які можуть відбутись у житті дитини та факт того, що зазначений спір між батьками не буде в подальшому вичерпано, у зв'язку із змінами в їх стосунках між собою та дитиною.
На переконання апелянта судом проігноровано, що графік побачень є гнучким документом, який може бути переглянутий у разі зміни обставин. Водночас, практика визнання «адаптаційного періоду» не є імперативною нормою, і її наявність не є обов'язковою вимогою, тим більше - у випадку, коли батько не має протипоказань щодо контакту з дитиною.
Перевага у визначенні форми побачень - це дискреційне право органу опіки та піклування, який діє на підставі висновків фахівців (психологів, педагогів), а не на основі суб'єктивних тверджень однієї зі сторін.
23 вересня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача - адвоката Степанової О.С., в якій просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги представник позивача зазначала, що апелянт подаючи апеляційну скаргу діяв не в інтересах дитини, оскільки в апеляційній скарзі жодним чином не проаналізовано та не висвітлено всі обставини справи та життя дитини, а формально зазначено лише про те, що процедура прийняття такого рішення була дотримана, і якщо один з батьків хотів змінити встановлений графік, він міг звернутися до апелянта з цього приводу.
Представник позивача вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо нереальності виконання такого графіку, а також щодо того, що такий графік був явно визначений не в інтересах дитини.
Вказувала, що Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, як під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, так і під час подачі апеляційної скарги не надала жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки викладені у рішенні Печерського районного суду м. Києва від 27.03.20025 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що встановлений оспорюваним розпорядженням графік побачень не відповідає потребам, фізичним та емоційним можливостям малолітньої дитини ОСОБА_3 , його звичному розпорядку дня, а також не сприяє забезпеченню його цілісного розвитку.
Формулювання що міститься в оспорюваному розпорядженні щодо дозволеного проведення зустрічей з батьком без участі матері «у місці, визначеному батьком» не забезпечує передбачуваності й безпечності умов перебування дитини під час можливого оголошення повітряної тривоги, що є особливо важливим з огляду на військовий стан в Україні для забезпечення безпеки дитини та права на життя.
Графік побачень не містить положень про перехідний адаптаційний період від зустрічей «за участі матері» до самостійних побачень із батьком. Натомість передбачено виключно зустрічі «без присутності матері», що є непропорційним з огляду на вік дитини - на момент прийняття розпорядження їй було лише 1,5 роки, при цьому востаннє до цього дитина контактувала з батьком у тримісячному віці та не може забезпечити дотримання емоційного спокою дитини.
Розпорядження № 301 не містить визначення строку його дії, зокрема не зазначено, до досягнення якого віку дитини застосовується затверджений графік зустрічей з батьком. При цьому з відповіді органу опіки та піклування вбачається, що цей графік розрахований на період до досягнення дитиною повноліття, що також є надмірним без уточнення конкретних етапів життя та розвитку дитини або можливості перегляду умов. Наприклад, на момент прийняття даного рішення ОСОБА_3 відвідує садочок у групі повного дня та вже досяг трирічного віку, і його потреби та розпорядок дня змінилися по відношенню до потреб та розпорядку, що були у нього у віці 1,5 років. Тому визначений графік участі у вихованні дитини в цій частині не відповідає інтересам дитини та нівелює наведені вище права закріплені у чинному законодавстві України.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, а розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 07 липня 2023 року № 301 підлягає визнанню незаконним та скасуванню як таке, що не відповідає найкращим інтересам дитини.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини 2, 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до частини 1 статті 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування.
Відповідно до частини 2 статті 19 СК України рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до частини 1 статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до частин 1, 3 статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Відповідно до частини 1 статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Відповідно до абзацу 3 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Встановлено, що 14 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14 січня 2022 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), міститься в матеріалах справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , факт чого посвідчено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04 березня 2022 року Почаївською міською радою Кременецького району Тернопільської області.
У зв'язку з військовою агресією рф проти України, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їхній син, на початку березня 2022 року тимчасово покинули територію України, виїхавши до Королівства Іспанія, де проживала мати ОСОБА_2 ..
Під час перебування у Королівстві Іспанія подружні стосунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не склалися, у зв'язку з чим ОСОБА_1 разом з сином - ОСОБА_3 з липня 2022 року проживали окремо від ОСОБА_2 і в серпні 2022 року повернулися до України.
ОСОБА_2 повернувся до України 23 листопада 2022 року, після чого знов покинув територію України на період з 12 січня 2023 року по 10 травня 2023 року, що підтверджується відповіддю Адміністрації Держприкордонслужби від 30 жовтня 2023 року щодо надання інформації про перетинання державного кордону України у період з 24 лютого 2022 року по 18 травня 2023 року ОСОБА_2 ..
Після повернення ОСОБА_1 з дитиною до України, у зв'язку з неможливістю налагодити сімейні стосунки, неможливістю дійти спільного рішення щодо місця проживання їх дитини та її утримання, ОСОБА_1 до Печерського районного суду м. Києва було подано заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину та до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації заяву про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з його матір'ю.
16 січня 2023 року Печерським районним судом м. Києва у справі № 757/35539/22-ц прийнято судовий наказ, відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти в розмірі однієї чверті частини заробітку доходу, не менше п'ятдесяти відсотків, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, на утримання дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 04 грудня 2022 року до досягнення дитиною повноліття.
24 січня 2023 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією як органом опіки та піклування прийнято розпорядження № 23, яким визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з його матір'ю - ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
17 лютого 2023 року до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, надійшла заява ОСОБА_2 від 03 лютого 2023 року про встановлення графіку побачень з дитиною - ОСОБА_3 до досягненням ним трьох років.
В подальшому, 02 березня 2023 року до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації надійшла заява представника ОСОБА_2 від 01 березня 2023 року про залишення заяви ОСОБА_2 від 03 лютого 2023 без розгляду.
07 березня 2023 року до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від ОСОБА_2 надійшла заява про встановлення графіку побачень з дитиною, яку останній в подальшому відкликав своєю заявою від 24 березня 2023 року.
19 травня 2023 року до Центру надання адміністративних послуг Печерської районної в м. Києві державної адміністрації надійшла заява від ОСОБА_2 про встановлення графіку побачень з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягненням ним трьох років, в якій просив визначити участь у вихованні наступним чином: щопонеділка та кожної середи тижня - з 16.00 до 19.00 за фактичним місцем проживання батька або у місці визначеним батьком без присутності матері; кожного вівторка та четверга тижня - з 10.00 до 13.00 за фактичним місцем проживання батька або у місці визначеним батьком без присутності матері; другі та четверті вихідні місяця, а саме у суботу та неділю з 10.00 до 19.00 за фактичним місцем проживання батька або у місці визначеним батьком без присутності матері; у день народження батька, дідуся та бабусі (зі сторони батька) з 10.00 до 19.00 за фактичним місцем проживанням батька або у місці визначеним батьком без присутності матері; у святкові дні за попередньою домовленістю з матір'ю.
24 травня 2023 року працівником Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації здійснено вихід за місцем мешкання ОСОБА_2 , про що складено відповідний акт.
У період з 30 травня 2023 року по 02 червня 2023 року фахівцями Печерського районного у м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді здійснено оцінку потреб особи ОСОБА_2 , про що також складено відповідний акт та передано до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.
02 червня 2023 року до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від ОСОБА_2 надійшла заява від 31 травня 2023 року, в якій останній просив провести обстеження умов проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого визначено разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час розгляду заяви ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання дитини, разом з нею та працівниками Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації проведено обстеження умов проживання 02 грудня 2022 року за адресою АДРЕСА_2 . Також 23 грудня 2022 року фахівцями Печерського районного у м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді здійснено оцінку потреб родини ОСОБА_1 , про що також складено відповідний акт та передано до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.
13 червня 2023 року від ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації надійшло повідомлення про те, що вона з дитиною і надалі проживають за адресою АДРЕСА_2 та просила під час розгляду питання щодо визначення участі у вихованні дитини, врахувати акт обстеження умов проживання від 02 грудня 2022 року, так як у дитини умови проживання - не змінились. Також ОСОБА_1 зазначила про те, що ОСОБА_2 відомо місце проживання його сина, однак з липня 2022 року ОСОБА_2 не спілкувався з дитиною та не ставив питання про його участь у вихованні дитини, так як більшу частину часу перебуває за кордоном, тому між нею та ОСОБА_2 не виникало спорів стосовно його участі у вихованні їх спільної дитини. Враховуючи малий вік малолітньої дитини та перебування останнього на грудному вигодовуванні, тривалий час відсутності спілкування сина з батьком та необхідність у зв'язку з цим наявності певного перехідного періоду для встановлення довірливих стосунків та психологічного сталого зв'язку між сином та батьком, постійне оголошення повітряних тривог, періодичні ракетні обстріли м. Києва, введення в Україні військового стану - ОСОБА_1 вважала, що встановлення графіку побачень з дитиною ОСОБА_2 без участі матері у спосіб та з частотою у який просить ОСОБА_2 у своїй заяві від 19 травня 2023 року є недоречним і таким що зашкодить інтересам дитини.
26 червня 2023 року Службою у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено запрошення на засідання комісії з питань захисту прав дитини Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, що мало відбутися 04 липня 2023 року, та на якому мала розглядатися по суті заява ОСОБА_2 від 19 травня 2023 року.
04 липня 2023 року відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини, під час якої членами комісії було запропоновано прийняти рішення щодо визначення порядку участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина у спосіб, на якому наполягав ОСОБА_2 у своїй заяві від 19 травня 2023 року; за результатами засідання такої комісії було ухвалено - унести пропозиції до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування: Службі у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації підготувати проект розпорядження щодо визначення порядку участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні малолітнього сина, врахувавши пропозиції членів комісії.
07 липня 2023 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією як органом опіки та піклування було видано розпорядження № 301 «Про визначення участі батька у вихованні дитини», відповідно до якого участь ОСОБА_2 у вихованні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено наступним чином: кожного понеділка та середи тижня - з 16.00 до 19.00 за фактичним місцем проживання батька або у місці визначеним батьком без присутності матері; кожного вівторка та четверга тижня - з 10.00 до 13.00 за фактичним місцем проживання батька або у місці визначеним батьком без присутності матері; другі та четверті вихідні місяця, а саме у суботу та неділю з 10.00 до 19.00 за фактичним місцем проживання батька або у місці визначеним батьком без присутності матері; у день народження батька, дідуся та бабусі (зі сторони батька) з 10.00 до 19.00 за фактичним місцем проживанням батька або у місці визначеним батьком без присутності матері; у святкові дні за попередньою домовленістю з матір'ю.
Також, розпорядженням Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органом опіки та піклування від 07 липня 2023 року №301 «Про визначення участі батька у вихованні дитини», батьків було попереджено про те, що рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, та також попереджено про адміністративну відповідальність за частинами п'ятою-сьомою ст. 184 КУпАП за невиконання рішення органу опіки.
Встановлено, що розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування від 07 липня 2023 року №301 «Про визначення участі батька у вихованні дитини» не містить жодного згадування щодо строку дії такого рішення, в частині до досягнення якого віку дитини, було встановлено такий графік.
05 грудня 2024 року представником позивача на адресу Печерської районної в м. Києві державної адміністрації було направлено адвокатський запит № 45/24, з проханням повідомити про вік дитини до досягнення якого встановлено графік побачень ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпорядженням Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 07 липня 2023 року № 301 «Про визначення участі батька у вихованні дитини».
11 грудня 2024 року, у відповідь на вказаний вище адвокатський запит представника позивача, Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, за підписом заступника голови адміністрації, повідомила про те, що розпорядженням Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 07 липня 2023 року №301 «Про визначення участі батька у вихованні дитини» - встановлено графік участі у вихованні дитини, і що відповідно до частини першої ст. 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
З прийнятим розпорядженням Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією як органу опіки та піклування від 07 липня 2023 року № 301 «Про визначення участі батька у вихованні дитини», ОСОБА_1 ознайомилася 09 серпня 2023 року, після чого в десятиденний термін звернулася до суду з даним позовом про визнання такого розпорядження протиправним та його скасування.
25 серпня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування с заявою від 22 серпня 2023 року з проханням скласти протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого частиною п'ятою ст. 184 КУпАП щодо невиконання розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування від 07 липня 2023 року № 301 та направити справу про адміністративне правопорушення до Печерського районного суду м. Києва.
14 вересня 2023 року Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, повідомила ОСОБА_1 про те, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 22 серпня 2023 року, уповноваженою особою не було виявлено підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності щодо невиконання розпорядження від 07 липня 2023 року № 301 «Про визначення участі у батька у вихованні дитини» у зв'язку з поданням позову до Печерського районного суду м. Києва.
Встановлено, що вперше після липня 2022 року, ОСОБА_2 зустрівся з сином ОСОБА_3 28 червня 2023 року; в липні 2023 року позивач ОСОБА_1 з сином виїжджала за кордон на оздоровлення, тому в цей час зустрічей з батьком не було; після повернення з відпочинку дитини з матір'ю, зустріч відповідача ОСОБА_2 з сином відбувалися декілька разів, з частотою майже два рази на тиждень, але бували і дні коли сторони домовлялися про зустрічі, але по різним причинам, такі зустрічі не відбулися; також ОСОБА_2 деякий час знову не перебував на території України, і в цей час зустрічі теж не відбувалися.
Відповідно до заключення лікаря педіатра клініки «Медіком» від 18 вересня 2023 року щодо ОСОБА_3 , останньому було рекомендовано наступний режим дня: 10.00 - сніданок, з 12-14.00 - сон, 14.00 - обід, з 16-18.00 - прогулянка, 19.00 - душ, гігієнічні процедури, нічний сон, додаткове грудне годування за вимогою дитини. А з висновку лікаря психолога клініки «Медіком» від 08 вересня 2023 року щодо ОСОБА_3 , вбачається, що сприятливу атмосферу для емоційного та психологічного стану дитини створює мати; рекомендовано визначити порядок зустрічей батька з дитиною, виходячи з інтересів самої дитини, та в присутності мами, що створюватиме для самої дитини атмосферу безпеки та стабільного емоційного стану для контакту та спілкування з батьком.
Влітку 2024 року ситуація щодо побачень батька з дитиною та взагалі стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 значно погіршилася, оскільки ОСОБА_2 вважаючи що розпорядження від 07 липня 2023 року №301 «Про визначення участі у батька у вихованні дитини», не дивлячись на його оспорювання ОСОБА_1 у суді, - є дійсним і обов'язковим до виконання, не дивлячись на режим дитини, зміни такого режиму у зв'язку з повітряними тривогами та необхідним часом для відпочинку після перебування в укритті під час таких повітряних тривог особливо вночі, приїжджаючи до місця проживання дитини у супроводі адвоката без попередження та без узгодження часу такого приїзду та часу для побачення.
В матеріалах справи містяться як заяви ОСОБА_2 до органів поліції про невиконання ОСОБА_1 розпорядження від 07 липня 2023 року № 301 «Про визначення участі у батька у вихованні дитини», так і пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не чинить перешкод ОСОБА_2 у побаченнях з спільним малолітнім сином ОСОБА_3 . Наведені документи, були подані як представником позивача так і представником відповідача, та стосуються проміжку часу з червня 2024 року по вересень 2024 року.
Починаючи з 26 червня 2024 року малолітня дитина ОСОБА_3 , відвідує дитячий заклад Hopscotch Montessori, з понеділка по п'ятницю, повний день, де в тому числі дитина, за рекомендацією лікаря-невролога додатково займається з логопедом-дефектологом.
Відповідно до заключення дитячого лікаря невролога клініки «Медіком», відповідно до яких малолітня дитина ОСОБА_2 має діагноз F80.1 - затримка темпів формування експресивного мовлення; F93.0 - тривожний розлад у дітей, пов'язаний з розлукою з мамою (сепараційна тривога); F82 - моторна диспраксія, у зв'язку з чим дитині було рекомендовано медикаментозне лікування, заняття з логопедом - дефектологом, нейропсихологом, а також дотримання емоційного спокою та режиму дня.
07 серпня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві адміністрації з заявою про проведення оцінки рівня безпеки дитини. На підставі казаної заяви відповідними органами Печерської районної в м. Києві державної адміністрації 13 серпня 2024 року було проведено обстеження умов проживання та рівня безпеки дитини ОСОБА_3 , за результатами якого було встановлено, що в родині безпечно, дитина доглянута та забезпечена всім необхідним, для дитини створені належні умови для проживання, навчання та розвитку.
Крім звернень до Органів опіки та піклування та правоохоронних органів, ОСОБА_2 протягом 2024 року, тричі звертався до судів загальної юрисдикції міста Києва з питанням щодо участі його у вихованні дитини.
Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року у справі №761/25447/24 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , та інших про визначення участі у вихованні дитини - було залишено без розгляду на підставі відповідної заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 ..
В подальшому ОСОБА_2 знову звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 щодо визначення участі у вихованні дитини (справа № 761/41421/24). Разом з позовною заявою щодо участі у вихованні дитини, ОСОБА_2 була подана заява про забезпечення позову з проханням встановити зустрічі ОСОБА_2 з сином та заборонити ОСОБА_1 чинити перешкоди у зустрічах з сином. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 року справа № 761/41421/24 була направлена до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду за підсудністю.
26 листопада 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 за участю третьої особи Органу Опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів.(справа № 752/25529/24) Разом з позовною заявою, ОСОБА_2 знову подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив встановити зустрічі з сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за фактичним місцем проживання батька або у місці визначеним батьком, без присутності матері. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи Органу Опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів, було направлено до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю. При цьому суд констатував факт зловживання ОСОБА_2 своїми процесуальними правами.
В матеріалах справи також містяться докази того, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/7925/24, відносно ОСОБА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною третьою ст. 307, частиною другою ст. 317 КК України по матеріалам досудового розслідування №12023170500000367, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2023 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування № 301 від 07 липня 2023 року «Про визначення участі батька у вихованні дитини», оскільки встановлений оспорюваним розпорядженням графік побачень не відповідає потребам, фізичним та емоційним можливостям малолітньої дитини ОСОБА_3 , його звичному розпорядку дня, а також не сприяє забезпеченню його цілісного розвитку.
Доводи апеляційної скарги про те, що орган опіки визначив можливість зустрічей саме в інтересах збереження приватного спілкування батька з дитиною, а також з урахуванням здатності обох батьків самостійно визначати умови, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки орган опіки зокрема не врахував вік дитини, розпорядок дня дитини, а тому визначений графік участі батька ОСОБА_2 у вихованні дитини не спроможний до виконання, оскільки він суперечить інтересам дитини.
Інші аргументи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки. При цьому, докази та обставини, на які посилається ОСОБА_7 у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено «16» грудня 2025 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Є.В. Болотов
С.Г. Музичко