9 грудня 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченогоОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2025, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, та звільнено його від покарання без призначення певного виду та міри покарання, у зв'язку із закінченням строків давності, визначених ст.49 КК України,
Вказаним вироком встановлено, що 14 квітня 2015 року приблизно о 17:00 годині ОСОБА_6 , знаходячись на сходовому майданчику у під'їзді №1 будинку АДРЕСА_2 , зустрів раніше не знайомого ОСОБА_10 . При цьому між ними виник словесний конфлікт на ґрунті особистих неприязних стосунків, у зв'язку з проведенням ОСОБА_10 ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_3 .
У подальшому словесний конфлікт між останніми перейшов у штовханину. У цей час ОСОБА_6 , не маючи умислу, спрямованого на нанесення тілесних ушкоджень, та будучи впевненим, що своїми діями не спричинить тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , схопив останнього за комір його верхнього одягу, в результаті чого ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , втратили рівновагу і впали на сходи під'їзної площадки, в результаті чого ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження: підшкірний крововилив з боку внутрішньої та зовнішньої поверхонь правої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; закриту черепно - мозкову травму: садна у ділянці обличчя; вогнища крововиливів у речовину головного мозку у обох лобно-базальних відділах (розмірами 1,2х2,3х1,4 (см) справа та 0,8х0,6х,1,2 (см зліва); субарахноїдальний крововилив у лівій лобній та скроневій ділянках, у правій лобній ділянці; субдуральні нашарування крові (товщиною до 0,2-0,4см), які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати його у пред'явленому обвинуваченні за ст.128 КК України.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги обвинувачений посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що основний доказ, на якому ґрунтується обвинувачення - медична карта стаціонарного хворого № 10452 від 17.04.2015, є підробленим, оскільки містить записи про проведені огляди та процедури потерпілого ОСОБА_8 за період, коли останній перебував за межами України. Наголошує, що відсутність ОСОБА_8 в Україні з 30.04.2015 по 07.05.2015 підтверджується офіційною відповіддю ДПС України вих. № 0.64-16022/0/15-16 від 02.08.2016. Зауважує, що потерпілий під час допиту спочатку повністю заперечував своє перебування за кордоном в період лікування, однак після вищевказаного листа ДПС України він свої показання змінив та зазначав, що його відпустили лікарі, а записи в медичну карту вносили самостійно. Однак медична карта не містить ні заяви ОСОБА_8 про намір покинути лікувальний заклад, ні будь-яких записів лікарів про це. Також звертає увагу, що свідок ОСОБА_11 прямо заперечив факт нанесення ОСОБА_6 будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Стверджує про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.128 КК України, оскільки факт тілесного ушкодження не підтверджений жодним допустимим доказом. Офіційна інформація вказує, що медичний висновок сфальсифікований, а також відсутня будь-яка нова експертиза чи висновок, які б підтверджували шкоду здоров'ю.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у висунутому йому обвинуваченні не визнав та показав, що потерпілий ОСОБА_10 безпідставно звинувачує його у спричиненні тілесних ушкоджень. Пояснив, що тривалий час проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з матір'ю. В квітні 2015 року раніше незнайомий ОСОБА_10 , який є власником квартири АДРЕСА_4 , яка розташована на 1 поверсі вказаного будинку, проводив ремонтні роботи, у зв'язку з чим мешканцям під'їзду були створені певні незручності через несвоєчасне прибирання будівельного сміття. 14.04.2015 приблизно о 16:00 годині він знаходився дома, коли його мати повідомила йому про конфлікт з ОСОБА_10 , який виник через її зауваження з приводу несвоєчасного прибирання будівельного сміття, під час якого ОСОБА_10 її штовхнув та висловив погрозу виселення з квартири. З метою з'ясування обґрунтованості скарг матері він спустився на 1 поверх, де побачив ОСОБА_10 , якого запитав про конфлікт з матір'ю. ОСОБА_10 , який знаходився у збудженому стані, почав йому погрожувати викликом поліції та розпочав штовханину, під час якої впав на підлогу. Категорично стверджує, що не спричиняв ОСОБА_10 тілесні ушкодження.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у висунутому обвинуваченні ґрунтуються на досліджених в ході судового розгляду доказах - показаннях потерпілого ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_12 , експерта ОСОБА_13 ; висновку судово-медичної експертизи №1088/е від 22.07.2015; копії Карти виїзду швидкої медичної допомоги №1528 від 14.04.2015; медичній карті №10192/658 стаціонарного хворого; заяві ОСОБА_10 про виписування з лікарні від 16.04.2015; виписці з медичної карти №10192 від 16.04.2015; медичній карті №10452/524 стаціонарного хворого; томограмі від 17.04.2015 на ім'я ОСОБА_10 ; листку непрацездатності від 13.05.2015 на ім'я ОСОБА_10 ; повідомленні Головного центру обробки спеціальної інформації громадянин України.
Потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що є власником квартири АДРЕСА_5 . В квітні 2015 року він організував проведення ремонтних робіт, у тому числі періодичне вивезення будівельного сміття. 14.04.2015 приблизно о 17:00 годині у під'їзді до нього підійшов раніше незнайомий ОСОБА_6 , який висловив йому претензію, з приводу того, що він образив його матір. ОСОБА_6 штовхнув його та одразу наніс удари руками в грудну клітину та обличчя, а потім притиснув корпусом та вкусив за ніс. Від силового тиску, який застував ОСОБА_6 , він впав на підлогу та вдарився головою, отримавши травмування. В цей час сторонній чоловік відтягнув ОСОБА_6 від нього. В період з 14.04.2015 по 16.04.2015 він проходив стаціонарне лікування в КМКЛ «ШМД», а також продовжував лікування в період з 17.04.2015 до 13.05.2015. Не заперечував, що під час лікування в період з 30.04.2015 по 07.05.2015 він знаходився на відпочинку у Туреччині, про що повідомив лікарів. Наслідки травмування мали місце протягом всього часу лікування, при цьому під час відпочинку він дотримувався протоколу лікування, призначеного лікарями. Він не провокував вказані події, які відбулися несподівано для нього. Він не має жодних підстав для обмовлення ОСОБА_6 , при цьому вважає, що його дії були умисними.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та знайомий з сусідом ОСОБА_6 та його матір'ю. В один з днів квітня 2015 року приблизно о 17:00 годині він зайшов з вулиці до під'їзду та на першому поверсі побачив ОСОБА_6 та незнайомого потерпілого ОСОБА_10 , які сварилися. Він бачив, як ОСОБА_6 вхопив потерпілого за одяг. Під час штовханини потерпілий, на його думку, оступився та сів на сходи між першим та другим поверхами, а ОСОБА_6 навалився на нього. Він відтягнув ОСОБА_6 від потерпілого, після чого вони заспокоїлися, а він пішов додому. Через деякий час він побачив, що приїхав автомобіль «швидкої допомоги».
З карти виїзду швидкої медичної допомоги №1528 від 14.04.2015 на ім'я ОСОБА_10 вбачається, що 14.04.2015 о 17:51 прийнято виклик з приводу побиття за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 40. Попередній діагноз: закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ), струс головного мозку. Закрита травма грудної клітини? Гостра реакція на стрес. Доставлений до КМКЛ ШМД - 19:50.
Згідно з медичною картою №10192/658 стаціонарного хворого КМКЛ ШМД на ім'я ОСОБА_10 , останній був госпіталізований за терміновим показанням через одержання травми 14.04.2015 о 19:15, попередній діагноз: Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Закрита травма грудної клітини. Травматолог: підшкірна гематома внутрішньої та …правої гомілки. Забій м'яких тканин нижньої третини лівої гомілки. Нейрохірург: сліди носової кровотечі (укусив за ніс невідомий), гостра нейрохірургічна патологія відсутня. Невролог: «скарги на головний біль зліва, що віддає в ліве око, нудоту». Токсикологічний аналіз крові №3072 від 14.04.2015: «спирт етиловий не виявлено». Консультації лікарів, медичні обстеження, 16.04.2015 пацієнт наполягає на виписці, в зв'язку з чим виписаний.
Відповідно до заяви ОСОБА_10 від 16.04.2015 останній просив керівника КМКЛ ШМД про виписування з лікарні, у зв'язку з сімейними обставинами, зазначивши, що планується продовження лікування.
У Виписці з медичної карти №10192 від 16.04.2015 також зазначено: «відмовився від подальшого лікування у відділенні політравми лікарні. Лікування буде продовжено в КМКЛ №4».
Згідно з медичною картою №10452/524 стаціонарного хворого КМКЛ ШМД на ім'я ОСОБА_10 , останній знаходився на стаціонарному лікуванні в 2-му нейрохірургічному відділенні лікарні з 17.04.2015 до 13.05.2015 з діагнозом: «Важка закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку з формуванням вогнищ геморагічного забою обох лобних долей, субдуральне нашарування в лівій лобній долі, субарахноїдальний крововилив. На момент госпіталізації стан середнього ступеня тяжкості. Проведено МРТ головного мозку. Проводилась консервативна терапія. Стан хворого покращився, а на момент виписки задовільний».
Відповідно до повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації, громадянин України ОСОБА_10 перетинав державний кордон України у період з 30.04.2015 по 07.05.2015 у напрямках вильотів Київ-Анталія та Анталія-Київ.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1088/е від 22.07.2015, під час первинного відомого звернення 14.04.2015 в 18:02 за медичною допомогою у ОСОБА_10 були виявлені такі тілесні ушкодження: а) закрита черепно-мозкова травма, б) підшкірний крововилив з боку внутрішньої та зовнішньої поверхонь правої гомілки, які утворилися (крововилив та комплексне ушкодження у ділянці голови - внаслідок ударів-співударянь тупих твердих предметів; садна - за рахунок ковзання, тертя, ударів під кутами чи поєднання таких впливів), можливо у строк 14.04.2015. Кожне з виявлених тілесних ушкоджень, вказаних у п. б) даних Підсумків, відноситься до легкого тілесного ушкодження. Тілесне ушкодження, вказане у п. а) даних Підсумків, відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Експерт ОСОБА_13 в суді першої інстанції підтвердив висновки судово-медичної експертизи у відношенні ОСОБА_10 . Пояснив, що під час проведення експертизи були досліджені всі надані медичні документи, які описані в дослідницькій частині. Зазначив, що ступінь тяжкості тілесного ушкодження залежить, у тому числі, від наявності чи відсутності ознак для небезпеки здоров'я, а також порушення анатомічної цілісності та функціонування органу. Лікування призначається відповідно до документації, правильність лікування покладається на установу. Дотримання призначеного лікування покладається на розсуд особи, яка проходить лікування, яка не обмежена у вільному розпорядженні своїм часом.
Покладені судом в основу обвинувального вироку докази у своїй сукупності є взаємопов'язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, не містять розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_6 у висунутому обвинуваченні.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, а саме - в нанесенні необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Колегія суддів погоджується з твердженням обвинуваченого, про те, що медична карта №10452/524 стаціонарного хворого КМКЛ ШМД на ім'я ОСОБА_10 містить неправдиві відомості в частині перебування останнього на стаціонарному лікуванні в період з 30.04.2015 до 07.05.2015, однак дані обставини не спростовують встановлений потерпілому діагноз, при цьому умови лікування не впливають на тривалість лікування і тяжкість тілесних ушкоджень.
В ході апеляційного розгляду за клопотанням обвинуваченого було частково досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема медичну документацію.
За результатами дослідження вказаних доказів судом апеляційної інстанції не встановлено нових або інших фактичних даних, ніж ті, які були встановлені судом першої інстанції, не встановлено ознак їх викривлення або перекручування судом першої інстанції, зміст цих доказів правильно викладено у оскаржуваному вироку, а висновки суду з приводу оцінки цих доказів відповідають фактичним обставинам.
Досліджені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції докази спростовують доводи апеляційної скарги про недоведеність висунутого ОСОБА_6 обвинувачення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2025 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3