справа №760/28954/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/8577/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
03 грудня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрезден, Республіка Німеччина, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України, у кримінальному провадженні №42025102090000085 від 03 червня 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовлено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у межах вісімдесяти прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 242 160 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач: ТУ ДСА України в м. Києві;
ЄДРПОУ 26268059;
UA128201720355259002001012089;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України у м. Києві;
МФО (код банку) 820172;
Застава повинна бути внесена не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави шляхом внесення коштів на зазначений у цій ухвалі рахунок, документ, що це підтверджує, надається слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснено ОСОБА_7 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснено, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини п'ятої статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 по обставинам даного кримінального провадження поза межами процесуальних дій;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на ОСОБА_7 обов'язків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини п'ятої статті 194 КПК України, встановлено до 17 грудня 2025 року включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_7 із застави на особисте зобов'язання.
Уважає, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дотримання стандартів, закріплених у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
У мотивування скарги зазначає, що сторона обвинувачення у своєму клопотанні не просила обмежувати підозрюваного ОСОБА_7 у спілкуванні зі свідками, які перераховані в ухвалі суду від 23 жовтня 2025 року, що само по собі є виходом суду за межі прохальної частини клопотання про застосування запобіжного заходу.
Посилаючись на необґрунтованість підозри, зазначає, що тендерною документацією КП «Київський метрополітен» не передбачалося обов'язкове постачання кабелю іноземного виробництва, єдиною визначеною вимогою до предмету закупівлі була відповідність кабелю технічним характеристикам та маркуванню, жодного пункту, який би зобов'язував постачальника використовувати кабель конкретної країни походження чи виробника, документація не містить.
Звертає увагу суду на те, що незважаючи на те, що ключовим у даному кримінальному провадженні є твердження слідчого про невідповідність походження (країни виробництва) прокладеного кабелю, жодного висновку експерта з цього приводу не існує.
У клопотанні сторони обвинувачення наведено лише посилання на висновок спеціаліста №2025-СВ/10/03 від 03 жовтня 2025 року, відповідно до якого постачання кабельної продукції виробництва Іспанії («TOR CABLES A.»)не підтверджується, який не є процесуальним доказом відповідно до статті 84 КПК України, та не може бути ототожнений з висновком експерта, оскільки не отриманий у процесуальний спосіб і не має сили доказу.
Наголошує, що сторона обвинувачення всупереч вимогам статей 84, 91, 93 КПК України не забезпечила проведення жодного експертного дослідження, яке могло б об'єктивно підтвердити доводи, покладені в основу підозри та клопотання про обрання найсуворішого запобіжного заходу.
Зазначає, що сторона обвинувачення свідомо замовчує той факт, що перед початком виконання робіт по заміні кабельної продукції КП «Київський метрополітен» провело власні випробування і перевірку кабелю силами своїх технічних фахівців, за результатами якої кабель NA2SEA(F)2Y-15Kv3х240/70 було визнано таким, що відповідає вимогам тендерної документації, після чого Метрополітен офіційно допустив підрядника до виконання робіт і після виконання робіт підписав акт виконання робіт.
Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що підтверджують ризики, визначені статтею 177 КПК України.
Так, уважає, що сторона обвинувачення не надала доказів намірів ОСОБА_7 переховуватись; можливості незаконного впливу на свідків; ризику знищення доказів чи вчинення іншого правопорушення; жодного експертного висновку, який би доводив висновки, до яких дійшов орган досудового розслідування щодо кабелю.
На переконання сторони захисту, самі свідки у контексті цієї підозри фактично відсутні, оскільки суть обвинувачення полягає у нібито постачанні кабельної продукції, що не відповідає задекларованій країні виробника, а цей факт не встановлюється показаннями будь-яких осіб, визначається виключно шляхом проведення належної судової експертизи.
Посилання прокурора на існування ризику знищення чи спотворення доказів уважає надуманими і не підтвердженими жодним фактичним матеріалом, оскільки у клопотанні сторони обвинувачення відсутні будь-які докази того, що підозрюваний ОСОБА_7 намагався або мав намір знищити, сховати чи змінити будь-які речові докази чи документи, що мають значення для кримінального провадження.
Натомість, усі документи, речі та носії інформації, які можуть мати доказове значення, вже вилучені органом досудового розслідування під час проведення обшуків 17 жовтня 2025 року, доступ до електронних ресурсів, серверів, поштових скриньок і техніки підозрюваного обмежений слідством, тобто фізично ОСОБА_7 не має жодної можливості вплинути на будь-які матеріальні чи електронні докази, а відтак ризик їх знищення об'єктивно відсутній.
Зауважує, що аргументи сторони обвинувачення щодо існування ризику того, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення є абсурдним, надуманим і абсолютно не підтвердженим жодним доказом. Прокурор, не маючи жодних фактичних підстав, висунув це припущення виключно для формального заповнення структури клопотання, створюючи у суду уявлення про існування обставин, яких насправді не існує.
Посилається на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання ( АДРЕСА_2 ), не змінював його, не залишав меж України, з'являється на всі виклики та співпрацює зі слідством, що доводиться відсутність будь-яких документів, які б підтверджували зворотне; є військовослужбовцем та проходить військову службу у лавах Збройних Сил України, що підтверджується довідкою про проходження служби, виданою Головним управлінням забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки Міністерства оборони України; має багаторічний безперервний стаж служби, розпочавши її ще у 1992 році; є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія № НОМЕР_1 ; станом на сьогоднішній день підполковник ОСОБА_7 перебуває на військовій службі за контрактом, що підтверджується довідкою від 22 вересня 2025 року №220/57/788-в та копією контракту; відповідно до службових характеристик, довідок та копії доручення Міністерства оборони України від 01 жовтня 2025 року №5733/уд підполковник ОСОБА_7 виконує функції критично необхідні для забезпечення постачання якісних зразків озброєння до підрозділів Збройних Сил України; має бездоганну службову репутацію та позитивні ділові якості.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42025102090000085 від 03 червня 2025 року за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 , будучи службовою особою, зловживаючи своїми повноваженнями директора ТОВ «ТД Київенергокомплекс», під час виконання умов договору №382-Е-23 від 26 вересня 2023 року, укладеного між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «ТД Київенергокомплекс», здійснив імітацію кабелю 1027 м NA2SEA(F)2Y-15Kv 3x240/70 (виробництва заводу ТОВ «КРОК Г. Т.» м. Запоріжжя, Україна), вартістю 1 500 408,13 грн, на кабель 302,67 м NA2SEA(F)2Y-15Kv 3x240/70 (виробництва Іспанії), та заволодів грошовими коштами місцевого бюджету у сумі 2 741 043,86 грн з ПДВ, тим самим завдав збитків в особливо великих розмірах.
17 жовтня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України.
21 жовтня 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрезден, Республіка Німеччина, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України, у кримінальному провадженні №42025102090000085 від 03 червня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовлено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у межах вісімдесяти прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 242 160 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач: ТУ ДСА України в м. Києві;
ЄДРПОУ 26268059;
UA128201720355259002001012089;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України у м. Києві;
МФО (код банку) 820172;
Застава повинна бути внесена не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави шляхом внесення коштів на зазначений у цій ухвалі рахунок, документ, що це підтверджує, надається слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснено ОСОБА_7 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснено, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини п'ятої статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 по обставинам даного кримінального провадження поза межами процесуальних дій;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на ОСОБА_7 обов'язків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини п'ятої статті 194 КПК України, встановлено до 17 грудня 2025 року включно.
З такими висновками колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як убачається з частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до статті 183 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
За змістом частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України, що підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як уважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України, підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_10 , отриманими в ході проведення його допиту 10 червня 2025 року та 11 вересня 2025 року; показаннями свідка ОСОБА_12 , отриманими в ході проведення його допиту 13 серпня 2025 року та 15 вересня 2025 року; показаннями свідка ОСОБА_11 , отриманими в ході проведення його допиту 07 серпня 2025 року; інформацією, отриманою на підставі запиту у порядку статті 93 КПК України від ТОВ «Торгова компанія Грандіс»; інформацією, отриманою на підставі запиту у порядку статті 93 КПК України від ТОВ «ТД Київенергокомплекс»; інформацією, отриманою на підставі запиту у порядку статті 93 КПК України від Державної митної служби України; інформацією, отриманою на підставі запиту у порядку статті 93 КПК України від ТОВ «Крок Г.Т.»; висновком спеціаліста №2025-СВ/10/03 від 03 жовтня 2025 року, а також іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Так, ураховуючи можливість притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності та пов'язаними з цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, тяжкістю покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, характер та обставини інкримінованого йому злочину, розмір шкоди, дані про особу підозрюваного та його майновий стан, слідчий суддя дійшов висновку, що у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя, врахувавши дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, є військовослужбовцем, має стійкі соціальні зв'язки, відповідний майновий стан, позитивно характеризується, має нагороди та відзнаки, є УБД, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_7 .
При цьому, на думку колегії суддів, слідчий суддя на час розгляду клопотання, в якому слідчий просив визначити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 2 741 043,86 грн, урахувавши відсутність висновку судової експертизи щодо розміру збитків, завданих у даному кримінальному провадженні, дані про особу підозрюваної та конкретні обставини інкримінованого йому злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, взявши до уваги положення пункту 3 частини п'ятої статті 182 КПК України, згідно якого розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 160 гривень, з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, його матеріальним станом та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 і запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 160 гривень, з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, який на думку колегії суддів, є обґрунтованим, та підстав для висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, про що порушує питання захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, що тендерною документацією КП «Київський метрополітен» не передбачалося обов'язкове постачання кабелю іноземного виробництва, єдиною визначеною вимогою до предмету закупівлі була відповідність кабелю технічним характеристикам та маркуванню, жодного пункту, який би зобов'язував постачальника використовувати кабель конкретної країни походження чи виробника, документація не містить; незважаючи на те, що ключовим у даному кримінальному провадженні є твердження слідчого про невідповідність походження (країни виробництва) прокладеного кабелю, жодного висновку експерта з цього приводу не існує; у клопотанні сторони обвинувачення наведено лише посилання на висновок спеціаліста №2025-СВ/10/03 від 03 жовтня 2025 року, відповідно до якого постачання кабельної продукції виробництва Іспанії («TOR CABLES A.»)не підтверджується, який не є процесуальним доказом відповідно до статті 84 КПК України, та не може бути ототожнений з висновком експерта, оскільки не отриманий у процесуальний спосіб і не має сили доказу; сторона обвинувачення всупереч вимогам статей 84, 91, 93 КПК України не забезпечила проведення жодного експертного дослідження, яке могло б об'єктивно підтвердити доводи, покладені в основу підозри та клопотання про обрання найсуворішого запобіжного заходу; сторона обвинувачення свідомо замовчує той факт, що перед початком виконання робіт по заміні кабельної продукції КП «Київський метрополітен» провело власні випробування і перевірку кабелю силами своїх технічних фахівців, за результатами якої кабель NA2SEA(F)2Y-15Kv3х240/70 було визнано таким, що відповідає вимогам тендерної документації, після чого Метрополітен офіційно допустив підрядника до виконання робіт і після виконання робіт підписав акт виконання робіт, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
На даному етапі провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог процесуального закону обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів його причетності для застосування обмежувальних заходів.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність вказаних у клопотанні ризиків ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
При цьому, посилання скаржника на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання ( АДРЕСА_2 ), не змінював його, не залишав меж України, з'являється на всі виклики та співпрацює зі слідством, що доводиться відсутність будь-яких документів, які б підтверджували зворотне; є військовослужбовцем та проходить військову службу у лавах Збройних Сил України, що підтверджується довідкою про проходження служби, виданою Головним управлінням забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки Міністерства оборони України; має багаторічний безперервний стаж служби, розпочавши її ще у 1992 році; є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія № НОМЕР_1 ; станом на сьогоднішній день підполковник ОСОБА_7 перебуває на військовій службі за контрактом, що підтверджується довідкою від 22 вересня 2025 року №220/57/788-в та копією контракту; відповідно до службових характеристик, довідок та копії доручення Міністерства оборони України від 01 жовтня 2025 року №5733/уд підполковник ОСОБА_7 виконує функції критично необхідні для забезпечення постачання якісних зразків озброєння до підрозділів Збройних Сил України; має бездоганну службову репутацію та позитивні ділові якості, не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді особистого зобов'язання.
Аргументи апелянта про те, що сторона обвинувачення у своєму клопотанні не просила обмежувати підозрюваного ОСОБА_7 у спілкуванні зі свідками, які перераховані в ухвалі суду від 23 жовтня 2025 року, що само по собі є виходом суду за межі прохальної частини клопотання про застосування запобіжного заходу, є безпідставними, оскільки з огляду на положення частини п'ятої статті 194 КПК України суд має дискреційні повноваження щодо визначення конкретних обов'язків, але в рамках процесуального порядку та строку, встановлених КПК України, на підставі клопотання сторони обвинувачення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4