Провадження № 22-ц/803/11064/25 Справа № 199/2823/25 Суддя у 1-й інстанції - Покопцева Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
16 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калінін Сергій Костянтинович,
на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 11 вересня 2025 року,-
08.05.2025 року до Соборного районного суду міста Дніпра за підсудністю надійшла вказана цивільна справа.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.02.2024р. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://credіtcasa.com.ua) уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1342-5502, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, з яким відповідачка була попередньо ознайомлена.
Договір укладався дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор С0687 для підписання кредитного договору.
Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:
-сума кредиту - 7000 грн.;
-строк кредитування - 300 днів;
-базовий період - 30 днів;
-знижена % ставка - 2,50 % в день;
-стандартна % ставка - 2,50 % в день.
Однак, відповідачка належним чином не виконувала зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 16.01.2025р. загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 75 452,50 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 9100 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 66 352,50 грн.
Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 31 452,50 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 44 000 грн.
На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 1342-5502 від 03.02.2024р. у розмірі 44 000 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422, 40 грн.
Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 11 вересня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1342-5502 від 03.02.2024р. у розмірі 44 000 (сорок чотири тисячі) грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
16.10.2025 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калінін Сергій Костянтинович надійшла апеляційна скарга, в якій просить суд, скасувати рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 11 вересня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором № 1342-5502 від 03.02.2024 в розмірі 7 600,00 грн.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що сторони погодили строк дії договору до 03.03.2024 року, тому, починаючи із зазначеної дати, кредитор не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.
19.11.2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» надійшоввідзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калінін Сергій Костянтинович залишити без задоволення, рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 11 вересня 2025 року залишити без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 44 000,00 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
03.02.2024р. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1342-5502 продукту «CreditKasa» (далі договір), за умовами якого кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором (п.п. 2.1., 2.2. договору) (а.с. 12-26).
Згідно з п. 2.3 договору дата видачі кредиту - 03.02.2024р., сума кредиту - 7 000 грн., нараховані проценти за користування кредитом - 5250 грн., разом до сплати - 12 250 грн.
Відповідно до п. 2.4 договору мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника.
Відповідно до п. 4.1. договору, загальний розмір кредиту становить 7000 грн.
Дата надання/видачі кредиту: 03.02.2024р. (п. 4.2 договору).
Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6 договору).
Пунктом 4.10. договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачу кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 2.50 % за кожен день користування кредитом. Вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії кредитного договору за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою ставкою.
Строк кредитування, тобто, строк, на який надається кредит позичальнику 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту. Дата повернення (виплати) кредиту: 28.11.2024р. (п. 4.12. договору).
Відповідно до п.п. 4.13., 4.14. договору, реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 99 947, 24 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 59 500 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом.
Даний договір у відповідності до п. 12 договору підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С0687.
10.02.2024р. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії № 1342-5502 (а.с. 56-59).
Пунктом 2.1. додаткової угоди визначено, що кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові кошти грошові кошти у розмірі 1500 грн.
Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит: 10.02.2024р. (п. 2.2. додаткової угоди).
Після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 8500 грн., яка складається із суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладання цієї додаткової угоди та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди (п. 2.2. додаткової угоди).
Також, 12.02.2024р. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії № 1342-5502 (а.с. 61-64).
Пунктом 2.1. додаткової угоди визначено, що кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові кошти грошові кошти у розмірі 600 грн.
Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит: 12.02.2024р. (п. 2.2. додаткової угоди).
Після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 9100 грн., яка складається із суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладання цієї додаткової угоди та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди (п. 2.2. додаткової угоди).
Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2024р. кредитні кошти в розмірі 7000 грн., 10.02.2024р. кредитні кошти в розмірі 1500 грн., а також 12.02.2024р. в сумі 600 грн. були перераховані на банківську картку відповідачки, яка була зазначена останнім у п. 12 договору: НОМЕР_1 , за допомогою системи EasyPay підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1342-5502 від 03.02.2024р. (а.с. 65).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем, станом на 16.01.2025р. загальна заборгованість за кредитним договором № 1342-5502 від 03.02.2024р. складає 75 452, 50 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 9100 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 66 352, 50 грн. (а.с. 66-70).
Як вбачається з позову, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 31 452,50 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 44 000 грн.
Крім того, 03.02.2024р. відповідачкою електронним підписом був підписаний паспорт споживчого кредиту за допомогою одноразового ідентифікатора А0687 (а.с. 42-45).
В кінці паспорту споживчого кредиту відповідач підписом погодив наступне: «Підтверджую отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування».
Отже, сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитування.
Укладаючи кредитний договір № 1342-5502 від 03.02.2024р. сторони погодили наступні умови:
Відповідно до пунктів 4.10. та 10.1. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою:
Стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом усього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за про-ставкою та / або зниженою, та / або пільговою процентною ставкою).
Знижена процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.
Заявлений строк користування кредитом, який складає 30 календарних днів і нараховані за цей період проценти в сумі 5250 грн. на стягнення яких і погодилась ОСОБА_1 , відповідно до пункту 2.3. кредитного договору № 1342-5502 є обраним позичальником строком користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та / або зниженою процентною ставкою.
Відповідно до пункту 4.12. кредитного договору строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 28.11.2024р., строк дії договору є рівним строком кредитування.
Отже, базовий період (строк) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме 2,50 % проценти за користування кредитом (в даному випадку 30 днів), а строк кредитування строк на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку 300 днів до 28.11.2024р.) і за який нараховуються проценти в розмірі 2,50 % за кожен день користування кредитом (стандартна процента ставка).
Відповідно до пункту 2.3. договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендував позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно з розрахунком у вигляді таблиці, відображеної у договорі.
Крім того, пунктом 4.14. договору передбачено орієнтовну вартість кредиту.
Таким чином, сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити ОСОБА_1 у межах строку кредитування з 03.02.2024р. по 28.11.2024р. за користування кредитними коштами.
При цьому, як видно з розрахунку заборгованості кредитодавцем здійснювалося нарахування у розмірі 1500 грн, сума якої віднесена до процентів за користування кредитом (згідно з пунктами 4.10, 10.1 кредитного договору) в строк договору (відповідно до пункту 4.12 договору), що погоджений між сторонами.
Отже, нарахування процентів за користування кредитом є правомірним, яке підтверджується умовами кредитного договору та доказами кредитної заборгованості.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом, стосовно надання кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, а також нарахування процентів.
Разом з тим, твердження представника відповідачки про застосування максимальної денної процентної ставки в 1 % відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування» для розрахунку заборгованості за процентами за кредитним договором № 1349-4920 суд вважає є помилковим з огляду на таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно із Законом України від 22.11.2023р. № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон № 3498-IX), було доповнено частиною п'ятою, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон № 3498-IX набрав чинності 24.12.2023р.
Враховуючи, що кредитний договір № 1342-5502 було укладено 03.02.2024р., тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, до вказаного договору підлягала застосуванню частина п'ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Водночас, представник відповідачки, посилаючись на те, що встановлений розмір процентної ставки у вищевказаному кредитному договорі в розмірі 2,5 % не відповідав умовам чинного законодавства на момент укладення такого кредитного договору, не врахував, що пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону.
Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023р. (дати набрання чинності Законом № 3498-IX), денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору.
Оскільки кредитний договір № 1342-5502 від 03.02.2024 р. був укладений впродовж перших 120 днів після набрання чинності Законом № 3498-IX, встановлення процентної ставки у 2,5 % у такому кредитному договорі відповідало нормам чинного законодавства.
Отже, позивач правомірно нарахував проценти за користування кредитом, що підтверджується умовами договору та доказами заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що відповідачка в добровільному порядку не погашає заборгованість, розмір заборгованості підтверджено позивачем документально, суд першої інстанції вважає, позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі погодитись не може з огляду на таке.
Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Судами попередніх інстанцій надано правильну оцінку доводам позивача про те, що пункт 1.6. кредитного договору щодо встановлення сторонами договору пені у розмірі до 2 % від суми несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочки, що становить до 730 % на рік, є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором.
Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали несправедливим оспорюваний пункт кредитного договору з посиланням на те, що він встановлює вимогу зі сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором та правильно застосували до спірних правовідносин статтю 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
До таких висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 27 січня 2020 року, справа № 754/6091/18, провадження № 61-11473св19.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що зазначена сума кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 34900,00 грн. є несправедливими у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором.
А тому справедливим буде стягнення з відповідачки відсотків, сума яких дорівнює вартості кредиту, тобто у розмірі 9 100 грн., а тому рішення суду першої інстанції треба змінити у відповідній частині.
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калінін Сергій Костянтинович задовольнити частково.
Рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 11 вересня 2025 року змінити.
Зменшити заборгованість за відсотками до рівня тіла кредиту - 9 100 гривень.
В іншій частині рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 11 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: