ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20504/25
провадження № 2/753/12519/25
08 грудня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
за участю секретаря судових засідань Овчаренко К.А.,
позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов зазначений позов.
Позов обґрунтовано тим, що з 16.10.1999 сторони перебувають у шлюбі, від якого мають спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, через різність характерів та поглядів зникло почуття кохання та поваги один до одного, вони перестали розуміти один одного, спільно вирішувати основні питання життєдіяльності сім'ї, в них відсутнє взаєморозуміння, взаємна допомога та підтримка, внаслідок чого вони не підтримують подружні шлюбні відносини. Сторони фактично припинили подружні відносини, не мають наміру примиритися. Вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам, примирення неможливе.
Ухвалою від 06.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляд справи; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
10.11.2025 позивачка подала клопотання про розгляд справи без її участь, позовну заяву підтримує, просить її задовольнити. Просить судовий збір з відповідача не стягувати.
Судове засідання призначене на 10.11.2025 суд відклав до 01.12.2025 у зв'язку з неявкою відповідача.
01.12.2025 відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 01.12.2025, суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення судового засідання, відклав розгляд справи до 08.12.2025.
08.12.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечував щодо розірвання шлюбу, вважає це передасним рішенням позивачки та що шлюб можливо зберегти.
Разом із відзивом відповідач подав зустрічну позовну заяву, у якій просить визначити місце проживання ОСОБА_5 разом із матір'ю ОСОБА_1 та разом із батьком ОСОБА_2
08.12.2025 відповідач подав клопотання, у якому просив надати строк на примирення 6 місяців.
У судовому засіданні позивачка повідомила, що відповідь на відзив подавати не буде, наполягала на задоволенні позову. Повідомила, що з відповідачем спочатку проживали в окремих кімнатах у квартирі, потім вона придбала чоловіку квартиру, щоб він мешкав окремо. Зараз чоловік мешкає окремо у тій квартирі. Категорично заперечувала щодо надання строку на примирення.
Відповідач у судовому засіданні підтримав своє клопотання про надання строку на примирення, вважає, що шлюб можна зберегти.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 08.12.2025 суд відмовив у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, оскільки спільний розгляд є недоцільним з огляду на різні предмети позову та різні строки розгляду.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
16.10.1999 сторони зареєстрували шлюб.
Від шлюбу сторони мають спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суд враховує висновок про застосування норми статті 111 СК України, викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 456/848/16, що за змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача. про надання строку на примирення, оскільки відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Сторони проживають окремо. Позов подано 24 вересня 2025 року, після його подання до ухвалення рішення пройшло 2,5 місяці, однак позиція позивача щодо можливості примирення з відповідачем не змінилася - позивачка категорично заперечує щодо надання строку на примирення з відповідачем.
З'ясувавши у судовому засіданні фактичні взаємовідносини подружжя, обставини, викладені у позові, суд вважає, що спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, що має істотне значення, тому слід розірвати шлюб.
З огляду на те, що позивач просила не стягувати судові витрати з відповідача у разі задоволення позову, враховуючи принцип диспозитивності, встановлений статтею 13 ЦПК України, суд не здійснює розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи.
Керуючись нормами ст. 13, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 16 жовтня 1999 року у Київському відділі державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що 16 жовтня 1999 року складено відповідний актовий запис № 1929.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Маркєлова