ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14375/25
провадження № 2-а/753/390/25
17 грудня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Розумієнком І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: Забродіна В. О., до Управління патрульної поліції у м. Києві, Департаменту патрульної поліції, представник відповідача: Тарадай В. В.,про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
04.07.2025 ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач), від імені та в інтересах якого діє представник Забродіна В. О., звернувся до суду з адміністративним позовом до Пінчука Максима Артемовича - капрала 1 взводу 1 роти 2 батальйону полку 2 Управління патрульної поліції у м. Києві, про скасування постанови серії ЕНА № 5066487 від 25.06.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Вимоги позову мотивовані тим, що оспорювана постанова не відображає дійсних обставин справи та винесена з порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, а саме: позивачу не було надано можливість заявити клопотання, надати пояснення та скористатись юридичною допомогою; постанова складалась без запрошення позивача до процедури підготовки справи до розгляду та не було оголошено про розгляд справи; не були ураховані письмові зауваження позивача і його клопотання про відкладення розгляду справи; постанову складено поліцейським, який не був присутній на місці вчинення правопорушення; не було надано доказів правопорушення та не були опитані свідки; невірно вказане місце скоєння правопорушення і місце розгляду справи.
Ухвалою суду від 21.07.2025 позовну заяву залишено без руху з підстав її подання без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
04.08.2025 від представника позивача надійшла заява під назвою «Клопотання про усунення недоліків по справі».
Вказані в ухвалі недоліки позивач не усунув, у зв'язку з чим ухвалою суду від 25.08.2025 позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 ухвалу Дарницького районного суду м. Києва про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві, капрал поліції Пінчук Максим Артемович, про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності та справу призначено до розгляду за правилами статті 286 КАС України в судовому засіданні 19.11.2025.
18.11.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
19.11.2025 від Департаменту патрульної поліціїнадійшла заява щодо неналежного відповідача та перенесення дати судового засідання.
В судове засідання 19.11.2025 учасники справи не з'явились, у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 26.11.2025.
26.11.2025 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи відповіді на адвокатський запит.
Протокольними ухвалами від 26.11.2025 замінено первісного відповідача - Управління патрульної поліції у м. Києві, капрал поліції Пінчук Максим Артемович, Управлінням патрульної поліції у м. Києві,залучено до участі у справі як співвідповідача Департамент патрульної поліції, приєднано до матеріалів справи відповідь на адвокатський запит представника позивача та відкладено розгляд справи на 05.12.2025.
02.12.2025 від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти вимог позову. Позиція відповідача мотивована тим, що при прийнятті оспорюваної постанови поліцейські діяли в межах повноважень, в порядку та спосіб, що встановлені законодавством, а винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується належними доказами - відеозаписами з службових боді-камер та камер зовнішнього відеоспостереження гіпермаркету «Комфі».
Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
25.06.2025 поліцейський Управління патрульної поліції у місті Києві капрал поліції Пінчук М. А. склав постанову серії ЕНА № 5066487 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Цією постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
У постанові зазначено, що 25.06.2025 о 12-02 год. у м. Києві на вул. Здолбунівській, 7-Г водій ОСОБА_1 , керуючитранспортним засобом FLSTC, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив стоянку на дорожній розмітці 1.16.4, що позначає острівці безпеки, на якій зупинку (стоянку) заборонено, чим порушив п.п. 1.16.4 розділу 34, пункт 15.10.а. ПДР України.
Надаючи оцінку доводам позову про неправомірність оспорюваної постанови, суд застосовує такі нормативні положення та виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з нормою частини першої статті 23 цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247 КУпАП).
Подію адміністративного правопорушення утворюють обставини вчинення особою діяння (дії чи бездіяльності), що відбувається у певному часі, місці та певним способом, а склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона.
Законом України «Про дорожній рух» визначено, що порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями пунктів 1.3., 1.9. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За визначенням, наведеним у пункті 1.10. ПДР України, острівець безпеки - технічний засіб регулювання дорожнього руху на наземних пішохідних переходах, конструктивно виділений над проїзною частиною дороги та призначений як захисний елемент для зупинки пішоходів під час переходу проїзної частини дороги. До острівця безпеки належить частина розділювальної смуги, через яку пролягає пішохідний перехід.
Острівці безпеки позначаються як дорожнім знаком 7.25, так і дорожньою розміткою 1.16.4, яка позначає острівці безпеки, що перебувають на одному рівні з проїзною частиною і не обрамлені рефюджами чи огородженням.
За імперативними приписами підпункту г пункту 15.9 ПДР України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м. від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Стоянка зупинка забороняється у місцях, де заборонена зупинка (підпункт а пункту 15.10. ПДР України).
Частиною першою статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення низки правил дорожнього руху, в тому числі за порушення правил зупинки, стоянки.
Санкція цієї норми передбачає штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 122 цього Кодексу, віднесено до компетенції органів Національної поліції, діяти від імені яких мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а та від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17, відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Отже ураховуючи, що під час винесення оспорюваної постанови поліцейський Пінчук М. А. діяв від імені Управління патрульної поліції у місті Києві, яке входить до структури Департаменту патрульної поліції - юридичної особи публічного права (міжрегіонального територіального органу Національної поліції), до функцій якого належить, зокрема, здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції України, та участь у судових справах, саме Департамент патрульної поліціїє належним відповідачем у цій справі.
Положеннями частин другої, четвертої статті 258 КУпАП визначено, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення.
З огляду на те, що стаття 258 КУпАП є спеціальною нормою, яка визначає особливий порядок та спрощену процедуру притягнення осіб до адміністративної відповідальності за окремі види адміністративних правопорушень, загальні положення статей 276, 278, 279 цього Кодексу, які визначають місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та регулюють питання підготовки до розгляду та порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, на зазначені справи не поширюється.
Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 є абсолютно безпідставним і недоречним, оскільки даним рішенням розтлумачено положення частини першої статті 276 КУпАП без урахуванням змін, внесених до цього Кодексу пізніше у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з нормою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).
За загальними правилами доказування в адміністративному судочинстві кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (статті 77, 78 КАС України).
На підтвердження зазначених в оскаржуваній обставин порушення правил стоянки транспортних засобів відповідачем надано відеозаписи з портативних відеореєстраторів (боді-камер) № 470651, № 472436 та з камер зовнішнього відеоспостереження гіпермаркету «Комфі», за результатами дослідження яких суд візуально переконався у тому, що водій мотоцикла FLSTC, д.н.з. НОМЕР_1 , дійсно здійснив стоянку (зупинку) на острівці безпеки, позначеному дорожньою розміткою 1.16.4.
Застосування органами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису регулює Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 № 1026 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/32999 (далі також - Інструкція № 1026).
Як установив суд, відеозаписи на портативні відеореєстратори здійснені з додержанням вимог Інструкції № 1026, про застосування технічних засобів відповідно до вимог статті 283 КУпАП зазначено в оспорюваній постанові, зміст вказаних відеозаписів надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини правопорушення, відновити послідовність подій та надати оцінку діям осіб, які брали участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, а тому наявні у них фактичні дані є належними та допустимими доказами у розглядуваній справі.
З відеозаписів убачається, що 25.06.2025 о 16-46 год. на паркувальному майданчику біля гіпермаркету «Комфі» поліцейська Управління патрульної поліції у місті Києвікапрал поліції Лобода О. С. виявила факт стоянки (зупинки) керованого позивачем мотоцикла на острівці безпеки та зробила йому відповідне зауваження. На питання позивача про особу поліцейської (дослівно: «Ви хто?») остання належним чином представилась, пояснила йому суть правопорушення та пред'явила вимогу надати для огляду посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, що цілком узгоджується з положеннями статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Поліцейська Лобода О. С. спілкувалась з позивачем коректно і ввічливо, натомість позивач вступив з нею в суперечку, поводився грубо і нестримано, обвинувачував поліцейських у тому, що на їх службовому автомобілі не ввімкнені спеціальні сигнали.
Всупереч вимог пункту 2.4. ПДР України позивач відмовився пред'являти документи для перевірки та демонстративно поїхав з місця події.
Приблизно об 11-51 год. позивач зупинився на вимогу поліцейських про зупинку, подану спеціальними сигналами на службовому транспортному засобі, після чого поліцейський Пінчук М. А. належним чином представився та повторно пред'явив вимогу надати документи.
Зазначену вимогу поліцейського позивач виконав, а зміст їх розмови, що відбувалась в присутності поліцейської Лободи О. С., свідчить про те, що позивач повністю розумів і усвідомлював суть правопорушення, причини та підстави зупинки і перевірки документів.
Істотних порушень зафіксованої відеозаписом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення судом не встановлено. За змістом відеозаписів під час розгляду справи поліцейський у достатній мірі роз'яснив позивачу суть вчиненого ним правопорушення, положення статті 63 Конституції України і статті 268 КУпАП та його право на оскарження постанови, яке він і реалізував шляхом пред'явлення цього позову.
Ствердження позивача про нез'ясування поліцейським усіх обставин справи та відхилення його заперечень не заслуговують на увагу, оскільки вказані посилання є суто абстрактними, без вказівки на те, про яких конкретно свідків та інші докази іде мова, які обставини цими доказами могли бути підтверджені або спростовані.
Оспорювану постанову винесено працівником підрозділу Національної поліції- поліцейським Управління патрульної поліції у м. Києві Пінчуком М. А., який має спеціальне звання «капрал поліції», тобто особою, уповноваженою на розгляд вказаної справи.
Та обставина, що оспорювань постанову складено поліцейським, який не був очевидцем правопорушення, жодним чином не впливає на її законність, оскільки в КУпАП відсутні положення, які б пов'язували можливість винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення з фактом особистої присутності відповідної посадової особи на місці його вчинення.
До того ж обидва поліцейські є працівниками органу Національної поліції, уповноваженими на розгляд справи про адміністративне правопорушення, подія правопорушення була зафіксована боді-камерою поліцейської Лободи О. С., яка виконувала свої посадові обов'язки у складі патрульного екіпажу разом з поліцейським Пінчуком М. А. та була присутня під час розгляду справи.
Місцем вчинення правопорушення в розумінні статті 258 КУпАП є місце у просторі, де відбулися дії або бездіяльність, що становлять правопорушення, а також де настали його наслідки, що визначені законом як протиправні та за які передбачена адміністративна відповідальність, проте конкретних просторових рамок поняття «місце вчинення правопорушення» КУпАП та інші нормативно-правові акти не визначають.
За обставинами справи установлено, що місцем вчинення правопорушення є територія паркувального майданчика гіпермаркету «Комфі», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г, і саме така адреса зазначена в оспорюваній постанові.
Розгляд же справи відбувся у м. Києві на вул. Дніпровська набережна, де позивач зупинився на вимогу поліцейських, які відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» безперервно переслідували його транспортний засіб від безпосереднього місця вчинення правопорушення, а відтак вимоги статті 258 КУпАП відповідач не порушив.
Оскільки зміст оспорюваної постанови повністю відповідає вимогам статті 283 КУпАП, а зазначення у постанові по справі про адміністративне правопорушення місця (адреси) розгляду справи закон не вимагає, відсутність у постанові даних про конкретну адресу розгляду справи не свідчить про неправомірність постанови і не може бути підставою для її скасування.
Згідно зі статтею 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже у наведених законодавчих положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Як зазначено вище, статтею 258 КУпАП встановлено спрощену процедуру розгляду посадовими особами Національної поліції справ про адміністративні правопорушення, віднесених до їх компетенції, що унеможливлює дотримання співробітниками поліції таких процедур як забезпечення права особи на юридичну допомогу, на ознайомлення з матеріалами справи, на подання клопотання про відкладення її розгляду тощо.
Схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 489/1525/16-а, від 14.02.2018 у справі № 536/583/17, від 07.11.2019 у справі 487/2179/17, від 27.12.2019 у справі № 310/4817/17 та інших.
Слід також зазначити, що за практикою Європейського суду з прав людини забезпечення державою права особи на юридичну допомогу у всіх справах про адміністративні правопорушення не має абсолютного характеру, а обов'язок держави забезпечити особі можливість отримати таку допомогу на усіх стадіях провадження виникає, зокрема, коли йдеться про позбавлення особи свободи (рішення у справі «Максименко проти України»).
У даному випадку позбавлення свободи позивачу не загрожувало. До того ж відеозаписом зафіксовано, що позивач під час розгляду справи безперешкодно отримував юридичну допомогу у телефонному режимі.
За наведених обставин відсутність адвоката при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не суперечить інтересам правосуддя, а внаслідок реалізації позивачем права на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень подальше дотримання його прав забезпечено судом в межах розглядуваної справи.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що позивача обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення на позивача адміністративного стягнення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 2, 5-9, 20, 73-78, 90, 241, 242, 243, 244, 246, 255, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві, Департаменту патрульної поліціїпро скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його оголошення.
Суддя: