ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22039/25
провадження № 3/753/7829/25
"16" грудня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
02 жовтня 2025 о 16-й годині 30 хвилин в м. Києві, вул. Бориспільське шосе, КП503, водій ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту за порушення ПДР, та керував транспортним засобом «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи відповідно права керування транспортним засобом, а саме не пересклав іспиті в ТСЦ, після позбавлення права керування транспортними засобами, при цьому порушення було вчинено повторно протягом року, а саме постанова за ч. 2 ст. 126 КУпАП серії ЕНА 5702592 від 12.09.2025, чим порушив п. 2.1а ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд справи відбуватиметься в Дарницькому районному суді м. Києва.
Проте, будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином тричі повідомленими за допомогою направлення судових повісток, на виклик суду не з'явився та провадженням не цікавився.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 471489, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с.1), постанові серія ЕНА № 5702592 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.4), довідці старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Касько С., відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 5), відеозаписі з нагрудної бодікамери поліцейського, з якого вбачається, що працівниками поліції був зупинений «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_1 , При перевірці документів останнього, було встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керувати транспортними засобами, останнім вказаний факт не заперечувався (а.с. 6).
Вказані письмові докази та відеозапис надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та надати оцінку діям осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 те, що він не працює, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керувати транспортними засобами.
Вирішуючи питання про доцільність оплатного вилучення транспортного засобу, суд виходить з того, п.п. 4 п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 встановлено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 йому не належить. У зв'язку з чим, суд вважає за неможливе накладення на неї додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 126, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба