Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10531/25
Провадження № 2/711/4503/25
про залишення позовної заяви без руху
01.12.2025 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ домоволодіння в натурі та припинення права спільної часткової власності, -
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Березенка Євгена Анатолійовича, звернувся в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить:
-виділити йому в приватну власність частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що відповідає його частці в розмірі 13/30 та 13/120 частини будинку;
-виділити в приватну власність ОСОБА_2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що відповідає його частці в розмірі 13/120 частини будинку;
-виділити в приватну власність ОСОБА_3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що відповідає її частці в розмірі 17/20 частини будинку;
-припинити право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно із статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України. Так, позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи . Вказані вимоги визначені п.п. 3, 4, 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України
За положеннями п.п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Як зазначено у частинах 1, 4 та 5 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Вивчивши подану позовну заяву, вбачається, що зазначені положення закону не виконані. Так, при вивченні змісту позовної заяви, враховуючи, що спір є майновим, встановлено, що позивачем не визначено і не вказано ціну позову, відсутні відомості про вартість нерухомого майна, і відповідно, не сплачено судовий збір (сплачено лише 1211 грн. 20 коп.), враховуючи ціну позову. Отже, позивачу необхідно надати підтверджуючі документи про дійсну вартість спірного майна, зокрема, висновок оцінки щодо визначення його вартості на час звернення до суду, враховуючи, що даний спір відноситься до категорії майнового характеру. Відсутність підтверджуючих документів про вартість нерухомого майна унеможливлює правильне визначення ціни позову та, відповідно, визначення суми судового збору, яку позивач повинен сплати за подачу до суду заяви.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України № 3674-VІ.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» та п.п. 12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у частині, що не суперечить нормам чинного цивільного процесуального законодавства, - у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому, судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому, судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Статтею сьомою Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028 гривень.
Оскільки, позивачем подано позовну заяву до суду у поточному році (06.11.2025), то йому необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» із врахуванням характеру позовних вимог, їх кількості, ціни позову та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2025 становить 3028 грн. 00 коп. В іншому випадку, надати підтверджуючі відомості про звільнення від сплати таких судових витрат.
З актуальними реквізитами для сплати вказаної суми судового збору позивач може ознайомитися на офіційному веб-сайті Придніпровського районного суду м. Черкаси за покликанням https://pp.ck.court.gov.ua/sud2314/.
Крім того, позивачу необхідно надати правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку, на якій знаходиться вказаний вище житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами.
Також позивачу необхідно надати технічний паспорт на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (за можливості матеріали інвентаризаційної справи), враховуючи подане ним клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.
До того ж, позивачем надано інформаційну довідку № 397297677 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка датована 01.10.2024, тобто понад один рік до моменту звернення позивачем в суд з цим позовом. Таким чином, позивачу необхідно надати актуальні відомості на час звернення до суду із цим позовом, щодо прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказані відомості необхідні для підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та вірного визначення кола учасників справи.
Суд також зауважує на тому, що стаття 48 ЦПК України визначає позивача та відповідача сторонами цивільного процесу. Водночас, саме позивач самостійно вирішує, кого вважати відповідачем, до кого пред'являти позов (до кого звертати матеріально-правову вимогу), а також визначає предмет та підстави спору.
Так, у даній позовній заяві позивачем визначено відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тобто осіб, які, як він вважає, порушують, невизнанють або оспорюють його права, свободи чи законні інтереси щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, як вбачається з доданої до позовної заяви інформаційної довідки № 397297677 від 01.10.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , його власниками є: ОСОБА_4 (розмір частки - 7/20), ОСОБА_1 (розмір частки - 13/120), ОСОБА_2 (розмір частки - 13/120), ОСОБА_5 (розмір частки - 13/30).
Вказані обставини потребують уточнень з боку позивача, оскільки саме позивач визначає особу (відповідача), який, як на його думку, не визнає, порушує чи оспорює його права, свободи чи законні інтереси.
За таких підстав, позивачу слід усунути зазначені недоліки та подати до суду позовну заяву з дотриманням всіх вказаних вимог закону. Без підтвердження вказаних обставин, суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати можливість позивачу належним чином оформити та подати до суду позов.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 19, 58-62, 95, 174-177, 185, 258-261 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ домоволодіння в натурі та припинення права спільної часткової власності, - залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути, вказані у даній ухвалі недоліки, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 05.12.2025.
Суддя: С. М. Позарецька