Справа № 643/21520/25
Провадження № 1-кп/643/1211/25
17.12.2025
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження № 62025170020019026 від 24.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ Донецької області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом, який проходить військову службу на посаді стрільця-снайпера 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 11 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «солдат», раніше не судимого, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
04.12.2025 до суду від Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону надійшло клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, в якій прокурор просить звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити; зобов'язати після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі, а ОСОБА_4 , після набрання такою ухвалою законної сили не пізніше 72 годин зобов'язати прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №159 від 29.05.2025 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини на посаду стрільця - снайпера 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 11 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 та поставлено на всі види забезпечення.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 р 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , 29.09.2025 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилитись' від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, та за відсутності законних підстав 29.09.2025 в умовах воєнного стану без поважних причин самовільно залишив розташування військової частини у АДРЕСА_2 , та без відповідних дозволів командирів і начальників, без документального оформлення відпустки чи відрядження, перебував у невстановленому місці.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 в період з 29.09.2025 по 24.11,2025 включно, в умовах воєнного стану, незаконно постійно перебував поза межами місця несення військової служби у АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності ОСОБА_4 , обов'язки з військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території місця служби в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до 24.11.2025 до з'явлення останнього до органу досудового розслідування.
Проте, солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_2 виконує завдання за призначенням на території Харківської області.
До 24.11.2025 року солдат ОСОБА_4 , усвідомлю|ючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, був відсутнім на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 .
Так, солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді стрілець - снапер 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 11 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 29.09.2025, у невстановлений в ході досудового розслідування час, був відсутній на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 в районі АДРЕСА_2 та ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 24.11.2025 доки самостійно не з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (м. Харків, пр. Героїв Харкова 145), де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
Вказував, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні просив задовольнити клопотання.
Суд, вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України кримінальна відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово було продовжено.
ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62025170020019026 від 24.11.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто за самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, за вищевикладених умов.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (а.с.23).
Про свою згоду бути звільненим від кримінальної відповідальності та бажання продовжити військову службу, ОСОБА_4 також повторно підтвердив у підготовчому судовому засіданні.
Також до матеріалів клопотання додана письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 на проходження ОСОБА_4 військової служби у військовій частині НОМЕР_3 (а.с.25).
Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407, 408 КК України (а.с.26-27).
Тож, оскільки під час підготовчого засідання з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст пред'явленої підозри та клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби та наявна письмова згоди командира військової частини на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби.
Пункт 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 288 КПК України, у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні сторонами кримінального провадження не заявлені.
Керуючись ч. 2 ст. 284, ст. 288, 395 КПК України, -
Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 у порядку, передбаченому ч. 5 ст.401 КК України від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України.
Кримінальне провадження № 62025170020019026 від 24.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 , після набрання цією ухвалою законної сили, невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин, після набрання цією ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Ухвала суду може бути оскаржена через Салтівський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1