Справа № 953/1951/25
н/п 3/953/851/25
19 травня 2025 рокум. Харків
Суддя Київського районного суду міста Харкова Глос М. Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює у військовій частині НОМЕР_1 на посаді кухаря, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
11.02.2025 року о 14 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , а саме, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав її. Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.
У судове засідання ОСОБА_1 викликався в установленому законом порядку з завчасним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи. Однак до суду правопорушник не з'явився і про причини свого неприбуття не повідомив. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про визнання своєї винуватості, у якій він просить розглядати справу за його відсутності.
За таких обставин неприбуття до суду правопорушника, участь якого у судовому засіданні у справах даної категорії не є обов'язковою, з огляду на вимоги статей 268, 277-2, 279 КУпАП не перешкоджає розгляду судом справи.
За результатами дослідження й оцінки поданих органом поліції письмових доказів суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення і правильність юридичної кваліфікації його дій з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП до завдань провадження у справі про адміністративні правопорушення належить своєчасне, всебічне, повне, об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків (за наявності), документами.
За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Домашнє насильство як один із різновидів насильства відрізняється від інших його форм тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки та пов'язані між собою.
За визначенням, закріпленим у п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (надалі - Закон № 2229-VIII), домашнє насильство становлять діяння (дії або бездіяльність), зокрема, фізичного або психологічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство згідно з п. 14 зазначеної вище частини статті є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, утворюють, зокрема, вчинення домашнього насильства, тобто будь-яких умисних діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 задокументовано у протоколі про адміністративне правопорушення від 11 лютого 2025 року серії ВАВ № 032716 (а. с. 1).
Відповідно до досліджених судом письмових пояснень і заяви ОСОБА_2 про вчинення правопорушення, 11.02.2025 року ОСОБА_1 , будучи у нетверезому стані, вчинив сварку із нею, під час якої ображав потерпілу, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, а також штовхав її і вдарив в обличчя (а. с.2-3).
ОСОБА_1 у своїх поясненнях підтверджував, що під час сімейної сварки дійсно виражався на адресу своєї співмешканки нецензурною лайкою, кричав на неї, відштовхував. Визнав свою провину у повному обсязі і висловив жаль з приводу скоєного (а. с. 4).
Відносно ОСОБА_1 був винесений термінований заборонний припис строком на 3 доби.
На підставі досліджених судом доказів в їх сукупності і взаємозв'язку суд беззаперечно встановив факт сварки ОСОБА_1 з цивільною дружиною ОСОБА_2 , що була вчинена за місцем їх спільного проживання і супроводжувалася словесними образами, погрозами, висловлюваннями нецензурною лайкою, а також застосуванням фізичної сили. Ці дії, з огляду на обстановку і обставини їх вчинення, фізичну перевагу чоловіка над жінкою, вочевидь викликали у потерпілої відчуття емоційної невпевненості і завдали шкоди її здоров'ю. Отже, відповідна поведінка ОСОБА_3 становила домашнє психологічне насильство у розумінні п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII.
Домашнє насильство фізичного характеру полягало у штовханні правопорушником цивільної дружини, чого він сам не заперечує.
За встановлених у ході судового розгляду обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру, що завдало шкоди здоров'ю потерпілої.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, зокрема, відсутність обставин, які би підсилювали його тяжкість порівняно з типовими діяннями, що кваліфікуються за відповідною правовою нормою.
Бере суд до уваги і дані про особу ОСОБА_1 , котрий має середню освіту, проходить військову службу, не має адміністративних стягнень, не погашених у встановленому законом порядку.
Оскільки наведений у ст. 34 КУпАП перелік обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність, не є вичерпним, суд враховує як таку повне визнання правопорушником своєї провини.
Передбачених у ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Суд не враховує як таку обставину вчинення правопорушення у стані сп'яніння. Адже про такий стан ОСОБА_1 під час скоєння інкримінованих йому дій повідомляла лише потерпіла у своїх поясненнях. Проте зазначену обставину не підтверджено жодними об'єктивними даними, зокрема, результатами відповідного медичного огляду. Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 проступку у стані сп'яніння не підтверджено належними і достатніми доказами.
З огляду на відсутність обставин, які б підвищували тяжкість скоєного у межах даної правової кваліфікації й обтяжували відповідальність, повне визнання ОСОБА_1 своєї провини, а також позицію потерпілої, яка не наполягала на застосуванні щодо нього суворого стягнення, суд вважає за можливе накласти на правопорушника найбільш м'яке за видом адміністративне стягнення у виді штрафу у середніх межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 38, 283, 284 ,247 КУпАП України, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, з ОСОБА_1 підлягатиме стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн і витрати на облік цього правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги поставнова, якщо її не скасовано, набирає законної сили з дня прийняття остаточного рішення за підсумками апеляційного перегляду.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя М. Л. Глос