Справа № 953/12786/25
н/п 2-а/953/407/25
11 грудня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Губської Я.В., при секретарі Мисниченко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області(ЄДРПОУ 40108599, 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць,13) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі-
До Київського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА №636371 від 22.11.2025, закрити провадження по справі. Як на підставу позову посилається на те, що 22.11.2025 відповідачем його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.126 КУпАП. Позивач вважає, що дана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки ґрунтується на неповному, необ'єктивному і не всебічному розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2025 було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду даної справи по суті.
22.11.2025 о 20 год. 40хв. поліцейським СРПП відділення поліції №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ст. сержантом Сягло Василем Олександровичем було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА № 636371, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн. Позивач вказує, що вважає постанову незаконною, такою, що підлягає скасуванню, оскільки звинувачення є безпідставними і не підтверджуються належними доказами. Крім того, в своєму позові зазначає про розбіжності в часі, а саме постанову складено 22.11.2025 о 20:40, а рух було здійснено 22.11.2025 о 21:00. Також, незважаючи на пояснення позивача, справа інспектором розглянута упереджено, не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення та інші обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи, не було реалізовано право позивача на правову допомогу.
В судове засідання позивач та представник не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися судовими повістками завчасно, представник позивача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, вимоги позовної заяви просив задовольнити.
Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи був повідомлений завчасно належним чином, подав на адресу суду відзив, в якому заперечує повністю проти позову, посилаючись на наступне позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту 2.1ґ Правил дорожнього руху України, а саме - керування транспортним засобом без наявності при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Факт відсутності зазначеного документа у водія під час перевірки встановлений поліцейським ОСОБА_2 на місці знаходження транспортного засобу. Позивач не надав доказів наявності діючого поліса страхування ані під час складання постанови, ані в подальшому. Позивач стверджує, що у справі відсутні будь-які належні докази саме керування ним транспортним засобом без поліса, а є лише звинувачення поліцейського, який є зацікавленою особою. У пункті 7 постанови зазначено про наявність відеозапису з нагрудної бодікамери, який, на думку Позивача, фіксує лише процес спілкування та не доводить факту руху ТЗ. Факт руху транспортного засобу є встановленим самою подією зупинки транспортного засобу під керуванням Позивача та скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди. (звернення ОСОБА_3 ). Порушення полягає не в моменті руху, а в керуванні транспортним засобом без необхідного документа. Виявлення цього факту під час перевірки є достатньою підставою для притягнення до відповідальності. Відеозапис з бодікамери є належним доказом у справі, який фіксує спілкування з водієм, факт відсутності документа та процедуру винесення постанови, що підтверджує об'єктивність дій поліцейського. Позивач звертає увагу суду на розбіжність у часі складання постанови (20:40) та часі зазначення правопорушення у фабулі (21:00). На це твердження позивача зазначає, що виявлена розбіжність є очевидною технічною опискою, допущеною при заповненні бланка постанови та не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення і не впливає на законність винесеного рішення. Постанова складена після виявлення факту відсутності страхового поліса у водія, і час 20:40 є вірним часом події та складання документа. Цей технічний недолік не є достатньою підставою для скасування законного акту суб'єкта владних повноважень. Права особи, яка притягається до відповідальності, передбачені статтею 268 КУпАП (включаючи право на адвоката), були роз'яснені позивачу. Факт роз'яснення підтверджується підписом позивача у відповідній графі постанови. Позивач не заявляв клопотання про необхідність залучення адвоката чи про перенесення розгляду справи до відділу поліції для забезпечення правової допомоги на місці знаходження автомобіля. Поліцейський не міг і не зобов'язаний був примусово надавати адвоката особі, яка не виявила такого бажання.
10.12.2025 позивач на адресу суду подав відповідь на відзив, в якому повністю заперечує щодо відзиву.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, та з огляду на те, що сторони по справі були повідомлені про місце і час розгляду справи своєчасно та належним чином, клопотань від учасників справи матеріали справи не містять, суд дослідив матеріали та докази, які були своєчасно долучені сторонами, та встановив наступне.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що поліцейським СРПП відділення поліції №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ст. сержантом Сягло Василем Олександровичем було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА № 636371, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. з зазначенням, що 22.11.2025 о 20 год. 40хв., водій, здійснив керування транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 ґ ПДР України - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлені основні права та обов'язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена в тому числі за ст. 126 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
П.2.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б)реєстраційний номер на транспортний засіб, ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Позивач не надав до суду доказів на підтвердження наявності у нього страхового поліса обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а згідно бази даних ОСЦПВВТЗ станом на момент складання постанови про адміністративне правопорушення 22.11.2025 та на дату судового засідання 11.12.2025 поліс не знайдено.
Отже, відповідач при винесенні постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення відносно позивача, діяв у рамках чинного законодавства України та у спосіб визначений законом. У даному спорі питання оскарження неправомірних дій працівника поліції не розглядається, оскільки позивач оскаржує незаконність постанови про накладення на нього адміністративного стягнення. Судом не встановлено порушень з боку інспектора вимог ст. 278, 279 КпАП України, з урахуванням вимог ч.2 розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції.
Посилання позивача на розбіжність у часі складання постанови (20:40) та часі зазначення правопорушення у фабулі (21:00). Суд зазначає, що виявлена розбіжність є очевидною технічною опискою, допущеною при заповненні бланка постанови та не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення і не впливає на законність винесеного рішення. Постанова складена після виявлення факту відсутності страхового поліса у водія, і час 20:40 є вірним часом події та складання документа.
Посилання позивача про порушення його право на захист також не знайшло свого підтвердження протягом судового розгляду.
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи "Максименко проти України" обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
Крім того, санкція ч.1 ст. 126 КпАП України не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з чим у їх задоволенні слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.
Керуючись ст. ст.2, 6-10,77, 205, 229, 241-246,255, 257, 263, 295, 382 КАС України, суд-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області(ЄДРПОУ 40108599, 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць,13) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі- відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суддя: Я. В. Губська