Справа № 953/1971/25
н/п 2/953/1604/25
16 грудня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Дяченка О.М.,
за участю секретарів судових засідань - Гавриленко К.О., Собченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аваліст" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аваліст" адвокат Косяк Н.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2020402686 від 06.09.2018 у розмірі 164 486,87 грн та судові витрати.
Позовна заява обґрунтована тим, що 06.09.2018 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2020402686. Крім того, 16.12.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Аваліст» укладено договір факторингу № 16/12/21, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Аваліст» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2020402686 від 06.09.2018. Так, станом на 20.02.2025 ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 2020402686 від 06.09.2018 в загальному розмірі 164 486,87 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.09.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві зазначено: розгляд справи здійснювати за відсутністю представника позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача, зокрема, поштові конверти з відміткою про повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно з усталеною практикою Верховного Суду вважається належним повідомленням.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Відповідно до ухвали суду від 16.12.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 06.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до АТ «ОТП Банк», заповнивши анкету-заяву на отримання кредиту, вказавши свої персональні дані та погодившись на їх обробку під підпис (а.с. 11-12).
У специфікації до кредитного договору № 2020402686 від 06.09.2018 зазначається, що АТ «ОТП Банк» прийнято позитивне рішення щодо можливості надати позичальнику-фізичній особі ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) кредит у сумі 14 000,00 грн на 24 місяці (а.с. 16).
06.09.2018 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2020402686, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: розмір, валюта та цільове використання кредиту - 14 000,00 грн. на придбання товару у продавця; 300 грн 00 коп на сплату додаткових послуг банку, а саме: послуга «смс+довідка». Дата остаточного повернення кредиту - 06 вересня 2020 року, строк, на який надається кредит - визначено графіком платежів (а.с. 7-10).
Відповідно до п. 1.2. Договору, протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись: фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних (а..с 7).
Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником Ануїтетних платежів (п. 3 Договору) (а.с. 7).
Позивачем надано рахунок фактуру постачальника ТОВ «Комфі трейд» за № СФКНЕ-0000007994 від 06.09.2018 та видаткову накладну № ЧКНЕ2-0002 від 06.09.2018 на суму 16 000,00 грн, а також чек на цю ж суму, якими підтверджується цільове використання кредитних коштів відповідачем за договором № 2020402686 (а.с. 13-15).
ОСОБА_1 та представником АТ «ОТП Банк» також було підписано Додаток № 1 до Кредитного договору № 2020402686 від 06.09.2018, яким погоджено Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, згідно з яким сума кредиту за договором становить 14 000,00 грн (а.с. 9-10).
Паспортом споживчого кредиту встановлено основні умови кредитування: сума/ліміт кредиту становить 1 500,00 грн (з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору); строк кредитування - 36 місяців (з правом пролонгації). Передбачено 0,01 % (річних) - процентну ставку, що діє протягом пільгового періоду до 55 днів, 5 % (в місяць) - процентна ставка, що діє після закінчення пільгового періоду (а.с. 8).
Дані документи підписано відповідачем. Також, розпискою від 06.09.2018 ОСОБА_1 підтвердив, що отримав картку за № НОМЕР_3 емітовану на його ім'я терміном дії до 05/21. Погодився, що з правилами користування карткою та діючими тарифами АТ «ОТП Банк» ознайомлений під підпис (а.с. 17).
Згідно з копією меморіального ордеру № 4218621 від 06.09.2018, наданого АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду від 05.03.2025, АТ «ОТП БАНК» надав ОСОБА_1 14 000,00 грн., призначення платежу: видача кредиту за кредитним договором № 2020402686 від 06.09.2018.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2020402686 від 06.09.2018 вбачається, що станом на 16.12.2021 сума заборгованості відповідача становить 102 601,45 грн.
16.12.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Аваліс» укладено договір факторингу № 16/12/21, відповідно до п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. якого, Клієнт (Первісний кредитор) передає, а Фактор (Новий Кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості. Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату відповідно до умов цього Договору. За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов'язань за Кредитними договорами. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі (а.с. 18).
На підставі акту приймання-передачі реєстру боржників № 1 по Договору Факторингу № 16/12/21 від 16.12.2021, клієнт передав, а фактор прийняв згідно з вимогами п. 8.3 Договору Факторингу № 16/12/21 від 16.12.2021 реєстр боржників № 1 на загальну суму заборгованості 68 651 689,79 грн (а.с. 24).
Зазначене підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 16.12.2021, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов'язків за вищевказаним Договором факторингу (а.с. 27).
Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 16.12.2021 до договору факторингу № 16/12/21 від 16.12.2021, ТОВ «ФК «Аваліст» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 2020402686 від 06.09.2018, загальна сума заборгованості склала 102 601,45 грн, з яких: 60 000,00 грн - тіло кредиту; 42 601,45 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 25).
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ФК «Аваліст»набуло право вимоги за договором № 2020402686 від 06.09.2018 до ОСОБА_1 в сумі 102 601,45 грн, яка складається з суми заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) 60 000,00грн, суми заборгованості за відсотками 42 601,45 грн.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач був ознайомлений з умовами договору № 2020402686 від 06.09.2018, який підписав на умовах йому відомих, тобто сторони погодили конкретні умови кредитування, сплату відсотків та інших платежів пов'язаних за користуванням грошовими коштами. Отже, відповідач був ознайомлений з вказаними умовами кредитування під підпис.
Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними зобов'язаннями у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до ст. 617 ЦК України.
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
За правилами статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
За змістом ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суду встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З урахуванням встановленого та положень вказаних норм, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та має непогашену заборгованість.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2020402686 від 06.09.2018 у розмірі 102 601,45 грн, яка складається з суми заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) - 60 000,00грн, суми заборгованості за відсотками - 42 601,45 грн, тобто в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 52 086,28 грн та 3 % річних у розмірі 9 799,14 грн, суд зазначає таке
Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.
Суд вважає, що в силу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 52 086,28 грн та 3 % річних у розмірі 9 799,14 грн, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, наданий позивачем розрахунок, та те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов'язання за договором № 2020402686 від 06.09.2018, суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про часткову доведеність позивачем заявлених вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором № 2020402686 від 06.09.2018, в розмірі 102 601,45 грн, яка складається з суми заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) - 60 000,00 грн, суми заборгованості за відсотками - 42 601,45 грн, тобто позовні вимоги ТОВ «ФК «Аваліст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати
За приписами ч. 1. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог на 62,38 % (164 486,87 х 100 : 102 601,45) від заявленої до стягнення суми заборгованості, то судовий збір який підлягає стягненню з відповідача становить 1 511,14 грн (3 028,00 х 62,38 %).
Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу та враховуючи часткове задоволення позову, суд задовольняє витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 3119,00 грн.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аваліст" заборгованість за кредитним договором №2020402686 від 06.09.2018 у розмірі 102 601,45 (сто дві тисячі шістсот один, 45) грн, яка складається з суми заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) - 60 000,00грн, суми заборгованості за відсотками - 42 601,45 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аваліст" судовий збір у розмірі 1 511,14 (одна тисяча п'ятсот одинадцять, 14) грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3119,00 (три тисячі сто дев'ятнадцять, 00) грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст», ЄДРПОУ 39628752, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Деревлянська, 10-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 16.12.2025.
Суддя О.М. Дяченко