Справа № 953/12632/25
н/п 2-а/953/406/25
16 грудня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Дяченка О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Cобченко В.С.,
представника позивача - адвоката Апазіді К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Короткий зміст заявлених вимог:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Апазіді К.Ю. звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовом до відповідача Головного управління національної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов мотивований наступним:
17.11.2025 працівниками поліції, в особі інспектора відділення поліції № 2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Багметом Максима Олександровича складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6173060 від 17.11.2025 на громадянина ОСОБА_1 , який 17.11.2025 о 21 год 53 хв 14 сек у м. Люботині за адресою вул. Дмитрівська, 17, керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3.в) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
В матеріалах справи повністю відсутня фото- чи відеофіксації моменту нібито вчинятися правопорушення ОСОБА_1 , зокрема - не зафіксовано перебування водія на місці події, на місці водія транспортного засобу, стан ременя безпеки, чи інші обставини, що підтверджують факт непристебнутого ременя. Так само відсутні будь-які дані, які б підтверджували сам факт керування транспортним засобом громадянином ОСОБА_1 у зазначений час і за вказаною адресою. Постанова не містить повного та чіткого викладу фактичних обставин, не зазначено відомостей про докази, якими обґрунтовується вина ОСОБА_1 .
Стислий виклад заперечень відповідача
- зазначений обов'язок користуватися засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки) в автомобілях, обладнаними такими засобами ж безальтернативним та не може звільнити водія від виконання такого обов'язку у будь-який спосіб чи за наявності різного роду суб'єктивних причин;
- поліцейський розглянув справу у відповідності до ст. 280 КУпАП на підставі статті 283 КУпАП, п. 2 розділу ІІІ Інструкції та з урахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ст. 252 КУпАП, керуючись ст. 284 КУпАП.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.11.2025 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6173060 від 17.11.2025.
04.12.2025 від представника відповідача Головного управління національної поліції в Харківській області Коваленко А.Г. надійшов відзив на позовну заяву.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
17.11.2025 відносно позивача інспектор відділення поліції № 2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Багмет Максим Олександрович винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6173060 зі змісту якої слідує, що 17.11.2025 о 21 год 53 хв 14 сек у м. Люботині за адресою вул. Дмитрівська, 17, громадянина ОСОБА_1 керував ТЗ 71993ХК обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3.в) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі Закон 3353-XII) вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
В силу положень п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
На виконання приписів ч. 5 ст. 14 Закону 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Згідно ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Частиною 2 ст. 222 КУпАП визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.
Частина 5 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Так, судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею ч. 5 ст. 121 КУпАП слугувало те, що 17.11.2025 року о 21:53:14 сек у м. Люботині за адресою: вул. Дмитрівська, 17, водій керував ТЗ д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3.в) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.3.в) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На виконання положень статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР на місці вчинення такого правопорушення.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 за № 1395 (далі - Інструкція 1395).
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).
Абзацом 1 п. 2 ч. 2 Розділу ІІІ Інструкції № 1395 передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, як, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Вказані технічні прилади та технічні засоби поліція може закріплювати на однострої.
Пунктом 4 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом МВС України від 18.12.2018 за № 1026 (далі - Інструкція №1026), передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Згідно п. 5 Розділу ІІ Інструкції №1026, в ключення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Згідно зі статтею 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відеозаписи з нагрудної камери поліцейського та з відеореєстратора поліцейського автомобіля (додатки до відзиву на позов), які оглянуто в ході судового розгляду, свідчить про таке: працівниками поліції зупинено транспортний засіб 17.11.2025 о 22:20:48, за кермом перебуває військовослужбовець, пропозиція оглянути багажник, відбувається встановлення особи, пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, процес складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом не встановлено, що 17.11.2025 о 21:53:14 год ОСОБА_1 порушив п. 2.3.в) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Також відповідач, не довів, що працівники поліції зупиняли транспортний засіб д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 о 21:53:14 та здійснювали розгляд справи відповідно до вимог КУпАП. Відеозапис, який надано відповідачем відображає, зовсім іншу подію за участю транспортного засобу д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , оскільки відеозаписи з нагрудної камери поліцейського та з відеореєстратора поліцейського, які досліджено в судовому засіданні та фіксують подію яка мала місце - 17.11.2025 о 22:20:48 год, зокрема зупинку транспортного засобу та в подальшому оформлення протоколу протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відмовою водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, позивач спростував факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом д.н.з НОМЕР_1 17.11.2025 о 21:53:14 у м. Люботині за адресою вул. Дмитрівська, 17.
Будь-яких інших доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 правил ПДР України відповідачем не надано.
Отже, суд вважає, що відповідачами не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Враховуючи конституційний принцип правової держави, усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Отже, виходячи з наведеного, підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП відсутні.
З урахуванням зазначеного, враховуючи встановлені обставини та приписи чинного законодавства, суд задовольняє позовні вимоги щодо скасування оскаржуваної постанови.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи ту обставину, що суд дійшов висновку про скасування постанови в зв'язку з відсутністю підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 354/512/16-а, від 22.07.2019 у справі №757/2757/16-а.
Щодо судових витрат
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час пред'явлення адміністративного позову до суду сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.11.2025.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, судовий збір у розмірі 1211,00 грн стягується за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління національної поліції в Харківській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі від 17.11.2025 (серія ЕНА № 6173060) - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.11.2025 (серія ЕНА № 6173060), якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 (п'ятсот десять, 00) грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП закрити.
Стягнути з Головного управління національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять, 20) грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відомості учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне Управління національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 13.
Повне судове рішення складено 16.12.2025.
Суддя О.М. Дяченко