Справа № 524/5815/25
Провадження №2/524/4409/25
(заочне)
11.12.2025 року м.Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого - судді Алексашиної Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Сінельнік В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовує позов тим, що 01.09.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом використання останньою електронного цифрового підпису та проходження ідентифікації з використанням системи BankID Національного банку, укладено кредитний договір (оферти) №01.09.2024-100002303. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6000 гривень строком на 140 днів. Договором передбачено фіксовану незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія пов'язана з наданням кредиту складає 20% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, становить 0,87%.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором від 01.09.2024 року виконав в повному обсязі, перерахував позичальнику кошти в сумі 6000 грн.
Відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 18600 грн.
Позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 18600 грн., судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у прохальній частині позову просив розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр», проти заочного розгляду справи не заперечує. /а.с.4/
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання, судова кореспонденція повернулася без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Отже, відповідачка вважається такою, що про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Відповідачка своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача на підставі матеріалів наявних у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відповідачка ОСОБА_1 , 01.09.2024 року уклали кредитний договір. Договір укладено з використанням відповідачкою одноразового ідентифікатора Е181, яким підписано заявку кредитного договору №01.09.2024-100002303, підтвердження, пропозицію про укладення кредитного договору (оферту). /а.с.8-14/
При цьому суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Враховуючи, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.
Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.
Згідно умов укладеного кредитного договору відповідачка 01.09.2024 року отримала кредит в сумі 6000 грн. строком на 140 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту - 18.01.2025 року. Договором передбачено фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Договір передбачає, що денна процентна ставка становить 0,87% і включає загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит.
Згідно п.15 договору неустойка 60 грн. нараховується за кожен день невиконанняненалежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до п.16 договору розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми. Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України встановлюється законом.
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.
Позивач, ТОВ «Споживчий центр», свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит в сумі 6000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно з якою на картковий рахунок НОМЕР_1 , зазначений в договорі позичальником, за допомогою платіжної системи iPay перераховано кошти в зазначеному розмірі./а.с.16/
Відповідачка порушила умови кредитного договору, покладені на неї обов'язки щодо своєчасного погашення кредиту та процентів належним чином не виконувала, внаслідок чого за період з 01 вересня 2024 року до 18 січня 2025 року утворилась заборгованість в сумі 18600 грн., що підтверджується наданою довідкою-розрахунком про стан заборгованості та карткою субконто. /а.с.17, 30-38/
Заборгованість нарахована в межах дії строку кредитного договору.
До складу заборгованості в сумі 18600 грн. входять: 6000 грн. за тілом кредиту та 8400 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом. Крім того, до складу заборгованості 3000 грн. - неустойки, 1200 грн. - комісії.
Сплата комісії передбачена пунктом 7 акцепту. Комісія пов'язана з наданням кредиту і становить 20% від суми кредиту, що дорівнює 1200 грн.
Разом з тим, суд звертає увагу на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зважаючи на те, що неустойка нарахована за невиконання умов кредитного договору в період дії воєнного стану, суд вважає, що позовні вимогу в частині її стягнення задоволенню не підлягають, оскільки така неустойка підлягала списанню кредитодавцем.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом підлягають задоволенню частково.
Враховуючи вищевикладене, те, що відповідачка в добровільному порядку не погашає заборгованість, розмір заборгованості підтверджено документально, заперечень проти її розміру не надійшло, позов слід задовольнити в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією, що становить 15600 грн.
Втім, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки в розмірі 3000 грн. слід відмовити.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у відповідності до положення ст.141 ЦПК України. Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені частково, в сумі 15600 грн., що складає 83,87% від суми позову, у відповідному відсотковому значенні підлягає стягненню судовий збір з відповідачки на користь позивача, а саме, в розмірі 2031,67 грн. (з розрахунку: 2422,40 грн. х 83,87/100=2031,67 грн.)
Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 15600 гривень заборгованості за кредитним договором №01.09.2024-100002303 від 01.09.2024 року.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» неустойки в розмірі 3000 грн. за кредитним договором №01.09.2024-100002303 від 01.09.2024 року, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2031 грн. 67 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Алексашина Н.С.