Провадження № 2/359/1421/2025
Справа № 359/13764/24
17 грудня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді Муранової-Лесів І.В..
за участі секретаря судового засідання Ліман А.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки земельної ділянки, -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Семенюти О.В. від 25.12.2025 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 27.02.2025 підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою від 27.02.2025 справу було призначено до судового розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 було замінено суддю Семенюту О.В. та визначено головуючого суддю - Муранову-Лесів І.В.
Ухвалою судді Муранової-Лесів І.В. від 11.11.2025 справу було прийнято справу до свого провадження та призначено до судового розгляду по суті на раніше визначену дату 17 грудня 2025 року на 12.00 годин.
У судовому засіданні встановлено, що 11.10.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Власюком Д.В. поданий відзив на позовну заяву та зустрічний позов.
Крім того, 19.10.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача Власюком Д.В. подане клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.
Представник відповідача ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_3 подані заяви та клопотання підтримали.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 проти прийняття відзиву не заперечували, щодо клопотання про повернення до підготовчого провадження та прийняття зустрічного позову покладаються на думку суду.
Крім того, у судовому засіданні звернуто увагу, що як за змістом позовної заяви так за змістом зустрічного позову сторони визначили, що спір носить немайновий характер, а тому було сплачено судовий збір за ставкою 0,4 прожиткового мінімум доходів громадян, відповідачем з понижувальним коефіцієнтом 0,8 у зв'язку з подачею позову у системі «Електронний суд».
Сторони не заперечували щодо доплати судового збору у разі встановлення судом відповідних підстав.
Дослідивши подані заяви та клопотання, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що предметом первісного позову ОСОБА_1 є поділ земельної ділянки площею 0,03 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:0891 в натурі - виділення позивачу в натурі належні йому частки спірної земельної ділянки.
Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно з частинами першою, другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Отже зважаючи на вищенаведені правові висновки Верховного Суду слід дійти висновку, що у даній справі, що перебуває у провадженні суду, позивач ОСОБА_1 пред'явив позовні вимоги про виділ належної йому частки земельної ділянки в натурі, що є рівнозначним поділу земельної ділянки між двома співвласниками - сторонами у справі.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За частиною першою статті 176 зазначеного Кодексу ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;
4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;
5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;
6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;
7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;
8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;
9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;
10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до роз'яснень, наведених у Постанові ВП ВС від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, спори про поділ майна є спорами майнового характеру, а тому за подання до суду позовної заяви судовий збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (ст..4 Закону України «Про судовий збір»).
Також встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 подана зустрічна позовна заява про виділення йому в натурі 50 відсотків земельної ділянки площею 0,03 га, кадастровий номер
3220881300:04:001:0891, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташований будинок, що на схемі Додатку № 3 до висновку експерта від 15.07.2024 № 1/07-24 позначена зеленим кольором і межі якої проходять по замкненій ламаній лінії з точками: 3-8-7-6-5-2-3 та розмірами відрізків 14,94 м -15,0 м. - 9,89 м. - 15.0 м.
Крім того, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому також викладені клопотання:
- про призначення повторної земельно-технічну експертизу з виділу виділення ОСОБА_1 в натурі йому 1/2 частки земельної ділянки площею 0,03 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:0891, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- про призначення експертизи з визначення вартості 1/2 частини садового будинку, які розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3220881300:04:001:0891, що розташована за адресом: АДРЕСА_1 ;
- заяву при виклик свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 30 ЦПК України, зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Крім того частинами 2 та 3 ст. 193 ЦПК України визначено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З позовною заявою та ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 25.12.2024 №359/13764/24 відповідач ОСОБА_3 ознайомився в судовому засіданні 26.09.2025.
А тому, останній день для подання відзиву (зустрічної позовної заяви) - 11.10.2025.
Вивченням зустрічної позовної заяви та доданих документів встановлено, що зустрічний позов направлений до суду (поданий) у строк, визначений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, а заявлені позовні вимоги також стосуються поділу спірної земельної ділянки. Задоволення зустрічних позовних вимог може зробити неможливим задоволення первісного позову, а отже їх спільний розгляд є обґрунтованим і доцільним.
Суд враховує, що підготовче засідання проводилося без участі відповідача, який не отримував содові повідомлення, та що на стадії судового розгляду відповідач позбавлений можливості подати зустрічний позов.
Таким чином, з метою забезпечення принципу змагальності, зокрема, права відповідача на пред'явлення зустрічного позову, суд вважає необхідним задовольнити подане клопотання щодо повернення до стадії підготовчого провадження.
Дослідженням первісного і зустрічного позову встановлено, що сторонами не було зазначено ціну позову, яка визначається вартістю спірного майна - частки спірної земельної ділянки, а також не надано доказів, які цю обставину підтверджують, та відповідно не доплачено судовий збір, який має становити 1% від ціни позову, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу
Також суд звертає увагу, що в силу вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відзив поданий у визначені судом строки та з дотримання встановленого порядку, а тому має бути прийнятий судом.
Оскільки провадженні у цивільній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, а також, враховуючи, що з такими самими недоліками подано зустрічний позов, на підставі ч.1 ст.185, ч.11 ст.187 ЦПК України слід постановити ухвалу про залишення зустрічної позовної заяви без руху та про надання позивачу строку для усунення недоліків первісного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 178,191,193-194, 197,198,259-260,353 ЦПК України, суд -
Клопотання представника відповідача адвоката Власюка Дмитра Васильовича про повернення до підготовчого провадження задовольнити.
Повернутися до стадії підготовчого провадження, у зв'язку з чим призначене судове засідання на 17.12.2025 року на 12.00 годину проводити як підготовче засідання.
Прийняти до розгляду відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача адвокатом Власюком Д.В. в системі «Електронний суд» 11.10.2025.
Надати позивачу ОСОБА_1 строк 10 (десять) днів з дня отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків - визначення ціни позову у розмірі вартості частки спірної земельної ділянки та доплати судового збору.
Зустрічний позов ОСОБА_3 залишити без руху та надати строк 10 (десять) днів з дня отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків - визначення ціни позову у розмірі вартості частки спірної земельної ділянки та доплати судового збору.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде залишена без розгляду.
Роз'яснити відповідачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, зустрічна позовна заява буде повернута без розгляду.
Ухвала набирає чинності з моменту її винесення та самостійному оскарженню не підлягає.
Суддя Муранова-Лесів І.В.