Справа № 357/17205/25
Провадження № 2-о/357/456/25
17 грудня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , Білоцерківська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини -
Короткий зміст заяви.
ОСОБА_1 (далі - «Заявник»), звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Білоцерківська міська рада (далі - «Заінтересовані особи»).
В обґрунтування вимог посилається на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 роки помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть сер. НОМЕР_1 .
Померлий приходився заявниці - ОСОБА_1 рідним батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження сер. НОМЕР_2 .
Місцем смерті та місцем постійного проживання ОСОБА_3 був індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 .
Разом з померлим фактично проживали та були зареєстровані за вище вказаною адресою його дружина - ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_1 .
Заявниця, як дочка, являється спадкоємцем першої черги за законом.
19 травня 2025 року заявниця звернулася до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Якименської Л.Л. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 після померлого батька ОСОБА_3 .
Однак, постановою №68/02-31 від 19.05.2025 року їй відмовлено щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з причини того, що померлий ОСОБА_3 був знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 - з 29.11.1985 року. І на день смерті не мав задекларованого місця проживання, що підтверджується постановою нотаріуса.
За таких умов Заявник вимушена звернутися до суду та просила встановити факт її постійно проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рух справи.
27 жовтня 2025 року судом відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 41).
У судове засідання Заявник не з'явилася, до канцелярії суду її представник подала заяву про розгляд справи без її участі, вимоги заяви підтримала у повному обсязі просила їх задовольнити (а.с. 58).
У судове засідання представник заінтересованої особи - Білоцерківської міської ради не з'явився, до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. При вирішенні справи посилається на розсуд суду (а.с. 54).
У судове засідання заінтересована особа - ОСОБА_2 не з'явилася, до канцелярії суду подала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не заперечувала (а.с. 57).
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно з ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 роки помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть сер. НОМЕР_1 яке видане Білоцерківським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) на підставі актового запису № 2294 (а.с. 10).
Померлий приходився заявниці - ОСОБА_1 рідним батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження сер. НОМЕР_2 видане 03.07.1994 року на підставі актового запису № 46 (а.с. 7).
Місцем смерті та місцем постійного проживання ОСОБА_3 був індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 492 від 25.10.2022 року (а.с. 11).
Разом з померлим фактично проживали та були зареєстровані за вище вказаною адресою його дружина ОСОБА_2 та донька ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2025/006635156 та штампом про реєстрацію місця проживання в паспорті громадянина України сер. НОМЕР_3 (а.с. 8, 30, зворот).
19 травня 2025 року Заявник звернулася до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Якименської Л.Л. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 після померлого батька ОСОБА_3 . Постановою №68/02-31 від 19.05.2025 року приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Якименською Л.Л. їй відмовлено щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з причини того, що померлий ОСОБА_3 був знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 - з 29.11.1985 року. І на день смерті не мав задекларованого місця проживання. Даний факт підтверджується постановою нотаріуса (а.с. 9).
Іншими письмовими доказами постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є:
Лист КНП БМР «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» від 23.06.2025 року № 363 згідно якого ОСОБА_3 фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31);
Лист КНП КОР «Київський обласний центр екстреної допомоги та медицини катастроф» від 26.06.2025 року № 2105, згідно якого 25.10.2022 року здійснено звернення щодо надання медичної допомоги ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32);
Картка виклику швидкої медичної допомоги № 605 від 25.10.2022 року, згідно з якою виклик здійснено донькою (а.с. 33);
Технічна документація на житловий будинок АДРЕСА_1 , яка підтверджує, що забудовником і власником будинку був ОСОБА_3 (технічний паспорт на індивідуальний житловий будинок зареєстрований в Білоцерківському МБТІ 22.09.2003 році, інвентаризаційна справа № 1690, реєстраційний № 5080; витяг з рішення виконкому Білоцерківської міської ради № 136 від 17.03.1980 року про дозвіл на будівництво; витяг з рішення виконкому Білоцерківської міської ради № 23 від 19.01.1981 року
про дозвіл на будівництво; дозвіл на виконання будівельних робіт) (а.с. 15-20);
Будинкова книга на житловий будинок АДРЕСА_1 із п. 3, 5, 21 якої вбачається, що у вище вказаному будинку були зареєстровані спадкодавець ОСОБА_3 та спадкоємець ОСОБА_1 (а.с. 21-23);
Військовий квиток сер. НОМЕР_4 виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з яким у графі 12 зазначено, що спадкодавець ОСОБА_3 разом з сім'єю мешкав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24);
Договори та квитанції про оплату житлово-комунальних послуг будинку АДРЕСА_1 , які здійснювалися спадкодавцем ОСОБА_3 (Акт про встановлення побутового електроприладу від 23.09.2003 року; Розрахункова книжка по оплаті послуг газопостачання від 20.03.2006 року; Акт інвентаризації фактично використаних обсягів природного газу за 2011 та 2012 роки; Акт № 0014 від 04.03.2016 року обстеження і перевірки технічного стану димових та вентиляційних каналів; Рахунки за спожитий газ за серпень - вересень 2022 року на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 25-29).
Вирішуючи дану справу суд керується наступними нормами процесуального та матеріального права України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У той же час, в рішенні у справі «Буланов і Купчик проти України» від 09.12.2010 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й в рішенні у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011 року та інших рішення Суду.
У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
За змістом ч.1ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам надано роз'яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Верховний Суд в постанові від 10 січня 2019 року у справі №484/747/17 вказав, що відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Висновки суду.
Таким чином, надані Заявником докази у своїй сукупності підтверджують вказані нею обставини та Заінтересованою особою не спростовані.
Суд приходить до висновку про те, що заяву необхідно задовольнити, оскільки вона обґрунтована, а її доводи не спростовані та підтверджені належним, достовірними та допустимими доказами.
Резолютивна частина.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.4, 10, 81, 264, 265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Білоцерківська міська рада, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на час відкриття спадщини, разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_5 .
Заінтересовані особи:
Білоцерківська міська рада, місцезнаходження: 09117, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого , будинок 15, код ЄДРПОУ: 26376300.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_6 .
Повне судове рішення складено 17.12.2025 року.
Суддя В. П. Цукуров