Справа № 419/6943/12
Провадження № 6/204/134/25 р.
20 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа,-
До суду звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа. В обґрунтування заяви зазначено, що 14.03.2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська по справі № 419/6943/12 задовольнив позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 04.07.2014 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованості у розмірі 389139,05 грн. 17.10.2017 року державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Єремєєвою Оленою Олександрівною, було відкрито виконавче провадження № 54913547. У відповіді Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.06.2025 № 222132 зазначено, що матеріали виконавчих проваджень (ВП № 54913547 та ВП № 61496958) були передані до архіву. Згідно з Правилами ведення діловодства та архіву, строк зберігання виконавчих проваджень становить три роки. Завершені до 2022 року виконавчі провадження були знищені. Надати докази надсилання процесуальних документів на адресу стягувача неможливо оскільки строк зберігання реєстрів на відправлену кореспонденцію становить 1 рік відповідно до Переліку типових документів.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомили.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 419/310/12 від 17 листопада 2021 року.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11.
В судовому засіданні встановлено, що 14 березня 2014 року рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 419/6943/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме:
-стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за Кредитним договором № 2007-118 від 21.06.2007 року у розмірі 48703,26 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 389139,05 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 23173,79 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 185158,58 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 16696,54 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 133405,35 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 8832,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 70575,11 грн.;
-стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» судовий збір у розмірі 3219 грн. 00 коп.
-достягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 435 грн. 00 коп.
На виконання рішення було видано виконавчий лист 04 липня 2014 року.
Згідно листа Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.06.2025 року №222132 вбачається, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), спецрозділу та архівних виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у Новокодацькому відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з 17.10.2017 перебувало виконавче провадження ВП № 54913547 з примусового виконання виконавчого листа №419/6943/12 від 04.07.2014, виданого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 389139,05 грн. Згідно інформації Автоматизованої системи виконавчого провадження, в ході проведення виконавчих дій, шляхом реалізації нерухомого майна боржника ОСОБА_1 на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» було перераховано 108315,00 грн. заборгованості. Державним виконавцем 07.09.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, копія якої разом із оригіналом виконавчого документа були направлені стягувачу ПАТ КБ «Приватбанк». На виконанні у Чечелівському відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з 11.03.2020 перебувало ВР № 61496958 з примусового виконання виконавчого листа виконавче провадження №419/6943/12 від 04.07.2014, виданого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 389139,05 грн. (залишок 281420,45 грн.). Державним виконавцем 29.09.2020 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про повернення виконавчого документи стягувачеві, копія якої разом із оригіналом виконавчого документа були направлені стягувачу ПАТ КБ «Приватбанк». Матеріали виконавчих проваджень ВП № 54913547 та ВП №61496958 були передані де архіву. Також повідомляємо про неможливість надати докази надсилання процесуальних документів на адресу стягувача, оскільки пунктом 128 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, передбачено, що строк зберігання реєстрів на відправлену кореспонденцію становить 1 рік.
Однак оригінал виконавчого листа повернуто стягувачу не було.
Відповідно же до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Крім того, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Аналогічні положення мають ч. ч. 4, 8 ст. 10 ЦПК України, згідно яких суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
Так, Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя, зокрема у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, у п. 40 зазначає, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Також, Європейським судом з прав людини було постановлене «пілотне» рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (YuriyNikolayevichIvanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04, де Суд зазначає, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України.
Окрім того, Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях зазначав, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог.
У зв'язку з вищевказаним, суд вважає необхідним застосувати у даних правовідносинах вищевказану практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За таких обставин, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, в порядку п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд доходить до переконливого висновку, що виконавчий лист по справі № 419/6943/12, що виданий Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, було втрачено з незалежних від стягувача та державного виконавця причин, а відтак клопотання заявника є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 10, 18, 76, 77, 81, 182-183, 223, 247, 258-261, 352-355, п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-
Заяву про видачу дублікату виконавчого листа - задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа за рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2014 року у цивільній справі № 419/6943/2012 - для подальшого виконання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Самсонова