г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/6042/25
Номер провадження 1-кп/213/366/25
Іменем України
16 грудня 2025 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у м. Кривому Розі кримінальне провадження №12025046740000063 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Верхівцеве, Верхньодніпровський район, Дніпропетровської області, громадянин України, з професійно-технічною освітою, не працює, не одружений, дітей чи осіб похилого віку на утриманні не має, інвалідності не має, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст 126 КК України,
05.10.2025 приблизно о 17 годин 00 хвилин, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували неподалік гуртожитку за адресою: вул. Панаса Мирного, 16 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де під час спілкування між ними стався словесний конфлікт, в результаті чого у ОСОБА_3 з мотивів особистої неприязні, раптово виник умисел, спрямований на умисне завдання удару ОСОБА_4 . Реалізуючи вказаний раптово виниклий умисел, діючи з прямим умислом, спрямованим на умисне завдання удару потерпілому ОСОБА_4 , тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотивів особистої неприязні до потерпілого ОСОБА_4 , приблизно о 18 годині 00 хвилин того ж дня, перебуваючи неподалік гуртожитку за адресою: вул. Панаса Мирного, 16 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , стоячи навпроти потерпілого ОСОБА_4 , своєю правою рукою зігнутою в кулак завдав одного удару в область правої частини грудної клітини ОСОБА_4 , чим завдав удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1681 від 09.10.2025.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, за ознаками умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, доведена поза розумним сумнівом, оскільки зазначені вище обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Від прокурора надійшло клопотання, у відповідності до положень ст.ст.381, 382 КПК України, він просить суд розглянути кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Окрім того, згідно з заявою обвинуваченого щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної за участі його захисника, обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст 126, та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. Також, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього письмові докази, які, відповідно до положень ст.ст.85, 86 КПК України, є належними та допустимими, суд, зважаючи на положення ч.ч.1,2 ст.382 КПК України, встановив, що органом досудового розслідування об'єктивно та достовірно встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, правильно кваліфікованого за ч. 1 ст 126 КК України, за ознаками умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 відповідно до ч.1 ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який офіційно не працює, не одружений, дітей чи осіб похилого віку на утриманні не має, який звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога з 20.08.2001 по 28.08.2018 з приводу: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання летючих розчинників. Синдром залежності» та з 20.03.2024 по 09.04.2024 з приводу: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності», наглядається лікарем-психіатром з 2002 року з приводу: легкої розумової відсталості. Осудний відповідно до висновку експерта від 12.11.2025р. Інвалідності не має, має місце реєстрації, не судимий, за місцем проживання скарг не надходило, характеризується посередньо. До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно із ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. З огляду на викладене суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у виді штрафу.
Судові витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.
Керуючись ст. ст.368, 370, 371, 373, 374, 381,382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
Запобіжний захід не обирати.
Матеріали кримінального провадження залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням в справі.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1