Справа № 201/15872/25
Провадження № 1-кс/201/5282/2025
16 грудня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023130000000555 від 17.07.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг. Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що Російська Федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено та затверджено відповідними Законами.
Таким чином, в період із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по теперішній час, на всій території України діє правовий режим воєнного стану.
У подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07.08.2025 строком на 90 діб, тобто до 05.11.2025.
Законом України від 15.07.2025 № 4524-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Згідно зі статтею 42 IV-ї Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї - Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під армією супротивника.
Відповідно до п. 7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Статтею 3 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією зокрема визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
В результаті ведення агресивної війни з боку російської федерації проти України, територія Міловської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області захоплена збройними силами російської федерації та підконтрольними їм незаконними збройними формуваннями т.зв. «ЛНР».
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих від 28.02.2025 № 376 визначено перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Відповідно до вказаного переліку територія Міловської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з 24.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
03 березня 2022 року т.зв. «Наказом Голови ЛНР № УТ-125/22», на окупованій території Луганського району Луганської області незаконними збройними формуваннями т.зв. «ЛНР», підконтрольними державі-агресору РФ, створено окупаційні адміністрації, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади т.зв. «ЛНР». Зокрема п. 1 даного «наказу» утворено в тому числі «Администрацию Меловского района ЛНР» (мовою оригіналу), яку п. 2 даного «наказу» включено до системи органів виконавчої влади т.зв. «ЛНР»
Відповідно до ст. 6 «конституції луганської народної республіки»: державна влада в «луганській народній республіці» здійснюється на основі розподілу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади самостійні. Державну владу в луганській народній республіці здійснюють голова луганської народної республіки, народна рада луганської народної республіки - парламент луганської народної республіки, рада міністрів луганської народної республіки - уряд луганської народної республіки.
Частинами третьою та четвертою пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 № 5 передбачено, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їx заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном.
Розділом 9 «реєстру державної цивільної служби луганської народної республіки», затвердженого указом «голови луганської народної республіки» № 399/01/08/15 від 14 серпня 2015 року, встановлено перелік посад в територіальних органах виконавчих органів державної влади «луганської народної республіки», серед яких посада «Заведующий сектором» (мовою оригіналу), відноситься до категорії посад «Керівники» та головної групи посад.
Так, приблизно у березні 2022 року (більш точного часу встановити не виявилось можливим з об'єктивних причин) громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області с. Мілове Старобільського району Луганської області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, достовірно знаючи про незаконність дій співучасників збройних формувань т.зв. «ЛНР» та окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованій території Луганської області, діючи з єдиним злочинним умислом на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Міловської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «луганської народної республіки». Отримавши від останніх пропозицію зайняти посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, а саме посуду «заведующего сектором по обеспечению жизнедеятельности села Никольское Меловского района ЛНР» (мовою оригіналу), в порушення вимог Конституції та Законів України, умисно, добровільно погодився на вказану пропозицію.
Реалізуючи вказаний умисел, приблизно у квітні 2022 року (більш точного часу встановити не виявилось можливим з об'єктивних причин) ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на території Міловської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області (тимчасово окупована територія), діючи зі своїх особистих мотивів та бажання зайняти посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади «Адміністрації Міловського району луганської народної республіки», погоджуючись на пропозицію представників держави-агресора - Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «Луганської Народної Республіки», умисно, добровільно зайняв посаду «заведующего сектором по обеспечению жизнедеятельности села Никольское Меловского района ЛНР» (мовою оригіналу), тобто посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Міловської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що з урахуванням вищевикладеного, та враховуючи те, що санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, є всі підстави для арешту майна з метою можливої наступної конфіскації майна у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22023130000000555 від 17.07.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням с. Микільське Старобільського району Луганської області, та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» №169 (8094) від 20.08.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 20.08.2025 опубліковано повістку про виклик ОСОБА_5 , на 24.08.2025 о 10:00 годині, на 25.08.2025 о 10:00 годині, на 26.08.2025 о 10:00 годині за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні за №22023130000000555 від 17.07.2023, та отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної тощо.
Крім того, 28.08.2025 в газеті «Урядовий кур'єр» №175 (8100), яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора в установленому законом порядку, було здійснено повторний виклик ОСОБА_5 на 01.09.2025 о 10:00 годині, на 02.09.2025 о 10:00 годині, на 03.09.2025 о 10:00 годині для участі останнього у слідчих діях.
Жодного разу у призначений час та призначене місце громадянин України ОСОБА_5 не з'явився. про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням із прокурором 28.08.2025, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 28.08.2025 та в газеті «Урядовий кур'єр» №175 (8100) від 28.08.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
Таким чином, 28.08.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу підозрюваного у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Постановою слідчого від 04.09.2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Доведено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №455362434 від 08.12.2025 у власності ОСОБА_5 перебуває:
- земельна ділянка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2362231244228, кадастровий номер - 4422884400:13:004:0056, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
- земельна ділянка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 987280444228, кадастровий номер - 4422884400:14:011:0046, площа (га) - 1.142, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса - Луганська обл., Міловський р., с/рада. Микільська.
Також доведено, що відповідно до інформації, отриманої з АТ КБ «Приватбанк» у ході досудового розслідування, на ім'я ОСОБА_5 в АТ КБ «Приватбанк» відкриті такі банківські рахунки: № рахунку НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 ; № рахунку НОМЕР_3 , IBAN НОМЕР_4 .
Також доведено, що відповідно до інформації з ГСЦ МВС від 22.03.2024 у власності ОСОБА_5 перебувають такі транспортні засоби:
- легковий автомобіль марки ВАЗ модель 21063, д.н.з. НОМЕР_5 , рік випуску 1987, VIN-код НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію т.з. - НОМЕР_7 ;
- легковий автомобіль марки LADA модель 212140, д.н.з. НОМЕР_8 , рік випуску 2011, VIN-код НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію т.з. - НОМЕР_10 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Одночасно, у зв'язку із тим, що слідчим не доведено, що на вказаних ним банківських рахунках знаходяться грошові кошти, про накладення арешту на які просить слідчий, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання в цій частині.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22023130000000555 від 17.07.2023 із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_11 , а саме:
- легковий автомобіль марки ВАЗ модель 21063, д.н.з. НОМЕР_5 , рік випуску 1987, VIN-код НОМЕР_6 ;
- легковий автомобіль марки LADA модель 212140, д.н.з. НОМЕР_8 , рік випуску 2011, VIN-код НОМЕР_9 ;
- банківські рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_5 в банківській установі АТ КБ «Приватбанк», та грошові кошти, які містяться на них, а саме: № рахунку НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 ; № рахунку НОМЕР_3 , IBAN НОМЕР_4 ;
- земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2362231244228, кадастровий номер - 4422884400:13:004:0056, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
- земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 987280444228, кадастровий номер - 4422884400:14:011:0046, площа (га) - 1.142, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса - Луганська обл., Міловський р., с/рада. Микільська.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1