Справа № 685/1097/25
Провадження № 2-а/685/44/25
17 грудня 2025 року селище Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Турчин-Кукаріної І.В.,
за участі секретаря судового засідання Медун В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Теофіполь в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі.
Позовну заяву подано у зв'язку із незгодою з постановою № 17775 від 20.10.2025, винесеною тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за порушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про винесення якої позивачу стало відомо, як він зазначає, 11.11.2025, коли він отримав копію постанови засобами зв'язку АТ «Укрпошта».
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач не отримував повістку про виклик до восьмого ІНФОРМАЦІЯ_2 , копія постанови йому не вручалась, у зв?язку з чим зазначає про порушення прав, передбачених статтею 268 КУпАП, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постанову № 17775 від 20.10.2025 просить визнати протиправною та скасувати, закрити провадження у справі.
Позивач зазначив, що він уточнив свої військово-облікові дані вчасно, про те, що він порушив правила військового обліку, позивачу ніхто не повідомляв.
Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20.11.2025 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено строк для подання відзиву, попереджено відповідача, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч. 4 ст. 159 КАС України), роз'яснено відповідачу, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, попереджено відповідача, що відповідно до ч. 7 ст. 162 КАС України, суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
У судове засідання 27.11.2025 учасники справ не прибули. Відзиву від відповідача до суду не надійшло, судове засідання відкладено на 09.12.2025.
У судове засідання 12.11.2025 учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи судом, не прибули повторно, відзиву від відповідача, заяв чи клопотань до суду не надійшло. Судове засідання відкладено на 17.12.2025.
У судове засідання 17.12.2025 учасники справ не прибули.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/016761794 від 12.11.2025 та копії паспорта ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 02.10.2003 за адресою: вулиця ім. лейтенанта ОСОБА_3 , будинок АДРЕСА_1 .
Як вбачається із скриншоту з мобільного застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є військовозобов'язаним, має оформлену відстрочку до завершення мобілізації, тип відстрочки - п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», обліковується у восьмому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 (Теофіполь), має інвалідність ІІІ групи внаслідок загального захворювання, звання: солдат будівельних робіт, робітник підсобний (ВОС № 956647), проживає в будинку АДРЕСА_1 лейтенанта ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 , датою уточнення даних зазначено 06.10.2025.
Відповідно до постанови № 17775 від 20.10.2025 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП від 06.10.2025 року № 417, про те, що 06.10.2025 о 12:05 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував у розшуку у зв'язку з тим, що не прибув 24.11.2024 на 14:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 1116549, направленій Укрпоштою, яку не отримав, повістка повернулася, що підтверджується відомостями про повістку, причин неявки не повідомив, порушив вимоги абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ №?1487 від 30.12.2022 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду, враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постановив на ОСОБА_1 накласти штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Копію зазначеної постанови ОСОБА_1 отримав 11.11.2025, про що свідчить дані реєстру відстеження поштових відправлень.
ОСОБА_1 у позові стверджував, що не отримував повістку про виклик до восьмого ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14:00 год 24.11.2024, будь-яких відомостей про необхідність явки у вказаний час у нього не було, наміру ухилятися від військового обліку не мав.
Крім цього, при розгляді справи ОСОБА_1 присутнім не був, копія постанови йому не вручалась, у зв?язку з чим відповідачем порушено його права, передбачені статтею 268 КУпАП, йому надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації до завершення мобілізації згідно з п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з інвалідністю ІІІ групи внаслідок загального захворювання, ОСОБА_1 уточнив свої військово-облікові дані вчасно, що підтверджується скриншотом з мобільного застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+».
Зазначені вище обставини не оспорені відповідачем, яким не подано відзив, не надано доказів на спростування аргументів позивача.
При зверненні до суду позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом про оскарження постанови, мотивоване тим, що оскаржувану постанову позивач отримав 11.11.2025, на підтвердження чого подав копію поштового конверту та роздруківку трекінгу з сайту відстеження пересилання поштових відправлень.
Ураховуючи, що даний факт не спростовано відповідачем, а позовну заяву подано до суду 18.11.2025, тобто, в межах десятиденного строку з дня отримання копії оскаржуваної постанови, суд наведені позивачем причини пропуску строку на оскарження постанови визнає поважними та поновлює строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
На вимогу п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, розміщених у додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Як вбачається з аргументів позовної заяви, не спростованих відповідачем, позивач та члени його сім'ї за місцем зареєстрованого проживання позивача не отримували, не відмовлялись від отримання повістки про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , повістка засобами поштового зв'язку не надходила.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується як визнання позову на підставі ч. 4 ст. 159 КАС України, а о бставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву в достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 78 КАС України).
Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, а саме п. 41 Порядку регламентовано, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Недоведеність факту надсилання засобами поштового зв'язку або особистого вручення позивачеві повістки про виклик до ТЦК та СП відповідно до вимог п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, виключає можливість притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період за ст. 210-1 КУпАП.
Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитись на її користь. Відповідачем не спростовано твердження позивача про неотримання ним повістки.
Відтак, враховуючи визначений процесуальним законом розподіл обов'язку доказування у справах, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, суд вважає недоведеним факт надсилання позивачу повістки з вимогою прибути у восьмий відділ ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку, визначеному п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, а саме рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. На підставі ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову прийнято не на підставі закону, не у спосіб, визначений Конституцією та законами України, з порушенням ст. 210-1 КУпАП щодо кваліфікації діяння, що формує склад правопорушення, з порушенням ст. 33 КУпАП щодо накладення стягнення саме за адміністративне правопорушення та виключно у межах, встановлених КУпАП, необґрунтовано, без урахування обставин надсилання військовозобов'язаному повістки про виклик, що мало істотне значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідач не спростував доводи адміністративного позову в частині твердження про неналежне надіслання повістки, не довів належними і допустимими доказами правомірності своїх дій, а відтак, враховуючи встановлені на підставі досліджених доказів обставини справи, результати системного аналізу законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, позов підлягає задоволенню, а його задоволення буде достатнім та ефективним способом поновлення порушених прав позивача.
Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, згідно з якими за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та наведені вище положення нормативно-правових актів, суд дійшов переконання, що права позивача порушено з вини відповідача, відповідне право підлягає захисту в судовому порядку шляхом задоволення позову в межах позовних вимог за формулюваннями, визначеними ст. 286 КАС України.
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань з суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 210-1, 268, 283 КУпАП, статтями 2, 77, 78, 139, 159, 162, 229, 245, 246, 255, 268-271, 286, 289, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 17775 від 20.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: вулиця ім. лейтенанта ОСОБА_3 , будинок № 18, село Кунча Хмельницького району Хмельницької області).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІКЮО в ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Повне рішення суду складено 17.12.2025.
Головуюча суддя І.В. Турчин-Кукаріна