Справа № 991/8352/25
Провадження 2/991/29/25
16 грудня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікори К.О.,
суддів Литвинко Т.В., Мовчан Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гули М.С. про відвід колегії суддів у межах розгляду позовної заяви прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури
БАТОГА РОСТИСЛАВА ВІКТОРОВИЧА (01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17)
до
ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ),
ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ),
ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ),
про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
І. Історія провадження
1.1. 26 серпня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Батога Р.В. до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Ухвалами Вищого антикорупційного суду від (1) 28 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 вересня 2025 року, (2) 17 листопада 2025 року підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
1.2. 03 грудня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшли заяви представника відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката Кєєр О.С. та представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гули М.С. про відвід колегії суддів від розгляду зазначеного цивільного позову, у задоволенні яких було відмовлено ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 грудня 2025 року.
У ході розгляду цих заяв про відвід судом було встановлено, що доводи представників фактично ґрунтувались на незгоді з прийнятими колегією суддів рішеннями, ймовірному порушенні принципу змагальності та рівності сторін у ході з'ясування судом обставин, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідженні наданих сторонами доказів, а також стверджуваному позбавленні можливості відповідачів належним чином представляти свої інтереси та вчасно надавати свої пояснення.
Також, серед іншого, адвокати Кєєр О.С. та Гула М.С. стверджували, що колегія суддів не погоджує з учасниками цивільного провадження дати судових засідань, що перешкоджає їм належно організувати свій професійний графік та забезпечити надання кваліфікованої правової допомоги клієнтам.
1.3. У судовому засіданні 04 грудня 2025 року адвокат Гула М.С. заявила повторний відвід колегії суддів, який було залишено без розгляду, позаяк відвід було заявлено з мотивів, що вже були предметом розгляду суду.
1.4. 05 грудня 2025 року представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Лященко А.М. направила суду заяву про відвід колегії суддів від розгляду зазначеного цивільного позову, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 грудня 2025 року (справа № 991/8352/25, провадження № 2-ві/991/2/25).
Як на підставу для подання цієї заяви про відвід представник відповідача посилалась на: (1) відмову 03 грудня 2025 року у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду; (2) задоволення 04 грудня 2025 року клопотання представника позивача про призначення технічної експертизи; (3) залишення під час судового засідання 04 грудня 2025 року її заяви про відвід без розгляду.
1.5. 15 грудня 2025 року Вищим антикорупційним судом було зареєстровано заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гули М.С. про відвід колегії суддів від розгляду цивільного позову.
На обґрунтування цієї заяви представник відповідача покликалась на обмеження її права, що полягло у ігноруванні клопотань про відкладення судового розгляду.
Так, представник відповідача зазначила, що 26 листопада 2025 року о 15 годині 00 хвилин колегія суддів призначила наступні додаткові дати судового розгляду цивільної справи, а саме: 03 грудня 2025 року з 08 години 00 хвилин до 10 години 00 хвилин; 04 грудня 2025 року з 08 години 00 хвилин до 10 години 00 хвилин; 11 грудня 2025 року з 13 години 30 хвилин до 15 години 00 хвилин; 17 грудня 2025 року з 10 години 30 хвилин до 12 години 30 хвилин.
Позаяк у адвоката Гули М.С. 03 грудня 2025 року та 11 грудня 2025 року було завчасно призначені судові засідання у інших справах, остання 27 листопада 2025 року скерувала до Вищого антикорупційного суду клопотання про відкладення розгляду цієї справи.
Зокрема, у клопотанні про відкладення Гула М.С. зазначила про те, що 11 грудня 2025 року (1) з 09 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин за її участі як адвоката у режимі відеоконференцзв'язку призначено судове засідання в Кам'янець-Подільському міськрайонному суді Хмельницької області за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, у кримінальному провадженні № 12025242000001837 від 12 жовтня 2025 року, а (2) з 13 години 00 хвилин цього ж дня вона, як представник позивача, запланувала брати участь у режимі відеоконференції у судовому засіданні у Могилів-Подільському міськрайонному суді Вінницької області у справі № 138/804/25 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про стягнення боргу за договором позики.
Представник відповідача наголосила, що разом з цим клопотанням нею було подано судові повістки про виклик для участі у вказаних судових засіданнях, роздруківки з сайту судової влади, а також ордери про надання правничої допомоги.
Також, Гула М.С. посилалась на позицію головуючого судді, висловлену у судовому засіданні 04 грудня 2025 року, щодо необхідності підтвердження поважності причин її неприбуття, зокрема, участі у зазначених судових засіданнях.
11 грудня 2025 року представник відповідача повідомила секретареві судового засідання про свою зайнятість, а також скерувала відповідне клопотання до Вищого антикорупційного суду, у якому повторно просила відкласти судове засідання.
Разом з тим, на переконання Гули М.С. , колегія суддів залишила це та попереднє клопотання без реагування та здійснила проведення судового засідання, у якому запропонувала сторонам надати свої пояснення щодо доказів, які були подані представником позивача. Зокрема, головуючий суддя Сікора К.О., вбачаючи відсутність представників ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - адвокатів Лященко А.М. та Гули М.С., вирішила змінити порядок дослідження доказів. Такі дії, на думку представника відповідача, є навмисними, та спрямовані на унеможливлення надання відповідачами, а також їх представниками обґрунтованих пояснень щодо доказів представника позивача, які були досліджені та щодо яких пояснення надавались лише останнім.
А тому, як стверджувала представник відповідача, у цій ситуації не вбачається, що обмеження її права переслідувало легітимну мету та мало пропорційне співвідношення з метою такого обмеження, а отже було необхідне та виправдане у демократичному суспільстві.
ІІ. Мотиви та висновки суду
2.1. Правове регулювання
2.1.1. Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до (1) суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі, (2) об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Згідно з п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
2.1.2. Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя (суд) не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (суду).
Суддя (суд) підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді (суду), рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 2, 4 ст. 36 ЦПК України).
За змістом положень ч. 1, 5 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, серед інших, судді (суду) може бути заявлено відвід учасниками справи. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
2.2. Обставини, встановлені судом
2.2.1. Доводи заяви про відвід адвоката Гули М.С. фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями суду, а саме з незадоволенням її клопотань про відкладення судового розгляду.
2.2.2. Так, зі змісту клопотання адвоката Гули М.С. від 27 листопада 2025 року, що не заперечується у цій заяві про відвід, вбачається, що остання прохала відкласти судовий розгляд цієї справи, призначений на 03 та 11 грудня 2025 року, у зв'язку із її зайнятістю у розгляді інших судових справ.
Разом з тим, відповідно до протоколу судового засідання від 03 грудня 2025 року, адвокат Гула М.С. була присутня у судовому засіданні цього дня, 03 грудня 2025 року. А тому, цілком доцільними та логічними були твердження головуючого судді, висловлені у судовому засіданні 04 грудня 2025 року, щодо необхідності вирішення такого клопотання у наступному судовому засіданні (11 грудня 2025 року), оскільки поважність причин неприбуття адвоката Гули М.С. у судове засідання з розгляду цивільного позову перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з тим, чи відбулись інші судові засідання, про зайнятість у яких вона завчасно повідомляла.
На початку судового засідання 11 грудня 2025 року головуюча, зважаючи на (1) наявність клопотання адвоката Гули М.С. від 27 листопада 2025 року та її повідомлення про зайнятість у розгляді інших судових справ, направлені останньою секретареві судового засідання, (2) неодноразові намагання всіх представників відповідачів надати пояснення з приводу вже досліджених доказів позивача запропонувала змінити порядок дослідження доказів а саме не проводити дослідження доказів позивача, та надала можливість присутньому представнику відповідача Кєєр О.С. висловити свою позицію щодо вже досліджених доказів. З огляду на неготовність адвоката Кєєр О.С. до надання пояснень та наголошуванні останньої на тому, що дотепер не було розглянуто її клопотання про витребування доказів, суд заслухав доводи адвоката Кєєр О.С. щодо її клопотання від 19 листопада 2025 року про витребування доказів та оголосив перерву для постановлення ухвали, що оформлюється окремим документом.
У згаданому клопотанні адвокат Кєєр О.С. прохала витребувати докази, які перебувають у розпорядженні ТОВ «ПАРІМАТЧ» (код ЄДРПОУ 43363902), а саме - інформацію про наявність у ОСОБА_5 ігрового (клієнтського) рахунку у ТОВ «ПАРІМАТЧ», а також відомості про проведені фінансові операції по ньому. На переконання представника відповідача, окреслені відомості необхідні для встановлення відомостей про обіг грошових коштів на картках/банківських рахунках ОСОБА_2 (витрати/зарахування). А тому, з огляду на обставини, які представник вважала за необхідне встановити внаслідок отримання такої інформації, розгляд окресленого клопотання не зачіпав прав відповідача ОСОБА_1 .
За приписами ч. 1 ст. 222 ЦПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Отже, зважаючи на наведені фактичні обставини та норми чинного законодавства, суд вжив заходів для розгляду клопотання адвоката Кєєр О.С. (після того як остання порушила це питання) та, для його вирішення, заслухав думку присутніх у судовому засіданні учасників справи, що цілком відповідає вимогам ЦПК України. Розгляд інших питань, зокрема продовження дослідження доказів позивача, суд відклав на наступне судове засідання. У заяві про відвід адвокат Гула М.С. жодним чином не мотивувала, яким чином розгляд клопотання адвоката Кеєр О.С. про витребування документів порушив права її довірителя ОСОБА_1 .
Окрім того, колегія суддів наголошує, що однією з основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України), обов'язок дотримання яких покладено на суд.
Ба більше, можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя. Разом з тим, організаційні рішення суду щодо проведення процесу, зокрема призначення дати судового засідання, покликані забезпечити розгляд у розумні строки і не можуть самі по собі свідчити про упередженість суду та бути підставою для відводу.
Також, суд наголошує, що представники позивача та відповідачів наділені правом звернутись до суду з клопотанням про відкладення судового засідання та/або оголошення перерви у ньому за умов наведення належних для цього підстав, передбачених законом.
2.2.3. Окремо суд звертає увагу на те, що адвокат Гула М.С. неодноразово зверталась до суду із заявами про відвід, у тому числі - з аналогічних підстав, викладених у окресленій заяві. Такі обставини вказують на зловживання нею своїми процесуальними правами, що є неприпустимим з огляду на приписи ст. 44 ЦПК України.
Ба більше, у цілому представники відповідача ОСОБА_2 заявляють відвід фактично після кожного процесуального рішення суду, що негативно впливає на хід розгляду цього цивільного позову, зокрема - безпідставне затягування розгляду справи.
У свою чергу, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, має запобігати зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживати заходів для виконання ними їхніх обов'язків (п. 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України), а також наділений, у разі наявності відповідних підстав, застосувати заходи процесуального примусу, передбачені Главою 9 ЦПК України.
Крім того, ч. 3 ст. 44 ЦПК України передбачено процесуальні наслідки щодо подання скарг, заяв, клопотань зі зловживанням процесуальними правами.
2.2.4. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у діях адвоката Гули М.С. є явне зловживання своїми процесуальними правами, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, що полягає, зокрема, у заявленні завідомо безпідставного відводу. За таких підстав, враховуючи приписи ч. 3 ст. 44 ЦПК України, таку заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд
Заяву Гули М.С. про відвід залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя К. О. Сікора
Судді Т.В. Литвинко
Н.В. Мовчан