Номер провадження 22-з/821/164/25Головуючий по 1 інстанції Кондрацька Н.М.
Справа №711/999/24 Категорія: 304020000
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
17 грудня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
секретаря - Івануси А.Д.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 адвоката Весеньова Євгена Володимировича щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат за надану професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину фраудаторним,
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 березня 2025 року позов у даній справі задоволено. Визнано недійсним (фраудаторним) Договір дарування від 23.11.2023, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені якої діяв законний представник - батько ОСОБА_3 , за яким було подаровано ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 (посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю., зареєстровано у реєстрі за № 6325.)
Не погодившись з рішенням суду, адвокат Павленко М.В., яка представляє інтереси ОСОБА_2 , оскаржила його в апеляційному порядку.
Представник ОСОБА_1 адвокат Весеньов Є.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому крім обґрунтування позиції щодо поданої апеляційної скарги, просив стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на правничу допомогу, орієнтовний розрахунок якої складає 40 000 грн. Обґрунтування витрат на правничу допомогу зобов'язувався надати в строк, визначений ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 03.12.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
05.12.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Весеньов Є.В. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 40 000 грн.
В обґрунтування вимог заяви зазначає, що відповідно до п.1.4. Договору на правову допомогу сторони погодили, що фіксований гонорар адвоката у цій справі, враховуючи її складність, підготовка, друк та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, участь у судових засіданнях, а також вчинення усіх інших необхідних процесуальних дій, пов'язаних з розглядом цієї справи складає 40 000 грн.
Мотивуючи свої вимоги, адвокат посилається на судову практику Верховного Суду, наведену у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022, у справі № 910/12876/19 від 07.07.2021.
Представник ОСОБА_2 адвокат Павленко М.В., не погоджуючись із заявленим представником позивача розміром судових витрат, подала заяву про зменшення розміру судових витрат за надану правничу допомогу до 2 000 грн., мотивуючи тим, що адвокат Весеньов Є.В. з самого початку представляє інтереси ОСОБА_1 , тому такі послуги, як вивчення матеріалів справи, надання правової консультації у справі не є необхідними для підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу. Крім того, представник Компанієць І.Л. звертає увагу суду на те, що безпідставною є послуга, вказана адвокатом у акті наданих послуг про друк та подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки всі учасники справи зареєстровані в підсистемі «Електронний суд» та надсилання процесуальних документів здійснюється в електронному вигляді.
Адвокат Павленко М.В. зазначає, що заявлений розмір судових витрат є значно завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності з складністю справи, оскільки така категорія справ є поширеною та не потребує додаткової трати часу адвоката на вивчення практики, її узагальнення та формування позиції.
До початку судового засідання адвокат Весеньов Є.В. та представник ОСОБА_2 адвокат Павленко М.В. подали заяви про проведення судового засідання з розгляду заяви без їх участі.
Заслухавши-суддю доповідача, вивчивши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення та клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає до часткового задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).
Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Вказаний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ОСОБА_1 в справі, як в суді першої, так і апеляційної інстанції здійснював адвокат Весеньов Є.В., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 27.09.2023 (надалі-Договір), укладений між адвокатом Весеньовим Є.В. (надалі-адвокат) та Сарабєєвим А.С. (надалі-клієнт).
Пунктом 1.1. Договору передбачено здійснення адвокатом захисту прав та законних інтересів, а також представництво клієнта в суді апеляційної інстанції.
Згідно з п.1.4. Договору сторони погодили, що фіксований гонорар адвоката у цій справі, враховуючи її складність, необхідність вивчення матеріалів справи, підготовка, друк та подання відзиву на апеляційну скаргу, вивчення матеріалів справи, надання правової консультації у цій справі, участь у судових засіданнях, а також вчинення усіх інших необхідних процесуальних дій на виконання умов договору складає 40 000 грн. Доказом надання послуг, у повному обсязі є Акт виконаних робіт, який сторони складають протягом 10 днів, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до наданого адвокатом Весеньовим Є.В. акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 04.12.2025, останнім надано послуги з надання правової допомоги у даній справі на стадії апеляційного розгляду, а саме з підготовки, друку та подання відзиву на апеляційну скаргу, вивчення матеріалів справи, надання правової консультації у справі, участь у судових засіданнях, а також вчинення усіх необхідних процесуальних дій на виконання умов договору. Загальна вартість послуг склала 40 тис грн., яка є фіксованим гонораром.
Колегія суддів вважає, що заявлений представником позивача розмір судових витрат за надану професійну правничу допомогу, є завищеним та неспівмірним з складністю справи та виконаною адвокатом роботою, а також обсягом юридичних послуг, наданих адвокатом в суді апеляційної інстанції.
Згідно з положенням ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відтак, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Дослідивши доводи заяви про зменшення розміру судових витрат, колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу.
Так, адвокат Павленко М.В. зазначає про те, що представник позивача адвокат Весеньов Є.В. здійснює представництво інтересів позивача протягом усього часу розгляду справи, а тому такі послуги як надання правової консультації та вивчення матеріалів справи на стадії апеляційного розгляду не потребують значного часу для виконання такої роботи.
Колегія суддів погоджується з такими запереченнями представника відповідача, та вважає, що, оскільки адвокат Весеньов Є.В., який представляє інтереси позивача ОСОБА_1 у даній справі з самого початку, то надання такої юридичної послуги як правова консультація відбувається на стадії обрання стратегії ведення справи при підготовці до подання позовної заяви.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що всі сторони є зареєстрованими користувачами підсистеми «Електронний суд», тобто всі процесуальні документи направляються в електронні кабінети користувачів, а тому твердження адвоката Павленко М.В. про безпідставність зазначення такої юридичної послуги як друк та подання відзиву на апеляційну скаргу є обґрунтованими та заслуговують на увагу.
Також, колегія суддів враховує, що послуга з підготовки відзиву на апеляційну скаргу включає в себе процесуальні дії з складання та подання цього відзиву.
З урахуванням складності справи, об'ємом виконаної адвокатом роботи на стадії апеляційного провадження, зокрема підготовкою відзиву на апеляційну скаргу та участь в одному судовому засіданні, колегія суддів вважає, що заявлений представником ОСОБА_1 адвокатом Весеньовим Є.В. розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 10 000 грн.
За наведеного, заява представника ОСОБА_1 адвоката Весеньова Є.В. про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, з стягненням з ОСОБА_2 на користь позивача судових витрат за надану професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., який відповідатиме принципам розумності, справедливості та співмірності.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,
Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Весеньова Євгена Володимировича щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат за надану професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за надану професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн (десять тисяч гривень).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Судді Ю.В. Сіренко
О.М. Новіков
Т.Л. Фетісова