Рівненський апеляційний суд
Іменем України
16 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/12214/19
Провадження № 11-кп/4815/378/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
засудженого - ОСОБА_7
захисника - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ “Рівненський слідчий ізолятор» та власними технічними засобами захисника апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2025 року,-
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2025 року клопотання адвоката ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 щодо вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку від 17.02.2022 року, задоволено частково.
Зараховано засудженому ОСОБА_7 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення з 07.10.2016 року по 06.02.2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Щодо зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання, починаючи з 27.02.2019 року по 19.11.2019 року та з 20.11.2019 року по 14.12.2022 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, - відмовлено.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , покликаючись на норми Конституції України, практику Європейського Суду з прав людини та рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 року № 2-рп/2016, від 26.02.2019 року № 1-р/2019 щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі, вказує, що твердження суду першої інстанції про відмову в зарахуванні вищевказаних періодів, як попереднього ув'язнення, в строк покарання є безпідставним та суперечить нормам Конституції України.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, пропущений з поважних причин, оскільки копію рішення отримав 12.02.2025 року, ухвалу в частині відмови в зарахуванні строку попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою зарахувати строк попереднього ув'язнення в строк покарання з 27.02.2019 року по 19.11.2019 року та з 20.11.2019 року по 14.12.2022 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_7 та захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримують апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду законною і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали судового провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - відхиленню.
Згідно Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», яким внесено зміни в ч. 5 ст. 72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі
Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України в чинній редакції Закону, (відповідно до змін, внесених Законом України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року, що набрав законної сили 21 червня 2017 року), попереднє ув'язнення зараховується судом у строк відбуття призначеного покарання у разі засудження особи до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
За вимогами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» № 4652 від 13.04.2012 року, попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого ( підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Тобто, у розумінні ст. 1 зазначеного Закону, попереднє ув'язнення закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
З матеріалів судового провадження слідує, що вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26.03.2018 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 3 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком один рік. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обчислювався з 07.10.2016 року по 06.02.2017 року.
Судом першої інстанції встановлено, що сторона захисту посилається саме на ті обставини, що запобіжний захід в межах кримінального провадження, за наслідками якого ухвалено вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 26.03.2018 року, застосований до набрання чинності Законом № 2046-VIII, через що попереднє ув'язнення в межах цього кримінального провадження підлягає зарахуванню ОСОБА_7 у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 17.10.2019 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до остаточного покарання - чотири роки і два місяці позбавлення волі, який набрав законної сили 19.11.2019 року.
Судом правомірно встановлено, що вказаним вироком ОСОБА_7 засуджений за злочин, вчинений після 20.06.2017 року, а саме 21.01.2019 року, а, відтак, суд правильно застосував правовий висновок, викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 29.08.2018 року у справі № 633/537/18, згідно якого, якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 17.02.2022 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання - десять років і шість місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили - 14.12.2022 року.
Твердження апелянта щодо необхідності зарахування в строк відбуття покарання строку попереднього ув'язнення з 27.02.2019 року по 19.11.2019 року та з 20.11.2019 року по 14.12.2022 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі не ґрунтується на вимогах закону, оскільки вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 17.10.2019 року, який набрав законної сили 19.11.2019 року, і згідно якого строк відбуття покарання слід рахувати з моменту проголошення вироку, постановлено за результатами іншого кримінального провадження, а, отже, попереднє ув'язнення ОСОБА_7 за вказаним вироком не може бути предметом перерахунку, згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України, так як ОСОБА_7 з 20.11.2019 року по 14.12.2022 року вже відбував покарання.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно відмовив захиснику-адвокату ОСОБА_9 у зарахуванні засудженому ОСОБА_7 строку попереднього ув»язнення в строк відбуття покарання, призначеного вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 17.10.2019 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу законною та належним чином обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст.404-405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3