Справа № 545/3605/25 Номер провадження 11-кп/814/1773/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
11 грудня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2025 року,-
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 02.04.2024 Балтським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 155, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, початок строку 09.01.2023 року, кінець строку 09.07.2026 року,
відмовлено в задоволенні подання ДУ «Божковська виправна колонія (№16» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Приймаючи вказане рішення, суд послався на те, що враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_7 , його поведінку за весь період відбування покарання, в тому числі і за останній час, який безпосередньо передує розгляду подання, дійшов висновку, що встановлені обставини не дають підстави вважати, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці останній довів своє виправленні і до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нову ухвалу, якою звільнити його умовно-достроково на невідбутий термін покарання.
На обґрунтування вимог посилається на те, що під час розгляду подання, суд не дав можливості надати будь-які пояснення, висловити свою думку та упереджено віднісся до думки представника адміністрації установи.
Вказує, що місцевим судом не взято до уваги, що він своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, з перших днів працевлаштований в майстерні установи на дільниці по виготовленню сітки МПЗ, характеризується позитивно, стягнень не має, має 5 заохочень.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив його звільнити умовно-дострокове від відбування покарання. Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вказав на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.
Мотиви суду.
Згідно зі ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи засудженого, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог вказаного закону та дійшов правильного висновку про те, що на даний час рішення про застосування умовно-дострокового звільнення відносно ОСОБА_7 є передчасним.
Застосування умовно-дострокового звільнення вимагає обов'язкової наявності двох підстав: матеріальної (ч. 2 ст. 81 КК України) та формальної (ч. 3 ст. 81 КК України). Єдність цих підстав є основою, за наявності якої суд отримує можливість ухвалити рішення про зміну правового статусу засудженого.
Судом встановлено наявність формальних підстав для звільнення ОСОБА_7 , що полягає у вимозі до засудженого відбути певну частину покарання.
Висновки суду першої інстанції про відсутність матеріальних підстав для звільнення ОСОБА_7 є правильними з огляду на таке.
Показниками, за якими суд може констатувати, що людина виправилася, є чітко визначені у ч. 2 ст. 81 КК України критерії: сумлінна поведінка засудженого та його сумлінне ставлення до праці.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання.
Аналізуючи наявні матеріали щодо ОСОБА_7 в цілому, колегія суддів звертає увагу на наступне.
З характеристики від 12.08.2025 вбачається, що засуджений ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі перебуває з 09.01.2023.
З 13.01.2023 відбував покарання в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», де характеризувався посередньо, заохочень та стягнень не мав.
З 10.04.2024 відбуває покарання в ДУ «Божковська виправна колонія (№16)», де працевлаштований різноробочим в майстерні установи. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Дотримується режиму відбування покарання та розпорядку дня установи.
За результатами реалізації заходів індивідуальної програми, програма виконана частково у зв'язку з тим, що заходи заплановані по ній ще тривають. Прогноз адаптації сприятливий.
Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюються як низький.
За час перебування в установі виконання покарань, засуджений ОСОБА_7 має 5 заохочень за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього розпорядку та вимог безпеки праці (31.07.2024, 30.10.2024, 31.01.2025, 30.04.2025, 31.07.2025), стягнення відсутні.
Наведене свідчить про бажання ОСОБА_7 виправитися та ресоціалізуватися у суспільстві та про те, що він дійсно став на шлях виправлення. Однак, оскільки більшість заохочень засудженим були отримані протягом короткого проміжку часу перед звернення із поданням про умовно-дострокове звільнення та з урахування особи засудженого, який є неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, неможливо переконливо стверджувати, що ОСОБА_7 на даний час досяг необхідного ступеня виправлення для застосування до нього положень ст. 81 КК України.
На підставі наведеного, рішення суду першої інстанції є законним та вмотивованим, у зв'язку із чим апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4