Житомирський апеляційний суд
Справа №296/5147/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.
Категорія 36 Доповідач Талько О. Б.
11 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Талько О.Б.,
суддів Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу № 296/5147/25 за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Петровської М. В.,-
У травні 2025 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого опалення, постачання теплової енергії, які надає КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, споживачами яких є відповідачі.
У період з 1 листопада 2018 року по 1 травня 2025 року відповідачі не в повному обсязі сплачують кошти за надані послуги, внаслідок чого у них утворилась заборгованість, яка становить 51197,22 грн.
Таким чином, просив суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 51197 грн 22 коп та витрати на оплату судового збору у розмірі 3028 грн.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 27 червня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 1 листопада 2018 року по 1 травня 2025 року в розмірі 51 197,22 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КР « Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 1514 грн. судового збору.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь КР « Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 1514 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Зокрема, зазначає, що суд належним чином не дослідив обставини справи та ухвалив рішення на підставі неналежних доказів.
Так, в якості доказів споживання нею комунальних послуг, а саме послуг із теплопостачання, судом наводяться отримані відомості з ВОМІРМП УДМС України, що є лише доказом реєстрації особи, та не може бути безспірним доказом проживання, а, отже, і споживання послуг теплопостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує, що копія позовної заяви та судові повістки, направлені за вказаною адресою засобами поштового зв'язку, поверталися із поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також в якості єдиного доказу споживання послуг із теплопостачання позивачем надано довідку про склад сім'ї від 02.05.2025, згідно з якою особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Підкреслює, що договір на постачання послуг із теплопостачання квартири за адресою: АДРЕСА_1 не укладався, оскільки вона належить місту Житомир та була виділена у 1977 році як службова ОСОБА_3 (її померлому батьку) та не була приватизована.
Натомість станом на 2025 рік в Україні відсутній такий документ, як довідка про склад сім'ї.
Отже, вона не є безспірним споживачем послуг із теплопостачання, а позивач не надав належні та допустимі докази на підтвердження цього.
Зауважує, що вона відповідно до довідки виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району № 730 від 06.08.2025 проживає із 2008 року без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто не проживає із 2008 року за адресою: АДРЕСА_1 та не споживала послуги із теплопостачання.
Крім того, рішення суду ухвалено, окрім неї, ще й відносно ОСОБА_1 , яка згідно зі свідоцтвом про смерть від 27.05.2022 серії НОМЕР_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
Зокрема, зазначає, що судом було перевірено інформацію про стан реєстрації відповідачів у вказаній квартирі. Натомість відповідачі взагалі не зверталися до КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради із документами про зняття з реєстрації місця проживання.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №424499769 від 29.04.2025 відомості про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в Реєстрі відсутні.
Із виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 1 листопада 2018 року по 01 травня 2025 року становить 51 197,22 грн.
Згідно із довідкою про склад сім'ї від 02.05.2025, особовий рахунок № НОМЕР_1 оформлено на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
За отриманими судом відомостями з ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області, ОСОБА_1 з 23.01.1978 року, ОСОБА_2 з 02.07.1994 року, - зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_2 надала суду копію довідки, виданої виконкомом Тетерівської сільської ради 6 серпня 2025 року за №730, у якій зазначено, що ОСОБА_2 з 2008 року проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Також до апеляційної скарги долучено копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яким підтверджено факт смерті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, на час звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 померла.
Відповідно до статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні та юридичні особи.
За правилами частини четвертої статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.
Таким чином, пред'явлення позовних вимог до особи, яка на момент звернення до суду померла та правоздатність якої є припиненою, не узгоджується з вимогами цивільного та цивільно-процесуального законодавства та позбавляє суд можливості розглядати даний спір.
Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При цьому, зазначена норма стосується як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.
З огляду на вищезазначене, провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 слід зазначити наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до вимог п. 6 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 755/10683/17, від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц).
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема й на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Частиною 1 ст. 19 «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 21 вказаного Закону передбачено, що одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.
Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.
Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.
Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону.
Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової
Отже, опалення багатоквартирного будинку є цілісною системою й навіть за умови непроживання особи у квартирі, тепло продовжує подаватися для підтримки належного температурного режиму всієї будівлі.
Опалення - це підтримка цілісності будівлі й теплопостачання багатоквартирного будинку, яка забезпечує належний санітарно-гігієнічний стан всієї будівлі. Навіть за відсутності мешканця, квартира забезпечується теплом через внутрішньобудинкові мережі та від суміжних приміщень.
Хоча стаття 7 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» звільняє споживачів від обов'язку сплачувати за деякі послуги ( водопостачання, вивезення сміття) у разі відсутності понад 30 днів, проте це не стосується послуги з теплопостачання. Оскільки послуга з постачання тепла надається на весь будинок безперервно, факт проживання чи непроживання конкретної особи у певній квартирі цього будинку не впливає на обсяг наданої послуги всьому будинку.
Оскільки ОСОБА_2 зареєстрована за вказаною адресою й не ставила питання про зняття з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , вона зобов'язана нести обов'язок зі сплати наданих позивачем комунальних послуг.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за надані позивачем послуги у розмірі 51197 грн. 22 коп.
Оскільки провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 закрито, рішення слід змінити, виключивши з абзацу другого резолютивної частини слова « у солідарному порядку».
Рішення в частині стягнення із ОСОБА_1 судового збору слід скасувати.
Керуючись ст. ст.259,268,367,368, 374,376,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 червня 2025 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства « Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради в солідарному порядку заборгованості за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 1 листопада 2018 року по 1 травня 2025 року, у розмірі 51197 грн. 22 коп., - скасувати та закрити провадження у справі в цій частині.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 червня 2025 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства « Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської судового збору у розмірі 1514 грн. скасувати.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 червня 2025 року в частині позовних вимог до ОСОБА_2 змінити, виключивши з абзацу другого резолютивної частини слова « у солідарному порядку».
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Судді: