Справа № 285/4410/25 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В.
Категорія 41 Доповідач Борисюк Р. М.
16 грудня 2025 р. м. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Борисюк Р.М., вирішуючи питання відповідно до вимог статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Обласова Сергія Анатолійовича на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 04 листопада 2025 року,
по цивільній справі № 285/4410/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 04 листопада 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволено.
Не погодившись із рішенням суду, 09 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Обласов С.А. подав апеляційну скаргу.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не сплатила судовий збір по справі при подачі апеляційної скарги, не може бути відкрите апеляційне провадження.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, особа, яка подала апеляційну скаргу, не надала доказів сплати судового збору, натомість у скарзі наявне клопотання про звільнення її від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Вирішуючи вказане клопотання, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Отже, стаття 5 Закону «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
За змістом пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до положень статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Відтак, споживачі звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами за умови, що ці позови стосуються порушення їх прав як споживачів.
Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови від 12 квітня 1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснив, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачене Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.
Тобто, Закон України «Про захист прав споживачів» визначає право на звільнення від сплати судового збору виключно позивачів, відповідно, відповідачі у такій справі, звертаючись до суду із апеляційними, касаційними скаргами, іншими заявами процесуального характеру, не звільняються від сплати судового збору, крім інших випадків, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правовий висновок щодо не звільнення споживача від сплати судового збору у випадку його процесуального статусу відповідача викладена в постановах Верховного Суду: від 24 травня 2021 року у справі №361/1219/16, від 10 лютого 2021 року у справі №146/1166/128 та інших, а також в ухвалах Верхового Суду про відмову у відкритті касаційного провадження: від 03 червня 2021 року у справі №531/1673/20, від 29 квітня 2021 року у справі №389/555/20, від 25 березня 2021 року у справі №225/4888/15-ц, від 15 січня 2021 року у справі №522/6218/20 та інших.
Апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 у справі за позовом ТОВ «Споживчий кредит» про стягнення заборгованості є відповідачем, а не позивачем. Крім того, підставою звернення з позовом є вимога про стягнення заборгованості, а не захист порушених прав споживача в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». У зв'язку з цим положення цього Закону не підлягає застосуванню, а отже, правові підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Таким чином, особі, яка подає апеляційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Згідно частини 1 статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.
Відповідно до підпункту другого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи ціну позову, дату подання позовної заяви, розмір судового збору при зверненні до суду першої інстанції становив 3028 грн.
Згідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подачі позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, особа, яка подає апеляційну скаргу мала сплатити судовий збір в сумі 4542 грн (3028*150%).
Разом з тим, апеляційна скарга подана до апеляційного суду через систему «Електронний суд».
Частиною 3 статті 4 Закону встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За такого, розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги становить 3633,60 грн (4542х0,8).
Доказів сплати вказаної суми судового збору матеріали апеляційної скарги не містять.
Відповідно до частин 2, 3 статті 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
при оплаті судового збору необхідно застосовувати наступні реквізити:
- Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл /ТГ м. Житомир/22030101
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485
- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
- Код банку отримувача (МФО): 899998
- Рахунок отримувача: UA498999980313101206080006797
- Код класифікації доходів бюджету: 22030101
- Призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі ___(Номер справи), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Приклад заповнення графи "Призначення платежу":
*;101; НОМЕР_1 ;Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , на рішення від 01.01.2019 по справі 905/1057/18, Житомирський апеляційний суд.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для сплати судового збору в сумі 3 633,60 грн.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 356, 357 , 374 ЦПК України, суддя
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Обласова Сергія Анатолійовича про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Обласова Сергія Анатолійовича на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 04 листопада 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення зазначених недоліків тривалістю не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для сплати судового збору в сумі 3 633,60 грн, а також роз'яснити, що у випадку невиконання цих вимог, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору, необхідно направити на адресу апеляційного суду.
Суддя