Справа № 760/28028/24
Провадження № 2/760/2928/25
17 грудня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Невеселої Н.Р.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Представник позивача МТСБУ - адвокат Лисенко М.П. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 20111,25 грн та судовий збір у розмірі 3028 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 03 січня 2022 року приблизно о 13 год. 00 хв. в населеному пункті м. Київ, по вул. Антоновича, 165, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу потерпілої була застрахована в ПрАТ «Провідна», що підтверджується полісом серії АР48882026 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобів. Строк дії договору страхування на момент ДТП діяв. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року. У результаті вищевказаної пригоди був пошкоджений автомобіль «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 . Згідно Звіту №2740 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу склала 20778,77 грн. Позивач виконуючи вимоги ст. 41 Закону, на підставі довідки №1 від 16.04.2023 та Наказу №3/7259 від 19.04.2023 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, прийняв рішення про відшкодування шкоди потерпілій в загальному розмірі 20 111,25 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2024 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою суду від 24 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ст.190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.
Згідно ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є : 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та додатками. Однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610237170809 лист повернувся до суду без вручення відповідачу у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідачу було повторно направлено копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та додатками. Однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №R067038584615 лист повернувся до суду без вручення відповідачу у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення судового рішення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
Судом встановлено, що 03 січня 2022 року о 12 год. 50 хв. в м. Києві, вул. Антоновича, 155 на перехресті з вул. Ковпака, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року у справі №752/2779/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.122-4, 124 КУпАП.
Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У результаті вищевказаної пригоди був пошкоджений автомобіль «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована згідно Полісу серії АР4882026 в ПрАТ «Провідна», строк дії договору страхування на момент ДТП діяв.
У зв'язку із відсутністю у відповідача договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 13 січня 2022 року водій пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 повідомив про дорожньо-транспортну пригоду позивача, а також звернувся із заявою про виплату відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП.
Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу №2740 від 26 січня 2022 року складеного Незалежною автоекспертизою «Дикий та партнери» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 29540,02 грн.
16 квітня 2023 року МТСБУ прийнято рішення про виплату власнику пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_3 страхового відшкодування у розмірі 20111,25 грн.
08 травня 2023 року відповідно до платіжної інструкції №921910 МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 20111,25 грн.
Представник позивача, звернувшись до суду з указаним позовом, просить стягнути з відповідача 20111,25 грн в рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд дійшов таких висновків.
Частина 1 статті 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, в тому числі, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Таким чином за загальним правилом обов'язок відшкодувати майнову шкоду покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача. Зазначене правило підлягає застосуванню також у випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.
Поряд з цим, стаття 1191 ЦК України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Випадки, у яких відшкодування шкоди здійснює особа відмінна від її заподіювача, передбачені, зокрема, у статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон України від 01.07.2004 №1961-IV), в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин.
Згідно підпункту «а» пункту 41.1 ст.41 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до п. 21.1 ст.22 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до положень статті 29 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Положеннями п.9.1 ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Зі змісту вищевказаних правових норм вбачається, що у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках обов'язок відшкодувати шкоду у повному обсязі чи частково покладається на спеціального суб'єкта, за фактичних обставин справи - на МТСБУ. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як встановлено судом, МТСБУ відшкодовано шкоду, завдану відповідачем у результаті дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з чим в межах виплаченого відшкодування МТСБУ набуло право зворотної вимоги до відповідача.
За таких обставин, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення в порядку регресу з відповідача на користь позивача сплаченого останнім страхового відшкодування в розмірі 20111,25 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 20111 (двадцять тисяч сто одинадцять) гривень 25 копійок у рахунок відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (Транспортного) страхового бюро України 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.273 ЦПК України).
Відомості щодо учасників справи:
позивач - Моторне (Транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02154, м. Київ, бульв. Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова