Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/19767/25
12 грудня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника відділу - начальника СВ ВП в річковому порту Київ ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100160000031, внесеному до ЄРДР 30.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, -
Заступник начальника відділу - начальник СВ ВП в річковому порту Київ ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у якому просить накласти арешт на нежитлову будівлю (літ. «А») - кафе з літнім майданчиком, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 30-Б, загальною площею 1904,7 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 633171980000), яка відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно на праві власності належить ТОВ «ДУЕТ» (код ЄДРПОУ 21630076), із встановленням заборони розпорядження таким майном.
Клопотання обґрунтоване тим, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12024100160000031, внесеному до ЄРДР 30.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється за фактом самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці в прибережно-захисній смузі озера Тельбін, яка розташована на території Дніпровського району міста Києва, а тому з метою збереження такого нерухомого майна наявні підстави для накладення на нього арешту. При цьому з метою забезпечення арешту майна прокурор просить проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, щодо якого подане клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Із урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для розгляду клопотання за відсутності власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
У судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, у якому клопотання підтримав.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання без участі прокурора та з урахуванням ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, із наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100160000031, внесене до ЄРДР 30.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 111 від 04.02.2009 «Про передачу на баланс та закріплення за КП «Плесо» водних об'єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва» за КП «Плесо» закріплені внутрішні водні об'єкти міста Києва, у тому числі озеро Тельбін, розташоване на території Дніпровського району міста Києва.
На підставі рішення Київської міської ради № 1550/5614 від 02.10.2018 «Про деякі заходи з розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення водних об'єктів на території міста Києва» (зі змінами) КП «Плесо» розробило проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронної зони прибережної захисної смуги озера Тельбін у Дніпровському районі м. Києва у відповідності до статті 47 Закону України «Про землеустрій».
Відомості про межі водоохоронної зони і прибережної захисної смуги озера Тельбін внесені до Державного земельного кадастру.
Відповідно до проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг озера Тельбін земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:137:0028 та суміжна несформована, не маюча адреси земельна ділянка площею 0,0459 га, потрапляють у межі обмежень у використанні земель у вигляді водоохоронної зони та прибережної захисної смуги.
Рішенням Київської міської ради № 912/2322 від 23.12.2004 затверджено проєкт відведення земельної ділянки та вирішено передати ТОВ «ДУЕТ», за умови виконання п. 3 цього рішення, у тому числі щодо виконання обов'язків землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України, у короткострокову оренду строком на 3 роки земельну ділянку площею 0,03 га для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з літнім майданчиком на вул. Березняківській, 30 у Дніпровському районі м. Києва.
На виконання вказаного рішення 03.08.2005 між Київською міською радою та ТОВ «ДУЕТ» укладено договір оренди земельної ділянки № 66-6-00287 строком дії на три роки, тобто до 03.08.2008.
На підставі рішення Київської міської ради № 912/232 від 23.12.2004 та акту приймання-передачі та договору оренди земельної ділянки № 66-6-00287 від 03.08.2005 Київська міська рада передала ТОВ «ДУЕТ» у короткострокову оренду строком на три роки земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:137:0028, площею 0,0317 га, з цільовим призначенням для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з літнім майданчиком, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 30, у Дніпровському районі м. Києва, на якій вже знаходився об'єкт нерухомого майна.
Договір оренди земельної ділянки № 66-6-00287 від 03.08.2005 після спливу строку його дії не поновлювався, жодних рішень про поновлення договору органом місцевого самоврядування не приймалось, що свідчить про відсутність законних підстав для подальшого використання земельної ділянки ТОВ «ДУЕТ» після 03.08.2008.
Крім того, встановлено, що на підставі протоколу загальних зборів №1 та наказу ТОВ «ДУЕТ» №1 від 01.01.2005 ОСОБА_5 призначено на посаду директора вказаного товариства.
Приблизно у квітні 2009 року, більш точний час не встановлено, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на самовільне зайняття несформованої земельної ділянки площею 0,0459 га, розташованої в АДРЕСА_1, у межах водоохоронної зони і прибережної захисної смуги озера Тельбін, тобто в охоронних зонах, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:137:0028, а також самовільного будівництва на ній будівлі шляхом розширення вже наявного приміщення, зі здійсненням його розбудови.
Реалізуючи свій злочинний умисел, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу у власність чи надання у користування земельної ділянки, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, директор ТОВ «ДУЕТ» ОСОБА_5 у період з квітня 2009 року до липня 2016 року, більш точний час не встановлено, без відповідних дозвільних та правовстановлюючих документів, самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0459 га, що не має кадастрового номеру та перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, розташовану в АДРЕСА_1, у межах водоохоронної зони і прибережної захисної смуги озера Тельбін, тобто в охоронних зонах, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:137:0028, де здійснив самовільне будівництво будівлі.
Зокрема, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 у невстановлений час, але не пізніше квітня 2009 року, залучив до вказаного злочину невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які не були обізнані про злочинні наміри останнього, та за його вказівкою встановили паркан, чим здійснив самовільне зайняття суміжної з земельною ділянкою 8000000000:90:137:0028 території несформованої земельної ділянки площею 0,0459 га, розташованої в АДРЕСА_1, у межах водоохоронної зони і прибережної захисної смуги озера Тельбін, тобто в охоронних зонах, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, з метою здійснення на ній будівництва та комерційного використання.
У подальшому, у невстановлений досудовим слідством час, але не раніше квітня 2009 року та не пізніше березня 2014 року, ОСОБА_5 , залучивши до виконання будівельних робіт невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які не були обізнані про злочинний умисел останнього, з істотними порушеннями будівельних норм і правил здійснив на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронних зонах самовільне будівництво будівлі - додаткового (прилеглого) нежитлового приміщення, площа якого під будівлею становить 459,22 м, тобто 0,0459 га, яке прибудував до вже наявної будівлі, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:137:0028.
Таким чином, ОСОБА_5 самовільно збудував будівлю на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0459 га, розташованій в охоронних зонах, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, об'єкт нерухомого майна нежитлова будівля (літ. «А») - кафе з літнім майданчиком, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 30-Б , загальною площею 1904,7 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 633171980000, зареєстрований державним реєстратором ОСОБА_6 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУЕТ» (код ЄДРПОУ 21630076).
Постановою слідчого СВ ВП в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 25.10.2025 земельну ділянку 8000000000:90:137:0028, площею 0,0317 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Крім того, постановою того ж слідчого від 25.10.2025 речовим доказом у кримінальному провадженні визнано й нежитлову будівлю (літ. «А») - кафе з літнім майданчиком, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 30-Б, загальною площею 1904,7 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 633171980000, та належить на праві власності ТОВ «ДУЕТ» (код ЄДРПОУ 21630076).
Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З доданих до клопотання документів вбачається, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є об'єктом кримінально-протиправних дій.
У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Із урахуванням встановлених обставин та вказаних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника відділу - начальника СВ ВП в річковому порту Київ ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100160000031, внесеному до ЄРДР 30.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, задовольнити.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12024100160000031 від 30.10.2024 накласти арешт на нежитлову будівлю (літ. «А») - кафе з літнім майданчиком, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 30-Б, загальною площею 1904,7 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 633171980000), яка відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ДУЕТ» (код ЄДРПОУ 21630076), із встановленням заборони розпорядження таким майном.
Відповідно до вимог ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до частин першої та другої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1