17.12.2025 Справа № 756/20389/25
Справа № 756/20389/25
№ 1-кс/756/3525/25
17 грудня 2025 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду міста Києва, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_1 , прокурора ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 грудня 2025 року за № 12025100050003034, за підозрою
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у с. Стовпинка Олевського району Житомирської області, громадянин України, здобув середню-спеціальну освіту, одружений, на утриманні має дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ФОП ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого . 1 ст. 369 КК України,
І. Суть клопотання
1.1. 17 грудня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просить обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, строком на 2 місяці.
У випадку внесення застави прохав покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора;
-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місце роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками, які допитані в рамках кримінального провадження;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання обґрунтоване таким.
Відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1456 о/с від 23.11.2022, сержанта поліції ОСОБА_9 (НОМЕР_2) призначено інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП.
Відповідно до посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП, на сержанта поліції ОСОБА_9 , затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 10.06.2025 № 1917, покладено наступні права та обов'язки:
- реагувати на повідомлення про правопорушення (у тому числі ті, що надходять на службовий планшетний пристрій), а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством;
- розглядати справи про адміністративні правопорушення, застосовувати заходи адміністративного впливу до правопорушників у випадках та способах передбачених законодавством;
- контролювати дотримання учасниками дорожнього руху правил, норм і стандартів, у сфері безпеки дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_9 , як інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП, постійно здійснює функції представника влади та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України, приміткою 1 до ст. 369 КК України, являється службовою особою.
Відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1737 о/с від 08.12.2021, ОСОБА_10 призначено на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега м. Києва) УПП у м. Києві ДПП, присвоївши останньому спеціальне звання рядового поліції та закріпивши спеціальний жетон з індивідуальним номером 0176942.
Відповідно до посадової інструкції поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега м. Києва) УПП
у м. Києві ДПП, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 10.06.2025 № 1917, на рядового поліції ОСОБА_10 , покладено наступні права та обов'язки:
- реагувати на повідомлення про правопорушення (у тому числі ті, що надходять на службовий планшетний пристрій), а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством;
- розглядати справи про адміністративні правопорушення, застосовувати заходи адміністративного впливу до правопорушників у випадках та способах передбачених законодавством;
- контролювати дотримання учасниками дорожнього руху правил, норм і стандартів, у сфері безпеки дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_10 як поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега м. Києва) УПП у
м. Києві ДПП, постійно здійснює функції представника влади та згідно з
ч. 3 ст. 18 КК України, приміткою 1 до ст. 369 КК України, являється службовою особою.
Так, 15.12.2025, працівники патрульної поліції ОСОБА_9 та
ОСОБА_10 , перебуваючи на території Оболонського району м. Києва, здійснювали патрулювання, з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контроль за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та правомірності експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Цього ж дня, у вечірній час доби, приблизно о 21 год. 11 хв., під час несення служби у складі екіпажу «Рубін-507» на службовому автомобілі, працівниками патрульної поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою надання допоміжних сил державній службі охорони, прибули за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 34, що в Оболонському районі м. Києва та виявили зупинений на дорозі загального користування автомобіль марки «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В подальшому, поліцейський управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_9 , пред'явивши службове посвідчення, розпочав розмову з ОСОБА_3 , в ході якої виявив ознаки перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння та запропонував йому пройти текст на спеціальному приборі «Драгер» або проїхати до медичного закладу для подальшого проходження тесту на виявлення ознак алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився.
У зв'язку із цим, інспектор ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_3 про те, що у такому разі відносно нього будуть складатись адміністративні матеріали за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію в надані неправомірної вигоди службовій особі за невчинення нею дій, спрямованих на притягнення його до адміністративної відповідальності.
Після цього, того ж дня, тобто 15.10.2025, приблизно о 21 годині 18 хвилин, перебуваючи за тією ж адресою, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що вчинив адміністративне правопорушення, реалізуючи свій злочинний умисел, що виник раптово, діючи протиправно, бажаючи уникнути адміністративної відповідальності, запропонував інспекторам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 неправомірну вигоду за не притягнення його до адміністративної відповідальності, на що останнім відразу було попереджено ОСОБА_3 про невчинення таких дій та кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі.
Однак, ОСОБА_3 , незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність, переслідуючи при цьому корисливу мету - ухилення від адміністративної відповідальності, перебуваючи на дорозі загального користування біля службового автомобіля працівників патрульної поліції, що знаходився за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 34, що в Оболонському районі м. Києва, того ж дня, тобто 15.10.2025, приблизно о 21 годині 19 хвилин, ОСОБА_3 запропонував надати неправомірну вигоду службовим особам за невчинення останніми дій, що входять у їх службових обов'язків, а саме працівникам патрульної поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у сумі 50 000 гривень, шляхом перерахування зазначених коштів на картковий рахунок або надання готівки.
Після зазначених неправомірних дій ОСОБА_3 , працівники патрульної поліції викликали слідчо-оперативну групу, якою було затримано останнього в порядку ст. 208 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_3 , підозрюється в тому, що своїми умисними діями, які виразились в пропозиції надати неправомірну вигоду службовій особі, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.
На переконання слідчого, станом на дату звернення з клопотанням існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
4) вчинити інше кримінальне правопорушення.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання частково, та під час надання усних пояснень послався на таке:
- ризики, на існування яких посилалась сторона обвинувачення, є недоведеними;
- з урахуванням усіх фактичних обставин, міцних соціальних зв'язків та інформації, яка характеризує особу підозрюваного, відсутні підстави для визначення застави у максимальному розмірі, який передбачений п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України. Зауважив, що ОСОБА_3 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, займається підприємницькою діяльністю, пов'язану з вантажними перевезеннями та з огляду на притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП буде позбавлений єдиного джерела доходу. На підтвердження наведеного надав в судовому засіданні відповідні документи, а саме: копії свідоцтва про народження дітей, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію свідоцтва про шлюб, копію трудової книжки.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника та заперечив проти запропонованого органом досудового розслідування розміру застави. Вказав, що має щомісячний дохід в розмірі близько 80 000 гривень на місяць, дружина має дохід близько 11 000 гривень на місяць.
ІІІ. Мотиви слідчої судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідча суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідча суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчій судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідча суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
-рапортом працівника УПП в м. Києві ДПП про факт виявлення кримінального правопорушення;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.12.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15.12.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 16.12.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 16.12.2025;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 16.12.2025 відносно ОСОБА_3 ;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 16.12.2025;
-протоколом огляду від 16.12.2025, а саме відеофайлу з нагрудної боді-камери працівника УПП в м. Києві ДПП на якому зафіксовано факт вчинення кримінального правушення;
-іншими матеріалами в їх сукупності.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022 затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який діє включно по даний час, та враховуючи обізнаність підозрюваного про можливість уникнення мобілізації та отримання бронювання або відстрочки від мобілізації, що в свою чергу надасть останньому можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, що об'єктивно ускладнює забезпечення належного контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного.
В той же час, у разі доведення винуватості останнього, йому може загрожувати призначення покарання за нетяжкий злочин у виді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років.
Разом з цим, ОСОБА_3 перебуваючи в статусі підозрюваної особи та усвідомлюючи міру покарання за вказане кримінальне правопорушення, у разі доведення його винуватості, може навмисно переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної та цивільної відповідальності.
Викладене переконує слідчу суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків снує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На думку слідчої судді, підозрюваний ОСОБА_3 , ознайомлений з протоколами допиту свідків, знає їх місце проживання.
Вказані обставини формують у слідчої судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
3.7. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення;
Під час оцінки цього ризику слідча суддя виходить з того, що підозрюваний на теперішній час офіційно працює фізичною особою підприємцем, а також зважаючи на характер інкримінованого йому кримінального правопорушення, пов'язаного з пропозицією в наданні неправомірної вигоди службовій особі, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, з корисливих мотивів, наявні обґрунтовані підстави вважати, що залишаючись на волі, він може вчинити інші кримінальні правопорушення, з метою уникнення відповідальності або створення умов для унеможливлення встановлення істини у справі, а тому вказаний ризик слід розглядати в аспекті наявності інших підтверджених ризиків описаних у письмовому повідомленні про підозру діянь, що в сукупності свідчить про ймовірність свідомої поза процесуальної поведінки ОСОБА_3 .
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, застосований до підозрюваного запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також з особою підозрюваного, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: особиста порука, особисте зобов'язання.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідча суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність міцних соціальних зв'язків, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідча суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді застави є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування щодо підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Запобіжний захід у вигляді застави є досить ефективним, позаяк в його основу покладено економічну зацікавленість підозрюваного у збереженні грошових коштів. У випадку сплати застави за підозрюваного іншими фізичними та/або юридичними особами, у останнього виникають відповідні моральні та/або матеріальні зобов'язання, які забезпечують його належну процесуальну поведінку. За таких умов у разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов'язків державний примус реалізується у вигляді реальної загрози втрати заставодавцем грошових коштів.
Отже, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не створює для особи такого широкого кола обмежень прав і свобод як більш суворі запобіжні заходи, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
3.9. Щодо визначення розміру застави
Розмір застави визначається слідчою суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи встановлені ризики, слідча суддя дійшла висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.
На переконання слідчої судді, підозрюваному ОСОБА_3 має бути визначена застава у розмірі в межах передбачених п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності, а саме у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, строком на 2 місяці.
Враховуючи встановлені обставини кримінального провадження та інформацію, яка характеризує підозрюваного ОСОБА_3 відомості в цілому, а також його майновий стан, слідча суддя дійшла висновку, що застава у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень не становитиме надмірного тягаря та не є непомірною для нього. При цьому, зазначений розмір застави є значним, достатнім і цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик втрати грошових коштів буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.
Слідча суддя відхиляє аргументи сторони захисту та підозрюваного щодо непомірності запропонованої органом досудового розслідування застави з огляду на фактичні обставини інкримінованого кримінального правопорушення та майновий стан підозрюваного та членів його сім'ї. В судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що сукупний щомісячний дохід його сім'ї складає понад 90 000 гривень, що значно перевищує розмір застави. Отже, слідча суддя дійшла висновку, що застава у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень не становитиме надмірного тягаря та не є непомірною для нього.
3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного наявні підстави для покладення на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора;
-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місце роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками, які допитані в рамках кримінального провадження;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.
Слідча суддя конкретизує обов'язок не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду територіальними межами м. Києва, з урахуванням місця проживання підозрюваного.
Строк дії обов'язків слідча суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України - два місяці.
За таких підстав клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 181, 194, 199, 331, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, слідча суддя, -
1. Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 грудня 2025 року за № 12025100050003034, за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого . 1 ст. 369 КК України - задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
3. Підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з-під варти в залі суду негайно.
4. Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов'язки:
-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора;
-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місце роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками, які допитані в рамках кримінального провадження;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії покладених на ОСОБА_3 обов'язків визначити два місяці, тобто до 17 жовтня 2026 року включно.
5. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Роз'яснити підозрюваному, що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
6. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційної суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_13