Справа № 755/19588/25
Провадження №: 3/755/7600/25
"17" грудня 2025 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП
ОСОБА_1 , 01.09.2025 року, о 00:10 год., у м. Києві по вул. Березняківська, 31, на автомобілі «Lexus ES 300h», н/з НОМЕР_2 , надавав послуги таксі із перевезення пасажирів без одержання ліцензії, передбаченої п. 24 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності». Своїми діями порушив ч. 1 ст. 164 КУпАП. 23.10.2025 року на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Бутиріна Я.Я. про закриття провадження у справі. Клопотання вмотивоване тим, що автомобіль «Lexus ES 300h», яким керував ОСОБА_1 , є власністю ТОВ «ЕЛЬРЕНТ». У свою чергу, згідно витягу з реєстру Державної служби України з безпеки на транспорті 29.03.2024 року ТОВ «ЕЛЬРЕНТ» отримало безстрокову необмежену ліцензію, в тому числі на перевезення пасажирів та внутрішні перевезення пасажирів на таксі. Сам автомобіль має діючу повірку перевірки технічного стану транспортного засобу від 03.05.2025 року та є технічно справним і придатним до господарської діяльності, що підтверджується протоколом №1184-01308-25. Водій же є працівником ТОВ «ЕЛЬРЕНТ», а сам автомобіль був переданий йому на підставі договорів від 24.03.2025 року №24.03.9802 та від 25.03.2025 року №25.03.9802. Вважає, що ОСОБА_1 мав і має усі необхідні дозволи і відсутні підстави стверджувати, що він провадив господарську діяльність всупереч встановленому порядку. Крім того, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема, в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії, може бути лише суб'єкт господарювання. В свою чергу, до матеріалів справи не надано доказів того, що водій являється суб'єктом господарювання. У зв'язку з чим адвокат просив закрити провадження у справі. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.11.2025 року матеріали справи відносно ОСОБА_1 були повернуті до Управління патрульної поліції у м. Києві для належного оформлення. 02.12.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції у м. Києві надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 після дооформлення.
У судові засідання, призначенні на 10.12.2025 року та 17.12.2025 року, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та її представник, будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи не з'явилися. Забезпечувалося судом і СМС інформування особу, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та її представника, за номерами телефону, наявними у справі, відповідно до рішення Ради суддів України № 26 від 05.08.2022 «Щодо підвищення використання інструментів електронного судочинства у відправленні правосуддя». Наведені повідомлення формуються за допомогою автоматизованої системи документообігу в суді, в якій автоматично фіксуються відомості про доставку повідомлення адресату. З огляду на це, достовірність відомостей, викладених у довідці про доставку СМС-повідомлення не викликають сумнівів. Під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, вказано номер мобільного телефону особи. Таким чином особа безперечно розумів, що за вказаним ним номером мобільного телефону Дніпровським районним судом м. Києва будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив. Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва. При цьому особою або її представником клопотання про відкладення судового засідання не подано, причини неявки не повідомлені. У зв'язку з тим, що суд вжив всіх заходів щодо повідомлення особи про розгляд справи та прибуття її у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Зі змісту ч. 1 ст. 164 КУпАП вбачається, що остання передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно п.5 ч.1 ст.1, п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом потребують ліцензування. Ліцензія це право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Відповідно до ст.1,9 Закону України «Про автомобільний транспорт» таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів, в тому числі на такий вид робіт як надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі або надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення.
Статтею 39 вказаного Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для автомобільного самозайнятого перевізника: ліцензія, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.
Враховуючи вищенаведене, на такий вид господарської діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів чинне законодавство передбачає надання цієї послуги: 1) суб'єктом господарювання та 2) обов'язкове ліцензування даної діяльності.
При цьому на перевізника покладається обов'язок пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, ліцензію, а у випадку, якщо водій таксі перебуває у трудових відносинах із перевізником - юридичною особою - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України, у разі надання послуг з перевезення пасажирів самозайнятим перевізником: ліцензію, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісну книжку, медичну довідку.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 01.09.2025 року серії ВАВ № 746165, поясненням свідка, фото та відео доказами.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не зареєстрований як ФОП та у нього відсутня ліцензія на провадження певного виду господарської діяльності.
Крім того, з наявних у матеріалах справи відеозаписів з місця події вбачається як ОСОБА_1 підтвердив, що надає послуги таксі, ліцензії на здійснення такого виду господарської діяльності має ТОВ «ЕЛЬРЕНТ» та він є працівником даного товариства, однак будь-яких доказів на підтвердження того, що він є працівником товариства він не має. Щодо клопотання сторони захисту, то воно є не обгрунтованим, долученні до клопотання копії договорів оренди автомобіля не підтверджують той факт, що ОСОБА_1 перебуває з ТОВ «ЕЛЬРЕНТ» в трудових відносинах. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Так, правопорушення вчинено 01.09.2025 року, вказаний адміністративний матеріал надійшов після дооформлення в провадження судді Омельян І.М. 02.12.2025 року, тобто на момент розгляду даного адміністративного матеріалу закінчились строки накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, визначені ст. 38 КУпАП, тому суд дійшов висновку про закриття провадження за ч. 1 ст. 164 КУпАП по даному матеріалу на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 164, 247, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а провадження у справі на підставі ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя І.М.Омельян