Справа № 712/6571/25
Провадження № 2/712/2985/25
17 грудня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого - судді - Пироженко В.Д.
при секретарі - Каплі А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ "Споживчий центр" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.07.2025 року дану справу прийнято до свого провадження, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.09.2025 року визнано явку представника позивача ТОВ «Споживчий центр» у судове засідання на 10 год. 00 хв. 14 жовтня 2025 року обов'язковою.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.10.2025 року зобов'язано АТ «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ: 23494714, адреса: 03150, Україна, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок, 100) надати суду необхідну інформацію.
В ході розгляду справи по суті 03.12.2025 від представника позивача Павленка Д.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову. Також просить вирішити питання щодо повернення 50% судового збору сплаченого ними за подання позовної заяви із державного бюджету.
Від представника відповідачки адвоката Пропадущого А.В. надійшло клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 гривень .
У судове засідання сторони не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, клопотання позивача щодо закриття провадження по справі суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення, а справа підлягає до закриття.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи, що позивач надав заяву про закриття справи у зв'язку з відмовою від позову, що не суперечить вимогам цивільно-процесуального кодексу, позивачу відомі наслідки закриття провадження у справі, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Що стосується повернення позивачу 50% судового збору сплаченого ним за подання позовної заяви із державного бюджету, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, за вказаними нормами суд вирішує питання повернення позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору лише в тому випадку, якщо позивач відмовився від позову до початку розгляду справи по суті.
Оскільки заява про відмову від позову подана до суду 03.12.2025, тобто після початку розгляду справи по суті, відсутні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків суми сплаченого судового збору, згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
У зв'язку з закриттям провадження у справі через відмову позивача від позову на стадії розгляду справи по суті, підстави для повернення судового збору відсутні.
Щодо вимог представника відповідача в частині стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Суд виходить з того, що виконання адвокатом вказаних робіт за договором про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав позивачки ОСОБА_2 .
Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, суд вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Із детального опису (наданих послуг) на виконання адвокатом та здійснених витрат необхідних для надання професійної правничої допомоги ОСОБА_1 , встановлено, що адвокатом Пропадущим А.В. надавались послуги щодо правової допомоги відповідачці та представлення її інтересів в судових засіданнях.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Проаналізувавши договір про надання правничої допомоги адвокатом Пропадущим А.В., беручи до уваги рівень складності спору, обсяг та обґрунтованість підготовлених й поданих до суду документів, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який було витрачено адвокатом на надання правничої допомоги, тривалість розгляду справи, обсяг наданих адвокатом послуг, зазначених в акті виконаних робіт від 02.12.2025 року, беручи до уваги відмову позивача від позову, заяву позивача про зменшення судових витрат, суд вважає, що наявні підстави для часткового відшкодування відповідачці витрат на правничу допомогу. Суд вважає стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на правничу допомогу в сумі 6 000 грн.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 137, 141, 142, п. 4 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256 ЦПК України, ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» суд -
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.
В задоволенні заяви позивача в частині повернення 50% сплаченого судового збору - відмовити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» ( м. Київ. вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правову допомогу в сумі 6 000 гривень .
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, а у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.Д. Пироженко
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (м. Київ. вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст ухвали складений: 17.12.2025