про відкриття провадження у цивільній справі
17 грудня 2025 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Калієвський Ігор Дмитрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 , представника позивача: ОСОБА_2 до Іваньківської сільської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 30 грудня 2024 року.
Останнім місцем проживання ОСОБА_3 є: АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після ОСОБА_3 , зокрема, у вигляді земельної ділянки площею 2,9925 га., кадастровий номер: 7123183500:02:001:0036, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Крачківка.
Земельна ділянка площею 2,9925 га., кадастровий номер: 7123183500:02:001:0036, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Крачківка належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ №167879 від 20 вересня 2004 року.
22 грудня 2016 року на підставі Державного акту на право власності на змельну ділянку Серії ЯБ №167879 від 20 вересня 2004 року право власності на змельну ділянку площею 2,9925 га., кадастровий номер: 7123183500:02:001:0036, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Крачківка зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 є сином ОСОБА_1 . Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 від 13 серпня 1981 року, відповідно до якого батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Враховуючи норми ст. 1261 ЦК України, ОСОБА_1 , є спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 , станом на день своєї смерті, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Дані обставини підтверджуються листом Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №18851/27116-01-10 від 16 вересня 2025 року, наданим у відповідь на адвокатський запит.
За вказаною адресою, тобто за місцем реєстрації місця свого проживання, ОСОБА_3 , проживав фактично до дня своєї смерті.
ОСОБА_1 , постійно проживала у житловому будинку, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснила поховання свого сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дані обставини підтверджуються Актом опитування сусідів №1776 від 11 вересня 2025 року, затвердженим посадовими особами Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради.
Житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві Власності ОСОБА_1 на підставі Договору дарування жилого Будинку від 23 грудня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Грабовою Інною Петрівною, зареєстрованого у реєстрі за №1-3440.
Відповідно до ч. З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, у розумінні ч. З ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_1 , вважається такою, що фактично прийняла спадщину після свого сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак юридично не оформила право власності на спадкове майно.
Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім ОСОБА_1 , немає. Спору щодо спадкового майна немає.
До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , не зверталася, оскільки вважала, що спадкове майно набуте нею на підставі фактичного прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у відповідності до вимог ч. З ст. 1268 ЦК України.
На підставі вищевказаного, ОСОБА_1 пропущено установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, однак на час відкриття спадщини ОСОБА_1 , проживала разом зі спадкодавцем - сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за однією адресою.
Будучи на усній консультації у нотаріуса, ОСОБА_1 було роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 неможливо видати, оскільки ОСОБА_1 , не була зареєстрована разом з ОСОБА_3 на день смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , за однією адресою. В усному порядку нотаріусом роз'яснено право на звернення до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 .
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Першої черкаської державної нотаріальної контори з заявою, в якій просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме: земельну ділянку площею 2,9925 га., кадастровий номер: 7123183500:02:001:0036, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Крачківка після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в разі неможливості, а саме при тих обставинах, що спадкоємець ОСОБА_1 , не була зареєстрована разом з спадкодавцем ОСОБА_3 на день смерті за однією адресою, видати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме: земельну ділянку площею 2,9925 га., кадастровий номер: 7123183500:02:001:0036, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Крачківка після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , надати письмову відповідь, з роз'ясненням причин неможливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Постановою державного нотаріуса Першої черкаської державної нотаріальної контори від 21 листопада 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що розташована в межах Крачківської сільської ради, Маньківського району Черкаської області та належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Копія постанови державного нотаріуса Першої черкаської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 листопада 2025 року.
У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 листопада 2025 року зазначено, що 5 листопада 2025 року нотаріальною конторою на електронну адресу Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» був надісланий запит стосовно місця реєстрації та складу сім'ї померлого ОСОБА_3 . 7 листопада 2025 року нотаріальною конторою була отримана відповідь Департаменту «Центр надання адміністративних послуг», з якої вбачалося, що померлий на день своєї смерті був зареєстрований у АДРЕСА_1 . Про наявність інших зареєстрованих осіб за вказаною адресою, у довідці відомості були відсутні. Крім того, із заяви ОСОБА_1 та наданої нею копії паспорта вбачається, що з померлим вона не була зареєстрована на день його смерті, заяву про прийняття спадщини до шести місяців з дня смерті спадкодавця не подавала. З огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 не була зареєстрована разом з померлим на день його смерті та не подала вчасно заяву про прийняття спадщини, то вважається такою, що спадщину не прийняла. Таким чином, у нотаріуса відсутні правові підстави для вдачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,9900 га., що розташована в межах Крачківської сільської ради, Маньківського району, Черкаської області та належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Таким чином, аналізуючи постанову державного нотаріуса Першої черкаської державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 21 листопада 2025 року, очевидним є висновок про те, що державний нотаріус Першої черкаської державної нотаріальної контори позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_1 , не була зареєстрована разом з ОСОБА_3 на день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , за однією адресою.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 змушена вернутися до суду із позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про встановлення факту постійного проживання спадкоємця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України (в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини) є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
Положеннями п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 передбачено, що, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець мас право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до п. 3.19 глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Мінюстом від 22 лютого 2012 року №296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Пунктом 3.20 глави 10 Розділу II Порядку (в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини) передбачено, що у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Відповідно до п. 3.20 глави 10 Розділу II Порядку (в редакції, чинній на дату звернення з даною позовною заявою до суду) факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 1 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).
Аналіз вищенаведених норм закону та судової практики свідчить про те, що суди можуть розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, при їх розгляді слід встановити чи було місце проживання позивача за зазначеною ним в позові адресою постійним, переважним чи тимчасовим, маючи при цьому на увазі, що, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Частиною 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України визначений перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, серед яких справи про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, відсутні.
Однак, як зазначалося вище, право звернення в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини передбачено положеннями п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7.
Крім того, ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, незважаючи на те, що, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , однак фактично проживала у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить їй на праві власності на підставі Договору дарування жилого будинку від 23 грудня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Грабовою Інною Петрівною, зареєстрованого у реєстрі за №1-3440.
Як вбачається з будинкової книги, копія витягу з якої додається до даної позовної заяви, ОСОБА_1 9 червня 2016 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак з 7 грудня 2017 року знялася з реєстрації по вказаній адресі та зареєструвала місце свого проживання за іншою адресою.
ОСОБА_1 , фактично з червня 2016 року (до 07.12.2017 зареєстрована за вказаною адресою, а з 07.12.2017 - без реєстрації) постійно проживала у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснила поховання свого сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проживання ОСОБА_1 за однією адресою разом зі своїм сином - ОСОБА_3 , було також зумовлено тими обставинами, що ОСОБА_3 мав загальне захворювання по зору, внаслідок якого йому було встановлено III (третю) групу інвалідності, а тому ОСОБА_1 допомагала своєму синові у повсякденному житті.
Факт проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який номер ЗО грудня 2024 року, до дня смерті ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується Актом опитування сусідів №1776 від 11 вересня 2025 року, затвердженим посадовими особами Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, копія якого додається до даної позовної заяви.
Окрім того, факт проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня його смерті в судовому засіданні зможуть підтвердити свідки, заява про виклик яких додається до даної позовної заяви.
Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 продовжує проживати в належному їй на праві власності житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за місцем проживання та реєстрації спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може бути доказом того, що, ОСОБА_1 не проживала фактично зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
З огляду на ті обставини, що з заяви про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вбачається спір про право, що пов'язане з реалізацією права на спадкування, а тому ОСОБА_1 , з метою захисту своїх прав, звертається до суду з позовною заявою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем у порядку позовного провадження.
Щодо визначення Іваньківської сільської ради в якості відповідача та підсудності даної позовної заяви Маньківському районному суду Черкаської області зазначаємо наступне:
Як зазначалося вище, спадковим майном є земельна ділянка площею 2,9925 га., кадастровий номер: 7123183500:02:001:0036, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Крачківка.
Встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно позивачу для оформлення спадкових прав зокрема, на вищезазначену земельну ділянку, що розташована за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Крачківка.
З інформації з інтернет-ресурсів стало відомо, що Крачківська сільська рада припинена; запис щодо припинення: №1 001 112 0015 000277 від 16.03.2018.
19 липня 2017 року шляхом об'єднання Березівської, Іваньківської та Крачківської сільських рад Маньківського району Черкаської області утворена Іваньківська сільська територіальна громада.
З огляду на вищевикладене, Іваньківська сільська рада (код ЄДРПОУ: 25659941; юридична адреса: 20132, Черкаська область, Уманський район, с. Іваньки, вул. Ігоря Щербини, буд. 35) визначена в даній справі в якості відповідача.
Виходячи з тих обставин, що місцезнаходженням відповідача є юридична адреса: Черкаська область, Уманський (колишній - Маньківський) район, с. Іваньки, вул. Ігоря Щербини, буд. 35, а також, з урахуванням, що місцезнаходженням спадкового майна є Маньківський район Черкаської області, а тому дана справа підсудна Маньківському районному суду Черкаської області, в звязку з чим представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-
Відкрити провадження в цивільній справі №701/1372/25 за позовом ОСОБА_1 , представника позивача: ОСОБА_2 до Іваньківської сільської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Проведення підготовчого засідання призначити на 13 січня 2026 року о 9 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще. Маньківка Уманського (Маньківського) району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачам для надання зустрічного позову встановити строк до 13 січня 2026 року.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Копію ухвали направити учасникам справи разом з судовими повістками.
Повідомити учасникам веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду лише в частині щодо недотримання правил підсудності впродовж 15 днів з дня її ухвалення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Д.Калієвський