Вирок від 17.11.2025 по справі 368/366/22

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/366/22

номер провадження 1-кп/368/47/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2025 року м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя ОСОБА_1

При секретарі - ОСОБА_2

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик Київської області кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 КК України, яке внесено 19.01.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111230000075 відносно обвинуваченого:

- ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Слобода Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України, - раніше не судимого), -

- якому в рамках даного кримінального провадження 29.04.2022 року органом досудового розслідування (слідчим) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачено:

- ч. 2 ст. 286 КК України, - у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує траснпортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, -

- відносно якого в рамках даного кримінального провадження під час досудового розслідування запобіжний захід, - не обирався, під час стадії судовоо провадження та станом на час винесення вироку - запобіжний захід - не обрано, -

- за участі сторін кримінального провадження:

- сторона обвинувачення:

Прокурор - ОСОБА_4

- потерпіла сторона:

Потерпілий (позивач) - ОСОБА_5

- сторона захисту:

Обвинувачений (відповідач) - ОСОБА_3 .

Захисник обвинуваченого (представник відповідача) - адвокат ОСОБА_6 , суд, -

ВСТАНОВИВ:

Суд, ретельно перевіривши докази по кримінальному провадженню, оцінивши докази на підставі ст. 94 КПК України, - з точки зору їх об'єктивності, належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку щодо ухвалення обвинувального вироку у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 , обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Згідно ч. 2 ст. 373 КПК України якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені Законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно, даний обвинувальний вирок у відношенні ОСОБА_3 ухвалено за наявності таких підстав:

1) дійсно, вчинене кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України;

2) доведено, що кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, яке відбулося 18.01.2022 року, орієнтовно 19 год. 30 хв., та в якому в рамках даного кримінального провадження обвинувачується ОСОБА_3 , - вчинене саме ОСОБА_3 ;

3) стороною обвинувачення - прокурором - в судовому засіданні на підставі належних, доспутимих, достатніх доказів, - доведено, що в діях обвинуваченого ОСОБА_3 , які мали місце 18.01.2022 року, орієнтовно о 19 год. 30 хв., - міститься склад кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.

Суд зазначаєпри цьому, що згідно Конституції України та норм кримінального процесуального кодуксе України, - що доведення вчинення кримінального правопорушення саме особою обвинуваченого, - цілком і повністю покладається на сторону обвинувачення (прокурора в судовому засіданні), що прокурором і було здійснено в рамках даного кримінального провадження.

При цьому суд зазначає, що під час судового слухання справи сторона захисту, - обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, - адвокат ОСОБА_6 , - ніяким чином не спростовували винуватість (як на тому наполягала прокурор в судовому засіданні) обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, по якому йому пред'явлено обвинувачення стороною обвинувачення (а саме, - ч. 2 ст. 286 КК України), а тому, - обвинувачений ОСОБА_3 має бути визнаний судом винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та, - має бути засудженим у повній відповідності з Законом (має бути призначене покарання у повній відповідності до положень ст.ст. 65 - 67 КК України), так як суд констатує, що сторона обвинувачення, - зокрема, прокурор, в судовому засіданні на підставі комплексу доказів у кримінальному провадженні, які були зібрані під час досудового слідства органом досудового розслідування, та які були судом досліджені в судовому засіданні, - довела належним чином, - поза розумним сумнівом, - винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, - з урахуванням положень ст.17 КПК України.

Слід зазначити, що положення ст. 17 КПК України закріплює одне з найважливіших положень демократичної, правової держави, що знайшло своє відображення у ст. 62 Конституції України, принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув'язненню будь - яким чином, ч. 2 ст. 2 КК України,- презумпцію невинуватості.

При цьому, суд вважає, що сторона обвинувачення, - прокурор, - в судовому засіданні належними та допустимими, достатніми доказами (які будуть судом вказані та проаналізовані нижче по тексту у мотивувальній частині вироку) довела винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 , - поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.

Підстав для ухвалення виправдовувального вироку у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 , - з урахуванням аналізу доказів, наданих стороною обвинувачення, - немає, тому в даному випадку суд постановлює обвинувальний вирок, по якому обвинуваченого ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, та, відповідно, - призначити покарання у повній відповідності з положеннями КК України, - з урахуванням правових позицій як сторони обвинувачення, так і з врахуванням правової позиції потерпілої сторони, правової позиції сторони захисту (обвинуваченого, захисника обвинуваченого).

В даному випадку суд вважає, що органами досудового слідства всебічно, повно і неупереджено було досліджено обставини кримінального провадження, виявлено обставини, які викривають обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, також встановлено, що відсутні обставини, які виправдовують обвинуваченого, виявлено інші обставини вчиненого злочину, надано їм належну правову поведінку, в ході розслідування, - прийнято законні та неупереджені процесуальні рішення на підставі ст. 9 КПК України.

При винесенні даного вироку судом було вирішено питання, які зазначені в ст. 368, ч.ч. 2, ст. 373 КПК України, - з дотриманням вимог, які зазначені в ч.ч. 1, 2 ст. 374, п. 2 ч. 3 ст. 374 п. 2 ч. 4 ст. 374КПК України.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення:

- 18.01.2022 року орієнтовно о 19 год. 30 хв., - водій - обвинувачений ОСОБА_3 , керуючи легковим автомобілем марки «Opel», моделі «Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , (який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , - належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), діючи в порушення вимог пунктів:

- 2.3 б) ПДР України, (затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), - відповідно до якого, - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водії зобов 'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідне реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», -

- рухаючись проїзною частиною по вулиці Комунарська в селі Переселення Обухівського району Київської області, в смузі для руху в бік центру села, - в районі домоволодіння № 82, -

- проявив злочинну самовпевненість, а саме, - не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян та інших учасників дорожнього руху, та, - в порушення вимог:

- пункту 12.3 ПДР України (затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), відповідно до якого, - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їздз перешкоди, -

- маючи об'єктивну можливість виявити небезпеку для руху у вигляді трактора марки «Xingtai 220», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та пішохода, - ОСОБА_8 , який перебував біля трактора з лівого боку, -

- проявив злочинну самовпевненість, не врахував дорожню обстановку, не вжив відповідних заходів (передбачених п. 2.3 б), п. 12.3 ПДР України) для належного (безпечного для інших осіб) керування транспортним засобом та допустив наїзд на пішохода, - ОСОБА_8 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід, - ОСОБА_8 , - від отриманих під час ДТП тілесних ушкоджень, - загинув.

Смерть пішохода - ОСОБА_8 , - настала від відкритих переломів кісток правої гомілки з крововтратою та розладом кровообігу із тромбозом мезентеральних судин.

Грубе порушення водієм, - обвинуваченим ОСОБА_3 вимог пунктів 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та введених в дію з 0.1.01.2002, - перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті пішохода, -потерпілого ОСОБА_8 .

Отже, - вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, - як дії з необережності, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 .

Відповідно, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, а тому, - є підстава для притягнення його до кримінальної відповідальності, та призначення йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом вищевказаних обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів:

- згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, який передбачено цим Кодексом.

- згідно ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Отже, суд зазначає, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто, - наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_3 усіх юридичних ознак кримінального правопорушення (тяжкого злочину), визначеного в диспозиції ч. 2 ст. 286 КК України.

В даному випадку кримінальна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 настає за протиправні діяння, які були ним вчинені з необережності, - з урахуванням положень ст. 25 КК України.

Отже, підставою кримінальної відповідальності для обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення ним суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто, - при наявності об'єктивних (об'єкт, діяння, наслідки, причиновий зв'язок) і суб'єктивних (суб'єкт, вина) ознак, які характеризують дане суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.

Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов'язок обвинуваченого ОСОБА_3 , який скоїв кримінальне правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, - піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній відповідності з законом.

Такий обов'язок виник з моменту скоєння обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, і створює тим самим кримінально - правові правовідносини між обвинуваченим ОСОБА_3 і державою, (так як кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим - не є кримінальним провадженням приватного обвинувачення).

Склад кримінального правопорушення.

Об'єкти кримінального правопорушення:

- безпека дорожнього руху;

- життя людини - загиблого пішохода, - ОСОБА_8 .

Предмет кримінального правопорушення (тяжкого злочину):

- легковий автомобіль марки «OPEL», моделі «ASTRA», сірого кольору, (загальний легковий хетчбек), 1999 року випуску, номер кузову НОМЕР_4 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , - належить на праві приватної власності громадянці України ОСОБА_7 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Бендюгівка Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянка України, паспорт громадянки України, ID - картка № НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 ).

Об'єктивна сторона складу кримінального правопорушення складається з:

1. Порушення правил дорожнього руху (ПДР), (затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та введених в дію з 0.1.01.2002) обвинуваченим ОСОБА_3 , зокрема, - пунктів 2.3 б), 12.3, -

- які перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, та настанням наслідків у вигляді смерті людини.

2. Суспільно - небезпечний наслідок кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, та яке скоїв обвинувачений ОСОБА_3 полягає в наступному:

- спрчинення смерті пішоходу, - ОСОБА_8 ;

3. Причиновий зв'язок між порушенням та наслідками, що підтверджується висновками судових експертиз (в кількості 4 шт., - інженерно - транспортні експертизи, - за експертними спеціальностями, - дослідження технічного стану транспортного засобу, транспортно - трасологічне дослідження, дослідження механізму і обставин дорожньо - транспортних пригод, дослідження механізму і обставин дорожньо - транспортних пригод), які були проведено на підставі постанов сторони обвинувачення в рамках даного кримінального провадження.

Отже, суд вважає, що в даному випадку є причиновий зв'язок між порушення правил дорожнього руху обвинуваченим ОСОБА_3 , (як водієм автомобіля), зокрема, - пунктів 2.3 б), 12.3, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року, та фактом настання ДТП, - в результаті чого заподіяно:

- смерть людині, - пішоходу ОСОБА_8 .

При цьому, - суд зазначає, що в справах даної категорії немає юридичного значення, чи потерпілий внаслідок ДТП - помер на місці ДТП, чи помер в лікувальній установі внаслідок отриманих травм під час ДТП, адже, - в справах даної категорії є визначальним причиновий зв'язок між діями винної особи, настанням ДТП, спричинення шкоди у виді смерті потерпілої особи, - що в даному кримінальному провадженні і доведено прокурором - на основі висновків проведених експертиз, які суд визнає належними, допустимими, достатніми доказами на підтвердження вини обвинуваченого в спричиненні смерті потерпілому (пішоходу ОСОБА_8 ).

Суб'єкт кримінального правопорушення (тяжкого злочину):

Суб'єктом кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, - є особа, яка до часу вчинення кримінального правопорушення (тяжкого злочину) досягла 16 - ти річного віку, відповідно, - обвинувачений ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), - є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Суд окремо зазначає, що для кваліфікації дій винного за ст. 286 КК України, - немає значення, чи керувала особа, яка скоїла кримінальне правопорушення, - власним транспортним засобом, який належить їй на праві власності, чи керувала транспортним засобом, який належить іншій особі, - фізичній чи юридичній, вчинила ДПТ під час роботи чи у вільний від роботи час, керувала транспортним засобом правомірно або в результаті самовільного захоплення і крадіжки, чи були в винного в момент керування транспортним засобом права водія або вона не мала їх, чи була їх позбавлена.

Вищевказані обставини мають значення лише при вирішенні судом питання про відшкодування шкоди (моральної та матеріальної), яка завдана кримінальним правопорушенням, яке передбачено ст. 286 КК України.

Суб'єктивна сторона складу кримінального правопорушення (тяжкого злочину):

Необережна форма вини обвинуваченого ОСОБА_3 у виді злочинної недбалості.

Суд зазначає, що підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необгрунтованою, - судом в даному кримінальному провадженні, - не вбачаються.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів:

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, - визнав на думку суду, - частково, та погодився давати в судовому засіданні показання, та надав суду наступні показання:

- йому судом роз'яснено в судовому засіданні його права та обов'язки, які йому зрозумілі, та додаткового роз'яснення не потребують;

- йому роз'яснено судом в судовому засіданні положення ст. 18 КПК України (свобода від самовикриття), та положення ст. 63 Конституції України (що він не несе кримінальної відповідальності за відмову від дачі показань щодо себе), проте, - незважаючи на вищевказані положення права, - він не відмовляється від дачі показань та відповідати на запитання у часників процесу (прокурора, потерпілого, захисника, суду);

- свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, - визнає, але все ж таки вважає, що доля вини у ДТП, - є і в діях пішохода, що загинув внаслідок ДТП, а також інших пішоходів, які штовхали трактора.

- обставини вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, які зазначені в обвинувальному акті, який зачитав прокурор, - відповідають дійсності.

- що стосується самої події, то 18.01.2022 року близько 19 год. 30 хв. він керував технічно - справним автомобілем марки «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_7 , який належить на праві власності його дружині, - ОСОБА_7 .

В салоні автомобіля окрім нього, - перебувала дружина, - ОСОБА_7 , яка перебувала на передньому пасажирському сидінні.

Вони вдвох рухались на автомобілі в межах с. Переселення в напрямку, - зі сторони м. Кагарлик, - в напрямку центру села.

Швидкість автомобіля, яким він керував, - становила на той час орієнтовно 50 - 60 км/год.

Під час керування транспортним засобом він не відволікався.

В той час проїзна частина була вкрита шаром накатаного снігу, погодні умови були задовільні, - без опадів, була темна пора доби, проїзна частина була освітлена вуличним електроосвітленням, - стовпи електроосвітлення були розташовані з правого боку по ходу руху автомобіля.

В автомобілі, яким він керував, - під час руху були увімкнені фари в режимі ближнього світла, при цьому - фари у автомобіля стоять заводські, без зміни конструкції.

Проїзна частина мала по одній смузі руху в кожному напрямку, та проїзна частина в місці ДТП має незначне заокруглення в правий бік, видимість елементів проїзної частини під час руху у нього, як водія, - була приблизно 100 метрів, дорожня розмітка була засніжена.

Під час руху попереду нього та позаду автомобілів не було.

Коли він коли він рухався по дорозі в районі будинку № 82 по вулиці Комуиарській, - попереду на проїзній частині, - він перешкод не бачив.

В цей час він раптово для себе побачив попереду, в його смузі руху, - з правого боку проїзної частини на незначній відстані декілька людей, перед якими був механічний транспортний засіб (як виявилося - то був трактор).

Він, як водій, - щоб уникнути на наїзд на трактор та людей, що його штовхали, - застосував екстрене гальмування, але, - у зв'язку з слизьким покриттям, - автомобіль почав гальмувати юзом.

Він, щоб уникнути наїзду на групу людей викрутив кермо вліво, але все одно, - здійснив наїзд на чоловіка, який перебував з лівої сторони трактора по відношенню руху механічного транспортного засобу (трактора) та його автомобіля.

До повної зупинки його автомобіля, - він здійснив зіткнення із заднім лівим колесом трактора, після чого зупинився зліва на узбіччі. Потерпілому ні матеріальну, ні моральну шкоду не відшкодовував.

На запитання суду обвинувачений ОСОБА_3 відповів наступне:

- керує автомобілем з 20 - ти років, за цей час (за стаж водіння автомобілем) він 1 раз притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, - притягувався за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, але - це було вже давно, та, наскільки пам'ятає, - більше не притягувався;

- на момент ДТП - шини у автомобіля були всесезонні, в нормальному стані;

- визнає, що ним було порушено вимоги 2.3 б), 12.3 ПДР України;

- визнає, що саме із за порушення ним ПДР трапилася ДТП;

- визнає, що саме його діями, як водія, - заподіяна смерть пішоходу;

- попри все вищевказане, - все ж таки вважає, що він не мав змоги уникнути зіткнення з трактором та пішоходом, який загинув, адже перепона у виді трактора та пішоходів, - виникла для нього раптово, в зв'язку з цим він все ж таки намагався уникнути зіткнення, але, - в силу об'єктивних причин, - не зміг;

- просить вибачення у потерпілого за скоєне ним кримінальне правопорушення та обіцяє більше взагалі кримінальних правопорушень - не вчиняти;

- раніше не просив вибачення, так як потерпілий взагалі не хотів з ним спілкуватися;

- не відшкодував потерпілому станом на даний час ні гривні шкоди;

- причина невідшкодування шкоди потерпілому, - потерпілий сам не хотів від нього приймати кошти, а потім потерпілий визначив таку суму, яку він не міг сплатити, а на часткове відшкодування шкоди (поступово, частинами), - потерпілий не погодився.

- просив суд суворо його не карати та не призначати йому покарання, яке буде пов'язане з позбавленням волі, вважає, за можливе застосувати до нього умовний термін;

- не погодився на покарання, на якому наполягала прокурор в судовому засіданні, так як вважає, що призначення йому реального строку відбування покарання у виді позбавлення волі, - це буде занадто суворе покарання, та просив суд врахувати ту обставину, що в нього є троє неповнолітніх дітей, яким буде важко жити без батька;

- цивільний позов визнає в повному обсязі, та просить його задовольнити. Процесуальні наслідки визнання позову, - йому судом роз'яснені та зрозумілі, та він з ними погоджується, а тому - не наполягав на дослідженні матеріалів кримінального провадження в частині, що стосуються цивільного позову.

Суд, оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 , - відноситься до них дещо критично, з огляду на наступне:

- перш за все, - з огляду на показання, які надані обвинуваченим, його процесуальну поведінку після вчинення кримінального правопорушення, - суд погоджується з прокурором, яка зазначила, що, на її думку, - обвинувачений визнав свою вину не повністю а частково, а тому, - в даному кримінальному провадженні - має місце часткове визнання вини обвинуваченим, та відсутнє щире каяття обвинуваченого.

Отже, - суд погоджується з прокурором в даній частині, що має місце лише часткове визнання вини обвинуваченим, адже, - обвинувачений зазначив, що перепону для руху у виді трактора та пішоходів він виявив для себе раптово, а тому, - об'єктивно - не міг уникнути зіткнення з трактором та пішоходом.

Тобто, - обвинувачений вважає, що в нього не було технічної можливості уникнути зіткнення з загиблим пішоходом, так як перепона для його руху - з'явилася раптово.

Суд зазначає, що такі показання обвинуваченого спростовуються судовими експертизами, які були проведені в рамках даного кримінального провадження, (зміст яких судом буде досліджено нижче по тексту в мотивувальній частині даного вироку), та з яких і вбачається той факт, що обвинувачений, як водій автомобіля, керуючи технічно справним автомобілем, - порушив вимоги ПДР, внаслідок чого сталася ДТП, і що порушення обвинуваченим правил ПДР, як водієм транспортного засобу, - перебувають в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та настанням наслідків, - заподіяння смерті людині, - загиблому пішоходу.

Також, - з огляду на післязлочинну поведінку обвинуваченого та його показання щодо відшкодування шкоди, - суд вважає, що не може визнати той факт, що в діях обвинуваченого міститься така обставина, яка пом'якшує покарання, - як щире каяття.

Свою правову позицію щодо відсутності в діях обвинуваченого щирого каяття, - суд обгрунтовує тим, що:

- так, з моменту ДТП і по день винесення вироку минув тривалий проміжок часу, - фактично 3 (три) роки і 10 місяців.

За весь цей період обвинувачений не просив щирого вибачення в потерпілого, а почав його просити лише в судових дебатах та в останньому слові, - і це при тому факті, що з моменту факту ДТП - минуло майже 4 роки.

Такий факт (вибачення обвинуваченого перед потерпілим лише в судових дебатах та останньому слові), на думку суду, - не можна вважати як щире вибачення, а можна його вважати, як намагання потерпілого домогтися застосування у відношенні нього судом положення ст. 75 КК України.

Окрім того, судом в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений взагалі не цікавився долею потерпілого, не співчував, - взагалі не вчиняв будь - яких дій, які б свідчили про його розкаювання, а тому, - вибачення обвинуваченого перед потерпілим, - суд сприймає як формальну процесуальну дію обвинуваченого, здійснену так би мовити «про очі», - яка має ознаки формальності, та не є щира.

Далі, на протязі майже 4 (чотриьох) років, - обвинувачений не здійснив відшкодування потерпілій стороні - так, обвинуваченим, - не відшкодовано потерпілому жодної гривні, при цьому, - суд вважає, що у обвинуваченого за такий значний проміжок часу, - об'єктивних (непереборних) причин для відшкодування потерпілому шкоди, завданої злочином, - не було.

Невідшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, - суд також сприймає, як відсутність щирого каяття у обвинуваченого.

Посилання ж обвинуваченого на той факт, що потерпілий не хотів з ним спілкуватися, - на думку суду, - не є об'єктивною перепоною для відшкодування шкоди.

Так, дійсно, - в справах даної категорії, - після факту ДТП, - потерпілі, як правило, - негативно налаштовані на осіб - обвинувачених, і це, на думку суду, - є природньо, адже потерпілим завдано непоправної шкоди у виді смерті близької людини.

Проте, суд вважає, що особа, винувата в ДТП (обвинувачений), - повинна намагатися знайти спільну мову з потерпілими, намагатися відшкодовувати шкоду хоча б на поховання (матеріальна шкода), та відшкодовувати по можливості і моральну шкоду, але, - обвинувачений ОСОБА_3 , - взагалі не здійснював будь - яких спроб до відшкодування шкоди потерпілому, що, знову ж таки, на думку суду, - свідчить про відсутність такої ознаки, як щире каяття.

Проте, незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 , - його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - повністю доведена матеріалами кримінального провадження, - доказами, які були досліджені в судовому засіданні (показаннями потерпілого, показаннями свідків, письмовими доказами, в тому числі - висновками експертиз).

Відповідно, - з огляду на обставини справи, встановлені в судовому засіданні, - суд поза розумним сумнівом вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, та вчинене дане кримнальне правопорушення саме за тих обставин і в умовах, які зазначені в обвинувальному акті, та на існуванні яких наполягала прокурор в судовому засіданні, - з огляду на показання потерпілого, показання свідків, письмові докази.

Що стосується показань потерпілого, то в судовому засданні потерпілий ОСОБА_5 дав наступні показання:

- він є рідним сином загиблого в ДТП, - ОСОБА_8 , 1941 р.н.

Його батько, - ОСОБА_8 , - потрапив в ДТП 18.01.2022 року за адресою: АДРЕСА_3 .

В ході ДТП його батько - ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, був доставлений до Білоцерківської лікарні, де після чисельних операцій помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сам факт ДТП він не бачив, але щодо наслідків може пояснити наступне:

- 18.01.2022 року приблизно о 20 год. 00 хв. йому зателефонувала рідна мати, та повідомила про те, що його батька неподалік від будинку проживання, - збив автомобіль та поклала трубку.

Він одразу сів у власний автомобіль та поїхав на місце ДТП, де побачив, що легковий автомобіль «Опель Астра» скоїв зіткнення з лівою частиною трактора, як потім з'ясувалося, що там знаходився його батько.

Автомобіль, який здійснив ДТП, на момент його приїзду, - був розташований на лівому узбіччі по ходу руху автомобіля, на тротуарі.

Проїзна частина на момент його приїзду була освітлена вуличним електроосвітленням, та вкрита вкатапим снігом без льодової корки, погоди і умови були задовільні, без опадів.

На його думку, - видимість елементів проїзної частини було понад 200 метрів.

Трактор та автомобіль стояли в напрямку центу села.

На місці ДТП його батька не було, а були інші люди, які розповіли, що батько стояв біля трактора, а водій автомобіля «Опель», - здійснив нанаїзд на його батька.

Також на місці ДТП стояла карета швидкої допомоги, він підійшов до неї, відчинив двері та побачив батька, який був в крові.

Через деякий час його батька госпіталізували до Білоцерківської лікарні № 2, - у відділення екстреної терапії.

Його батько перебував на лікуванні в відділенні екстреної терапії Білоцерківської лікарні № 2 в період з 18.01.2022 року до 28.01.2022 року, де йому проводили операції, але - батько його помер.

За час перебування в тому лікувальному закладі, - батько переніс операції, але його стан не стабілізувався, - з огляду на отримані внаслідок ДТП тілесні ушкодження, їх кількість, та, мабуть - похилий вік.

Ні матеріальну, ні моральну шкоду обвинуваченим, - йому не відшкодовано, як такого вибачення обвинувачений ОСОБА_3 , - у нього не просив.

З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , - не поросив у нього вибачення, не надав ні гривні допомоги, не розкаявся у вчиненому злочині, - просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_3 , - максимальне покарання, а саме, - 8 (вісім) років позбавлення волі.

Показання свідків:

- свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала наступні показання:

- вона є офіційною дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 .

Автомобіль, на якому її чоловік потрапив в ДТП, - належить їй.

Що ж до самого факту ДТП, то може пояснити наступне:

- 18.01.2021 року орієнтовно о 19 год. 30 хв., - вона перебувала в якості пасажира в її автомобілі марки «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_8 , яким керував її чоловік, - ОСОБА_3 .

В цей час вони рухалися по асфальтованій автодорозі в межах с. Переселення Кагарлицького району Київської області, - в напрямку зі сторони м. Кагарлик, - в напрямку центру села.

Від керування вона свого чоловіка не відволікала. Під час руху проїзна частина була вкрита шаром накатаного снігу, погодні умови були задовільні, - без опадів, була темна пора доби, проїзна частина була освітлена вуличним електроосвітленням, стовпи електроосвітлення були розташовані з правого боку по ходу руху мого автомобіля.

В автомобілі під час руху були увімкнені фари.

Проїзна частина має по одній смузі руху в кожному напрямку, та проїзна частина в місці ДТП, - має незначне заокруглення, - в правий бік.

Вона за дорожньою обстановкою фактично не слідкувала, дивилася в телефон.

Раптово чоловік розпочав гальмували, вона подивилася на дорогу, і побачила трактора, якого підпихали декілька людей. Трактор був синього кольору. Трактор був неосвітлений.

Хоча чоловік і почав маневру уникнення з трактором та пішоходами, проте, - це йому не вдалося, і автомобіль правою частиною зіткнувся з трактором.

Перед ДТП швидкість автомобіля на її думку - була невеликою - орієнтовно близько 40 км/год.

Вийшовши з автомобіля після зіткнення, вона побачила, що на проїзній частині перебуває (лежить) літній чоловік, який був при тямі, а біля нього перебувало ще дві особи, які стояли на ногах.

Ті особи запитали у особи літнього віку, яка лежала на дорозі, - як він себе почуває.

Чоловік, який лежав на дорозі, - відповів, що у нього болить ліва нога.

Вона одразу зателефонувала на лінію 103 з свого мобільного телефону телефону, та повідомила про ДТП з потерпілими.

Орієнтовно через 15 хвилин на місце ДТП прибула карета швидкої допомоги та госпіталізувала літнього чоловіка до лікарні. Вони залишилися на місці ДТП для оформлення матеріалів.

Безпосередньо після ДТП вона підходила до потерпілого ОСОБА_5 , щоб якось відшкодувати кошти на лікування, але, - потерпілий відмовився спілкуватися з нею.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав наступні показання:

- В його покійного батька був міні трактор марки «Sintai».

Він є батьком ОСОБА_10

18.01.2022 його син привіз додому трактор «Сінтай», - на мікроавтобусі, та вони його згрузили неподалі його двору.

Він подивився, що в дворі не буде де поставити трактора, а тому він пішов до сусіда, - загиблого ОСОБА_8 , та попросив його, щоб затягнути трактора до нього у двір, на що ОСОБА_8 - погодився, та зголосився допомоги заштовхати трактора в двір до себе.

Трактор був синього кольору, на момент ДТП він перебував в неробочому стані, адже був відсутній акамулятор, проте, - на задніх крилах були світловідбиваючі елементи.

Ширина трактора невелика, - близько 1 м 20 см.

Отже, - котили трактора вони втрьох, - він, його син, - ОСОБА_10 , та ОСОБА_8 .

Він знаходився праворуч від трактора, його син, - по центру трактора, а ОСОБА_8 , - був ліворуч від трактора, - він штовхав трактора, впершись в ліве заднє крило.

В цей час надворі була наступна погода, - холодно, снігу не було, але асфальтове покриття було покрите легким шаром снігу, на якому були колії від автотранспорту, що проїхав.

Вулиця освітлювалася вуличними ліхтарями, а тому, незважаючи на ту обставину, що була темна пора доби, - видимість, на його думку - була добра.

Отже, - вони котили трактор по вулиці Комунарська із сторони м. Кагарлик, - в сторону до центра села, - в напрямку подвір'я ОСОБА_8 , який має номер 82.

Поки вони штовхали трактора, - автомобілів проїжджаючих - не було.

Так як трактор було дещо важко штовхати, - вони зупинилися, щоб перепочити, після чого знову взялися штовхати.

Безпосередньо перед ДТП він сам особисто знаходився праворуч від трактора - по ходу трактора, його син, - по центру трактора, а ОСОБА_8 , - зліва по ходу трактора.

Коли вони почали котити трактора, він почув позаду шум авто, яке наближалося до них, - рухаючись по автодорозі.

На його думку, - з огляду на шум двигуна, - авто їхало із перевищенням швидкості, але він не обертався на авто, так як був зайнятий тим, що штовхав трактора.

Через декілька секунд, після того, як він почув звук авто, який наближався до них з - заду, він почув та відчув глухий звук удару.

Він відчув якийсь удар в лікоть, після чого побачив легкове авто, яке зіткнулося з трактором, та поїхало далі, а на капоті був ОСОБА_8 .

В момент ДТП трактор знаходився майже впритул до правої бардюри.

Після ДТП автомобіль рухався ліворуч по руху та зупинився ліворуч, на узбіччі, - по ходу руху неподалік від трактора.

ОСОБА_8 від удару автомобілем, - відлетів від трактора на декілька метрів та впав на землю, а трактор залишився на місці.

Після ДТП була викликана швидка допомога та ОСОБА_8 було госпіталізовано, та він знає, що ОСОБА_8 від отриманих травм помер в лікарні в м. Біла Церква.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дав наступні показання:

- В його покійного діда був міні трактор марки «Sintai».

Він є сином іншого свідка - ОСОБА_9

18.01.2022 його він привіз додому трактор «Сінсей», - на мікроавтобусі, та вони його згрузили неподалі двору батька.

Його батько подивився, що в дворі не буде де поставити трактора, а тому батько пішов до сусіда, - загиблого ОСОБА_8 , та попросив його, щоб затягнути трактора до нього у двір, на що ОСОБА_8 - погодився, та зголосився допомоги заштовхати трактора в двір до себе.

Ширина трактора невелика, - близько 1 м 20 см.

Отже, - котили трактора вони втрьох, - він, його батько, - ОСОБА_9 , та ОСОБА_8 .

Він знаходився по центру трактора, його батько, - справа від трактора, а ОСОБА_8 , - був ліворуч від трактора, - він штовхав трактора, впершись в ліве заднє крило.

Поки вони штовхали трактора, - автомобілів проїжджаючих - не було.

Так як трактор було дещо важко штовхати, - вони зупинилися, щоб перепочити, після чого знову взялися штовхати.

Безпосередньо перед ДТП він сам особисто знаходився по центру трактора - по ходу трактора, батько, - справа по ходу трактора, а ОСОБА_8 , - зліва по ходу трактора.

Коли вони почали котити трактора, він почув позаду шум авто, яке наближалося до них, - рухаючись по автодорозі.

Він відчув якийсь удар по ногах, після чого побачив легкове авто, яке зіткнулося з трактором, та поїхало далі, а на капоті був ОСОБА_8 .

В момент ДТП трактор знаходився майже впритул до правої бардюри.

Матеріали кримінального провадження, якими доводиться вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України:

- витягом з ЄРДР № 12022111230000075 від 18.01.2022 року, (Том № 1, а.с., 142), - з передньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 286 КК України, - згідно фабули якого, - 18.01.2022 року близько 19 год. 38 хв. - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - керуючи автомобілем марки «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Комунарська в с. Переселення Обухівського району в напрямку центру села, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був розміщений поряд задньої лівої частини нерухомого трактора, розташованого в смузі руху автомобіля. Внаслідок події пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до Білоцерківської МЛ № 2, де від отриманих травм 28.01.2022 року помер в приміщенні лікарні.

З даного реєстру вбачається первинна фабула кримінального правопорушення, вбачається місце та орієнтовний час вчинення кримінального правопорушення, вид кримінального правопорушення (його первинна кримінально - правова кваліфікація органом досудового розслідування);

- карткою первинного обліку інформації яка надійшла по телефону, - ЄО № 254 від 18.01.2022 року як: ДТП з травмованими, (Том № 1, а.с., 147), в якій вказано, що 18.01.2022 о 21:18 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що18.01.2022 а 21:16 за адресою: Кагарлицьким район, с Переселення, вулиця Комунарська, лікар Єгорова, Потерпілий: ОСОБА_8 , дата нар.: 01.01.1942 р., місце роботи - пенсіонер. Діагноз: зчмт, сгм, відкритий перелом правої гомілки. Дата скоєння: 18.01.2022 21:16:00 Пояснення: потрапив в ДТП? Наїхав автомобіль? Д/З ? Доставлений: реанімаціне відділення від семашка - 9. Заявник Єгорова.

З даного доказу вбачається орієнтовний час вчинення кримінального правопорушення, вид кримінального правопорушення (його кримінально - правова кваліфікація);

- карткою первинного обліку інформації яка надійшла по телефону, - ЄО № 252 від 18.01.2022 року як: ДТП з травмованими, (Том № 1, а.с., 148), в якій вказано, що 18 січня близько 19:40 в с. Переселення на вул. Гагаріна місцевий житель громадянин Л., 1988 р.н., керуючи автомобілем Опель Астра, д.н.з. НОМЕР_1 , - здійснив наїзд на місцевого громадянина громадянина ОСОБА_11 , 1941 р.н., який штовхав саморобного несправного мінітрактора по проїжджій частині без світловідбиваючих знаків та ліхтарів, в результаті ДТП громадянин ОСОБА_11 з тілесними ушкодженнями у вигляді: ЗЧМТ, СГМ, відкритий перелом середньої третини правої гомілки. Травматичний шок. Госпіталізований до Білоцерківської МЛ № 2.

Отже, що стосується карток первинного обліку інформації та витягу з ЄРДР, - вони, звісно, - не є прямими доказами на скоєння обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - це є лише процесуальні документи, які засвідчують процесуальний рух кримінального провадження, а саме, - його початок (з моменту внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР - по заяві третьої особи), проте, відомості, які містяться в таких відомостях, - мають все ж значення для винесення законного, обгрунтованого вироку в даному кримінальному провадженні, адже, - з них можливо встановити дату внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР, орієнтовний час вчинення кримінального правопорушення, місце вчинення кримінального правопорушення, орієнтовні наслідки вчиненого кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію виявленого кримінального правопорушення.

- протоколом огляду дорожньо - транспортної пригоди від 18.01.2022 року, план - схемою та фототаблицею (Том № 1, а.с., 149, 189 - 203).

З даного протоколу вбачається місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вбачаються наслідки вчинення такого кримінального правопорушення.

Також вбачається, що під час проведення первинної слідчої дії у виді огляду місця події слідчим було зафіксовано первинні дані скоєного ДТП, які в подальшому були направлені та були основними вихідними даними для проведення слідчих експериментів, та, в подальшому, - судових експертиз у даному кримінальному провадженні;

- Рапортом інспектора Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, (Том № 1, а.с., 217), в якому вказано, що 31.01.2022 року о 10:28 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 31.01.2022 о 10:25 за адресою: район м. Біла Церква, вулиця Семашка, буд. 9, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прописаний Кагарлицький район, с. Переселення, Комунарська, 76, - помер внаслідок ДТП 18.01.2022 - 28.01.2022 - о 19:00 год. Потрібен дозвіл на СМЕ;

- протоколом огляду місця події від 31.01.2022 року, (Том № 1, а.с., 218 - 221).

З даного доказу вбачається, що місцем огляду є приміщення КП БМР «Спецкомбінат», - де оглядався труп загиблого внаслідок ДТП ОСОБА_8 ;

- Направленням на дослідження трупа від 31.01.2022 року, (Том № 1, а.с., 224).

З даного доказу вбачається, що слідчим було направлено труп потерпілого, який загинув внаслідок ДТП на дослідження, - з метою первинного виявлення та фіксування тілесних ушкоджень на загиблому;

- Висновком експертного дослідження № 112 від 25.02.2022 року, (Том № 2, а.с., 1 - 5), де в підсумках зазначено наступне:

1. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 , 1941 року народження, знайдені наступні ушкодження: відкритий перелом кісток правої гомілки; крововилив в м'які покриви голови; крововилив у переднє середостіння; розлад кровообігу із тромбозом мезентеріальних судин; малокров'я внутрішніх органів; синці, садна, рани на тілі.

2. Смерть гр. ОСОБА_8 , 1941 року народження, настала від відкритих переломів кісток правої гомілки з крововтратою та розладом кровообігу із тромбозом мезентеріальних судин

На це вказують: відкритий перелом кісток правої гомілки; крововилив в м'які покриви голови; крововилив у переднє середостіння; тромбоз мезентеріальних судин; малокров'я внутрішніх органів; синці, садна, рани на тілі.

3. Знайдені, при судово-медичному дослідженні трупа, ушкодження заподіяні тупими предметами, могли виникнути внаслідок наїзду автомобіля на пішохода, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

4. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені.

- Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 , яке видано 03 лютого 2022 року Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), (Том № 2, а.с., 10), в якому зазначено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с. Переселення Кагарлицького району Київської області, - помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 80 років, про що 03 лютого 2022 року складено відповідний актовий запис за № 56.

Місце смерті - м. Біла Церква Київської області, Україна;

- Лікарським свідоцтвом про смерть № 112 від 31 січня 2022 року, (Том № 2, а.с., 12), в якому вказано, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Місце смерті - Київська область, м. Біла Церква, в стаціонарі.

Причина смерті встановлена судово - медичним експертом, - крововтрата, відкриті переломи кісток правої гомілки, пішохід, травмований при зіткненні з легковим автомобілем.

Травми отримані в с. Переселення Обухівського району Київської області 18.01.2022 року - як пішоходом, який травмований легковим автомобілем;

- висновком експерта № 314 - 112 від 05.05.2022 року, (Том № 2, а.с., 23 - 24), згідно з підсумками якого:

2. Смерть гр. ОСОБА_8 , 1941 року народження, настала від відкритих переломів кісток правої гомілки з крововтратою та розладом кровообігу і тромбозом мезентеріальних судин.

На це вказують: відкритий перелом кісток правої гомілки; крововилив в м'яі покриви голови; крововилив у переднє середостіння; тромбоз мезентеріальних судин малокров'я внутрішніх органів; синці, садна, рани на тілі.

4. В момент первинного контакту з автомобілем потерпілий перебував у вертикальному, або близькому до нього положенні і був повернутий до автомобіля лівою боковою поверхнею та притиснутий ним до мінітрактора правою боковою поверхнею тіла, можливо за обставин указаних у постанові слідчого.

5.Судово-медичних даних для відповіді на питання № 7 постанови немає.

6. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені.

- висновком експерта № СЕ - 19/111 - 22/2568 - ІТ від 14.02.2022 року, (Том № 2, а.с., 29 - 32), згідно з підсумками якого:

1. Рульове керування автомобіля марки «Opel Astra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено.

2. Система робочого гальма автомобіля марки «Opel Astra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено.

3. Елементи підвіски автомобіля марки «Opel Astra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходяться в працездатному стані.

4. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено.

З даного доказу, на думку суду, - вбачається, що автомобіль, яким керував обвинувачений в момент ДТП, - технічних несправностей, - не мав, а тому суд вважає, що у обвинуваченого, в разі дотримання ним правил ПДР, - не було об'єктивних (непереборних) обставин, які б не дозволяли йому уникнути наїзду на пішохода;

- Протоколом слідчого експерименту від 19.01.2022 року, (Том № 2, а.с., 40 - 43).

З даного доказу вбачається, що під час проведення слідчої дії у виді слідчого експерименту свідок ОСОБА_9 (який був безпосереднім свідком ДТП, та, фактично, - був його учасником), - в добровільному порядку розказував та ретельно показував механізм вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, - наїзд на транспортний засіб (трактор) та на пішохода, - загиблого ОСОБА_8 .

Дані, отримані під час слідчого експерименту, - були надані слідчим експерту на проведення експертизи;

- Протоколом слідчого експерименту від 19.01.2022 року, план - схемою до нього, фототаблицею до нього, (Том № 2, а.с., 44 - 51).

З даного доказу вбачається, що під час проведення слідчої дії у виді слідчого експерименту свідок ОСОБА_10 (який був безпосереднім свідком ДТП, та, фактично, - був його учасником), - в добровільному порядку розказував та ретельно показував механізм вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, - наїзд на транспортний засіб (трактор) та на пішохода, - загиблого ОСОБА_8 .

Дані, отримані під час слідчого експерименту, - були надані слідчим експерту на проведення експертизи;

- висновком експерта № СЕ - 19/111 - 22/2971 - ІТ від 25.04.2022 року, (Том № 2, а.с., 62 - 66), згідно висновків якого:

1. В даній дорожній обстановці, за умов викладених у постанові, з технічної точки зору, водій автомобіля марки «Opel Astra“ д.н.з. НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.2. та п. 12.3. Правил дорожнього руху України.

2. В даній дорожній обстановці, за умов викладених у постанові, з технічної точки зору, водій автомобіля марки «Opel Astra“ д.н.з. НОМЕР_1 , - мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування, в момент виявлення перешкоди для його руху.

3. В даній дорожній обстановці, за умов викладених у постанові, з технічної точки зору, водій автомобіля марки «Opel Astrau д.н.з. НОМЕР_1 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом виконання безпечного об'їзду в момент виявлення перешкоди для його руху.

4. В даній дорожній обстановці відповідь на питання: «Як згідно Правил дорожнього руху України повинен був діяти пішохід у даній дорожній обстановці?», спеціальних знань в галузі автотехнічної експертизи не потребує, тому дане питання виходить за межі компетенції експерта-автотехніка, у зв'язку з чим не вирішувалося.

5. В даній дорожній обстановці, за умов викладених у постанові, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля марки «Opel Astra“ д.н.з. НОМЕР_1 , вбачаються невідповідності у виконанні вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, які перебувають у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди;

- висновком експерта № СЕ - 19/111 - 22/2975 - ІТ від 26.04.2022 року, (Том № 2, а.с., 81 - 85), згідно з висновками якого:

2. В даній дорожній обстановці, за умов викладених у постанові, з технічної точки зору, водій автомобіля марки «Opel Astra“ д.н.з. НОМЕР_1 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування, в момент виявлення перешкоди для його руху.

3. В даній дорожній обстановці, за умов викладених у постанові, з технічної точки зору, водій автомобіля марки «Opel Astra“ д.н.з. НОМЕР_1 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом виконання безпечного об'їзду в момент виявлення перешкоди для його руху.

- Довідкою Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського (ЦГО) за № 991 - 001 - 284/991 - 061 від 14.02.2022 року, (Том № 2, а.с., 96).

З даного доказу вбачається, що вихідні дані щодо погодніх умов, які відображені слідчим в первинному протоколі огляду місця події - ДТП, - збігаються з погодніми уморвами, які надані обсерваторією, тобто, - дані щодо погодніх умов, які були зафіксовані слідчим в протоколі ОМП, - відповідають об'єктиниим обставинам справи.

Загалом, - підсумовуючи докази надані стороною обвинувачення (прокурором), та які були досліджені в судовому засіданні, - суд вважає, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, - на основі належних, допустимих, достатніх доказів доведено, що в діях обвинуваченого ОСОБА_3 міститься склад кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, - що і є для суду підставою для визнання винуватості обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення та призначення йому покарання у відповідності до положень ст. 65 КК України.

При цьому, - стороною захисту (обвинуваченим та його захисником), - не спростовано правову позицію прокурора щодо винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні ним кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, окрім того, - суд констатує, що стороною захисту - не подано будь - яких належних, допустимих, достатніх доказів на спростування вини обвинуваченого.

Матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 :

- згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_10 , який виданий 30 грудня 2004 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, - ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в селі Слобода Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 48 - 49);

- згідно посвідчення водія серії НОМЕР_11 , (Том № 2, а.с., 14), - обвинувачений ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), - має право керувати транспортними засобами категорії В1, В, С1, С, СЕ;

- Згідно досудової доповіді від 22.11.2022 року, (Том № 1, а.с., 23 - 29):

- Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3 , соціально - побутове середовище, історію правопорушень, а також середній рівні ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства в тому числі окремих осіб (згідно з інструментом «Оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення»), - уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення особи без застосування покарань, пов'язаних з обмеженням або позбавленням волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для сусупільства (у тому числі окремих осіб).

Якщо суд дійде висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання не пов'язаного з позбавленням волі, буде доцільно, з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому, застосувати заходи нагляду, соціально - виховні заходи, які можуть вплинути на фактор ризику та знизити ризик повторного кримінального злочину. Орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов'язку відповідно пункту 1 частин 1, 2 пункту 3 частини 2 статті 76 КК України;

- згідно Довідки № 54, яка видана 14.02.2022 року КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня», (Том № 2, а.с., 90), - ОСОБА_3 , 1988 року народження, проживаючий по АДРЕСА_4 , - за психіатричною допомогою не звертався, в психіатричному кабінеті КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня», - не спостерігався;

- згідно Довідки № 103, яка видана 14.02.2022 року КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня», (Том № 2, а.с., 90), - ОСОБА_3 , 1988 року народження, проживаючий по АДРЕСА_4 , - в наркологічному кабінеті КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» - не спостерігався, за наркологічною допомогою - не звертався;

- згідно довідки - характеристики № 09, яка видана 26.01.2022 року Кагарлицькою міською радою Київської області, (Том № 2, а.с., 91), - ОСОБА_3 , 1988 року народження, - обвинувачений по справі, - проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , - по місцю проживання характеризується позитивно;

- Згідно довідки - характеристики № 25104/22 - 1, яка видана 25 квітня 2022 року ТОВ «ІНВЕСТБУД - КОМПЛЕКС», (Том № 2, а.с., 92), - ОСОБА_3 , 1988 року народження, - по місцю роботи характеризувався позитивно;

- згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_12 , яке видане 06 квітня 2018 року Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, (Том № 2, а.с., - 93), - ОСОБА_3 , 30.01.1988 року, - одружений з ОСОБА_7 ;

- згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_13 , яке видане 17 квітня 2018 року Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, (Том № 2, а.с., 94), - ОСОБА_3 , - обвинувачений по справі, - має малолітню дитину, - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

- згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні № 43, яка видана 29.01.2025 року виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, (Том № 2, а.с., 164), - обвинувачений ОСОБА_3 , 1988 року народження, - проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , та має наступний склад сім'ї, - дружина, - ОСОБА_7 , 1995 року народження, донька, - ОСОБА_12 , 2018 року народження;

- згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_14 , яке видане 27 вересня 2011 року виконавчим комітетом Слобідської сільської ради Кагарлицького району Київської області, (Том № 2, а.с., 165), - ОСОБА_3 , - обвинувачений по справі, - має неповнолітню дитину, - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_15 , яке видане 18 січня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, (Том № 2, 167), - ОСОБА_3 , - має малолітню дитину, - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

- згідно довідки - вимоги про судимість № 29 - 29102025/32012, (Том № 2, а.с. 182 - 183), - станом на 04.11.2025 року, - у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слобода Кагарлицького району Київської області, - є наступні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності та судимості:

- 28.07.2003 року був засуджений Кагарлицьким районним судом Київської області за скоєнні злочину, який передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, - до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з застосуванням положень ст. 75 КК України, - іспитовий строк 1 рік;

- 07.09.2009 року був засуджений Кагарлицьким районним судом Кпиївської області за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, з застосуванням положень ст. 75 КК України, - іспитовий строк 1 рік;

- 01.12.2011 року Кагарлицьким районним судом Київської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 185 КК України, з застосуванням положень ст. 71 КК України, - до покарання у виді 1 (одного) року 1 місяця позбавлення волі.

Звільнився 29.12.2012 року - по відбуттю покарання.

З даного доказу вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 , - станом на момент скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - є особою, яка раніше не судима - в силу положень ст. 89 КК України, проте, - є особою, яка рініше притягувалася неодноразово до кримінальної відповідальності, та, в зв'язку з цим - вже реально відбувала покарання у виді позбавлення волі.

Інших доказів на підтвердження вини обвинуваченого, - стороною обвинувачення - прокурором, - не надано, а стороною захисту (обвинуваченим та його захисником), - доказів на підтвердження невинуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, - не надавалися, проте, - стороною захисту були надані лише матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, - які і були досліджені судом.

Зміна обвинувачення - судом в даному кримінальному провадженні - не застосовувалася.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання:

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , - судом в судовому засіданні не встановлено.

Так, - судом в судовому засіданні встановлено, що в діях обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, та які передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 66 КК України, зокрема, - на думку суду в діях обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні такі обставини, зокрема, - як щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Щодо щирого каяття, - то обвинувачений ОСОБА_3 , - з моменту скоєння ДТП та по судові дебати, включно, (проміжок часу близько 4 років), - взагалі не просив вибачення в потерпілого, не цікавився його життям, а почав просити вибачення в потерпілого лише в судових дебатах та в останньому слові.

Що ж стосується добровільного відшкодування збитку, - то суд наголошує на тій обставині, що на протязі майже 4 років після ДТП - обвинуваченним не відшкодовано потерпілому жодної гривні, причому, - суд вважає, що об'єктивних (непереборних) причин, які б заважали обвинуваченому відшкодовувати збитки потерпілому - не було, адже обвинувачений молодого віку, фізично здоровий, хронічних захворювань - не має, інвалідності - не має.

Що ж тієї обставини, що страховою компанією відшкодовано збитки потерпілому, то суд зазначає, що страховою компанією відшкодовано збитки матеріального характеру, та відшкодування страховою компанією коштів потерпілому, - це дія, яка ніячким чином не залежить від волі обвинуваченого, так як така виплата була здійснена страховою компанією у повній відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове страхування».

В той же час - в матеріалах справи міститься цивільний позов потерпілого, який, - обвинувачений визнав в судовому засіданні.

Проте, - суд вважає, що факт визнання обвинуваченим цивільного позову потерпілого в крайніх судових засіданнях, та вибачення перед потерпілим на фінальній стадії слухання кримінального провадження, - слід розцінювати лише як запізнілий процесуальний захід сторони захисту, який направлений на отримання підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, - отримання іспитового строку.

Спри цьому, - суд зазначає, що обставин, які б обтяжували кримінальну відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 , та які передбачені ст. 67 КК України, - судом в судовому засіданні, - не встановлено, про що і прокурором було зазначено також в судових дебатах.

Мотиви суду при призначенні покарання, та обгрунтування судом відсутності підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання:

- Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності з положеннями ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;

- особу обвинуваченого;

- наслідки вчиненого кримінального правопорушення;

- наявності відомостей про судимість;

- правову позицію державного обвинувача (прокурора);

- правову позицію потерпілої сторони;

- правову позицію сторони захисту (обвинуваченого та його захисника).

Що стосується тяжкості кримінального правопорушення, скоєного обвинуваченим ОСОБА_3 , то суд зазначає наступне:

- так, санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження, - передбачає покарання у виді:

- основне покарання, - позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, та -

- додаткове покарання, - позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Тяжкість кримінальних правопорушень законодавцем визначено в положеннях ст. 12 КК України, причому, - критерієм тяжкості кожного вчиненого (скоєного) кримінального правопорушення (проступку, злочину різного ступеню тяжкості), - Законодавець визначив розмір санкції відповідної норми КК України (статті, частини статті).

Згідно ч. 1 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Згідно ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність) за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Згідно ч. 3 ст. 12 КК України злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

Згідно ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чси бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Відповідно, враховуючи санкцію ч. 2 ст. 286 КК України, та положення ч. 1 ст. 12, ч.ч. 3, 5 ст. 12 КК України, - обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення (тяжкий злочин).

Згідно положень ст. 25 КК України кримінальне правопорушення (тяжкий злочин), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, та яке скоїв обвинувачений ОСОБА_3 , - є необережним кримінальним правопорушенням, - тяжким злочином.

Що стосується особи обвинуваченого ОСОБА_3 , та відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності чи судимостей, то суд зазначає наступне:

- Як встановлено судом з належних та допустимих доказів (які досліджені судом нижче в мотивувальній частині даного вироку в розділі, - обставни справи, які характеризують особу обвинуваченого):

- обвинувачений ОСОБА_3 - тричі притягувався до кримінальної відповідальності, - Кагарлицьким районним судом Київської області, - за вчинення злочинів, які передбачені ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_3 судом двічі застосовувалися положення ст. 75 КК України - звільнення від призначеного судом покарання та надання іспитового строку, проте, - обвинувачений ОСОБА_3 , - належних висновків для себе не робив, та знову скоював злочини, в зв'язеку з чим і, врешті - решт, - йому було призначено покарання у виді реального позбавлення волі, - на підставі вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 01.12.2011 року.

Обвинувачений ОСОБА_3 після відбування реального покарання, - звільнився з місць позбавлення волі 29.12.2012 року - по відбуттю покарання, а тому, - слід вважати, - що на момент скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - він є таким, який раніше не судимий.

Загалом - особу обвинуваченого можна охарактеризувати як особу, яка схильна до правопорушень, зокрема, - схильна до вчинення злочинів проти власності.

Далі, - обвинувачений, і хоча, дійсно, - має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується позитивно, - проте, - в ракурсі даного кримінального провадження - суд не може оцінити особу обвинуваченого з позитивної сторони.

- Що стосується наслідків вчиненого кримінального правопорушення (тяжкого злочину), то суд зазначає наступне:

- так, внаслідок скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення (тяжкого злочину), - спричинено смерть одній особі.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що з моменту скоєння тяжкого злочину і до моменту винесення вироку, (часовий проміжок становить близько 4 років), - обвинуваченим не відшкодовано потерпілому жодної гривні, тобто, - суд вважає, що обвинувачений на протязі тривалого часу не намагався навіть усунути хоч частково збитки, які заподіяні вчиненим ним злочином.

Правова позиція прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо визнання винуватим обвинуваченого та призначення обвинуваченому покарання (як основного, так і додаткового), яка висловлена прокурором в судових дебатах:

- ОСОБА_3 , 18.01.2022 року, близько 19 години 30 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , діючи в порушення вимог пунктів 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідно до яких «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», рухаючись проїзною частиною вулиці Комунарська в селі Переселення, Обухівського району, Київської області, в смузі для руху в бік центру села, в районі домоволодіння №82, проявив злочинну самовпевненість, не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян та інших учасників дорожнього руху, в порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», маючи об'єктивну можливість виявити небезпеку для руху у вигляді трактора марки «Xingtai 220» реєстраційний номер НОМЕР_3 та пішохода ОСОБА_8 , який перебував біля нього злівого боку, проявив злочинну самовпевненість, не врахував дорожню обстановку, не вжив відповідних заходів для належного керування транспортним засобом та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинув.

Смерть ОСОБА_8 настала від відкритих переломів кісток правої гомілки з крововтратою та розладом кровообігу із тромбозом мезентеральних судин.

Грубе порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо- транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_8 .

3. Аналіз доказів.

Прокурор вважає, що ОСОБА_3 свою вину визнав частково та повідомив, що у 18.01.2022 року близько 19 год. 30 хв. він керуючи технічно-справним автомобілем марки «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_16 . В салоні автомобіля окрім нього перебувала дружина ОСОБА_7 , яка перебувала на передньому пасажирському сидінні. Вони рухались в межах с. Переселення в напрямок зі сторони м. Кагарлик в напрямок центру села зі швидкістю приблизно 50-60 км/км. Від керування не відволікався. Під час руху проїзна частина була вкрита шаром накатаного снігу, погодні умови були задовільні без опадів, була темна пора доби, проїзна частина була освітлена міським електроосвітленням, стовпи електроосвітлення були розташовані з правого боку по ходу руху автомобіля. У його автомобіля підчас руху були увімкнені фари в режимі ближнього світла, фари у мого автомобіля стоять заводські без зміни конструкції. Коли він під'їжджав до будинку №82 но вулиці Комунарській, попереду на проїзній частині перешкод не бачив. Він продовжив свій рух не зменшуючи швидкості та раптово для себе побачив попереду в його смузі руху з правого боку проїзної частини на незначній відстані декілька людей, перед якими був механічний транспортний засіб (трактор), він щоб уникнути на них наїзду застосував гальмування, але у зв'язку з слизьким покриття автомобіль почав гальмувати юзом, він щоб уникнути наїзду на групу людей викрутив кермо вліво, але все одно здійснив наїзд на чоловіка, який перебував з лівої сторони трактора по відношенню руху механічного транспортного засобу (трактор) та його автомобіля, також в подальшому він здійснив зіткнення із заднім лівим колесом трактора, після чого зупинився зліва на узбіччі. Потерпілому ні матеріальну, ні моральну шкоду не відшкодовував.

Прокурор вважає, що обвинувачений свою вину більш перекладає на погодні умови та темну пору доби.

Показами потерпілого ОСОБА_5 , який повідомив, що являюся рідним сином загиблого ОСОБА_8 1941 р.н. який потрапив в ДТП 18.01.2022 року за адресою с. Переселення, вул., Комунарська навпроти будинку № 82, де після ДТП він отримав тілесні ушкодження та 28.02.2022 року він від отриманих травм загинув в приміщені Білоцерківської лікарні.

18.01.2022 року приблизно о 20 год. 00 хв. йому зателефонувала мати та повідомила про те, що мого батька біля будинку проживання збив автомобіль та поклала трубку. Він одразу сів у власний автомобіль та поїхав на місце ДТП де побачив, що автомобіль марки «Опель Астра» скоїв зіткнення з лівою частиною трактора, як потім з'ясувалося, що там знаходився його батько та зупинився на лівому узбіччі по ходу руху автомобіля на тротуарі. Проїзна частина на момент його приїзду була освітлена міським електроосвітленням, та вкрита вкатаним снігом без льодової корки, погодні умови були задовільні, без опадів. Вважає, що видимість елементів проїзної частини було понад 200 метрів. Трактор та автомобіль стояли в напрямок центу села. На місці ДТП батька не була, а були інші люди, які розповіли що батько стояв біля трактора, а водій вищевказаного автомобіля здійснив на нього наїзд. Також на місці ДТП стояла карета швидкої допомоги, він підійшов до неї, відчинив двері та побачив батька який був в крові. Через деякий час батька госпіталізували до Білоцерківської лікарні №2 у відділення екстреної терапії. Батько перебував на лікування в відділенні екстреної терапії Білоцерківської лікарні №2 в період з 18.01.2022 року до 28.01.2022 року де він і помер. Ні матеріальну, ні моральну шкоду йому не відшкодовано, як такого вибачення ОСОБА_3 у нього не просив.

Показами свідка ОСОБА_7 , повідомила, що 18.01.2021 року близько 19 год. 30 хв. вона перебувала в якості пасажира автомобіля марки «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_16 під керуванням чоловіка ОСОБА_3 . Вони рухались в межах с. Переселення в напрямок зі сторони м. Кагарлик в напрямок центру села. Від керування вона свого чоловіка не відволікала. Під час руху проїзна частина була вкрита шаром накатаного снігу, погодні умови були задовільні без опадів, була темна пора доби, проїзна частина була освітлена міським електроосвітленням, стовпи електроосвітлення були розташовані з правого боку по ходу руху мого автомобіля. В автомобілі під час руху були увімкнені фари в режимі ближнього світла. Проїзна частина має по одній смузі руху в кожному напрямку, та проїзна частина в місці ДТП має незначне заокруглення в правий бік. Вона за дорожньою обстановкою не слідкувала, дивилася в телефон. Раптово чоловік розпочав гальмували та вона побачила, що вони здійснили зіткнення з перешкодою у вигляді трактора. Вона до цього його не бачила так як не дивилася вперед перед автомобілем.

Вийшовши з автомобіля побачила, що на проїзній частині перебуває літній чоловік, біля нього перебувало ще дві особи, які стояли на. ногах. Вони у нього запитали як він себе почуває на, що він нам відповів, що у нього болить ліва нога. Вона одразу зателефонувала на лінію 103 з свого мобільного телефону та повідомила про ДТП з потерпілими. Приблизно через 15 хвилин на місце ДТП прибула карета швидкої допомоги та госпіталізувала літнього чоловіка до лікарні. Вони залишилися на місці ДТП для оформлення матеріалів.

Показами свідка ОСОБА_9 , - 18.01.2022 син привіз додому трактор «Сінсей», але у нього маленьке подвір'я і вирішили поставити його у подвір'ї ОСОБА_8 . Трактор не завівся і він з сином і ОСОБА_8 почали котити по дорозі до подві'я ОСОБА_15 . Сніг не йшов, але на дорозі були колії. Трактор був синього кольору і на ньому були світловідбивачі. Котили трактор зі сторони Кагарлика в напрямку центру с. Переселення. Була темна пора доби, але було штучне освітлення. Коли вони докотили до будинку № 82, автомобілів не було, вони зупинилися, щоб перепочити. Він стояв біля правого краю трактора, син стояв по центру'трактора, а ОСОБА_8 по ліву сторону від трактора. Через декілька хвилин знову почали котити трактор і він відчув удар в ліву частину трактора, після чого помітив на лівому узбіччі автомобіль «Опель» та побачив, іцо ОСОБА_8 від удару відлетів від трактора на декілька метрів та впав на землю, а трактор залишився на місці. Була викликана швидка допомога та ОСОБА_8 було госпіталізовано, пізніше він помер у лікарні.

Показами свідка ОСОБА_10 , надав аналогічні покази, що і ОСОБА_9 . Також вважає, що у автомобіля, який здійснив наїзд ОСОБА_8 була велика швидкість.

- Протоколом огляду місця ДТП від 18.01.2022, план схемою, фото таблицями до нього (згідно якого вилучено пошкоджений автомобіль марки марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 )

Протоколами проведення слідчих експериментів від 19.01.2022 та фото таблицями до них, які проведені зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10

- Висновком судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортного засобу» № СЕ- 19/111-21/2568-ІТ від 14.02.2022 НОМЕР_17 , рульове керування автомобіля марки «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_16 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані.

Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено.

Система робочого гальма автомобіля марки «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_18 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані.

Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено.

Елементи підвіски автомобіля марки «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_16 , на момент огляду, знаходяться в працездатному стані.

Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено.

- Висновком судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження механізму і обставин дорожньо-транспортних пригод № СЕ-19/111-21 /2971 -IT від 25.04.2022.

В даній дорожній обстановці, за умов викладених у постанові, з технічної точки зору, водій автомобіля марки «Opel Astra“ д.н.з. НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.2. та п. 12.3. Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці, за умов викладених у постанові, з технічної точки зору, водій автомобіля марки «Opel Astra“ д.н.з. НОМЕР_19 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування, в момент виявлення перешкоди для його руху.

В даній дорожній обстановці, за умов викладених у постанові, з технічної точки зору, водій автомобіля марки «Opel Astra“ д.н.з. НОМЕР_1 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом виконання безпечного об'їзду в момент виявлення перешкоди для його руху.

В даній дорожній обстановці, за'умов викладених у постанові, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля марки «Opel Astra“ д.н.з. НОМЕР_1 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які добувають у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо- транспрортної пригоди.

- Висновком судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження механізму і обставин дорожньо-транспортних пригод № СЕ-19/111-21/2975-ІТ від 25.04.2022.

В даній дорожній обстановці, за умов викладених у постанові, з технічної точки зору, водій автомобіля марки «Opel Astra“ д.н.з. НОМЕР_1 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування, в момент виявлення перешкоди для його руху.

В даній дорожній обстановці, за умов викладених у постанові, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля марки «Opel Astra“ д.н.з. НОМЕР_1 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які добувають у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо- транспрортної пригоди.

- Висновком судово-медичної експертизи № 314-112 від 05.05.2022 року смерть ОСОБА_8 , 1941 р.н. настала від переломів правої гомілки з крововтратою та розривом ковообігу із тромбозомч мезентеріальних судин.

Знайдені, при судово медичному дослідженні трупа ушкодження заподіяні тупими предметами, могли виникнути внаслідок наїзду автомобіля на пішохода, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

В момент первинного контакту з автомобілем потерпілий перебував у вертикальному, або близькому до нього положенні і був повернутий до автомобіля лівою боковою поверхнею та притиснутий ним до мінітрактора правою боковою поверхнею тіла, можливо за обставин указаних у постанові слідчого.

4. Про покарання:

- На думку прокурора, - органами досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 .

Зібраними в кримінальному провадженні матеріалами ОСОБА_3 характеризується позитивно, вважається раніше не судимий, однак неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у психіатра не перебуває, на психічні захворювання не страждає, не працює, одружений, має постійне місце проживання, має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей.

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, відсутні.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

Витрати на залучення експертів, під час досудового розслідування становить 8237 грн. 76 копійок, у тому числі:

- вартість проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортного засобу» (Висновок експерта № СЕ-19/111-21/2568-ІТ від 14.02.2022) у розмірі 1716 грн. 20 копійок.

- вартість проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Транспорно - трасологічне дослідження» (Висновок експерта № СЕ-19/111-21/2565-ІТ від 31.01.2022) у розмірі 1716 грн. 20 копійок.

- вартість проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження механізму і обставин дорожньо-транспортних пригод (Висновок експерта № СЕ-19/111-21/2971 -IT від 25.04.2022 ) у розмірі 2402 грн. 68 копійок.

- вартість проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження механізму і обставин дорожньо- транспортних пригод (Висновок експерта № СЕ-19/111-21/2975-ІТ від 25.04.2022) у розмірі 2402 грн. 68 копійок.

Витрати на залучення експерта підлягатимуть стягненню на користь держави (розрахунковий рахунок Київського НДЕКЦ МВС України 31119115700011, МФ0899998 ЕУ ДКСУ у .Шевченківському районі міста Києва, код ЄРДПОУ 37995466) код надходження 24060300 «інші надходження».

5. Про цивільний позов та процесуальні витрати.

У кримінальному провадженні цивільний позов на суму 422 000 грн.

Транспортні засіб - автомобіль марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_20 .

На підставі вищевикладеного, - прокурор просила суд винести судове рішення у виді вироку, згідно з яким:

- ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на 3 роки.

Цивільний позов - задоволити.

Речові докази: Транспортних засобів - автомобіль марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 залишити ОСОБА_7 , знявши з нього арешт накладений ухвалою слідчого судді Кагарлицького районного суду від 21.01.2022.

Судові витрати на проведення експертиз в сумі 8237 грн. 76 копійок., стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Запобіжний захід до вступу вироку в закоггну силу не обирати.

Суд, оцінюючи правову позицію прокурора ОСОБА_4 щодо призначення покарання обвинуваченому (як основного, так і додаткового), - погоджується з нею, так як суд вважає, що правова позиція прокурора, - в повній мірі враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особу обвинуваченого, враховує правову позицію потерпілої сторони, та така правова позиція грунтується на положеннях КК України та правових висновках Верховного Суду, які регулюють аналогічні правовідносини (призначення виду та міри покарання), окрім того, - суд вважає, що призначення самого такого покарання (як основного, так і додаткового), та саме в такому розмірі, - як пропонує прокурор, - буде відповідати співмірності скоєного злочину, - наслідкам скоєного злочину, особі обвинуваченого.

Правова позиція потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо визнання винуватим обвинуваченого та призначення йому покарання (як основного, так і додаткового):

- потерпілий не погодився з правовою позицією прокурора щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання.

Так, - потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні наполягав на призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 основного покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, - максимальної межі основного покарання у виді позбавлення волі, яка передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.

В решті, що стосується покарання, - потерпілий ОСОБА_5 , - погодився з правовою позицією прокурора.

Суд, оцінюючи правову позицію потерпілого ОСОБА_5 , зазначає, що:

- перш за все, - правова позиція потерпілої особи щодо призначення обвинуваченому виду та міри покарання, - на думку суду, - обгрунтована суб'єктивними чинниками (зокрема, - образою на обвинуваченого, болем від втрати рідної людини, - батька), які, природньо - відчувають потерпілі в даній категорії справ.

Окрім того, - дійсно, - на думку суду, - поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 після скоєння ним злочину, - далека відпоняття щирого каяття, так як обвинувачений на протязі ривалого часу, що минув після скоєнні злочину, - не відшкодував потерпілому жодної гривні матеріальної чи моральної шкоди, не просив щирого вибачення в потерпілого, більше того, - в судовому засіданні суд не виявив факту того, що обвинувачений хоча б намагався відшкодовувати шкоду, заподіяну ним потерпілому.Проте, - незважаючи на категоричну позицію потерпілого ОСОБА_5 , яка полягає в призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 максимальної міри основного покарання у виді позбавлення волі (яка передбачена санкцією ч. 2 ст. 286 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі), - суд вважає, що в рамках даного кримінального провадження неможливо призначити обвинуваченому максимальний розмір основного покарання у виді позбавлення волі, який становить 8 (вісім) років.

Свою правову позицію суд обгрунтовує тим, що хоча, - із запізненням, - проте, - обвинувачений попросив вибачення в потерпілого, визнав свою вину, хоча і частково, окрім того, - визнав цивільний позов в повному обсязі.

Також під час прийняття рішення щодо призначення розміру покарання, судом було враховано, що обвинувачений має трьох неповнолітніх дітей.

Правова позиція обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо визнання його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, та призначення йому виду та міри покарання (як основного, так і додаткового):

- в судовому засіданні обвинувачений свою вину у скоєнні кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, - визнав, розкаявся, просив вибачення в потерпілої особи.

Обвинувачений просив не призначати йому основне покарання, яке буде пов'язане з реальним обмеженням чи позбавленням волі, та просив застосувати до нього положення ст. 75 КК України, - звільнити його від відбування реального покарання, встановивши йому іспитовий строк, - навіть в максимальній його межі.

Також обвинувачений просив суд врахувати, що на його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей.

Суд, оцінюючи правову позицію обвинуваченого ОСОБА_3 щодо призначення йому виду та міри покарання, - відноситься до такої позиції дещо критично.

Що ж до можливості призначення іспитового строку, - суд дану позицію обвинуваченого, - сприймає критично, з огляду на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, - обвинувачений ОСОБА_3 - хоча і раніше не судимий, проте, - він вважається таким, що раніше не судимий - лише з огляду на положення ст. 89 КК України, тобто, - раніше ОСОБА_3 притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, - за вчинення злочинів, які передбачені ч.ч. 2,3 ст. 185 КК України, причому, - до обвинуваченого двічі застосовувалися положеня ст. 75 КК України, проте, - обвинувачений на шлях виправлення та перевиховання - не ставав та знову скоїв злочин, за що був засуджений до реального позбавлення волі.

Відповідно, - суд сприймає особу обвинуваченого ОСОБА_3 , - як особу, яка схильна до правопорушень.

Окрім того, - суд зазначає, що для застосування положень ст. 75 КК України, - необхідно, щоб особа визнала свою вину повністю, беззаперечно, щиро розкаялася, тобто, - щоб в діях обвинуваченого були пом'якшуючі покарання обставини, а в даному ж кримінальному провадженні, - будь - яких пом'якшуючих покарання ОСОБА_3 , - судом не встановлено.

Правова позиція захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , - адвоката ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо винуватості обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, та призначення обвинуваченому виду та міри покарання (як основного, так і додаткового):

- так, в судовому засіданні захисник обвинуваченого зазначив, що так як його підзахисний беззаперечно визнав вину у скоєнні кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, та його підзахисний, - не оспорює обставини скоєння злочину, щиро розкаявся, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, то - захисник обвинуваченого вважає, що призначення обвинуваченого такого покарання, як позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з застосуванням положень ст. 75 КК України, - з застосуванням іспитового терміну навіть на 3 (три) роки, - буде достатнім покаранням для виправлення та перевиховання обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд, оцінюючи правову позицію захисника обвинуваченого щодо призначення покарання обвинуваченому, - відноситься до такої позиції критично, з огляду на наступне:

- так, - правова позиція захисника, - фактично аналогічна правовій позиції обвинуваченого, причому, - основним елементом правової позиції захисника обвинуваченого є те, що захисник обвинуваченого вважав за можливе застосувати до обвинуваченого при призначенні основного покарання у виді позбавлення волі, - положень ст. 75 КК України, - звільнення обвинуваченого від призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі та призначення іспитового строку.

Проте, - суд критично відноситься щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 положень ст. 75 КК України, так як, з огляду на особу обвинуваченого, наслідки скоєного злочину (загинула особа), при цьому - відсутність в повному обсязі відшкодування шкоди потерпілій стороні, відсутність щирого каяття, відсутність обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченого, - виключають, на думку суду, - застосування до такого обвинуваченого положень ст. 75 КК України.

Отже, з урахуванням вищевказаних правових позицій сторін процесу, та що стосується призначення обвинуваченому виду (основного та додаткового) та міри покарання, суд зазначає наступне:

Отже, враховуючи ті обставини, що: обвинувачений ОСОБА_3 - хоч і скоїв кримінальне правопорушення з необережності, кримінальне провадження не пов'язане з насильством, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, - проте, поруч з цим: - кримінальне правопорушення вчинено ним не вперше, при цьому, - хоч вважається таким, що не судимий, проте, - лише з огляду на положення ст. 89 КК України, відповідно, - раніше притягувався до кримінальної відповідальності неодноразово, вчинене кримінальне правопорушення - відноситься згідно положень ст. 12 КК України - до тяжких, внаслідок кримінального правопорушення заподіяно найбільшу шкоду, яка може бути спричинена, - смерть особи, при цьому, - обвинуваченим по сплину тривалого часу після скоєння злочину (майже 4 роки), - не відшкодовано потерпілому ні матеріальної, ні моральної шкоди, обвинувачений щиро не розккаявся, в рамках даного кримінального провадження відсутні обставини, які б пом'якшували покарання обвинуваченого, враховуючи позицію державного обвинувача (прокурора), яка вважав за можливе застосувати до обвинуваченого таке основне покарання, як позбавлення волі (при цьому - без можливості застосування положення ст.ст. 75, 76 КК України), враховуючи категоричну позицію потерпілого, який наполягав на призначенні обвинуваченому максимального терміну позбавлення волі, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , - неможливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, а тому, - обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, - з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Що стосується розміру призначеного основного покарання, то слід призначити обвинуваченому ОСОБА_3 основне покарання за вчинення кримінального правопорушення - тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, - розмір покарання, на якому наполягала прокурор в судовому засіданні, так як суд вважає, що призначення покарання у мінімальній межі - не можливе, - з огляду на обставини скоєного кримінального правопорушення, наслідків скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, окрім того, - суд враховує ту обставину, що внаслідок скоєння обвинуваченим злочину, - загинула одна людина, та обвинуваченим не відшкодовано шкоду (моральну та матеріальну) - завдану злочином, призначення ж максимальної міри покрання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, - на думку суду, - буде занадто суворим покаранням.

Також при призначенні основного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , - суд, з огляду на обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні та позиції прокурора, позицію потерпілої сторони, - вважає за неможливе застосувати положення ст. 75 КК України.

Обґрунтування позиції суду:

Згідно положень ст.. 75 КК України, - якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правополрушення і виконає покладені на нього обов'язки.

Суд наголошує, що обставин, які є підставою для застосування положень ст. 75 КК України, - судом в судовому засіданні - не виявлено, - так як в діях обвинуваченого відсутні ознаки щирого каяття, суд має обгрунтований сумнів в тому, що обвинувачений в повній мірі усвідомив в повному обсязі всю протиправність своєї поведінки, обвинувачений на протязі тривалого часу (майже 4 роки), - не відшкодував ні гривні збитків, заподіяних злочином, що, відповідно, - поруч з позицією сторони державного обвинувачення - прокурора, який просив не застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, та правовою позицією потерпілої сторони, яка погодилася з прокурором щодо необхідності призначення обвинуваченому лише покарання, яке обов'язково має бути пов'язане з позбавленням волі, - дає змогу суду не застосувати при призначенні покарання у відношенні засудженого ОСОБА_3 положення ст. 75 КК України, та як похідне - положення ст. 76 КК України.

Також суд при призначенні покарання засудженому (в разі набрання даним вироком законної сили), - суд не враховує досудову доповідь органу пробації у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 , так як судом в даному випадку не застосовується положення ст. 75 КК України.

З огляду на вищевказане, - суд вважає, що призначення самого такого виду та міри основного покарання, - 5 років позбавлення волі, без застосування положень ст. 75 КК України, - буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Що до призначення додаткового покарання, то суд зазначає наступне:

- так, санкція ч. 2 ст. 286 КК України в частині, що стосується призначення/непризначення додаткового покарання є альтернативноюпо своїй правовій природі, тобто, - законодавець надає право суду, з урахуванням обставин справи в кожному конкретному випадку, - призначати/непризначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Так, суд вважає, що додаткове покарання у виді позбавлення прав керування транспортними засобами в даному випадку є необхідним, та, відповідно, - суд вбачає нагальну необхідність призначати додаткове покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавлення права керування транспортними засобами, адже, суд вважає, що в даному випадку слід врахувати засаду співмірності покарання - наслідкам вчиненого, - загинула одна особа.

Відповідно, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 основного покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років, - без застосування положень ст.ст. 75, 76 КК України, - з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, - таке покарання буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, тому суд, враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_3 , - хоч і скоїв кримінальне правопорушення з необережності, кримінальне провадження не пов'язане з насильством, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, - проте, поруч з цим: - кримінальне правопорушення вчинено ним не вперше, при цьому, - хоч вважається таким, що не судимий, проте, - лише з огляду на положення ст. 89 КК України, відповідно, - раніше притягувався до кримінальної відповідальності, причому, - неодноразово, вчинене кримінальне правопорушення - відноситься згідно положень ст. 12 КК України - до тяжких, внаслідок кримінального правопорушення заподіяно найбільшу шкоду, яка може бути спричинена, - смерть особи, при цьому, - обвинуваченим по сплину тривалого часу після скоєння злочину (майже 4 роки), - не відшкодовано потерпілому ні матеріальної, ні моральної шкоди, обвинувачений щиро не розкаявся, в рамках даного кримінального провадження відсутні обставини, які б пом'якшували покарання обвинуваченого, враховуючи позицію державного обвинувача (прокурора), яка вважав за можливе застосувати до обвинуваченого таке основне покарання, як позбавлення волі (при цьому - без можливості застосування положення ст.ст. 75, 76 КК України), враховуючи категоричну позицію потерпілого, який наполягав на призначенні обвинуваченому максимального терміну позбавлення волі, - тому суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно застосувати такий вид основного покарання, як позбавлення волі, - строком на 5 (п'ять) років, без застосування положень ст. 75 КК України, (що передбачає реальне відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі на строк, визначений судом), - та, поруч з цим, - призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, - строком на 3 (три) роки.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , - судом в судовому засіданні не виявлено.

При цьому суд зазначає, що строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 , - слід рахувати з дня приведення вироку, (що набрав законної сили), - до виконанння.

Цивільний позов.

- 16.06.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , - про відшкодування моральної шкоди, - додатками - письмовими доказами, (Том № 1, а.с., 17 - 39).

18.10.2022 року Кагарлицьким районним судом Київської області по результатам проведеного підготовчого судового засідання винесено ухвалу, (Том № 1, а.с., 70 - 74), згідно якої:

1. Підготовче судове засідання - закінчено;

2. Призначено кримінальне провадження до слухання по суті обвинувального акту на 11 год. 00 хв. 15.11.2022 року;

3. Зобов'язано орган пробації за місцем проживання обвинуваченого надати на адресу суду досудову доповідь;

4. Приєднано для їх спільного розгляду в рамках даного кримінального провадження цивільний позов потерпілого до обвинуваченого про відшкодування моральних збитків, при цьому:

4.1. Обвинуваченого - визнано цивільним відповідачем;

4.2. Захисника обвинуваченого - визнано представником цивільного відповідача;

4.3. потерпілого - визнано цивільним позивачем;

5. Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого - не обирати;

6. Викликано в судове засідання сторони процесу.

В судовому засіданні потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_5 позов підтримав, та просив його задовольнити.

Свою правову позицію щодо необхідності задоволення цивільного позову, - потерпілий обгрунтовував фактичними обставинами справи та нормами права, які вказані в мотивувальній частині позовної заяви, (Том № 1, а.с., 17 - 20).

В судовому засіданні обвинувачений (цивільний відповідач) ОСОБА_3 , - позов визнав в повному обсязі, та не заперечував проти його задоволення.

Судом в судовому засіданні з'ясовано в обвинуваченого (цивільного відповідача) ті обставини, що визнання цивільного позову - не є наслідком неправомірних дій потерпілого, чи третіх осіб, що визнання цивільного позову є усвідомленим волевиявленням обвинуваченим (цивільним відповідачем).

Судом роз'яснено обвинуваченому (цивільному відповідачу) процесуальні наслідки визнання ним позову, які обвинуваченому (цивільному відповдачеві) - зрозумілі, та він з ними погоджується.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого (представник цивільного відповідача), - адвокат ОСОБА_6 , - позов визнала в повному обсязі, та не заперечувала проти його задоволення.

Представник обвинуваченого (цивільного відповідача) зазначила при цьому, що визнання позову стороною відповідача, - є добровільне, усвідомлене рішення обвинуваченого (цивільного відповідача), визнання позову обвинуваченим (цивільним відповідачем), - не є наслідком неправомірних дій позивача (потерпілого), чи неправомірних дій третіх осіб.

Представник відповідача (обвинуваченого), - захисник ОСОБА_6 , - зазначила, що визнання позову обвинуваченим (цивільним відповідачем), - не порушує права обвинуваченого (цивільного відповідача), чи третіх осіб, а тому, - позов може бути задоволено.

Суд, вислухавши потерпілого (цивільного позивача), який позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, вислухавши обвинуваченого (цивільного відповідача), його захисника (представника відповідача), які позов визнали, та не заперечували проти його задоволення, дослідивши матеріали справи (в частині, що стосується позову), - приходить до висновку щодо задоволення позову, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

- Перш за все, - суд зазначає, що питання цивільного позову в кримінальному процесі врегульовано положеннями ст.ст. 127, 128, 129 КПК України.

Враховуючи ту обставину, що обвинуваченим (цивільним відповідачем) - позов визнано повністю, то суд вважає за необхідно в даному випадку застосувати положення ч. 5 ст. 128 КПК України.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Отже, - з огляду на положення ч. 5 ст. 128 КПК України (які в даному випадку є по своїй праовій природі - відсильними), - суд вважає за необхідне застосувати щодо даного позову і норми цивільного процесуального Кодексу України.

Суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_3 , - в зв'язку з наявністю цивільного позову та приєднання його за ухвалою суду до кримінального провадження - для їх спільного розгляду, - визнаний судом цивільним відповідачем, в зв'язку з чим обвинувачений має процесуальні права та обов'язки як сторона цивільного процесу, зокрема, - як відповідач, та які передбачені ст.ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

Зокрема, - згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 ЦПК України, - відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь - якій стадії цивільного процесу.

Суд наголошує, що обвинуваченому (цивільному відповідачеві) ОСОБА_3 в судовому засіданні було роз'яснено процесуальні наслідки визнання позову, які, як зазначив обвинувачений (цивільний відповідач) ОСОБА_3 , - йому зрозумілі та він з ними погоджується.

Суд вважає, що визнання цивільного позову обвинуваченим (цивільним відповідачем) ОСОБА_3 , - не порушує законних прав та інтересів як самого обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_3 , так і не порушує законні права та інтереси третіх осіб.

Окрім того, - захисник обвинуваченого (представник відповідача), - адвокат ОСОБА_6 , - також визнала позов та не заперечувала проти його задоволення.

Захисник зазначила, що нею, як захисником, - роз'яснені її підзахисному процесуальні наслідки визнання нним позову, які її підзахисному - зрозумілі, та він з ними погоджується.

Отже, з огляду на правову позицію обвинуваченого (цивільного позивача) ОСОБА_3 , та його захисника (представника відповідача) - адвоката ОСОБА_6 , яка полягає в тому, що сторона захисту (сторона відповідача), - позов визнала повіністю, - суд не вважає за процесуальне необхідним, - з огляду на положення ч. 1 ст. 82 ЦПК України, - досліджувати фактичні обставини справи, на які здійснює посилання потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_5 в його позовній заяві, так як обставини справи, вказані в мотивувальній частині позовної заяви, - сторонами не оспорюються, а тому суд приймає рішення про задоволення позову в повному обсязі, - з зазначенням про це в резуолютивній частині даного вироку, - з застосуванням положень ч. 1 ст. 129 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Отже, що стосується цивільного позову, то суд приходить до наступних висновків:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , - про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи, - ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Слобода Кагарлицького району Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 , який виданий 30 грудня 2004 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_21 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), -

- на користь фізичної особи, - ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця с. Переселення Кагарлицького району Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_22 , який видано 22 серпня 2003 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_23 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ), -

- кошти в сумі 422000 (чотириста двадцять дві тисячі) грн. 00 коп, - як відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд (з урахуванням положень ст. 368 КПК України).

Процесуальні рішення щодо речових доказів і документів:

- в матеріалах справи міститься постанова слідчого про визнання речовим доказом та передачу на відповідальне зберігання від 19.01.2022 року, (Том № 1, а.с., 204), згідно постановляючої частини якої:

1. Автомобіль марки автомобіль "Opel Astra" д.н.з. НОМЕР_1 , визнати речовим доказом у кримінальному провадженні 12022111230000075 від 19.01.2022.

2. Речовий доказ залишити на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська обл., м.- Біла Церква, вул., Матросова 48-а.

Станом на даний час, - речовий доказ у виді легкового автомобіля марки «Ореl», модель «Astra», реєстраційний номер НОМЕР_18 , номер кузова НОМЕР_24 , - знаходиться на відповідальному зберіганні у власника, - ОСОБА_7 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Бендюгівка Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянки України, паспорт громадянки України, ID - картка № НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ).

Питання щодо долі речових доказів в кримінальному провадженні врегульовано положенням ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу, при цьому:

- згідно п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);

Відповідно, враховуючи обставини кримінального провадження, що стосуються речових доказів, та вищевказані норми процесуального права, суд приходить до наступного:

- речові докази (документи), а саме:

- легковий автомобіль марки «Ореl», модель «Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_24 , - знаходиться на відповідальному зберіганні у власника, - ОСОБА_7 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Бендюгівка Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянки України, паспорт громадянки України, ID - картка № НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 ), - залишити власнику, - ОСОБА_7 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці с. Бендюгівка Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянці України, паспорт громадянки України, ID - картка № НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 ).

Спеціальна конфіскація в даному кримінальному провадженні - не застосовується.

Процесуальні витрати:

- В матеріалах справи міститься довідка про витрати на проведення судової інженерно - транспортної експертизи у кримінальному провадженні № 12022111230000075 - висновок експерта від 14.02.2022 № СЕ - 19/111 - 22/2568 - ІТ, (Том № 2, а.с., 28), з якої вбачається, що вартість залучення експерта для проведення судової інженерно - транспортної експертизи становить 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 20 коп;

- В матеріалах справи міститься довідка про витрати на проведення судової інженерно - транспортної експертизи у кримінальному провадженні № 12022111230000075 - висновок експерта від 31.01.2022 № СЕ - 19/111 - 22/2565 - ІТ, (Том № 2, а.с., 37), з якої вбачається, що вартість залучення експерта для проведення судової інженерно - транспортної експертизи становить 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 20 коп;

- В матеріалах справи міститься довідка про витрати на проведення судової інженерно - транспортної експертизи у кримінальному провадженні № 12022111230000075 - висновок експерта від 31.01.2022 № СЕ - 19/111 - 22/2971 - ІТ, (Том № 2, а.с., 61), з якої вбачається, що вартість залучення експерта для проведення судової інженерно - транспортної експертизи становить 2402 (дві тисячі чотириста дві) грн. 68 коп.;

- В матеріалах справи міститься довідка про витрати на проведення судової інженерно - транспортної експертизи у кримінальному провадженні № 12022111230000075 - висновок експерта від 26.04.2022 № СЕ - 19/111 - 22/2975 - ІТ, (Том № 2, а.с., 80), з якої вбачається, що вартість залучення експерта для проведення судової інженерно - транспортної експертизи становить 2402 (дві тисячі чотириста дві) грн. 68 коп.

Загалом, процесуальні витрати у виді витрат на залучення експертів в рамках даного кримінального провадження становить суму 8237 (вісім тисяч двісті тридцять сім) грн. 76 коп.

Питання стягнення процесуальних витрат в кримінальному провадженні врегульовано положеннями сст.ст. 124, 126 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Отже, з огляду на вищевказані норми процесуального права та матеріали кримінального провадження в частині витрат на залучення експерта, суд приходить до висновку щодо того, що слід стягнути з обвинуваченого:

- ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Слобода Кагарлицького району Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 , який виданий 30 грудня 2004 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_21 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), -

- на користь держави кошти в сумі 8237 (вісім тисяч двісті тридцять сім) грн. 76 коп., - процесуальних витрат, - витрат на залучення експертів.

Інших документально підтверджених процесуальних витрат, які перелічені в ст.ю 118 КПК України, - в даному кримінальному провадженні, - немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

В рамках даного кримінального провадження був застосований такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

- збереження речових доказів;

- спеціальної конфіскації;

- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, - в матеріалах справи міститься ухвала слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області від 21 січня 2022 року про арешт майна (справа № 368/82/22, провадження № 1 - кс/368/19/22), (Том № 1, а.с., 210211), згідно резолютивної частини якої:

1. Клопотання прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.

2. Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведеного огляду місця пригоди в період часу з 20 год. 17 хв. по 23 год. 40 хв., 18.01.2022 року, під час якого було вилучено транспортний засіб, автомобіль марки «Ореl», модель «Astra», реєстраційний номер НОМЕР_18 , номер кузова НОМЕР_24 , який направлено на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 48-а, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

- в той же час, - в матеріалах кримінального провадження міститься ухвала слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області від 05 травня 2022 року - «про передачу майна на відповідальне зберігання», (Том № 1, а.с., 212 - 213), згідно резолютивної частини якої:

1. Заяву ОСОБА_7 про передачу на відповідальне зберігання арештованого майна - задовольнити.

Зобов'язати слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області передати власнику ОСОБА_7 автомобіль марки «Ореl», модель «Astra», реєстраційний номер НОМЕР_18 , що зберігається на спеціальному майданчику, який розташований за адресою: вул. Матросова, 8 - А, м. Біла Церква, Київська область, без оплати за його зберігання та евакуацію та зобов'язати зберігати автомобіль без змін до винесення остаточне рішення у справі, попередивши про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 388 КК України.

Отже, - станом на час винесення вироку, - речовий доказ, на який накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді, - легковий автомобіль марки «Ореl», модель «Astra», реєстраційний номер НОМЕР_18 , номер кузова НОМЕР_24 , - знаходиться на відповідальному зберіганні у власника, - ОСОБА_7 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Бендюгівка Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянка України, паспорт громадянки України, ID - картка № НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 ).

Згідно ч. 2 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Відповідно, суд вважає, що арешт з майна, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді - про арешт майна на вищевказані речі слід скасувати, так як без скасування майна суд буде позбавлений вирішити питання про подальшу долю речового доказу в порядку та на умовах, які передбачені ч. 9 ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевказані факти та норми процесуального права, суд остаточно приходить до наступного висновку:

- арешт на майно, а саме:

- автомобіль марки «OPEL», моделі «ASTRA», сірого кольору, (загальний легковий хетчбек), 1999 року випуску, номер кузову НОМЕР_4 , (власником якого є ОСОБА_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , -

- який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області від 21 січня 2022 року про арешт майна (справа № 368/82/22, провадження № 1 - кс/368/19/22), -

- скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, - з метою вирішення подальшої долі речових доказів в порядку, та на умовах, які передбачені ч. 9 ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід, як вид забезпечення кримінального провадження:

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 176 КПК України визначають види запобіжних заходів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.

Згідно ч. 2 ст. 176 КПК України тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, що стосується застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжних заходів в рамках даного кримінального провадження, то суд зазначає наступне:

- в рамках даного кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_3 , - під час досудового розслідування та під час судової стадії слухання кримінального провадження, - запобіжний захід - не обирався, прокурор та потерпіла сторона у судових дебатах зазначили, що обирати запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу, - немає потреби.

При цьому - суд констатує, що, загалом, - під час слухання кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 - мав належну процесуальну поведінку, а тому в його діях відсутні ризики, які перелічені ст. 177 КПК України, на підставі яких було б процесуально необхідно обирати запобіжний захід до обвинуваченого до вступу вироку в законну силу.

Враховуючи вищевикладене, - суд вважає, що немає процесуальної необхідності обирати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід до набрання даним вироком законної сили, так як обвинувачений ОСОБА_3 , у відношенні якого не обрано запобіжний захід, - має належну процесуальну поведінку, та в його діях, на думку суду, - відсутні ризички, які зазначені в ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 11, ч.ч. 1, 3, 5 ст.ст. 12, 13, 18, 19, 23, 24, 50, п. 11 ч. 1 ст. 51, ст.ст. 63, 65, ч. 2 ст. 286 КК України, ч. 9 ст. 100, ч. 4 ст. 174, ч. 1 ст. 369, 370, 371, ч.ч. 2, 3 ст. 373, 374 - 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), визнати винуватим у скоєнні ним кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, - як у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, -

- та призначити йому:

- основне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

- додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 , - рахувати з дня приведення вироку, (що набрав законної сили), - до виконанння.

Цивільний позов.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , - про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити.

Речові докази і документи:

- речовий доказ, а саме:

Спеціальна конфіскація в даному кримінальному провадженні - не застосовується.

Процесуальні витрати:

- Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Слобода Кагарлицького району Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 , який виданий 30 грудня 2004 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_21 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), -

Інших документально підтверджених процесуальних витрат в даному кримінальному провадженні, - немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження:

- арешт з майна, а саме:

- автомобіля марки «OPEL», моделі «ASTRA», сірого кольору, (загальний легковий хетчбек), 1999 року випуску, номер кузову НОМЕР_4 , (власником якого є ОСОБА_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , -

Запобіжний захід:

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 - до вступу вироку в законну силу, - не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Київського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд Київської області.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі ч. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Повний текст вироку виготовлено 18.11.2025 року.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ

132653355

Наступний документ

132653357

Інформація про рішення:

№ рішення:	132653356
№ справи:	368/366/22
Дата рішення:	17.11.2025
Дата публікації:	19.12.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Кагарлицький районний суд Київської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (19.12.2025)
Дата надходження:	13.05.2022

Розклад засідань:

Минулі засідання (34)

28.09.2022 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
18.10.2022 16:00	Кагарлицький районний суд Київської області
15.11.2022 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
13.12.2022 12:00	Кагарлицький районний суд Київської області
17.01.2023 12:00	Кагарлицький районний суд Київської області
20.02.2023 16:00	Кагарлицький районний суд Київської області
20.03.2023 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
06.04.2023 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
09.05.2023 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
31.05.2023 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
27.06.2023 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
28.07.2023 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
20.09.2023 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
26.10.2023 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
23.11.2023 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
19.01.2024 12:00	Кагарлицький районний суд Київської області
26.02.2024 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
03.04.2024 12:00	Кагарлицький районний суд Київської області
02.05.2024 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
28.05.2024 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
08.07.2024 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
25.09.2024 16:00	Кагарлицький районний суд Київської області
06.11.2024 12:00	Кагарлицький районний суд Київської області
04.12.2024 17:00	Кагарлицький районний суд Київської області
28.01.2025 16:00	Кагарлицький районний суд Київської області
14.02.2025 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
26.03.2025 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
25.04.2025 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
11.06.2025 16:00	Кагарлицький районний суд Київської області
22.07.2025 17:00	Кагарлицький районний суд Київської області
16.10.2025 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
28.10.2025 17:00	Кагарлицький районний суд Київської області
11.11.2025 17:00	Кагарлицький районний суд Київської області
14.11.2025 14:30	Кагарлицький районний суд Київської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

ЗАКАБЛУК ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

суддя-доповідач:

ЗАКАБЛУК ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

захисник:

Лисюк Оксана Василівна

обвинувачений:

Литвин Андрій Петрович

потерпілий:

Сарапин Олег Петрович

прокурор:

Кагарлицький відділ Обухівської окружної прокуратури