Справа 362/8091/25
Провадження 3/362/3074/25
16.12.2025 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, жителька АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП
встановив:
06.10.2025 о 08:00 год. у м. Василькові Обухівського району Київської області по пр-ту Київський Шлях, 37, водій ОСОБА_1 у порушення п. 2.1а ПДР України керувала транспортним засобом Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія , тобто не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії «В». Правопорушення вчинене повторно протягом року (постанова ЕНА № 553358 від 21.08.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП).
У судове засідання ОСОБА_1 не прибула, причини неявки суду невідомі.
Суд зауважує, що за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Устенко І.О. (діє на підставі ордеру серія АІ № 1992025 від 21.10.2025 та договору про надання правничої допомоги № 420 від 21.10.2025) у судовому засіданні не заперечував факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаному у протоколі місці та час, даний вчинок пояснив життєвими обставинами. Разом з тим вважає, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Ствердив, що про факт існування постанови ЕНА № 5491326 від 15.08.2025, яка вказує на повторність правопорушення, стало відомо вже після оформлення даного протоколу. На даний час дана постанова оскаржується в суді в порядку КАСУ, рішення по справі ще не прийнято.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності заслухавши пояснення захисника, дійшов до висновку про таке.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України.
Ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Щодо оцінки аргументів сторін і досліджених судом доказів.
Факт керування транспортним засобом у зазначеному у протоколі місці та час не заперечувалось стороною захисту у ході судового розгляду.
На думку суду, винуватість ОСОБА_1 підтверджується письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
-фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ЕПР 1 № 474797 від 06.10.2025,
-даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, на якому з-поміж іншого під час діалогу, який відбувся між поліцейським та ОСОБА_1 , остання вказує, що керує транспортним засобом, не маючи посвідчення водія. Отже, даними даного відеозапису ОСОБА_1 підтверджується не лише факт керування автомобілем, а визнання нею того, що вона не мав права керування транспортним засобом, оскільки не отримала посвідчення водія;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.10.2025, за яким 06.10.2025 близько 08:00 год. вона рухалася на автомобілі Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_1 , по пр-ту Київський Шлях у напрямку м. Києва та не дотрималась безпечної дистанції, не встигла зреагувати та вчасно загальмувати, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Suzuki Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 . Свою провину визнає.
Факт повторного протягом року притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП підтверджується довідкою щодо довідки про наявності повторності вчинення адміністративного правопорушення та даними адмінпрактики. Так, 20.08.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в виді штрафу у сумі 3400 грн. Дане рішення скеровано на виконання до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управляння міністерства юстиції (м. Київ) за № 215125 від 23.09.2025.
На думку суду, зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними, достовірними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251,252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, зібрані в порядку, встановленому законом та отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.
Посилання захисника на відсутність доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, на думку суду, є неспроможними, оскільки це спростовується матеріалами справи, про що зазначено вище.
Суд не може погодитись з твердженням захисника про те, що ці документи є неналежним доказами у цій справі, так як саме вони підтверджують існування постанови серії ЕНА № 5533358 від 20.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, яка є документом, яким встановлені преюдиціальні факти щодо повторності вчинення правопорушення, а тому є належними і необхідними доказами для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При цьому доводи захисника щодо незаконності цієї постанови не можуть бути предметом розгляду у цій справі.
Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанова посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
З наданого стороною захисту витягу з сайту судової влади вбачається, що справа про оскарження даної постанови 05.11.2025 залишена без руху.
Таким чином суду не надано будь-яких доказів про те, що постанова серії ЕНА № 5533358 від 20.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП після оскарження у встановленому законом порядку та була змінена чи скасована.
Не зважаючи на процесуальну позицію сторони захисту щодо невизнання вини за ч. 5 ст. 126 КУпАП, на переконання суду, надані докази на підтвердження його винуватості є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняла на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, та не керувати транспортним засобом, не маючи такого права керування.
Рішенням по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України ,так як вона керувала транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами, повторно протягом року.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Щодо накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, то суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей щодо належності останній на праві приватної власності транспортних засобів, як і транспортного засобу, яким керувала.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір
Керуючись ст. ст. 221, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко