справа № 361/3324/25
провадження № 1-кп/361/125/25
05.12.2025
Іменем України
05 грудня 2025 року м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження
№ 22024101110001086 від 22.10.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Воскресенівка, Сахалінської області громадянина України, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого електромонтером в комунальному підприємстві Броварської міської ради Київської області«ЖЕК-5», одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не депутата, не інваліда, раніше не судимого,
вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
ОСОБА_6 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, за допомогою технічних пристроїв, що перебували у його користуванні та які під'єднані до глобальної мережі Інтернет, зареєстрував обліковий запис у соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ОСОБА_7 ». Надалі, протягом доби 04.09.2022, ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та той факт, що поширення ним інформації здійснюватиметься в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та глобального інформаційного простору, діючи умисно, перебуваючи у м. Бровари Київської області, за допомогою персонального комп'ютера поширив у своєму обліковому записі у соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ОСОБА_7 » відеозапис, що починається словами « ОСОБА_8 в кромнешной темноте» і завершується словами « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Згідно з висновком експерта у відеозаписі поширеному ІНФОРМАЦІЯ_3 користувачем під нікнеймом « ОСОБА_7 » у соціальній мережі «Вконтакте», що починається словами « ІНФОРМАЦІЯ_4 » і завершується словами Донбасс за нами» міститься виправд овування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році. Надалі, продовжуючи свій єдиний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та той факт, що поширення ним інформації здійснюватиметься в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та глобального інформаційного простору, ОСОБА_4 діючи умисно, протягом доби 04.09.2022, перебуваючи у м. Бровари Київської області, за допомогою персонального компьютера поширив у своєму обліковому записі у соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ОСОБА_7 » відеозапис, що починається словами « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і завершується словами « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи у відеозаписі поширеному ІНФОРМАЦІЯ_3 користувачем під нікнеймом « ОСОБА_7 » у соціальній мережі «Вконтакте», що починається »ловами «Наша эра пришла и Россия вперед!» і завершується словами «Наша эра пришла и Россия вперед!» міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані, як поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Обвинувачений показав, що у нього вже багато років є сторінка в соціальній мережі «Вконтакте». доступ до своєї сторінки він отримує за допомогою власного персонального комп'ютера. На цій сторінці, яка є відкритою для інших користувачів цієї соціальної мережі він (точної дати та часу не пам'ятає) розмістив дві публікації, а саме: «Проснулся Зверь в кромнешной темноте» та «Наша эра пришла и Россия вперед!». Кається у вчиненому, розуміє, що вчинив неправильно, запевняє, що більше такого роду інформації поширювати не буде.
За наведених обставин суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_4 , які полягали у поширені матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Суд враховує, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті та що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження. Водночас судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Сторони кримінального провадження клопотали про розгляд кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Роз'яснивши учасникам провадження положення цієї норми КПК України, зокрема, про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, заслухавши думку учасників судового провадження, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 436-2 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статей 65 КК України, суд при виборі покарання зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 436-2 КК України є нетяжким злочином відповідно до ст. 12 КК Ураїни.
До того ж, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання, є пенсіонером, працює електромонтером в комунальному підприємстві «ЖЕК-5», на роботі професійно виконує свої трудові обов'язки та вказівки керівництва, трудову дисципліну не порушував, шкідливих звичок не має. Інформації щодо перебування ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та психіатра у суду немає, раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання згідно з ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.
Також суд враховує, що кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_4 під час дії на території України військового стану, що на переконання суду, значно посилює суспільну небезпеку скоєних обвинуваченим діянь.
Враховуючи наведені обставини суд погоджується з думкою прокурора про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, оскільки таке покарання буде достатнє для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді конфіскації майна всього належного йому майна, беручи до уваги дані, які характеризують особу обвинуваченого позитивно і обставини вчиненого ним злочину.
Крім того, зважаючи на критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, активне сприяння у розкритті злочину, щире каяття, наявність міцних соціальних зв'язків та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому слід призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Отже, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю два роки, який є достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення. На підставі ч. 1 ст. 76 КК України суд покладає на обвинуваченого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стосовно процесуальних витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Тому, витрати на проведення семантико-текстуальної експертизи, (висновок № 1558), які становлять 7572 (сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 92 коп підлягають стягненню з ОСОБА_4 .
Питання про долю речового доказу сім-картки суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Відтак, сім-картку із номером телефону НОМЕР_1 слід повернути ОСОБА_4 та залишити у його власності.
Разом з тим стосовно долі речового доказу системного блоку на якому міститься напис «Intel Pentium» у якому міститься жорсткий диск із написом 9WM149YE суд зазначає таке.
Відповідно до положень ч.1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Випадки застосування спеціальної конфіскації чітко визначені у статті 96-2 КК України та розширеному тлумаченню не підлягають. Так, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України, яке вчинив ОСОБА_4 передбачає основне покарання у виді позбавлення волі.
Водночас системний блок «Intel Pentium» у якому міститься жорсткий диск із написом 9WM149YE обвинуваченого, який визнаний речовим доказом та вилучений поліцією є засобом вчинення злочину оскільки, як було підтверджено обвинуваченим у судовому засіданні, саме за допомогою цього технічного пристрою він отримував доступ до свого облікового запису у соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» та поширив публікації: «Проснулся Зверь в кромнешной темноте» та «Наша эра пришла и Россия вперед!».
За таких обставин суд дійшов висновку, що вказаний вище системний блок підлягає спеціальній конфіскації, оскільки злочин, який вчинив ОСОБА_4 передбачає основне покарання у виді позбавлення волі та такий системний блок є засобом вчинення цього кримінального правопорушення.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Цивільний позов у справі не заявлявся. Майнова шкода кримінальним правопорушенням не завдана.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 615 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
Звільнити ОСОБА_4 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком два роки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертного дослідження в сумі 7572 (сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 92 копійок.
Речовий доказ у справі - сім-картку із номером телефону НОМЕР_1 , яка зберігається в камері зберігання речових доказів ГУ СБ України у м. Києві та Київській області повернути ОСОБА_4 та залишити у його власності.
Застосувати спеціальну конфіскацію речового доказу - системного блоку «Intel Pentium» у якому міститься жорсткий диск із написом 9WM149YE, який зберігається в камері зберігання речових доказів ГУ СБ України у м. Києві та Київській області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1