Справа № 359/7243/24
Провадження № 2др/359/86/2025
12 грудня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючої судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Бокей А.В.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області заяву представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» адвоката Петруньок Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареалбуд», ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог : Приватний нотаріус Бориспільсь-кого районного нотаріального округу Київської області Меленна Тетяна Костянтинівна про визнання недійсним договору купівлі - продажу та скасування запису про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно,-
встановив :
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареалбуд», ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог : Приватний нотаріус Бориспільсь-кого районного нотаріального округу Київської області Меленна Тетяна Костянтинівна про визнання недійсним договору купівлі - продажу та скасування запису про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
27 листопада 2025 року по справі ухвалено судове рішення, яким позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ТОВ «Ареалбуд», ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог : Приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленна Т.К. про визнання недійсним договору купівлі - продажу та скасування запису про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно задоволено.
03 грудня 2025 року відпредставника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» адвоката Петруньок І.В. надійшла заява провідшкодування витрат на правову допомогу, якою просила суд солідарно стягнути з ТОВ «Ареалбуд» та ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн. 00 коп.
11 грудня 2025 року від представника відповідача адвоката Гребенюк О.М. до суду надійшла заява, згідно якої представник просила відмовити у задоволенні заяви щодо ухвалення додаткового рішення у справі №359/7243/24, оскільки надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям розумної необхідності таких витрат.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань на адресу суду не направили.
Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
Суд, заслухавши обґрунтування заявника, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно вимог ст. 89 ЦПК України з метою вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, приходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 09 липня 2024 року представник Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі по тексту - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») адвокат Петруньок І.В. звернувся до Бориспіль-ського міськрайонного суду Київської області з позовом, яким просив : визнати недійсним договір купівлі - продажу з реєстраційним номером 459, який видано 27 лютого 2024 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленною Т.К.; скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухове майно № 71794833 від 27 лютого 2024 року, здійснений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленною Т.К.; судові витрати покласти на відповідачів.
27 листопада 2025 року по справі ухвалено судове рішення, яким позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ТОВ «Ареалбуд», ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог : Приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленна Т.К. про визнання недійсним договору купівлі - продажу та скасування запису про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно задоволено. Визнано недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220880903:04:005:0073, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 , укладений 27 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ареалбуд» та ОСОБА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленною Тетяною Костянтинівною та зареєстрований в реєстрі за № 459. Скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленної Тетяни Костянтинівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 71794833 від 27 лютого 2024 року, номер відомостей про речове право : 53883711. Стягнуто солідарно з ТОВ «Ареалбуд» та ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 6056 грн. 00 коп.
03 грудня 2025 року до суду від представника ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» адвоката Петруньок І.В. надійшла заява простягнення витрат на правову допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ст. 88 ЦПК (в редакції Закону 2004 року) та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
За змістом положень ч. 1 та п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати : на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує : чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до справи долучено : Договір надання правничої допомоги № 6264-КОЕ від 22 жовтня 2024 року; копію Акту надання послуг №359/7243/24-КРЕМ від 02 грудня 2025 року.
Згідно Акту надання послуг №359/7243/24-КРЕМ від 02 грудня 2025 року, детальна інформація наведена у додатку до цього документа, відповідно якого загальна вартість послуг виконавця за цим актом складає 12 000 грн. 00 коп.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 137 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у позовній заяві представник позивача дійсно навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, а саме: 6 056,00 грн. - судового збору та 50 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу (а.с. 13).
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З огляду на вимоги ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Визначаючи суму відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує такі критерії. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено».
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного суду від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19 «за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співрозмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Таким чином, під час вирішення питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінкою сторін під час судового процесу тощо.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, на яку посилається заявник).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» («East/West Alliance Limited» v Ukraine), заява № 19336/04, пункт 268).
У рішенні від 18 лютого 2022 року у справі «Чоліч проти Хорватії» (COLIC v. Croatia), заява № 49083/18, ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі (пункт 77).
ЄСПЛ наголошує на необхідності об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
Водночас не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (на яку посилається заявник), від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.
Під час визначення суми відшкодування суд має керуватись критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Відповідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: - має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21); - з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у ч. 3-5, 9 ст.141 ЦПК України(а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахун-ком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі №910/11903/23.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).
Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документа-льно обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.
Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов'язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорцій-ними.
Вивчивши наявні у матеріалах справи докази витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, аналізуючи розмір заявлених витрат на оплату послуг адвоката на предмет співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, задоволення позову, суд дійшов висновку про доцільність відшкодування відповідачу понесених ним витрат на правничу допомогу.
Ураховуючи предмет позову, кількість учасників, обсяг позовної заяви та доказів, доданих до неї, розмір наданих ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» адвокатом Петруньок І.В. послуг (виконаних робіт), суд оцінив рівень складності цієї справи як значний та вважає, що ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» підлягають до відшкодування витрати на правничу допомогу у розмірі 12000 грн. 00 коп.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу суд вважає таким, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Таким чином, з урахування принципу співмірності, передбаченого у даному випадку ч.4 ст.137 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додатко-вого рішення про стягнення судових витрат, за яким слід стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареалбуд» та ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн. 00 коп.
На підставі наведеного та керуючись вимогами ст. 10-12, 76-81, 133, 134, 140, 141, 223, 246, 258- 259, 264, 265, 268, 270, 353, 354 ЦПК України, суд -
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареалбуд», ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог : Приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленна Тетяна Костянтинівна про визнання недійсним договору купівлі - продажу та скасування запису про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареалбуд» та ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.
Відомості про позивача : Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», ЄДРПОУ 23243188, місцезнаходження : м. Київ, вул. Стеценка, 1-А.
Відомості про відповідача 1 : Товариство з обмеженою відповідальністю «Ареалбуд», ЄДРПОУ 35315739, місцезнаходження : м. Київ, вул. Бориспільська, 9 літ. С, корпус 90, офіс 407/1.
Відомості про відповідача 2 : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код платника податків - НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 22 квітня 1999 року Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення суду виготовлено 12 грудня 2025 року.
Суддя Яковлєва Л.В.