Справа № 359/7312/23
Провадження № 2-з/359/167/2025
21 листопада 2025 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області, вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
встановив :
20 листопада 2025 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просить : вжити заходів забезпечення позову шляхом: накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що з 28.11.2018 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ); заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вчиняти будь-які дії, спрямовані на відключення квартири АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від мереж постачання житлово-комунальних послуг; заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вчиняти будь-які дії спрямовані на перешкоджання проживанню у квартирі АДРЕСА_2 (РНОНМ 1705667232105) позивача та членів його сім'ї.
Заяву обґрунтовано тим, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. У позовній заяві позивач наводить обставини вибуття спірної квартири з його власності за фіктивним договором дарування у власність ОСОБА_3 , яка у подальшому подарувала квартиру ОСОБА_2 . Звертає увагу суду, що з 2009 року ОСОБА_1 є власником спірної квартири, а з 2010 року її фактичним володільцем та користувачем. До матеріалів справи долучені докази сплати позивачем комунальних та інших послуг пов'язаних з утриманням багатоквартирного будинку, участі позивача у ревізійній комісії об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, його активна участь в управлінні багатоквартирним будинком, проведення ремонтних робіт у квартирі, тощо, що відповідає поведінці належного власника майна. Відповідачі зі свого боку жодних витрат на утримання квартири не несли, у тому числі не здійснювали ремонт, не сплачували комунальні послуги, тощо. Зазначає, що на сьогоднішній момент Відповідач-2, як власник квартири, має необмежену правову можливість здійснити відчуження спірної квартири. Звертає увагу суду, що Відповідач -2 з 2018 постійно проживає з родиною і дітьми у Швеції і не має в Борисполі та й в Україні стійких життєвих інтересів (роботи, бізнесу, тісних соціальних зв'язків). Крім того, на сьогоднішній момент під час оголошеного воєнного стану в Україні та з урахуванням постійної загрози знищення майна внаслідок ракетних та дронових ударів по об'єктах інфраструктури та житловому фонду, (квартира знаходиться у мікрорайоні міста де наявні склади, нафтобаза та вокзал і перебуває під постійною загрозою пошкодження / знищення). З огляду на зазначені обставини, існують об'єктивні підвищенні ризики відчуження ОСОБА_2 квартири у місті Борисполі третім особам з метою отримання коштів, що призведе до нових спорів. Більше того, Позивач звертає увагу суду на те, що спірну квартиру ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 28.11.2018, тобто через 7 днів, після надходження до суду 21.11.2018 року позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання спірної квартири на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . З викладених обставин справи видно, що між сторонами дійсно існує спір, а попередня поведінка відповідача-1 з термінового відчуження спірної квартири дає обґрунтовані підстави допускати наявність подібних ризиків з відчуження квартири з огляду на те, що Відповідачі перебувають у родинних стосунках, тобто Відповідач-2 може здійснити аналогічні дії з відчуження спірної квартири як і її мати. Таким чином, задля виконання судового рішення, якщо воно буде винесено на користь Позивача, для запобігання нових спорів за участю інших осіб існує об'єктивна необхідність вжиття заходів забезпечення позову, зокрема у накладенні арешту на спірну квартиру. Крім того, як було зазначено вище, на сьогоднішній момент спірною квартирою користується Позивач та члени її сім'ї. Відповідач спірною квартирою не користується з огляду на фактичне проживання у Швеції. З метою вплинути на Позивача, Відповідач-2, як власник квартири, має правову можливість відключити квартиру від комунальних послуг. Таким чином, задля збереження предмета спору (спірної квартири), уникнення ризиків псування квартири та наявного у ній майна, а також задля попередження потенційних матеріальних витрат Позивача у разі задоволення позову, існує необхідність вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, зокрема у забороні разі відключення квартири від постачання житлово-комунальних послуг. Крім того, як було зазначено вище, на сьогоднішній момент спірною квартирою користується Позивач та члени її сім'ї. Відповідач-2, як власник, має правову можливість з метою впливу на мене, здійснювати заходи щодо виселення мене та членів моєї сім'ї зі спірної квартири. Таким чином, задля запобігання настання несприятливих наслідків щодо фактичної можливості проживати у спірній квартирі, виникнення нових спорів, існує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, зокрема у забороні перешкоджання користуванню (проживанню) Позивача та членів його сім'ї у квартирі. Позивач, також, звертає увагу суду, що заявлені у цій заяві заходи забезпечення позову, а саме: накладенням арешту на спірну квартиру та заборона вчинення дій з відключення квартири від мереж постачання житлово-комунальних послуг, а також заборона перешкоджання користуванню (проживанню) позивача та членів його сім'ї у квартирі не призведуть до порушення прав відповідачки. Так, з долучених до позову доказів, видно, що ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності з чоловіком належить трикімнатна квартира АДРЕСА_3 . Крім того, сама Відповідач-2 з 2018 року фактично постійно проживає з родиною і дітьми у Швеції, де у неї склались стійкі життєві інтереси, отримано номер соціального страхування тощо. Отже, зазначені заходи забезпечення позову не призведуть до втрати речових прав Відповідача-2 на квартиру, а лише убезпечать від ризиків відчуження та пошкодження квартири, до вирішення спору, що знаходиться на розгляді у суді. Заявлені заходи забезпечення позову не спрямовані на будь-які порушення прав або інтересів Відповідача-2. Будь-яких підстав вважати, що позивач вживає заходів забезпечення позову з метою завдання збитків Відповідачу-2 - не має, а відтак у Позивача відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову.
Дана заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Яковлєвій Л.В. 20 листопада 2025 року.
Згідно положень ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на вказане, розгляд заяви в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України проводиться судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, мотиви і обґрунтування заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Судом встановлено, що 20 листопада 2025 року суддею Яковлєвою Л.В. вже розглядалась аналогічна заява ОСОБА_1 . Так, ухвалою суду у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, вказана заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.257 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Л.В. Яковлєва